79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
24.03.2026 Справа № 914/337/26
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська будівельна група ЛТД», м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Вест Рей Плюс», м. Львів,
про стягнення заборгованості.
Суддя Б. Яворський.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська будівельна група ЛТД» через систему «Електронний суд» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Вест Рей Плюс» про стягнення 125'136,00 грн. заборгованості за договором №18/08-02 від 03.10.2025, з яких: 113'760,00 грн. основний борг та 11376,00 грн штрафу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.02.2026 справу № 914/337/26 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернута відправнику за закінченням терміну зберігання. Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18.). Негативні наслідки неодержання звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19).
17.03.2026 позивач подав суду заяву, у якій повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов укладеного договору було здійснено перерахування коштів авансового платежу, проте відповідач не приступив до виконання робіт в обумовлені договором терміни, що стало підставою розірвання договору; авансовий платіж відповідач не повернув. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано 11376,00 грн штрафу, який також просить стягнути з відповідача.
Аргументи відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався. Доказів повернення передоплати чи виконання робіт на заявлену суму суду не подано.
Суд відзначає, що в силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджцує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться. З моменту відкриття провадження у справі минуло більше 30 днів, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на це суд розглянув справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
03 жовтня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська будівельна група ЛТД» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Вест Рей Плюс» (виконавець) укладено договір № 18/08-02 з додатком №1.
Предметом даного договору виступають взаємовідносини сторін щодо виготовлення та монтажу виконавцем власними засобами і силами (або при залученні третіх осіб) рекламного освітлення (надалі - освітлення) на замовлення замовника, прийняття замовником виконаних робіт по виготовленні та монтажу освітлення та оплати вартості в порядку та на умовах, визначених даним договором.
За умовами п.2.1.2 договору виконавець зобов'язався здійснити виготовлення та монтаж освітлення в термін до 35 робочих днів з моменту надходження від замовника грошових коштів у вигляді попередньої оплати відповідно до умов п. 3.2 договору.
Сума договору та порядок проведення розрахунків погоджений сторонами у розділі 3 договору. Так, п.3.1 договору передбачено, що сума договору становить 113760,00 грн. з ПДВ. Авансовий платіж 96000,00 грн упродовж 2 робочих дів з дня підписання договору, остаточна оплата: 5 робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт (п.3.2 договору).
Згідно пункту 4.1 договору такий вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.
Пунктом 5.7 договору сторони узгодили, що виконавець несе відповідальність за порушення строку виконання робіт, передбаченого п. 2.1.2 договору, на понад 10 (десять) календарних днів у вигляді штрафу 10% від суми договору.
21.10.2025 року позивач на підставі виставленого рахунку на оплату №2/10-0061 від 03.10.2025 року здійснив попередню оплату у розмірі 113760,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №673, копія якої долучена до матеріалів справи. Відповідач роботи передбачені договором не виконав.
15.12.2025 року позивачем було направлено вимогу №10/12-25 від 10.12.2025 про повернення перерахованого авансу у розмірі 113 760,00 грн, яка залишена без відповіді та задоволення; сума попередньої оплати відповідачем повернута не була.
Крім того, за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано 11376,00 грн штрафу, який просить стягнути з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору №18/08-02 від 03.10.2025 з додатком №1 до нього. Доказів визнання його недійсним матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Відповідно до статті 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Отже, однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Судом встановлено, що 21.10.2025 позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання щодо оплати за роботи, які повинні були бути виконані відповідачем згідно із п.2.1.2 договору. Останній не виконав своїх зобов'язань за договором, а також не повернув суму попередньої оплати. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань зі сторони відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, чинне законодавство передбачає право замовника на відмову від договору підряду за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
За умовами п.2.1.2 договору виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки до 09.12.2025. Натомість, матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідач не приступив до виконання робіт, передбачених договором (докази, що сторонами підписано акт виконаних робіт, відсутні).
З огляду на вище вказане, обставини щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за договором є такими, що підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані.
Відтак, вимога про стягнення з відповідача 113 760,00 грн. здійсненої попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Як уже відзначалося, пунктом 5.7 договору сторони узгодили, що виконавець несе відповідальність за порушення строку виконання робіт, передбаченого п. 2.1.2 договору, на понад 10 (десять) календарних днів у вигляді штрафу 10% від суми договору.
Доказів наявності обставин, зазначених у ст.617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачем не подано.
Перевіривши розрахунок штрафних санкцій суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягають заявлені позивачем 11376,00 грн штрафу.
Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 32 від 29.01.2026 на суму 3'328,00 грн. При цьому, згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана через систему «Електронний суд», відтак, згідно Закону України «Про судовий збір», судовий збір становить 2662,40 грн. Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» позивач вправі звернутися до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір у розмірі 2662,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Вест рей плюс» (79040, м. Львів, вул.Городоцька, 367-А; ідентифікаційний код 45277873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська будівельна група ЛТД» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26-Ж, офіс 6-5; ідентифікаційний код 43218308) 113'760,00 грн. попередньої оплати, 11376,00 грн штрафу та 2'662,40 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Яворський Б.І.