17.03.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1300/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп'юк Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій
позивач - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЗАХІДНИЙ БЛОК",
відповідач - КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "КОМФОРТНИЙ ДІМ" ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець Андрусяк Любов Григорівна,
про стягнення 160 738,80 грн збитків, завданих залиттям приміщення,
за участю представників:
від позивача Думич О. Д.,
від відповідача Жиляк М. Д.,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. Предметом позову є вимога про стягнення 160 738,80 грн збитків, завданих залиттям приміщення,
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Форма судочинства.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.11.2025 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За клопотанням відповідача суд вирішив продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також відмовив у задоволенні клопотанні відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (ухвала від 28.11.2025).
2.2. Склад учасників справи.
Згідно з ухвалою від 28.11.2025 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізичну особу - підприємця Андрусяк Любов Григорівну.
2.3. Повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. В ч. 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала від 28.11.2025, а також всі інші ухвали - повідомлення про судове засідання направлялись третій особі ФОП Андрусяк Л. Г. за адресою, вказаною в ЄДРЮОФОПГФ (відповідь №2191500 від 29.12.2025).
Надсилання ухвал підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на їх звороті та сформованим списком розсилки.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
На адресу суду повернулись всі поштові відправлення із відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній". А тому третя особа належним чином повідомлялась про розгляд справи.
2.4. Розгляд заяв, клопотань сторін.
Згідно з ухвалою від 28.11.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків, задовольнив його клопотання про виклик в судове засідання судового експерта Максимчина Андрія Дмитровича для надання усних пояснень щодо його висновку № 064/08-25 від 27.08.2025.
2.5. Проголошення рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 219 ГПК України в судовому засіданні 10.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив час його проголошення 17.03.2026. Учасники справи в судове засідання 17.03.2026 не з'явились.
3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.
3.1. Позовна заява від 06.11.2025 (вх. № 9774/25).
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 22.08.2022. Позивач згідно з договором оренди від 30.12.2024 орендує нежитлове приміщення за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 10, де облаштована медична лабораторія. Вказує, що 13.04.2025 орендоване приміщення було затоплене. За твердженням позивача, витік води відбувся зі стояка водопостачання будинку, оскільки він перебував в аварійному стані.
Відповідач склав акт про залиття від 14.04.2025, однак не вказав у ньому причину аварії, що порушує вимоги законодавства щодо оформлення таких документів. Вважає, що відповідач допустив бездіяльність, не забезпечив належне утримання внутрішньобудинкових систем водопостачання та не провів їх своєчасний ремонт, порушивши умови договору. Відповідно до висновку експерта № 064/08-25 від 27.08.2025 визначає розмір завданої матеріальної шкоди в сумі 160 738,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 22, 509, 525, 526, 610, 626, 627, 901, 906, 1166 ЦК України, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
3.2. Відзив на позов від 26.11.2025 (вх. № 19377/25).
Відповідач позов не визнав. Вказав, що позивач є орендарем, а не власником (співвласником) нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, тому між ним та відповідачем відсутні договірні відносини щодо надання послуг з управління будинком. Майно, яке, за твердженням позивача, зазнало пошкоджень (елементи оздоблення стелі, стін, електроосвітлення, двері), є власністю орендодавця, а не позивача. Оскільки позивач не є власником пошкодженого майна, він не наділений правом звертатися до суду з вимогою про відшкодування завданої цьому майну шкоди.
Вважає, що позивач не надав належних доказів понесення ним фактичних витрат на проведення ремонтних робіт для усунення наслідків залиття.
Вказує, що висновок експерта № 064/08-25 є неповним, неясним та необґрунтованим, оскільки не містить розрахунків фізичного зносу, ґрунтується на припущеннях та включає дублювання будівельних матеріалів у кошторисі.
Пояснює, що відповідач забезпечив належне виконання робіт з управління будинком, уклавши договір № 52/25 від 31.01.2025 з підрядною організацією на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання.
Звертає увагу на те, що позивач не направляв відповідачу жодних актів-претензій щодо неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком.
Наголошує на відсутності своєї вини у залитті приміщення та відсутності складу цивільного правопорушення, що виключає підстави для настання відповідальності.
3.3. Відповідь на відзив 01.12.2025 (вх. № 19655/25).
Позивач не погоджується із доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказує, що відповідно до ЗУ “Про житлово-комунальні послуги», позивач має статус споживача, оскільки на законних підставах користується об'єктом нерухомого майна та отримує житлово-комунальні послуги. Між сторонами укладено договір № 572 (575/70-6.04) від 22.08.2022 про надання послуги з управління будинком, який включає обслуговування внутрішньобудинкових систем, і позивач справно оплачує послуги відповідача, зокрема і за обслуговування мереж водопостачання, що підтверджується відсутністю заборгованості в особистому кабінеті та відповідними квитанціями. Законодавство прямо передбачає право споживача на відшкодування збитків, завданих його майну внаслідок неналежного надання житлово-комунальних послуг.
Відмічає, що відповідно до умов договору оренди обов'язок з ремонту приміщення після аварій покладено саме на позивача як орендаря, тому фінансові витрати на відновлення та відповідні збитки несе безпосередньо він.
Вважає, що залиття сталося через бездіяльність відповідача, який своєчасно не виявив незадовільний стан мереж водопостачання та не провів їх поточний ремонт. Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо повідомлення споживачів про потребу в капітальному ремонті мереж, тому відповідальність за їх стан лежить на управителі.
Передання відповідачем обов'язків з обслуговування мереж підряднику (ФОП Андрусяк Л. Г.) не звільняє управителя від обов'язку компенсувати завдані споживачу збитки.
Факт залиття та розмір збитків належним чином доводяться актом, який склав сам відповідач, висновком експерта та заявами свідків.
3.4. Заперечення від 04.12.2025 (вх. № 19897/25).
Наполягає на відсутності договірних відносин із позивачем. Предметом договору №572 (575/70-6.04) є надання послуг з управління будинком саме співвласникам, а позивач як орендар такого статусу не має. Згідно із ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" індивідуальним споживачем послуг з управління визначається власник (співвласник) майна, а не орендар.
Твердження Позивача про те, що він є споживачем комунальної послуги, вважає помилковим, оскільки послуга з управління багатоквартирним будинком віднесена законодавством до категорії житлових послуг.
Умови договору оренди нежитлового приміщення (п. 9.2) передбачають обов'язок орендаря усунути пошкодження лише у тому випадку, коли шкоду завдано з його вини. Оскільки позивач доводить, що шкода завдана не з його вини, обов'язок відшкодовувати її орендодавцю у нього відсутній. Звертає увагу, що згідно з п. 4.2 договору оренди укладення договорів на комунальні послуги та їх оплату здійснює саме орендодавець. А тому позивач не довів факту порушення своїх прав та завдання збитків особисто йому, оскільки право на відшкодування шкоди, завданої майну, належить виключно його власнику (співвласнику будинку).
Зважаючи на наведені аргументи, просить в позові відмовити.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Між відповідачем як управителем та співвласниками багатоквартирного будинку в особі заступника міського голови 22.08.2022 був укладений договір № 572 (575/70-6.04) про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Франка І., 10 (далі - Багатоквартирний будинок), а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
За умовами п. 3 Договору послуга полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Послуга з управління включає обслуговування внутрішньобудинкових систем.
В п. 5 Договору визначено, що кожен із співвласників має право на відшкодування збитків, завданих його майну внаслідок неналежного надання послуги з управління.
Згідно з п. 8 Договору управитель зобов'язаний інформувати співвласників про необхідність капітального ремонту (заміну) спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до Додатку 4 до Договору технічне обслуговування систем водопостачання повинне виконуватися щоденно та цілодобово з обов'язковим дотриманням вимог наказу Держкомітету України з питань ЖКГ № 76 від 17.05.2025, а поточний ремонт - за необхідності.
4.2. Між ФОП Галярником В. М. як власником, орендодавцем та позивачем як орендарем 30.12.2024 укладено договір оренди нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 10 (далі - Договір оренди).
В п. 4.1. Договору оренди передбачено, що технічне обслуговування, профілактичний ремонт та усунення поломок (у тому числі аварійного характеру) здійснюються орендарем за його власний рахунок. У випадку завдання пошкоджень аварійного характеру орендар приступає до робіт по їх усуненню.
Відповідно до п. 4.2. Договору оренди оплату за комунальні послуги та укладення відповідних договорів здійснює орендодавець, а орендар компенсує понесені орендодавцем витрати на підставі фактичних витрат.
Якщо з вини Орендаря об'єкту завдана шкода, останній зобов'язаний усунути такі пошкодження за власний рахунок (п. 9.2. Договору оренди).
Згідно з Актом приймання-передачі від 30.12.2024 стан орендованого приміщення перевірено, зауважень у сторін не було.
4.3. У період з січня 2024 року до листопада 2025 року позивач здійснював систематичні платежі на рахунок відповідача; у графі "призначення платежу" вказував: "оплата за утримання будинку і прибудинкових територій згідно рах. ..." (платіжні інструкції № 4826 від 01.02.2024, № 4868 від 14.03.2024, № 4880 від 28.03.2024, № 4890 від 11.04.2024, № 4990 від 13.08.2024 , № 5009 від 13.09.2024, № 5055 від 11.11.2024, № 5086 від 10.12.2024, № 5125 від 14.01.2025, № 5153 від 19.02.2025, № 5265 від 05.06.2025, № 5302 від 29.07.2025, № 5352 від 08.09.2025, № 5387 від 28.10.2025, скріншот з системи відповідача щодо послуги, період - листопад 2025 р.).
4.4. Відповідач 31.01.2025 уклав договір про надання послуг № 52/25 з ФОП Андрусяк Л. Г. як підрядною організацією. Предметом цього договору є технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання та водовідведення Округу № 9, до якого належить будинок № 10 на вул. Франка. Відповідно до додатку №1 до цього договору структура послуги включає огляд обладнання систем, усунення несправностей.
На виконання умов договору складені акти приймання-передачі послуг (технічне обслуговування водопостачання) № 4-25-15384 від 31.01.2025, № 4-25-15532 від 28.02.2025, № 11 від 31.03.2025.
4.5. 13.04.2025 відбулося залиття приміщення, яке орендує позивач.
14.04.2025 працівники відповідача склали акт №70-30.04-07/09-03 про залиття (аварію), що трапилася на системі центрального опалення, гарячого (холодного) водопостачання, водовідведення. У вказаному акті не було зазначено причину залиття. Згідно з доводами відповідача, 14.04.2025 комісією було встановлено відсутність доступу до мереж у квартирі АДРЕСА_1 з вини її співвласників, а 15.04.2025, після отримання доступу, комісія встановила незадовільний технічний стан стояка холодного водопостачання, який потребував капітального ремонту. Жодних висновків про технічну причину пориву працівники відповідача не зробили.
29.04.2025 позивач направив відповідачу заяву-заперечення до акту про залиття з вимогою повідомити причину аварії та надати копії актів технічного огляду будинку.
23.05.2025 відповідач надав відповідь №70-1.16/186, у якій зазначив, що в акті вказані всі фактичні обставини, які була можливість встановити, та рекомендував позивачу звернутися до експертної установи, оскільки підприємство не має відповідних фахівців.
Водночас, пояснення сторін, надані докази, зокрема заява свідка ОСОБА_1 , що проживає у квартирі АДРЕСА_2 цього будинку від 05.11.2025, заява свідка ОСОБА_2 від 25.08.2025, яка є працівником позивача, надані фотографії, підтверджують те, що причиною залиття став незадовільний стан стояка (труби) холодного водопостачання, який "згнив" та не підлягав ремонту. Свідки вказали, що працівники відповідача здійснили заміну вказаної труби на пластикову, після чого було відновлено водопостачання. Покази свідків узгоджуються з наданими фотографіями. Свідок ОСОБА_1 також вказав, що йому не відомо про будь-які огляди труб водопостачання у будинку представниками відповідача, що про незадовільний стан мереж ніхто не повідомляв, інформацію про необхідність проведення капітального ремонту цих мереж не доводили, проекти кошторису на ремонт не надавали.
Заяви свідків відповідають приписам ст. 88 ГПК України, підстави оцінювати вказані докази як недостовірні - відсутні.
Причини залиття приміщення суд вважає доведеними також з огляду на вірогідність доказів (ст. 79 ГПК України), оскільки відповідач не вказав будь-якої іншої причини залиття, не надав жодного доказу на спростування вказаної обставини.
4.6. На замовлення позивача 27.08.2025 судовий експерт Максимчин А. Д. склав висновок № 064/08-25 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження, згідно з яким розмір матеріальної шкоди внаслідок залиття становить 160 738,80 грн з урахуванням фізичного зносу та ПДВ.
Відповідно до ст. 104 ГПК України у суду відсутні підстави для відхилення вказаного висновку, оскільки відповідач, посилаючись на його недоліки, не зазначив, яким законодавчо встановленим вимогам він не відповідає. Окрім того, відповідач не заявляв клопотання про призначення повторної або додаткової експертизи (ст. 107 ГПК України), не подав будь-яких доказів на спростування вказаних обставин чи підтвердження іншого розміру збитків (ст. 79 ГПК України). Суд вважає, що закріплений в ст. 2, 13 ГПК України принцип змагальності сторін належить застосовувати, зокрема, і в питаннях доведення обставин, які мають значення для вирішення спору.
4.7. 27.08.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди на загальну суму 170 738,80 грн (з урахуванням вартості послуг експерта). Відповідач листом від 10.09.2025 відхилив ці вимоги.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. Спірні правовідносини регулюються ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон), який суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону послуга з управління багатоквартирним будинком належить до житлово-комунальних послуг (житлова послуга).
В п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Отже, Закон допускає, що орендар (інша особа, яка користується майном) може бути індивідуальним споживачем послуги з управління, якщо він користується приміщенням за згодою власника та має укладений договір про надання такої послуги.
5.2. Порядок укладення індивідуальних та колективних договорів врегульовано в ст. 13 Закону, а в ст. 14 Закону передбачено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.
Суд встановив, що відповідно до ст. 13, 14 Закону для надання послуги з управління Багатоквартирним будинком з відповідачем як управителем 22.08.2022 був укладений колективний Договір, стороною якого є співвласники Багатоквартирного будинку, зокрема і власник приміщення, яке було затоплено.
В ч. 4 ст. 13 Закону визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Встановлені обставини свідчать про те, що позивач для укладення індивідуального договору як споживач послуги до відповідача не звертався і, відповідно, такий договір не був укладений. Також відсутні підставі стверджувати те, що власник приміщення надав згоду на укладення такого договору, оскільки Договором оренди передбачено, що оплату за комунальні послуги та укладення відповідних договорів здійснює орендодавець, а орендар компенсує понесені орендодавцем витрати на підставі фактичних витрат (п. 4.2.).
За вказаних обставин сама лише сплата орендарем рахунків за послуги з управління не може вважатись автоматичним укладенням договору між ним та управителем.
Згідно зі ст. 322 ЦК України саме власник зобов'язаний утримувати своє майно і управитель надає послуги власнику (співвласнику будинку). Якщо орендар добровільно сплачує рахунки, виставлені управителем, він фактично виконує обов'язок за боржника (власника). Відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу. Прийняття управителем цих коштів є правомірним, проте орендар в цьому випадку є платником, а не стороною (споживачем) послуги.
В постанові КГС ВС від 02.09.2020 у справі № 906/884/19 сформульовано висновок про те, що що чинне законодавство визначає обов'язок щодо сплати витрат на управління багатоквартирним будинком саме для співвласників (власників приміщень). Обов'язок орендаря зі сплати послуг (внесків) на утримання будинку виникає виключно у разі укладення ним відповідного договору. За відсутності такого прямого договору належним відповідачем у справі про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є виключно власник нежитлового приміщення, незважаючи на умови договору оренди (оскільки договір оренди створює обов'язки лише між орендодавцем та орендарем і не встановлює прав для третіх осіб).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач не є споживачем послуги і не має права вимоги до відповідача, що є самостійною підставою для відмови в позові.
5.3. Щодо наявності підстав для деліктної відповідальності, суд також виходить з відсутності порушеного майнового права позивача. Пошкоджене майно (елементи оздоблення стелі, стін, електроосвітлення, двері) є невід'ємною частиною нерухомості та належить на праві власності орендодавцю, а не позивачу як орендарю. Водночас ст. 1166 ЦК України передбачає відшкодування шкоди особі, чиїм особистим немайновим правам або майну завдано шкоди. Позивач не наділений правом звертатися з вимогою про відшкодування шкоди, завданої чужому майну. Право на таке відшкодування належить власнику.
Належить звернути увагу і на те, що згідно з положеннями п. 4.1. Договору оренди під "обслуговуванням об'єкта Оренди" розуміється технічне обслуговування і профілактичний ремонт, усунення поломок чи іншого роду несправностей, в тому числі і аварійного харктеру. Проте згідно з п. 9.2. Договору оренди, який регулює відповідальність сторін, обов'язок орендаря усунути пошкодження за власний рахунок виникає лише тоді, коли шкоду завдано з його вини. Оскільки залиття відбулося не з вини орендаря, обов'язок відшкодовувати завдану шкоду орендодавцю і, відповідно, нести витрати на ремонт у позивача відсутній.
Для деліктної відповідальності важливою є наявність реальних збитків (витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Таких обставин суд не встановив.
6. Висновки суду.
6.1. В задоволенні позову належить відмовити.
7. Судові витрати.
7.1. Представники сторін згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України заявили про відкладення вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки надання правничої допомоги передбачає участь у судових засіданнях, кількість яких до вирішення спору неможливо точно визначити; також вказали на необхідність оформлення актів приймання - передачі послуг.
Суд вважає, що вирішення питання про судові витрати належить відкласти після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України сторонам потрібно подати докази судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Згідно з ч. 1 ст. 113, ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України суд вважає за необхідне встановити строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката - п'ять днів з дня отримання вказаних доказів.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 253, 256, 257 ГПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЗАХІДНИЙ БЛОК" (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, ПЛОЩА МІЦКЕВИЧА, будинок 6, квартира 8, ідентифікаційний код 31524130) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "КОМФОРТНИЙ ДІМ" ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (76002, вул. Незалежності, 161, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 44051740) про стягнення 160 738,80 грн збитків, завданих залиттям приміщення.
Вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи. Сторонам належить подати докази судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Встановити строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги - п'ять днів з дня отримання вказаних доказів.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24.03.2026.
Суддя О. В. Малєєва