номер провадження справи 24/27/26
про закриття провадження у справі
16.03.2026 справа № 908/413/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/413/26
за позовом: Концерн “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», 137 ЄДРПОУ 32121458)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Камелот Плюс» (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 58 ЄДРПОУ 33610074)
про стягнення 39718,90 грн
за участю представників:
від позивача: Науменко М.В., довіреність від 17.12.2025 № 1186/20-26
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну “Міські теплові мережі» до Товариство з обмеженою відповідальністю “Камелот Плюс» про стягнення з відповідача 39718,90 грн за надані послуги з централізованого опалення в приміщення з адресою: м. Запоріжжя, вулиця Моторобудівників, буд. 58, нежитлове приміщення XIX- 1, 2 за період з листопад 2020 року по квітень 2021року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.02.2026 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/413/26 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Позов мотивовано тим, що Концерн «Міські теплові мережі», як виконавець послуг з централізованого опалення, у період з листопада 2020 року по квітень 2021 року надав відповідачу послуги з централізованого опалення в приміщення з адресою: м. Запоріжжя, вулиця Моторобудівників, буд. 58, нежитлове приміщення XIX- 1,2 на загальну суму 39 718,90 грн. Об'єкт надання послуг знаходиться у житловому будинку, який обладнаний системою централізованого опалення. Отже, не зважаючи на відсутність договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян (інших мешканців будинку) позивач здійснював та продовжує надавати відповідачу послуги з централізованого опалення. Відсутність між сторонами договору на надання послуг з централізованого опалення не є підставою для несплати за надані Концерном «МТМ» послуги, оскільки обов'язок оплати випливає з Закону. Відповідач оплату послуг не здійснив, в зв'язку з чим позивач надсилав на адресу відповідача вимогу щодо погашення суми заборгованості. Однак, сума заборгованості у добровільному порядку погашена не була. Посилаючись на приписи ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193 Господарського кодексу України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року за №2633-IV, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року за №1198, просить позов задовольнити.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/413/26 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/27/26. Судове засідання призначено на 16.03.2026.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 16.03.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Також в судовому засіданні позивач підтвердив, що ним не подано іншого позову до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Просить суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.
Ухвала суду від 24.02.2026 про відкриття провадження у справі № 908/413/26 направлялась судом відповідачу на його поштову адресу згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 58 та на адресу суду не поверталась.
Надсилання судової кореспонденції рекомендованим листом за адресою, що міститься в ЄДР є належним способом повідомлення сторони.
Суд наголошує, що саме на учасника покладається обов'язок забезпечити можливість отримання кореспонденції за своєю офіційною адресою.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В засіданні 16.03.2026 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Між тим, при виготовленні повного тексту рішення судом встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1617/22 відмовлено у задоволенні позову Концерну “Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Камелот плюс» про стягнення заборгованості у сумі 39718,90 грн, за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року за Договором від 14.03.2019 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 340583. Об'єктом постачання теплової енергії є нежитлові приміщення за адресою: м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, б. 58, а саме: приміщення ХІХ-2 першого поверху літ. А-4 та приміщення ХІХ-1 підвалу літ. А-4, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Камелот плюс» на праві власності.
Проте, позивач не повідомив суд, що вже є рішення суду між тими самими сторонами, з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У господарському процесі це не «дрібне порушення», а підстава для чіткої процесуальної реакції суду. Суд виходить з того, що визначальним є факт тотожності спору, а не поведінка позивача.
Те, що позивач не повідомив суд, не змінює правової кваліфікації, тому суд застосовує наслідок наявності тотожної справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, наразі відсутній предмет даного спору про стягнення з відповідача 39718,90 грн за надані послуги у період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, оскільки є рішення суду між тими самими сторонами, з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 908/413/26 про стягнення 39718,90 грн. слід закрити, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Суд роз'яснює сторонам, що згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 4 ст. 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 4844,80 грн, про що свідчать платіжна інструкція № 2556 від 25.03.2025 на суму 2422,40 грн та платіжна інструкція № 2563 від 25.03.2025 на суму 2422,40 грн.
Вказана суми судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується виписками суду. Дата надходження виписки до суду 26.03.2026.
Частиною 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем подано позов до суду через систему “Електронний суд», відтак у даному випадку розмір судового збору становить 2662,40 грн.
З наведеного слідує, що судовий збір внесено позивачем в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
У позовній заяві позивачем викладено клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2182,40 грн.
За таких обставин суд відзначає, що судовий збір в сумі 2182,40 грн, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України у зв'язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Також, враховуючи закриття провадження у справі № 908/413/25 про стягнення з відповідача 39718,90 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги вищезазначена суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу з державного бюджету України судового збору у сумі 4844,80 грн.
Керуючись ст. ст. п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 908/413/26 про стягнення 39718,90 грн. за відсутністю предмета спору.
2. Повернути Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», 137 ЄДРПОУ 32121458) з Державного бюджету України 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. судового збору, оплаченого згідно з платіжною інструкцією № 2556 від 25.03.2025 на суму 2422,40 грн та платіжною інструкцією № 2563 від 25.03.2025 на суму 2422,40 грн.
Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.
Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 24.03.2026.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Суддя Т.А. Азізбекян