ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.03.2026Справа № 910/8911/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос"
про стягнення 258 203,93 грн
Представники сторін: не викликалися
У липні 2025 року Акціонерне товариство "Укртранснафта" (далі - АТ "Укртранснафта") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" (далі - ТОВ "Літос") 258 203,93 грн штрафу, нарахованого на підставі пункту 9.11. Договору на надання послуг з поточного ремонту об'єкта з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом проти надання банківської гарантії повернення авансованого платежу) №22/435 від 05.07.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором на надання послуг з поточного ремонту об'єкта з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом проти надання банківської гарантії повернення авансованого платежу) №22/435 від 05.07.2022 в частині складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим Позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання у розмірі 258 203,93 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 зупинено провадження у справі №910/8911/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі №904/2953/24.
Судом встановлено, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2026 у справі №904/2953/24 завершено перегляд судового рішення у справі №904/2953/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 поновлено провадження у даній справі.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд даної справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що ТОВ "Літос" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги АТ "Укртранснафта" необґрунтованими.
Між АТ "Укртранснафта" (за текстом договору - Замовник) та ТОВ "Літос" (за текстом договору - Підрядник) було укладено договір №22/435 на надання послуг з поточного ремонту об'єкта з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом проти надання банківської гарантії повернення авансованого платежу), за змістом якого:
- пункт 1.1.: Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, відповідно до дефектного акта і умов цього договору, надання послуг: "Поточний ремонт будівлі гаражу на дві автомашини зі зварювальним постом ЛВДС "Кременчук", 39749, Полтавська обл., Кременчуцький район, с. П'ятихатки, вул. Світанкова, 1" (Інженерні та будівельні роботи, код 45220000-5 за ДК 021:2015), надалі - Роботи;
- пункт 2.1.: Договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 2) і становить: без ПДВ - 2 037 663,44 грн. (два мільйони тридцять сім тисяч шістсот шістдесят три гривні 44 копійки), ПДВ - 407 532,69 грн. (чотириста сім тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 69 копійок). Разом з ПДВ - 2 445 196,13 грн. (два мільйони чотириста сорок п'ять тисяч сто дев'яносто шість гривень 13 копійок);
- пункт 4.1.: Передача виконаних робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін;
- пункт 4.7.: Підрядник зобов'язаний надати Замовнику податкову накладну для погодження протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання акта виконаних робіт на електронну адресу відповідальної особи: v.shapoval@ukrtransnafta.com з подальшою реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.
- пункт 7.1.11.: Підрядник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- пункт 7.1.12.: Підрядник зобов'язаний направити Замовнику складену в електронній формі та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну з дотриманням вимог про електронний підпис уповноваженої Підрядником особи та з наявністю всіх обов'язкових реквізитів, передбачених податковим законодавством, не пізніше наступного дня з моменту її реєстрації;
- пункт 7.1.13.: У разі якщо Підрядник зареєстрував податкову накладну з порушенням строків, визначених пунктом 7.1.11. цього Договору, але протягом 180 календарних днів із дати її складання, Підрядник зобов'язаний направити податкову накладну Замовнику, оформлену і зареєстровану належним чином, не пізніше останнього числа місяця, у якому фактично було зареєстровано таку податкову накладну;
- пункт 9.11.: Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 20 % вартості (ціни) виконаних робіт, на яку податкова накладна:
а) не складена і не направлена Замовнику;
б) складена неналежним чином;
в) не зареєстрована в ЄРПН;
г) подана з порушенням строку її реєстрації в ЄРПН, а саме після закінчення 180 (сто вісімдесят) календарних днів із дати складання;
- пункт 9.12.: Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі, визначеному у пункті 9.11. цього Договору протягом 5 (п'ять) календарних днів з моменту направлення Замовником відповідної письмової вимоги, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Замовника, реквізити якого зазначено в цьому Договорі.
За наслідками виконання умов вищезазначеного Договору між сторонами було оформлено:
- акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 05.09.2022 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2022 року на суму 149 026,40 грн, з у рахуванням авансової плати, що виключається з підсумку, до сплати підлягає 104 318,48 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 20.09.2022 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2022 року на суму 674 159,45 грн, з у рахуванням авансової плати, що виключається з підсумку, до сплати підлягає 471 911,62 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт №3 від 17.10.2022 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2022 року на суму 65 297,89 грн, з у рахуванням авансової плати, що виключається з підсумку, до сплати підлягає 45 708,52 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт №4 від 27.10.2022 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2022 року на суму 108 584,65 грн, з у рахуванням авансової плати, що виключається з підсумку, до сплати підлягає 76 009,25 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт №5 від 14.11.2022 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2022 року на суму 644 114,28 грн, з у рахуванням авансової плати, що виключається з підсумку, до сплати підлягає 450 880,00 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт №6 від 05.12.2022 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року на суму 487 714,32 грн, з у рахуванням авансової плати, що виключається з підсумку, до сплати підлягає 246 510,29 грн.
Однак Відповідач не склав та не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні за актами приймання виконаних будівельних робіт: №2 від 20.09.2022, №3 від 17.10.2022, №4 від 27.10.2022, №5 від 14.11.2022, №6 від 05.12.2022.
Доказів протилежного матеріали справи не містять та не були надані Відповідачем.
Оскільки ТОВ "Літос" не склало та не зареєструвало податкові накладні в ЄРПН по факту здійснення господарської операції у межах Договору на надання послуг з поточного ремонту об'єкта з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом проти надання банківської гарантії повернення авансованого платежу) №22/435 від 05.07.2022, АТ "Укртранснафта" звернулося з даним позовом до суду.
Порядок складання та реєстрації податкових накладних унормовано Податковим кодексом України (далі - ПК України), який за пунктом 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.
Так, відповідно до положень пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.1 статті 200 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.3 статті 201 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.
Суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, після реєстрації податкової накладної в ЄРПН: формують податковий кредит (об'єкт цивільних прав) на підставі зареєстрованих податкових накладних; збільшують реєстраційний ліміт покупця (пункт 200-1 статті 200-1 ПК України); сума реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ (невід'ємна складова частина податкового кредиту), яка формується за наслідками реєстрації податкових накладних, може бути використана отримувачем ПДВ для реєстрації вже свої податкових накладних в ЄРПН по своїх податкових зобов'язаннях без поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ для збільшення реєстраційного ліміту; беруть участь у формуванні податкового кредиту для зменшення податкових зобов'язань за наслідками подання декларації з ПДВ (тобто сплата податку на додану вартість у меншому розмірі).
Відповідно до абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків.
Як було раніше встановлено судом, Відповідач не склав та не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні за актами приймання виконаних будівельних робіт: №2 від 20.09.2022, №3 від 17.10.2022, №4 від 27.10.2022, №5 від 14.11.2022, №6 від 05.12.2022.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
Як було раніше встановлено судом, пунктом 9.11. Договору передбачено, що Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 20 % вартості (ціни) виконаних робіт, на яку податкова накладна: а) не складена і не направлена Замовнику; б) складена неналежним чином; в) не зареєстрована в ЄРПН; г) подана з порушенням строку її реєстрації в ЄРПН, а саме після закінчення 180 (сто вісімдесят) календарних днів із дати складання;
Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі, визначеному у пункті 9.11. цього Договору протягом 5 (п'ять) календарних днів з моменту направлення Замовником відповідної письмової вимоги, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Замовника, реквізити якого зазначено в цьому Договорі (пункт 9.12. Договору).
Водночас, аналізуючи природу обов'язку покупця зареєструвати податкову накладну, Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків (пункт 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, пункт 8.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21).
Крім цього, у пунктах 8.1.-8.5. постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2026 у cправі №904/2953/24, до якої було зупинено провадження у даній справі, сформовано такі висновки щодо застосування норм права:
"Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
ПК України не передбачає застосування до правовідносин у сфері справляння податків і зборів правила "дозволено все, що не заборонено", як і не надає можливості застосування до цих правовідносин цивільного законодавства, у тому числі законодавства, що регулює зобов'язальні правовідносини сторін. Ці норми є імперативними, тобто, такими, що не допускають ніяких відхилень, можливості їх зміни шляхом узгодження цих змін сторонами.
Обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, а включення до приватноправового договору обов'язків, що належать до публічно-правової сфери, до сфери регулювання податкового законодавства, не перетворює ці обов'язки на цивільні незалежно від волевиявлення сторін договору. У разі невідповідності договірного регулювання приписам імперативних норм застосуванню в будь-якому разі підлягають саме імперативні норми, відтак таке договірне регулювання не створює передбачених ним правових наслідків, не надає підстав для застосування договірної відповідальності.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення".
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у виді штрафної санкції.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов АТ "Укртранснафта" не підлягає задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на Позивача.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ