61022, м. Харків, пр. Науки, 5
про залишення позовної заяви без руху
24.03.2026 Справа № 905/181/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
розглянувши матеріали позовної заяви Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, м.Кропивницький, Кіровоградська область,
в інтересах держави в особі позивача Департаменту капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації, м.Кропивницький, Кіровоградська область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова група "Базис", м.Святогірськ, Донецька область,
про відшкодування збитків в сумі 257514,96 грн,
Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова група "Базис" про відшкодування збитків в сумі 257514,96 грн.
В обґрунтування заявлених вимог керівник прокуратури вказує на неналежне виконання ТОВ «Будівельно-консалтингова група «Базис»» умов договору підряду № 39/2020 від 29.05.2020, що призвело до завданих збитків в сумі 257514,96 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ч.5 ст.162 ГПК України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 53 ГПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Пунктом 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (п. 2 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»).
Згідно з п.4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру») наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
З аналізу ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор може представляти законні інтереси держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави в двох випадках:
- захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,
- у разі відсутності такого органу.
З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень Господарського процесуального кодексу України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматись порядку, передбаченого ст.23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п.43). Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 926/03/18, Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 серпня 2020 року у справі № 910/13967/1, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 4 серпня 2020 року у справі № 922/4164/17; Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 січня 2021 року у справі № 927/468/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 листопада 2023 року у справі № 913/437/21.
У позовній заяві прокурор зазначив, що органом, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави в спірних відносинах, є Департамент капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації. Проте, із відповідним позовом уповноважені органи протягом розумного строку не звернулись, у тому числі після закриття судом кримінального провадження, в якому їх було визнано потерпілою стороною, інтереси держави упродовж тривалого часу залишаються незахищеними. Прокурор робить висновок, що ним надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави. Оскільки уповноважений орган до суду не звернувся, це свідчить про не здійснення ним захисту інтересів держави, та відповідно до ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред'явлення даного позову.
Суд встановив, що до позовної заяви прокурор не додав доказів звернення до Департаменту капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації про представництво, як то передбачено статтею 23 Закону України “Про прокуратуру».
Частиною 1 ст.174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного процесуального законодавства, позовна заява підлягає залишенню без руху.
В силу ч.ч. 3, 4 ст.174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області області в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації залишити без руху.
Встановити прокурору строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви - п'ять робочих днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду доказів, що підтверджують повідомлення Департаменту капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації про представництво.
Роз'яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою (ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи, що позивач зареєстрований у системі Електронний суд, суд направляє копію ухвали до його електронного кабінету у порядку п.5 ст.242 ГПК України.
Ухвала набирає чинності 24.03.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Харакоз