майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
18 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/61/26
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
секретар судового засідання: Бугайов І. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс"
до Фермерського господарства "Ключі до мрії"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Арена»
про стягнення 175 330,52 грн
за участю представників сторін:
від позивача: адвокат Чорна Н. О. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) з позовом до Фермерського господарства "Ключі до мрії" (далі - відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 175 330,52 грн, з яких: 113 736,60 грн - основний борг, 6 762,00 грн - пеня, 45 494,64 грн - штраф, 7 852,60 грн - 36% річних та 1 482,67 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання з оплати за договором поставки № 4621-А від 04.04.2025, укладеним між відповідачем та ТОВ «Агро Арена», унаслідок чого виникла заборгованість та нараховано штрафні санкції за період прострочення з 14.10.2025 по 22.12.2025. Право грошової вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості перейшло до позивача на підставі договору факторингу № F17/04-2025-5 від 17.04.2025.
Правові підстави позову: ст. 692, 712, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
09.01.2026 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" до Фермерського господарства "Ключі до мрії" про стягнення 175 330,52 грн.
Ухвалою від 14.01.2026 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.02.2026. Цією ж ухвалою Суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Арена».
У судове засідання 09.02.2026 не прибули представники від відповідача та третьої особи, не повідомили про причини неявки, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направили.
Відповідач був повідомлений про судове засідання шляхом надсилання ухвали рекомендованим листом з повідомленням. Однак станом на 09.02.2026 відомості, які відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України підтверджують вручення судового рішення, до суду не надходили; за даними трекінгу АТ «Укрпошта» відправлення з 15.01.2026 перебуває у логістичному центрі. Відповідач додатково був повідомлений про судове засідання шляхом надсилання ухвали на електронну пошту. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвала була отримана 15.01.2026 р.
Третя особа була належним чином повідомлена про судове засідання шляхом надсилання ухвали в її електронний кабінет, ухвала була отримана 15.01.2026 р. о 16:01, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У судовому засіданні представник позивача покладався на розсуд суду щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на відсутність відомостей про вручення відповідачу ухвали від 14.01.2026, Суд вирішив відкласти розгляд справи на 10.03.2026.
У судове засідання 10.03.2026 відповідач та третя особа не з'явились про причини неявки не повідомили.
Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням на адресу, вказану в ЄДР, а також додатково - на його електронну адресу. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала була отримана 10.02.2026. Поштове відправлення повернулось 19.02.2026 до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Третя особа була належним чином повідомлена про судове засідання шляхом надсилання ухвали в її електронний кабінет, ухвала була отримана 09.02.2026 о 21:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
За таких обставин Суд, керуючись ч. 3 ст. 202 ГПК України, вирішив проводити розгляд справи по суті на підставі наявних матеріалів у відсутність відповідача та третьої особи.
У судовому засіданні 10.03.2026 Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив докази, наявні в матеріалах справи, та перейшов до стадії ухвалення судового рішення і вирішив відкласти його проголошення до 18.03.2026.
У судовому засіданні 18.03.2026 Суд проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Зважаючи на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, а також принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства (ст. 13, 14, 74 ГПК України), суд вважає, що було створено належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, Суд установив такі фактичні обставини.
04.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Арена» (Постачальник) та Фермерським господарством “Ключі до мрії» (Покупець) укладено Договір поставки №4621-А (далі-Договір).
Предметом цього Договору визначено, що Постачальник зобов'язується передавати (постачати) у зумовлені строки (строк) Покупцеві товари (насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин, добрива, мінеральні добрива, дизельне паливо, талони на паливо (паливні суперталони), бензин та інший Товар, який поставляється Постачальником Покупцю по цьому Договору у кількості, асортименті і по цінах, згідно з накладними та Специфікаціями (додатками), що є невід'ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказані Товари і своєчасно сплатити за них певну грошову суму на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, Покупець оплачує поставлені Постачальником Товари за цінами, зазначеними у Специфікаціях та/або видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.
Згідно з п. 2.5 Договору, строк оплати Товару визначається у відповідній Специфікації. Оплата товару, погодженого Сторонами при відсутності підписаної Специфікації між Сторонами здійснюється у порядку, визначеному у п. 2.10 даного Договору.
У пункті 2.7 Договору визначено, що оплата по даному Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в гривнях в порядку визначених в Специфікаціях до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 3.4 Договору, товар вважається переданим Покупцю при підписанні видаткової або товарно-транспортної накладної Покупцем про отримання Товару. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту прийняття Товару Покупцем за видатковою накладною. Покупець зобов'язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заявити Постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим Покупцем як належний.
В разі прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання (часткове виконання) за цим Договором та відповідними Специфікаціями (Додатками) до нього, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару за кожен день затримки платежу. Якщо Покупець прострочить сплату за Товар більше - 15 календарних днів то, окрім неустойки та інших санкцій, передбачених цим Договором, він додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 40% (сорок) відсотків від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару (п.7.7, 7.8 Договору).
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, Покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми (п. 7.12 Договору).
Цей Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Додатком до цього договору є Специфікація №1 від 04.04.2025, відповідно до якої сторони погодили найменування товару - дизельне паливо в кількості 1790 л на загальну вартість товару - 113 736,60 грн (з ПДВ), що еквівалентно 2 751,25 (доларів США). А також узгодили, що оплата товару здійснюється в строк до 11.10.2025.
Відповідно до Видаткової накладної №1100 від 09.04.2025 ТОВ “Агро Арена» на виконання умов зазначеного договору поставило відповідачу товар на загальну суму 113 736,60 грн. Додатком до видаткової накладної №1100 є акт приймання-передачі талонів на паливо (паливних суперталонів) марки Дизельне паливо від 08.04.2025 на АЗС ТОВ “Компанія Окко-Бізнес», який підписаний та скріплений печатками сторін.
17.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Актівітіс» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Арена» (Клієнт) укладено Договір факторингу №F17/04-2025-5.
Предметом цього договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, у розмірі визначеному п.1.5. цього Договору, а Клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги до Боржника - ФГ “Ключі до мрії» за договором поставки №4621-А від 04.04.2025, за сумою зобов'язання 113 736,60 грн (п.1.1 Договору факторингу).
Згідно з п.1.2 Договору факторингу, Фактор сплачує Клієнту суму відступленого права грошової вимоги за Контрактом у розмірі зазначеному у п.1.1 цього Договору, за вирахуванням комісії за факторингове обслуговування вказаної в пункті 1.5. цього Договору (надалі - сума фінансування) після надання Клієнтом документів, визначених в п. 3.2.5 та п. 3.2.6. даного Договору, протягом 2-х робочих днів з дня їх отримання Фактором.
Відповідно до п.1.6 сторони погодили, право грошової вимоги, що відступається за цим Договором, переходить до Фактора з моменту підписання цього Договору та належного виконання зобов'язань Клієнта перед Боржником за Контрактом, після чого Фактор стає новим кредитором Боржника стосовно зобов'язання останнього за Контрактом. Разом з правом грошової вимоги Фактору переходять всі інші пов'язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав від Клієнта. Фактор набуває права на всі суми, які він отримає від Боржника на виконання цієї вимоги, в т.ч. Фактор має право на стягнення з Боржника будь-яких штрафних санкцій (в т.ч. неустойка, штраф, пеня) згідно умов Контракту та вимог чинного законодавства.
У пункті 3.2.8 договору факторингу визначено, Клієнт зобов'язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права грошової вимоги Фактору шляхом направлення Боржнику письмового листа (з описом вкладення в цінний лист) на юридичну та на будь-яку іншу відому Клієнту адресу Боржника (в разі наявності) та/або листа у вигляді електронного документа підписаного КЕП/УЕП з кваліфікованим сертифікатом Клієнта на офіційну електронну адресу Боржника, вказану останнім в Контракті, в строк 10 (десять) робочих днів з моменту підписання цього Договору (типова форма повідомлення - додаток №1). Сторони погодили, що повідомлення Боржника про відступлення права грошової вимоги Фактору, яке викладене у вигляді електронного документа, підписаного КЕП/УЕП з кваліфікованим сертифікатом Клієнта, та направлене ним на офіційну електронну адресу Боржника, вказану останнім в Контракті, вважається письмовим повідомленням Боржника згідно вимог чинного законодавства. Клієнт відповідає перед Фактором за неповідомлення неналежне повідомлення Боржника про відступлення права грошової вимоги за цим Договором та за будь-які юридичні наслідки такого неповідомлення.
Згідно з п. 5.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами у вигляді електронного документа КЕП/УЕП з кваліфікованим сертифікатом і діє до 11.10.2025 року, але в будь-якому випадку до моменту виконання сторонами усіх зобов'язань.
Договір факторингу в електронній формі, підписаний КЕП 17.04.2025.
Цього ж дня на виконання умов договору факторингу ТОВ “Фінансова компанія Актівітіс» сплатило на рахунок ТОВ “Агро Арена» кошти в сумі 96 676,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3401.
ТОВ “Агро Арена» направило ФГ “Ключі до мрії» повідомлення про відступлення права грошової вимоги Фактору у вигляді електронного документа підписаного КЕП на офіційну електронну адресу боржника.
ТОВ «Фінансова компанія «Актівітіс» є фінансовою установою та має право на надання відповідних фінансових послуг, що підтверджується витягом із Державного реєстру фінансових установ, свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи та розпорядженням уповноваженого органу про видачу ліцензії (ліцензій) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.
21.11.2025 ТОВ “Фінансова компанія Актівітіс» на адресу відповідача направило повідомлення-вимога (вих №456 від 18.11.2025) про погашення заборгованості за Договором поставки №4621-А від 04.04.2025 та Договором факторингу №F17/04-2025-5 від 17.04.2025, що підтверджується описом-вкладенням та трекінгом “Укрпошти» №0110400654204. Крім того вказане повідомлення було направлено 20.11.2025 відповідачу на електронну пошту.
У зв'язку з простроченням оплати отриманого товару за період з 14.10.2025 по 22.12.2025 позивач просить стягнути з відповідача 113 736,60 грн основного боргу, а також нараховані на суму боргу: 1 482,67 грн інфляційних втрат, 6 762,00 грн пені, 7 852,60 грн 36% річних та 45 494,64 грн штрафу.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості та контррозрахунку.
ІV. МОТИВИ СУДУ
З огляду на встановлені фактичні обставини, суд переходить до правової кваліфікації спірних відносин і визначення норм права, що підлягають застосуванню.
Спір виник із договірних зобов'язань щодо оплати товару за договором поставки та з пов'язаних із цим правовідносин факторингу (відступлення права грошової вимоги), за яким первісний кредитор (третя особа) відступив позивачу (фактору) право вимоги до боржника (відповідача), а фактор здійснив фінансування на умовах договору факторингу.
1. Норми права, які застосував суд
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
В силу частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).
В силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами частини першої статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у такому разі виконання боржником обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з частинами першою, другою статті 517 ЦК України первісний кредитор повинен передати новому кредиторові документи, що засвідчують права, які передаються, та важливу для їх здійснення інформацію. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (стаття 1078 ЦК України).
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Приписами статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За частиною першою статті 4 Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії» серед видів фінансових послуг визначено, зокрема факторинг.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойка (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
2. Оцінка суду
Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей 76-79, 86 ГПК України на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Судом установлено, що позов подано новим кредитором, який набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу (відступлення права вимоги). Матеріалами справи підтверджено, що позивач є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції.
Суд констатує, що 17.04.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги за Договором поставки №4621-А від 04.04.2025 у обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги, у тому числі право на стягнення неустойки та інших платежів, передбачених договором.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 09.04.2025 прийняв товар на загальну суму 113 736,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №1100 та актом приймання-передачі талонів на паливо.
Водночас матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманого товару у строк, визначений Специфікацією, - до 11.10.2025, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про прострочення виконання грошового зобов'язання та наявність заборгованості у розмірі 113 736,60 грн.
За період прострочення з 14.10.2025 по 22.12.2025 позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 1 482,67 грн, пеню - 6 762,00 грн, 36% річних - 7 852,60 грн, штраф - 45 494,64 грн.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Відповідні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Як убачається з пунктів 7.7, 7.8 Договору поставки сторони погодили, що в разі прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання (часткове виконання) за цим Договором та відповідними Специфікаціями (Додатками) до нього, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару за кожен день затримки платежу. Якщо Покупець прострочить сплату за Товар більше - 15 календарних днів то, окрім неустойки та інших санкцій, передбачених цим Договором, він додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 40% (сорок) відсотків від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару.
Перевіривши розрахунок пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360, Суд установив, що розмір пені за період прострочення з 14.10.2025 по 22.12.2025 складає 6 761,87 грн, тобто є меншим за заявлені 6 762,00 грн, у зв'язку з чим вимога підлягає задоволенню у встановленому судом розмірі.
Оскільки прострочення оплати перевищило 15 календарних днів, а розмір штрафу визначений як 40% вартості несплаченого товару, вимога про стягнення штрафу в сумі 45 494,64 грн є арифметично правильною та такою, що відповідає умовам Договору.
При цьому Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка наведена у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Крім того за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат на загальну суму 1 482,67 грн за період з жовтня 2025 по листопад 2025 року на суму боргу 113 736,60 грн.
Водночас, Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, вважає його неправильним з огляду на таке.
Відповідно до усталеної судової практики розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Така правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
Суд зазначає, що позивач при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не дотримався зазначених правил, що призвело до завищення їх розміру. Зокрема, до розрахунку помилково включено жовтень 2025 року, тоді як нарахування інфляційних втрат мало здійснюватися починаючи з листопада 2025 року, тобто з місяця, наступного за місяцем, у якому настав строк виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи зазначене Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 здійснив перерахунок інфляційних втрат за листопад 2025, та дійшов висновку, що інфляційні втрати підлягають стягненню у розмірі 454,95 грн.
Оцінюючи вимогу про стягнення 36 % річних, Суд констатує, що згідно з п. 7.12 Договору поставки сторони погодили відповідний розмір річних. Суд перевірив за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 здійснений позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України розрахунок та установив їх розмір 7 852,50 грн, що є меншим за заявлені 7 852,60 грн, у зв'язку з чим вимога підлягає задоволенню у встановленому судом розмірі.
V. Висновки Суду
Розглянувши справу із застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи і досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення: 113 736,60 грн - основного боргу, 6 761,87 грн - пені, 45 494,64 грн - штрафу, 7 852,50 грн - 36% річних та 454,95 грн - інфляційних втрат;
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1 029,96 грн слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
VІ. Судові витрати
При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №9902 від 29.12.2025.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів, та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що у випадку, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що спір у справі виник у зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" до Фермерського господарства "Ключі до мрії" задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Ключі до мрії" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс":
- 113 736,60 грн (сто тринадцять тисяч сімсот тридцять шість гривень 60 копійок) - основний борг;
- 6 761,87 грн (шість тисяч сімсот шістдесят одна гривня 87 копійок) - пеня;
- 45 494,64 грн (сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 64 копійок) - штраф;
- 7 852,50 грн (сім тисяч вісімсот п'ятдесят дві гривні 50 копійок) - 36% річних;
- 454,95 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 95 копійок) - інфляційні втрати;
- 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) - судові витрати зі сплати судового збору.
3. Відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення 1 029,96 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (код ЄДРПОУ 38800017; вул. Болсуновська, буд. 13-15, м. Київ, Київська обл., 01104)
Відповідач: Фермерське господарство "Ключі до мрії" (код ЄДРПОУ 44718989; вул. Загребля, буд. 28, с. Покришів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12625)
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Повне рішення складено 24.03.2026
Суддя С. НЕСТЕРЧУК