ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.03.2026Справа № 911/2663/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Севастьянової Еліте Ериківни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Інвест"
про стягнення 1 470 465,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Аршанський Є.Ю., довіреність б/н від 19.08.2025;
від відповідача: не з'явився.
Фізична особа-підприємець Севастьянова Еліте Ериківна звернулась до Господарського суду Київської області із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Інвест» про стягнення 1 470 465,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за векселем Серії АА № 2346255.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2025 позовну заяву передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
17.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла означена позовна заява.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2663/25. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 24.11.2025.
14.11.2025 від представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 24.11.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача Аршанського Євгена Юрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
21.11.2025 представником позивача подано заяву про проведення засідання за відсутності представника позивача.
У судове засідання 24.11.2025 позивач з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 15.12.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
04.12.2025 від представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.12.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 задоволено заяву представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
05.12.2025 від позивача - Севастьянової Еліте Ериківни надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.12.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 задоволено заяву позивача - Севастьянової Еліте Ериківни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 15.12.2025 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 12.01.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
19.12.2025 представником позивача подано письмові пояснення.
06.01.2026 від представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.01.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 задоволено заяву представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 12.01.2026 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 відкладено підготовче засідання на 02.02.2026.
23.01.2026 від представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.02.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 задоволено заяву представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 02.02.2026 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 23.02.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
10.02.2026 від представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.02.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 задоволено заяву представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 23.02.2026 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2026.
06.03.2026 від представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.03.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 задоволено заяву представника позивача - Аршанського Євгена Юрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 09.03.2026 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
В свою чергу, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак були повернуті відділом поштового зв'язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останні вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.
При цьому, суд враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Згідно з новою редакцією частин п'ятої ? восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи», який набрав чинності 04.11.2023.
Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвал Господарського суду міста Києва, а отже отримання ухвал Господарського суду міста Києва, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 16.03.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29 липня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ІК Інвест» (далі - векселедавець, трасат, відповідач) видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Рось» (далі - трасант) видано простий вексель серія АА № 2346255 на пред'явлення, але не раніше 29.07.2020, на суму 1 000 000,00 грн з 12% річних з 29.07.2013 по 30.06.2017 включно.
15 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лігал фінанс» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) (далі - Договір цесії), в порядку та на умовах якого, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор згідно з додатком № 1 до цього договору набуває: право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Інвест» (далі - відповідач) в загальному розмірі 1 470 465,75 грн, що належне первісному кредиторові як держателю простого векселю, строк оплати за яким вже настав, та який не був опротестований у неплатежі у встановлені законодавством строки, а також право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Фінанс" в загальному розмірі 7 800 000,00 грн, що належне первісному кредиторові як держателю простих векселів, строк оплати за якими вже настав, та які не були опротестовані у неплатежі у встановлені законодавством строки, - (далі - основне зобов'язання), а саме право вимагати від боржника виконання усіх грошових зобов'язань, передбачених основним зобов'язанням щодо оплати заборгованості за векселями на загальну суму 9 270 465,75 грн, право на яке належить первісному кредиторові на підставі акту про придбання майна на аукціоні від 11.03.2021.
Відповідно до п. 2 Договору цесії за відступлення права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 100% грошових вимог, які переходять до нового кредитора за ним договором.
Згідно з пунктами 3 та 4 Договору цесії оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів нового кредитора на рахунок первісного кредитора, або іншим шляхом за погодженням між новим і первісним кредитором. Строк оплати становить сім місяців з моменту пред'явлення вимоги про оплату. За погодженням сторін відповідний строк може бути продовжений. На вимогу однієї із сторін, сторони зобов'язані скласти графік платежів, який буде враховувати ступінь погашення боржником його зобов'язань перед кредитором.
Пунктом 8 Договору цесії передбачено, що первісний кредитор передає новому кредитору наступні документи, які підтверджують право вимоги до боржника: прості векселі у кількості 79 штук, реквізити яких зазначені в стовпчиках 2, 3, 4 таблиці додатку № 1 до нього договору; копія акту про придбання майна на аукціоні від 11.03.2021.
За результатами проведення аукціону BRD001-UA-20250228-74096 з продажу майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 у справі про банкрутство № 922/2591/23, 18 березня 2025 року між керуючою реалізації фізичної особи ОСОБА_1 арбітражною керуючою Камінською Анною Анатоліївною (далі - продавець) та Фізичною особою-підприємцем Севастьяновою Еліте Ериківною (далі - покупець, позивач) укладено Договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні (далі - Договір), за умовами якого, продавець передає у власність покупцеві, а продавець приймає майно, зокрема право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Інвест» в сумі 1 470 465,75 грн, що виникло з Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 15.09.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Лігал фінанс» та ОСОБА_1 - 14 700,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору продаж майна вчинено за ціною у розмірі 3 057,00 грн без ПДВ, що склалась за результатами проведеного аукціону.
Згідно з п. 4.1 Договору придбане на аукціоні майно передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.
18 березня 2025 року сторонами Договору складено Акт про придбання майна банкрута на аукціоні, відповідно до якого в результаті проведення на аукціоні продажу лоту продавця відповідно до протоколу електронного аукціону (протокол про проведення аукціону № brd001-ua-20250228-74096), покупець сплатив продавцю усі необхідні до сплати кошти, а продавець передав у власність майно, зокрема право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Інвест» в сумі 1 470 465,75 грн, що виникло з Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 15.09.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Лігал фінанс» та ОСОБА_1 - 14 700,00 грн.
25 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача із Вимогою про погашення заборгованості, у якій вимагала протягом 7 банківських днів з моменту отримання даного листа перерахувати заборгованість в розмірі 1 559 931,97 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 2 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції на момент видачі простого векселю) в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів, зокрема боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.
До боргових цінних паперів відносяться, зокрема векселі.
Стаття 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначає, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.
Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
В свою чергу, Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції на момент видачі простого векселю) визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).
Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.
Вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.
Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.
У разі зміни строку платежу за переказним векселем держатель векселя повинен одержати згоду (акцепт) трасата на оплату векселя відповідно до нового строку. У разі коли акцепт вже було здійснено раніше, держатель векселя повинен одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового строку.
Якщо держатель векселя, який погодився на внесення змін до тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх індосантів, він повинен одержати їх згоду. У противному разі попередні індосанти несуть відповідальність таку, як і до внесення змін.
Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а також Законами України від 5 квітня 2001 р. N 2374-III "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV "Про цінні напери та фондовий ринок", від 6 липня 1999 р. N 826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 827-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 828-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".
Згідно зі ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, який запроваджений Женевською конвенцією 07.06.1930 р., до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо:
- індосаменту (статті 11 - 20);
- строку платежу (статті 33 - 37);
- платежу (статті 38 - 42);
- права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54);
- платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63);
- копій (статті 67 і 68);
- змін (стаття 69);
- позовної давності (статті 70 і 71);
- неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).
Відповідно до статтей 34, 35 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати. Строк платежу за переказним векселем, що підлягає сплаті у визначений строк від пред'явлення визначається або датою акцепту, або датою протесту. При відсутності протесту недатований акцепт вважається стосовно акцептанта здійсненим в останній день строку, визначеного для пред'явлення для акцепту.
Таким чином, за своєю правовою природою вексель є видом цінних паперів, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у відповідний строк зазначену в цінному папері суму власнику векселя (держателю).
Вексель є абстрактним грошовим зобов'язанням незалежно від причин, які обумовили його видачу, вексельне зобов'язання є безспірним та безумовним, а зобов'язання осіб, які підписали вексель, випливають виключно із самого векселя і не потребують підтвердження будь-якими іншими документами, окрім самого векселя.
Разом з тим, як вбачається з простого векселя серія АА № 2346255, Фізична особа-підприємець Севастьянова Еліте Ериківна не є послідовним трасантом за векселем, оскільки вексель не містить індосаментного напису на користь позивача, а отже послідовна передача векселю перервана.
Водночас, вексельні правочини (зокрема щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.
Як вбачається з матеріалів справи, простий вексель був переданий позивачу на виконання цивільно-правової угоди про відступлення права вимоги без вчинення відповідного напису на векселях.
Чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому зв'язку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною.
Оскільки передача векселя була здійснена за договором відступлення права вимоги без вчинення індосаментного напису, тобто послідовна передача векселю, передбачена вимогами закону, була перервана, вексель набув статусу боргового документа і відносини щодо нього регулюються нормами цивільного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/10246/14 та від 02.05.2018 у справі № 920/722/17.
Так, відступлення права вимоги за векселем має бути оформлене письмово окремим документом (документами), складеним (складеними) цесіонарієм та цедентом відповідно до вимог ст. 207 ЦК України. У цьому документі слід індивідуалізувати вексель, відступлення права за яким є предметом угоди про відступлення права вимоги. У разі відсутності такої індивідуалізації правочин про відступлення права вимоги не вважається таким, оскільки не містить умов стосовно того, яка вимога і на підставі якого векселя передається.
Особа, яка обґрунтовує належність їй права вимоги правочином про відступлення цього права, укладеним нею і (або) будь-ким із її попередників, повинна надати письмові докази укладання такого правочину, якщо його не оформлено на векселі чи на додатковому аркуші (алонжі).
Таким чином, оскільки відступлення позивачу права вимоги погашення заборгованості за векселем на загальну суму 1 470 465,75 грн, який є дійсним і ніким не оспорювався, відбулось за результатами проведеного аукціону на підставі укладеного Договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, з огляду на відсутність безперервного ряду індосаментів, законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться, тобто позивач.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи, що вексель набув статусу боргового документа і дані правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства, пред'явлення ФОП Севастьяновою Еліте Ериківною вимоги ТОВ «ІК Інвест» про оплату заборгованості за відповідним векселям узгоджується з нормами цивільного законодавства, і оскільки зазначена заборгованість за векселем відповідачем оплачена не була, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за простим векселем.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та обставин звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Інвест" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7; ідентифікаційний код: 37264168) на користь Фізичної особи-підприємця Севастьянової Еліте Ериківни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) 1 470 465 (один мільйон чотириста сімдесят тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн 75 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Інвест" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7; ідентифікаційний код: 37264168) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 645 (сімнадцять тисяч шістсот сорок п'ять) грн 59 коп.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.03.2026
Суддя О.А. Грєхова