61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
13.03.2026 Справа №905/197/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., за участю секретаря судового засідання (помічнику судді за дорученням) Фроловій Т.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" (84040, Донецька область, Краматорський район, с. Новостепанівка, вул. Свободи, буд. 3, код ЄДРПОУ 34626750)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН" (85180, Донецька область, Краматорський район, с. Водяне Друге, вул. Зелена, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 33380539)
про стягнення 165 420,00 грн.,
Представники сторін:
від позивача: Різниченко О.О. (діє на підставі довіреності від 08.12.2025)
від відповідача: Біліменко А.О. (діє на підставі довіреності від 28.02.2024)
Приватне акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН" про стягнення 165 420,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 7075Д-20 від 14.12.2020, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 165 420,00 грн.
Ухвалою суду від 28.02.2025 призначено справу №905/197/25 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 28.04.2025 призначено справу №905/197/25 до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання неодноразово відкладалося. Зокрема, ухвалою суду від 28.04.2025 суд пропонував учасникам справи звірити розрахунки за договором поставки №7075Д-20 від 14.12.2020 та надати підписаний представниками обох сторін акт звірки до суду. Ухвалою суду від 30.07.2025 судом було запропоновано представнику позивача надати на адресу суду письмові пояснення стосовно пропозиції відповідача щодо повернення спірної тари, зважаючи на згоду відповідача здійснити повернення зворотної тари, відшкодування ціни якої є предметом спору, яка викладена у листі П-ИСХ-28/07-25 від 29.07.2025 у кількості 791 піддон.
Крім того, оскільки в підготовчому засіданні 27.08.2025 позивач висловив пропозицію щодо можливості укладення мирової угоди з відповідачем, а відповідач зазначив про можливість підприємства повернути тару, яка була отримана ним в рамках Договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020, що відображено у протоколі судового засіданні за відповідну дату, ухвалою суду від 27.08.2025 було відкладено підготовче засідання на 06.10.2025.
Ухвалою суду від 06.10.2025 відкладено підготовче засідання на 30.10.2025 та запропоновано сторонам скласти акт звірки (за ініціативою позивача) за спірними накладними за якими не повернуто зворотню тару.
Ухвалою суду від 30.10.2025 відкладено підготовче засідання на 21.11.2025 та запропоновано відповідачу надати письмові пояснення стосовно кількості неповернутої зворотної тари з посиланням на відповідні накладні.
Ухвалою суду від 21.11.2025 відкладено підготовче засідання на 18.12.2025 у зв'язку з клопотанням відповідача про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з письмовими поясненнями позивача від 21.11.2025 та підготовки відповідних письмових пояснень.
Ухвалою суду від 18.12.2025 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" про витребування доказів від 24.03.2025 відмовлено, задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" про витребування доказів від 26.02.2025. Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН" надати суду належним чином засвідчені копії видаткових накладних на поставку тари №961Т ДНЗ від 23.09.2021 р., №194Т ДНЗ від 15.03.2022 р., №200Т ДНЗ від 19.03.2022 р., №389Т ДНЗ від 13.06.2022 р., №401Т ДНЗ від 19.06.2022 р., №2380Т МК від 01.12.2022 р. та видаткових накладних на повернення тари №35Т МК від 01.04.2022 р., №45Т МК від 17.05.2022 р., №2380Т МК від 17.07.2022 до дати наступного підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 21.01.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 10.02.2026.
10.02.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу) яка тривала з 16:03 год до 16:55, що унеможливило проведення судового засіданні. Представники сторін про цей факт судом повідомлені.
Ухвалою суду від 10.02.26 призначено розгляд справи № 905/197/25 у судовому засіданні на 13.03.2026.
Представник позивача в судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також 13.03.2026 від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії виписки з ЄДРПОУ щодо ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», згідно якої з 03.03.2026 місцем державної реєстрації відповідача є 84040, Донецька область, Краматорський район, с. Новостепанівка, вул. Свободи, буд. 3. Враховуючи викладене, суд приймає до уваги вказану адресу позивача.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Приватне акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ"
10.03.2025 від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи згідно наведеного переліку (т.1, а.с. 118-121).Крім того позивач в зазначеній заяв наполягав на неможливості самостійного отримання у відповідача оригіналів та копій накладних, зазначених у клопотанні по витребування доказів, з огляду на те, що відділення поштового зв'язку ДП "УКРПОШТА" у населеному пункті, де зареєстрований відповідач, не здійснює свою роботу та не надає послуг поштового зв'язку, а інші логістичні компанії, які надають послуги поштового зв'язку, зокрема ТОВ "НОВА ПОШТА", не надають послуги у вказаних населених пунктах. Крім того, за твердженням представника позивача відповідач не здійснює прийом кореспонденції за зазначеною ним поштовою адресою, що підтверджується копією доданого до вказаної заяви конверту із зазначенням "за даною адресою не знаходиться". Також у вказаній заяві позивач посилається на те, що с. Рівне Покровського району Донецької області, де зареєстрований позивач, відноситься до території активних бойових дій, внаслідок чого підприємство було змушено фактично призупинити власну господарську діяльність та значною мірою скоротити чисельність працівників, а їх решта працює віддалено, що в свою чергу також ускладнює процес комунікації та здійснення документообігу із відповідачем. Крім того, у вказаній заяві представник позивача посилався на те, що тара, у якій постачався товар, була зворотною та підлягала поверненню з боку відповідача на користь позивача згідно положень п. 4.3-4.4 договору, у зв'язку з чим відповідно до вимог податкового законодавства, а саме ст. 187.1 та 198.2 ПК України, податкові накладні на поставку тари не складалися, оскільки поставки (повернення) не відбулось.
24.03.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити відповідачу у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності. Як вбачається зі змісту вказаної відповіді на відзив на позовну заяву, на думку представника позивача умови договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020 не передбачають необхідності пред'явлення постачальником окремої письмової чи будь-якої іншої вимоги для повернення зворотної тари з боку покупця. За твердженням позивача, зворотна тара на момент поставки товару за умовами договору не вважалася реалізованою, бо залишалась власністю постачальника і мала бути йому повернута. Так, оскільки право власності на тару не переходило до покупця, фактично відбувалася зміна місця зберігання тари і з балансу власника така передана тара не списувалася. У покупця ця тара повинна була обліковуватися на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" за вартістю тари і в розрахунку контрагента-власника тари. Крім того, представник позивача наголошує на тому, що відповідачем доказів, які б підтверджували факт впливу форс-мажору на його спроможність щодо оплати неповернутої зворотної тари також надано не було.
25.03.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому представник просив витребувати у відповідача засвідчені належним чином копії податкової звітності з ПДВ та податку на прибуток за відповідні звітні періоди у 2022 та 2023 роках (або інших звітних періодах, в яких відповідач обліковував відповідні операції щодо безоплатно отриманого майна, а саме зворотної тари, що належить ПрАТ "АПК-ІНВЕСТ") та інші документи бухгалтерського/податкового обліку, які підтверджують облік та рух відповідних ТМЦ, в тому числі їх списання, якщо таке проводилось.
09.04.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів згідно переліку. Як вбачається зі змісту вказаного клопотання, позивачем за власною ініціативою подано документи, які відповідач просив витребувати у позивача в клопотанні від 01.04.2025. Також зазначено, що 11.08.2024 року в результаті збройної агресії російської федерації проти України, зокрема внаслідок ракетного обстрілу, навмисно спрямованого на цивільні об'єкти позивача, було пошкоджено та знищено майно, яке належить ПрАТ "АПК-ІНВЕСТ", а саме: внаслідок прямих влучань, були зруйновані (знищені) будівлі та обладнання м'ясокомбінату, розташованого за адресою: вулиця Шопена 1а, с. Рівне, Покровського району Донецької області, що призвело до його повної руйнації, як виробничого об'єкту - цілісного майнового комплексу та припинення його функціонування. У зв'язку з вказаними подіями позивач був змушений фактично призупинити власну господарську діяльність та значною мірою скоротити чисельність працівників. Решта працівників підприємства позивача, які залишилися працювати, були вимушені виїхати до більш безпечних регіонів країни та наразі працюють дистанційно, але значна частина документів Позивача, які наразі необхідно долучити до матеріалів даної справи, на момент подання позову до суду залишалася у виробничих підрозділах на території Донецької області. Вказані документи були отримані представником нарочно лише 03.04.2025.
Також у вказаному клопотанні представник позивача наголошує на тому, що саме супровідні документи, визначені п.1.6. Договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020 р. та належним чином оформлені сторонами, підтверджують реальний рух товару, оскільки відображають факт переміщення товару і його передачу від постачальника до покупця. Крім того, за твердженням представника позивача у період з 09.03.2022 по 02.04.2022 відповідач здійснював самовивіз товару від позивача і відповідно у цей саме період самостійно привозив позивачу зворотну тару. Даний факт, за його твердженням, підтверджується змістом товарних накладних та довіреностей на отримання ТМЦ.
07.05.2025 на адресу суду від позивача надійшли пояснення по справі, згідно яких у період з 09.03.2022 р. по 02.04.2022 р., тобто у перші місяці з початку повномаштабного вторгнення рф, поставки Товару за запитом відповідача відбувалися на умовах самовивозу покупцем. Оскільки ж відповідач здійснював самовивіз товару у цей період власними транспортними засобами, то пакування цього товару здійснювалося у зворотну тару інших найменувань, ніж та що визначена у Додатку №5 до договору, оскільки тара мала відповідати транспортним засобами відповідача з позиції забезпечення безпеки товару, як харчових продуктів: зокрема забезпечувати цілісність пакування товару, дотримання температурного режиму перевезення, товарного сусідства тощо. Саме тому, у цей період у накладних приймання зворотної (заставної) тари та у накладних на повернення зворотної тари окрім піддонів дерев'яних 1200*800 вказано такі найменування як: контейнер АСЕ 1200*100*740 синій, ящик пл. 600*400*200 білий, піддон пласт. 12,5 кг 1200*800 мм. Вартість такої зворотної тари також відображено у загальному обороті зворотної тари. Однак, саме ця вся зворотна тара, окрім 10 одиниць пластикових палет SMV800 сплош. 1,2*0,8*0,15 кор. на суму 13 500,00 грн., була повернута Відповідачем на користь Позивача, а отже НЕ була включена до позовних вимог.
Також у вказаних поясненнях зазначено, що неповернутою позивачу станом на сьогодень залишається зворотна тара передана Відповідачу за наступними накладними приймання зворотної (заставної) тари):
- 10 одиниць пластикових палет SMV800 сплош. 1,2*0,8*0,15 кор. на загальну суму 13 500,00 грн. за накладною приймання зворотної (заставної) тари №2330Т МК від 11.07.2022;
-795 одиниць піддонів дерев'яних 1200*800 на загальну суму 151 920,00 грн. Перелік конкретних накладних приймання зворотної (заставної) тари), за якими Відповідачем не було повернуто зворотну тару (піддони дерев'яні) з вказівкою її кількості та цін наведено у таблиці (Додатку №1) до даних пояснень. Наведена у таблиці інформація підтверджується даними Звіту по зворотній тарі 3772 (у розрізі документів) за період з 01.01.2021 р. по 06.05.2025 р., копія якого також додана до вказаних пояснень.
Крім того, в указаних поясненнях зазначено, що у Позивача були відсутні підстави для звернення до Державної податкової служби України із заявою у встановленому підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України порядку, оскільки документи, про витребування яких просив суд, не були ним втрачені та не є такими, що їх неможливо вивезти внаслідок ведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації.
Також, на думку позивача, оскільки тара в обсязі 805 одиниць (10 одиниць пластикових палет SMV800 сплош. 1,2*0,8*0,15 кор. та 795 одиниць піддонів дерев'яних 1200*800) не була повернута Позивачу, то підстави для складання відповідного акту про її псування та виставлення рахунків на підставі п.4.5. Договору поставки №7075Д-20 від 14.12.2020 р. - були відсутні.
21.11.2025 на адресу суду від позивача надійшли пояснення у справі, згідно яких позивач акцентує увагу суду на те, що наявні у матеріалах справи №905/197/25 інші письмові докази у своїй сукупності доводять факт передачі позивачем відповідачу разом з товаром зворотної (заставної) тари в тому числі по видаткових накладних на поставку тари №961Т ДНЗ від 23.09.2021 р., №401Т ДНЗ від 19.06.2022, які відсутні в матеріалах справи. Позивач пояснив, що кожна партія товару, який постачався позивачем на користь відповідача у певну календарну дату супроводжувалася супровідною документацією - товарною накладною та товарно-транспортною накладною. Якщо товар передавався у зворотній тарі, то в таких випадках окремо також складався третій документ: накладна приймання зворотної (заставної) тари. Якщо тара була незворотною, то така накладна не складалася. При цьому, інформація про тару, в яку був затарений товар на момент його передачі відповідачу дублювалася в двох документах: перший з них - це накладна приймання зворотної (заставної) тари, а другий - це товарно-транспортна накладна на передачу товару. У всіх товарно-транспортних накладних в розділі «ВІДОМОСТІ ПРО ВАНТАЖ» міститься графа (стовпчик у таблиці) з назвою «вид пакування», де було зазначено відомості про тару, її найменування та кількість. При цьому, товарно-транспортні накладні, в яких зазначено в якості тари «піддон дерев'яний 1200*800» стосуються поставок товару у зворотній тарі, яка не була повернута відповідачем позивачу і є предметом спору у даній справі. Товарно-транспортні накладні, в яких в графі «вид пакування» зазначено: прочерк або «гофроящик» або «пластикова палета SMV800 сплош. 1.2*0.8*0.15*кор.» стосуються поставок Товару у незворотній тарі, вартість якої входила до вартості Товару. Передача такої тари - не є предметом спору у даній справі і не включена до позовних вимог. Виключенням з даної ситуації є поставки товару, які відбувалися у період з 09.03.2022 по 02.04.2022, тобто у перші місяці з початку повномасштабного вторгнення рф. Ці поставки товару за запитом відповідача відбувалися на умовах самовивозу покупцем, тому ТТН до цих поставок за участю Позивача не складалася. Однак, до кожної з товарних накладних у цих поставках наявні довіреності відповідача на отримання/передачу ТМЦ, в яких зазначено перевізником саме відповідача, а довіреними особами на отримання товару його працівників. В товарних же накладних вказано місця завантаження і розвантаження Товару. Всі ці відомості доводять факт самовивозу товару відповідачем у цей період. При цьому, з акту звірки взаємних розрахунків, який був наданий позивачем до суду вбачається, що саме у цей період приїжджаючи за товаром, відповідач самостійно привозив позивачу пусту зворотну тару, яка підлягала поверненню з попередніх поставок товару. Після вивантаження пустої зворотної тари, транспорті засоби відповідача завантажувалися новим товаром. Оскільки відповідач здійснював самовивіз товару у цей період власними транспортними засобами, то пакування цього товару здійснювалося у зворотну тару інших найменувань, ніж та що визначена у Додатку №5 до договору, оскільки тара мала відповідати транспортним засобами відповідача з позиції забезпечення безпеки товару, як харчових продуктів: зокрема забезпечувати цілісність пакування товару, дотримання температурного режиму перевезення, товарного сусідства тощо. Саме тому, у накладних на повернення зворотної тари окрім піддонів дерев'яних 1200*800 вказано такі найменування як: контейнер АСЕ 1200*100*740 синій, ящик пл. 600*400*200 білий, піддон пласт. 12,5 кг 1200*800 мм. Однак, саме ця вся зворотна тара, окрім 10 одиниць пластикових палет на суму 13 500,00 грн., була повернута Відповідачем на користь Позивача, а отже не була включена до позовних вимог. Отже, за відсутності видаткових накладних на поставку тари №961Т ДНЗ від 23.09.2021 р., №401Т ДНЗ від 19.06.2022 р., факт передачі тари за цими накладними підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними. Також у вказаних поясненнях зазначено, що напис в накладній приймання зворотної (заставної) тари №178Т ДНЗ від 19.02.2021 р. у графі про отримання Покупцем 9 одиниць піддонів дерев'яних 1200*800, замість вірного 8 одиниць - є технічною опискою. Між тим, у розрахунку позовних вимог, що виникли через неповернення в тому числі зворотної тари за накладною приймання зворотної (заставної) тари №178Т ДНЗ від 19.02.2021 р. зазначено вартість неповернутої тари саме як за 8 одиниць (8*180,00 грн. =1 440,00 грн.).
Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН"
19.03.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у випадку відсутності підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Також у відзиві на позовну заяву відповідач наголошує на тому, що, оскільки позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на накладні приймання зворотної тари у період з 06.01.2021 по 19.07.2022, до вказаних вимог підлягають застосуванню строки позовної давності, про що додана відповідна заява до відзиву на позовну заяву. На думку відповідача, зворотня тара відповідно до умов договору не є та не була товаром, який підлягав поставці згідно його умов та відносно якої (зворотної тари) у відповідача би виникло зобов'язання з її приймання та оплати. За твердженням відповідача, умовами договору, зокрема п.п.5.1. - 5.3. сторони погодили умови реалізації постачальником, отримання та оплати покупцем саме товару, тобто партій охолоджених та заморожених м'ясних напівфабрикатів, м'ясних субпродуктів, тощо, а не зворотної тари. Водночас п.4.2. договору встановлено, що товар за цим договором може поставлятися як в зворотній тарі, так і в тарі, яка не підлягає поверненню, тобто не є зворотною тарою у відповідності до технічних умов постачальника. Також на його думку умовами договору не встановлений порядок поставки та оплати зворотної тари як такої, а отже можливість виникнення у відповідача заборгованості з її оплати. Натомість п.4.4. договору встановлено, що покупець зобов'язаний повернути постачальнику зворотну тару в місці поставки. Водночас, жодних вимог та/або дій щодо повернення зворотної тари позивачем відповідачу не направлялося, зокрема це підтверджується доводами позивача, який в позові зазначає, що ним направлялася претензія відповідачу (яка не додана позивачем до позову) саме про сплату заборгованості по неповернутій зворотній тарі.
Крім того, за твердженням відповідача, в порушення п.4.5. договору та вимог вказаного вище законодавства позивачем не була проведена жодної реалізації як на думку позивача неповернутої тари, зокрема не були сформовані та надані відповідачу на підпис видаткові накладні на поставку зворотної тари, не були зареєстровані відповідні податкові накладні за результатами такої реалізації. Так само, позивачем не було виставлено відповідачу рахунки на оплату, згідно яких по факту проведеної реалізації відповідач мав провести оплату начебто неповернутої тари протягом 3 банківських днів з моменту їх виставлення. Жодних рахунків відповідачем позивачу не направлялися та не виставлялися, що власне підтверджується самим позивачем та матеріалами справи. Посилаючись на те, що жодної реалізації позивачем зворотної тари відповідачу проведено не було, жодного рахунку позивач відповідачу не виставляв та не направляв, відповідач вважає строк оплати начебто неповернутої позивачу зворотної тари таким, що не настав.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач наголошує на тому, що позивач надає до позовної заяви накладні на приймання зворотної тари та на її повернення, в яких зазначена зовсім інша адреса відповідача, а підписантами таких документів є фізичні особи, які не є співробітниками/працівниками відповідача.
27.03.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких останній посилається на те, що в порушення приписів ст. 164 ГПК України позивачем до позову не була додана копія претензії вих.№27 від 22.01.2025, тобто твердження позивача про начебто повторне надання наданої претензії та доказами її надсилання на адресу відповідача спростовується викладеним вище та доводами і доказами відповідача, які викладені/додані ним до відзиву. На думку представника, оскільки обґрунтування неможливості її подання у позовній заяві позивачем зроблено не було в порушення приписів ст. 73,76, 80 ГПК України, вказаний доказ не може бути прийнятий судом, оскільки поданий з порушенням норм процесуального законодавства.
Крім того, представник відповідача у вказаних запереченнях наполягав на тому, що для надання можливості покупцю/відповідачу змоги виконати його обов'язок з повернення зворотної тари в місці поставки згідно з п.2.1. Договору в день поставки, Постачальник/Позивач був зобов'язаний надати транспортний засіб з достатньою кількістю палетомісць для можливості завантаження такої пустої зворотної тари в нього. Водночас, при виконанні умов Договору Позивач не виконував зазначений вище обов'язок. Так, позивач здійснював відповідачу поставки товару за договором "транзитними" транспортними засобами, тобто адреса відповідача не була кінцевим місцем вивантаження всього об'єму товару, позивач здійснював часткове вивантаження товару відповідачу у зворотній тарі, а інший товар - замовником якого були інші покупці - залишався в транспортному засобі та слідував до таких покупців, тому Позивач не здійснював приймання зворотної тари від відповідача, оскільки відбувалася подальша поставка товару позивача і його вивантаження іншим покупцям. Тобто, позивач не приймав зворотну тару від відповідача в день поставки у зв'язку з необхідністю подальшої поставки і вивантаження товару з транспортного засобу іншим покупцям, а приймання такої зворотної тари від відповідача ускладнювало б процес вивантаження товару іншим покупцям, адже товар в такому випадку був би заставлений зворотною тарою, яку знову ж таки перед вивантаженням товару іншим покупцям необхідно було б кожен раз спочатку вивантажувати.
При виконанні умов договору фактично позивач в інші дні, а не в день поставки товару надавав окремий транспортний засіб, який здійснював вивезення всієї накопиченої у відповідача зворотної тари та сторонами оформлювалися/підписувалися відповідні накладні. Зазначене безпосередньо підтверджується тим, що майже всі додані позивачем до позову та підписані сторонами накладні на повернення зворотної тари складені за формою відповідача, натомість накладні на повернення зворотної тари за формою позивача, які розміщені на одному аркуші з накладною на приймання зворотної тари практично всі не підписані не тільки представником відповідача, а і представником позивача (що власне в чергове підтверджує невиконання позивачем обов'язку з приймання зворотної тари). Більш того, викладене вище підтверджується також тим, що додані Позивачем до позовної заяви накладні приймання зворотної тари та накладні на повернення зворотної тари, жодним чином не співпадають між собою ані за датою, ані за кількістю та номенклатурою зворотної тари, ані за вартістю поставленої та повернутої зворотної тари, тощо. Водночас, позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу/документу, який би підтверджував фактичну кількість відвантаженого відповідачу товару у зворотній тарі, не надано жодного документу, який би підтверджував фактичну кількість товару, що перевозився належними йому транспортними засобами у день коли цими ж транспортними засобами здійснювалася поставка товару відповідачу, вантажовмісткість таких транспортних засобів та їх фактична завантаженість у день відвантаження товару відповідачу.
Представник відповідача наголошує, що позивачем не була проведена реалізація неповернутої тари, зокрема не були сформовані та надані відповідачу на підпис видаткові накладні на поставку зворотної тари, не були зареєстровані відповідні податкові накладні за результатами такої реалізації. Крім того, позивачем не було виставлено відповідачу рахунки на оплату, згідно яких по факту проведеної реалізації відповідач мав би провести оплату неповернутої тари протягом 3 банківських днів з моменту їх виставлення. З огляду на те, що жодної реалізації позивачем зворотної тари відповідачу проведено не було, жодного рахунку позивач відповідачу не виставляв та не направляв, строк оплати начебто неповернутої позивачу зворотної тари не настав, а отже і будь-яка заборгованість з оплати неповернутої тари відсутня.
Також у вказаних запереченнях представник відповідача наполягає на тому, що Позивачем ані у позовній заяві, ані у відповіді на відзив, в тому числі після подання Відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, жодним чином не обґрунтовано та не наведено жодних причин пропуску строків позовної давності, їх поважності, не надано жодного доказу, який би підтверджував поважність таких причин, зокрема вплив введеного на території України воєнного стану на відсутність можливості подачі Позивачем позову в межах встановлених строків позовної давності. Враховуючи вищевикладене, Відповідач вважає посилання Позивача на пункти 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, як на безумовні та безспірні підстави НЕ застосування до даної справи строків позовної давності необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що представник відповідача просить суд задовольнити подану заяву про застосування строків позовної давності з урахуванням заперечень, викладених відповідачем у інших заявах по суті спору та відмовити Позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
01.04.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у позивача документи за спірний період, які підтверджують реальний рух товару та зворотної тари, зокрема, але не виключно видаткові накладні на товар, що постачався відповідачу, товарно - транспортні накладні на перевезення такого товару, добові подорожні листи вантажних автомобілів, які складалися в ході перевезення товару в зворотній тарі, в тому числі відповідачу, а також документи, що підтверджують приналежність зворотної тари позивачу.
В обґрунтування вказаного клопотання представник посилається на те, що первинним документом, який відображає господарську операцію з постачання товару позивачем відповідачу є видаткова накладна, яка в будь-якому випадку наявна у позивача як постачальника товару на підставі власне якої в тому числі формувалася накладна на приймання - передачу зворотної тари. Отже, позивач на транспортних засобах якого відповідно до умов договору здійснювалося перевезення товару та зворотної тари у відповідності до Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні мав в будь-якому випадку оформлювати товарно - транспортні накладні на перевезення. Враховуючи, що перевезення товару та зворотної тари відповідно до умов договору здійснювалися безпосередньо транспортними засобами належними позивачу, то останній мав складати подорожні листи, а з огляду на те, що товар поставлявся в один день не тільки відповідачу, а іншим покупцям продукції позивача. На переконання представника відповідача вкрай необхідним є дослідження саме добових подорожніх листів позивача, які відповідно до чинного законодавства можуть бути тільки у позивача, як у власника/орендаря транспортних засобів, що здійснювали перевезення товару. З урахуванням того, що позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості саме за зворотну тару, на правомірне переконання Відповідача необхідним та доцільним є першочергове встановлення приналежності (права власності) на дану зворотну тару саме позивачу.
18.05.2025 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, за змістом яких у зв'язку з тим, що відповідачем не було отримано відповіді податкової щодо повторного розгляду повідомлення Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН» від 04.12.2023 №1 про неможливість вивезення первинних документів, з урахуванням висновків суду, викладених у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року по справі №160/5444/24, ПрАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН» був вимушений повторно звернутися до Контролюючого органу із повідомленням щодо неможливості вивезення первинних документів вих.№2 від 21.05.2025 року. Як наслідок, рішенням контролюючого органу від 12.06.2025 №10275/6/05-99-07-01-13 встановлена та підтверджена неможливість вивезення первинних документів за період з 18.12.2008 по 25.02.2022 та як наслідок подання цих документів до суду для розгляду по даній справі. Відповідач у вказаних поясненнях наполягає на тому, що для того щоб Покупець/Відповідач мав змогу виконати свій обов'язок з повернення зворотної тари в місці поставки згідно з п.2.1. Договору в день поставки, Постачальник/Позивач був зобов'язаний надати транспортний засіб з достатньою кількістю палетомісць для можливості завантаження такої пустої зворотної тари в нього. Водночас, при виконанні умов Договору Позивач не належним чином виконував зазначений вище обов'язок. Зокрема, Позивач здійснював Відповідачу поставки Товару за Договором «транзитними» транспортними засобами, тобто адреса Відповідача не була кінцевим місцем вивантаження всього об'єму Товару, Позивач здійснював часткове вивантаження Товару Відповідачу у зворотній тарі, а інший Товар - замовником якого були інші покупці залишався в транспортному засобі та слідував до таких покупців, тому Позивач не здійснював приймання зворотної тари від Відповідача, оскільки відбувалася подальша поставка Товару Позивача і його вивантаження іншим покупцям. За твердженням відповідача, При виконанні умов Договору фактично Позивач в інші дні, а не в день поставки Товару надавав окремий транспортний засіб, який здійснював вивезення у Відповідача зворотної тари, і в свою чергу не надання такого транспортного засобу позбавляло можливості Відповідача повернути зворотну тару.
30.07.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Як вбачається зі змісту вказаного клопотання сторонами у Специфікації №1/Т від 14.12.2020р. до Договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020 погоджено, що піддони дерев'яні 1200х800 є тарою багаторазового використання (зворотною тарою). Піддони дерев'яні 1200х800 є тарою багаторазового використання, не визначені індивідуальними ознаками, мають родові ознаки, а отже є змінними.
З огляду на те, що село Водяне Друге Іллінівської сільської територіальної громади Краматорського району Донецької області (код за КАТОТТГ UA14120050030023365), де зареєстрований Відповідач, і де знаходяться його виробничі потужності перебуває в тимчасовій окупації, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 року №376, керівництвом Відповідача неодноразово вчинялися спроби віднайти піддони дерев'яні 1200х800 для можливості їх подальшого повернення Позивачу. 28.07.2025 року Відповідачу підтвердили можливість поставки/надання йому піддонів дерев'яних 1200х800 для можливості подальшого повернення Позивачу даної зворотної тари за договором поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020. Враховуючи зазначене вище, Відповідачем Позивачу направлено лист П-ИСХ-28/07-25 від 29.07.2025 року, яким сповіщено ПрАТ «АПК - ІНВЕСТ» про можливість ПрАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН» здійснити повернення неповернутої зворотної тари, а саме піддонів дерев'яних 1200х800 за договором №7075/Д-20 від 14.12.2020. Копія листа додається. Вказаний лист направлений на відому поштову адресу Позивача у м. Дніпро та на поштову адресу представника Позивача - адвоката Різниченко О.О., на поштову адресу зареєстрованого місцезнаходження Позивача відправлення даного листа засобами поштового зв'язку не виявляється можливим, оскільки поштове відділення 85325 в селі Рівному Покровського району Донецької області не функціонує. Докази поштової відправки, а також неможливості відправки на поштове відділення за місцем реєстрації Позивача додаються.
Крім того, лист П-ИСХ-28/07-25 від 29.07.2025 року підписаний КЕП директора Відповідача було направлено на офіційні адреси електронної пошти Позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та представника Позивача - адвоката Різниченко О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Докази такої відправки, а також лист П-ИСХ-28/07-25 від 29.07.2025 року підписаний КЕП директора Відповідача додаються.
27.08.2025 на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що піддони дерев'яні є тарою багаторазового використання, вони не є визначеними індивідуальними ознаками, виготовлені відповідно до ДСТУ (ГОСТ) 9557-87 «Піддон плоский дерев'яний розміром 800 х 1200 мм., а отже є змінними (замінними). Враховуючи це, на думку відповідача, Позивач жодним чином не може відокремити саме СВІЙ піддон/-ни дерев'яний/-ні, поставлений в рамках Договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020 від будь-якого іншого/інших піддонів дерев'яних розміром 800 х 1200, оскільки піддони Позивача, поставленні в якості зворотної тари в рамках Договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020 не мають жодних індивідуалізуючих ознак, які б відокремлювали піддони дерев'яні 1200х800 саме Позивача від будь-яких інших таких піддонів. На думку відповідача, листом П-ИСХ-28/07-25 від 29.07.2025 року ПрАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН» чітко зазначив, що Відповідач самостійно здійснить відвантаження (поставку) піддонів, та просив Позивача повідомити адресу куди необхідно/можливо здійснити таке відвантаження (поставку), тобто витрати на відвантаження (поставку) піддонів, які підлягають поверненню за договором №7075/Д-20 від 14.12.2020 Відповідач взяв на себе, що власне і підтверджується змістом листа, який було направлено Позивачу. Натомість, Позивач у листі від 13.08.2025 року безпідставно відмовився у прийнятті зворотної тари по Договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020р., а саме піддонів дерев'яних 1200*800мм, які не визначені жодними індивідуальними ознаками, а є замінними.
21.11.2025 на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, згідно яких у відповідача відсутня реальна можливість надати, перевірити та/або зробити звірку накладних на прийом та/або повернення зворотної тари за договором №7075/Д-20 від 14.12.2020. Неможливість вивезення первинних бухгалтерських документів підтверджена, зокрема рішенням ГУ ДПС у Донецькій області від 12.06.2025 №10275/6/05-99-07-01-13, яким прийнято до уваги для застосування спеціальних правил в порядку підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, згідно переліку документів, наведеному у повідомленні за період з 18.12.2008 по 25.02.2022. Копія даного рішення ДПС наявна в матеріалах справи. Крім того, Відповідач вважає за необхідне зазначити, що між ПрАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН» та ПрАТ «АПК - ІНВЕСТ» було укладено три договори поставки різного виду м'ясної продукції/сировини, а саме: договір по спірній справі №7075/Д-20 від 14.12.2020р., договір №1234/ЗАМн-16 від 06.12.2016р., договір №7076/НД-20 від 14.12.2020р. Поставка продукції/сировини по всім цим договорам здійснювалась, зокрема з використанням зворотної тари - піддонів дерев'яних 1200х800. З огляду на це, облік зворотної тари здійснювався в загальному порядку по всім укладеним договорам між сторонами без прив'язки зворотної тари до конкретного договору та накладної на приймання та/або повернення.
18.12.2025 на адресу суду від відповідача надійшли пояснення, згідно яких він наполягає на тому, що позивачем до позовної заяви не додані первинні бухгалтерські документи, а саме: накладні приймання зворотної (заставної) тари №961Т ДНЗ від 23.09.2021, №401Т ДНЗ від 19.06.2022, №194Т ДНЗ від 15.03.2022 р., №200Т ДНЗ від 19.03.2022 р., №389Т ДНЗ від 13.06.2022 р., №2380Т МК від 01.12.2022 р., якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, як і не додані докази, які б підтверджували поставку відповідного товару у зворотній тарі за вказаними вище накладними приймання зворотної (заставної) тари.
21.01.2026 на адресу суду від відповідача надійшло повідомлення про неможливість надання витребуваних судом доказів з урахуванням місцезнаходження Відповідача, призупиненням його діяльності, тимчасової окупації території - місцезнаходження Відповідача, знищення його будівель, наявності відкритих кримінальних проваджень за фактом ворожих обстрілів об'єктів Відповідача, з огляду на те, що виробничі та адміністративні будівлі Відповідача були знищені, а територія на якій вони розташовані перебуває в тимчасовій окупації, що позбавляє Відповідача доступу до витребуваних ухвалою суду від 18.12.2025 року документів та робить неможливим подання даних документів на запит суду.
Щодо строку розгляду справи
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", " суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету.
Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доводи учасників судового процесу, господарський суд:
14.12.2020 між Приватним акціонерним товариством "АПК-Інвест" (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Український бекон" (далі - покупець) був укладений договір поставки №7075/Д-20 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями охолоджені: напівфабрикати м'ясні, субпродукти свинячі, м'ясо свиней (свинини) вітчизняного походження у півтушах відповідної категорії та ступеню термічної обробки; окремими партіями заморожені: напівфабрикати м'ясні, блоки із м'яса, субпродукти свинячі, кістки свинячі, м'ясо свиней (свинини) вітчизняного походження у пів тушах відповідної категорії та ступеню термічної обробки, м'ясна маса, кістний залишок (надалі іменується товар), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість.
Згідно п. 1.2 договору конкретна кількість, асортимент та ціни товару, а також строки поставки відповідної партії товару визначаються сторонами шляхом надання покупцем та прийняття постачальником відповідних заявок на товар, оформлених за формою визначеною в додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (надалі за текстом - заявка/заявки).
Найменування, асортимент, ціна та загальна кількість товару встановлюються сторонами на підставі узгоджених заявок у видаткових накладних (які містять всі необхідні відомості щодо відповідної партії товару, передбачені ч.2 ст.266 Господарського кодексу України та у розумінні вказаної статті є специфікаціями), які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3 договору).
Згідно з п.1.6 договору супровідними документами на товар є наступні документи:
- видаткова накладна;
- товарно-транспортна накладна;
- інші документи, передбачені чинним законодавством, в тому числі стосовно безпечності та якості харчових продуктів, в обсязі передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 2.1 договору сторони узгоджують адреси, за якими здійснюються поставки за цим договором у додатку №2 Перелік місць для поставки товару, який є невід'ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється на умовах DDP склад покупця відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" (в редакції 2010 року) за адресою визначеною згідно з Переліком місць для поставки Товару (додаток №2 до договору) та вказаною у відповідній заявці (далі - місце поставки).
У пунктах 2.4, договору сторони обумовили, що покупець зобов'язаний здійснити розвантаження транспортного засобу постачальника за відповідних умов, а саме: не пізніше ніж на протязі 45 хвилин після прибуття транспортного засобу постачальника в місце поставки.
Відповідно до п.п.2.6-2.7 договору зобов'язання постачальника з поставки вважається виконаним у момент передачі товару покупцю. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару в місці поставки.
Моментом передачі товару є момент оформлення відповідних супровідних документів на товар, з зазначенням в цих документах дати фактичного отримання товару. У випадку відсутності в примірниках супровідних документів постачальника дати отримання товару, вказаної покупцем, днем передачі товару вважається день оформлення супровідних документів на товар, відповідно до вказаної дати документу (п.2.9 договору).
Приймання-передача товару за кількістю та якістю проводиться в момент передачі товару покупцю в місці поставки, у присутності уповноважених представників сторін (п. 3.2 договору).
Згідно п. 3.2.1 договору приймання товару здійснюється покупцем за кількістю місць чи по вазі-брутто (вагою-брутто вважається вага товару з упаковкою).
Перевірка за кількістю одиниць чи ваги-нетто повинна бути виконана впродовж строків, встановлених чинним законодавством, державними стандартами та технічними умовами (п. 3.2.2 договору).
Відповідно до п. 3.2.3 договору незатарений товар приймається за кількістю натуральних одиниць чи вазі-нетто (вагою-нетто вважається вага товару без упаковки).
Фактичну масу відповідної партії товару сторони визначають шляхом зважування на вагах, відповідно до вимог встановлених діючими нормативними актами, стандартами та технічними умовами (п. 3.2.4 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору покупець, при відповідності товару умовам цього договору, діючим стандартам, технічним умовам, зобов'язаний при прийнятті товару, надати постачальнику довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформлену у відповідності до вимог чинного законодавства України та підписати товарну/видаткову накладну. При централізовано-кільцевих перевезеннях товару їх відпуск постачальником може здійснюватися за наявності загальної довіреності, виданої на матеріально відповідальних осіб - представників покупця, які мають право здійснювати прийомку товару. Така довіреність оформляється на фірмовому бланку покупця, підписується керівником та головним бухгалтером покупця. При цьому, покупець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту зміни складу матеріально відповідальних осіб покупця надати постачальнику нову загальну довіреність, в якій зазначити актуальних матеріально відповідальних осіб з урахуванням змін, що виникли.
Оформлення покупцем супровідної документації на товар (тобто підписання та проставляння відбитку печатки/штампу (за наявності) на видатковій та/або товарно-транспортній накладній) свідчить про згоду покупця із ціною реалізації товару, його асортиментом та кількістю відповідно до заявки покупця наданої постачальнику (п. 3.4 договору).
Згідно п. 3.5 договору у разі виявлення невідповідності якості, кількості, маркування товару, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, даному договору або даним, зазначеним у документах, що засвідчують кількість і якість товару, в момент передачі товару, приймання товару призупиняється (якщо товар ще не прийнятий), після чого відповідні вповноважені представники сторін складають акт про виявлення невідповідності якості та кількості товару, за відповідною формою, визначеною у додатку №3 до цього договору. Будь-які рішення, що приймаються спільною комісією покупця та постачальника, під час складання акта про виявлення невідповідності якості та кількості товару, є обов'язковими до виконання сторонами цього договору.
Товар за цим договором може поставлятися як в зворотній тарі, так і в тарі, яка не підлягає поверненню, тобто не є зворотною тарою у відповідності до технічних умов постачальника (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 4.3 договору зворотною тарою за цим договором є тара багаторазового використання, що належить до вторинних матеріальних ресурсів і підлягає повторному використанню. Вся інша тара яка не підпадає під визначення зворотної тари за вище визначеними критеріями є тарою, яка не є зворотною, оскільки така тара повністю або частково втрачає свої первісні якості і не підлягає подальшому використанню за своїм прямим призначенням. Вартість такої тари включається до вартості товару.
При отриманні товару покупцем в місці поставки, визначеному згідно з п.2.1 цього договору, покупець зобов'язаний повернути представнику постачальника зворотну тару у повному обсязі (п. 4.4 договору).
Згідно п. 4.5 договору в разі виявлення при прийманні зворотної тари ознак битої, які виникли внаслідок порушень технічних умов приймання товару з боку представників покупця або за іншої вини покупця (невідповідність місць для приймання товару, недбалість, недостатність/відсутність кваліфікованого персоналу, технічних пристроїв чи інше), представником постачальника складається відповідний акт про псування тари. В цьому випадку постачальник вважає таку тару реалізованою покупцю. Ціна такої зворотної тари буде зазначена у відповідній накладній з додаванням ПДВ у розмірі встановленому чинними нормами Податкового кодексу України для відповідної господарської операції. Покупець повинен сплатити постачальнику суму вартості реалізованої тари протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку на оплату вартості зворотної тари. Реалізація тари оформлюється відповідно до вимог податкового законодавства України та національного законодавства про бухгалтерський облік.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за наявності) сторін, набирає чинності з 01.01.2021 і діє по 31.12.2023 включно. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.9.1, 9.3 Договору).
Зазначений договір підписаний представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень. Інформація про розірвання вказаного договору в матеріалах справи відсутня.
Як вказує позивач, на виконання договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020 Приватним акціонерним товариством "АПК-Інвест" було поставлено Приватному акціонерному товариству "Український бекон" за період з 14.12.2020 по 01.12.2022 разом з товаром зворотну тару, а саме піддони дерев'яні 1200*800 та пластикові палети SMV800 сплош. 1,2*0,8*015 кор. на загальну суму 2 174 790,00 грн. на підставі видаткових накладних згідно переліку, але відповідач здійснив лише часткове повернення тари на суму 2 009 370,00 грн. Тобто вартість неповернутої зворотної тари за вказаним договором становить 165 420,00 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста двадцять гривень 00 коп.).
22.01.2025 позивач надіслав рекомендованою поштою відповідачу претензію № 27 (том 2, а.с. 80), в якій вимагав в строк не пізніше 30.01.2025 сплатити борг у розмірі 165 420,00 грн., що є вартістю неповернутої зворотної тари, поставленої під час виконання договору поставки № 7075/Д-20 від 14.12.2020.
Вказана претензія відповідачем не отримана, поштове відправлення було повернене Укрпоштою відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. Зворотна тара позивачу не була повернута і її вартість у сумі 165 420,00 грн. відповідачем не сплачена.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За своїм змістом укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Частинами 1 та 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов договору поставки № 7075/НД-20 від 14.12.2020, він як постачальник у період з 14.12.2020 по 01.12.2022 поставив відповідачу як покупцю разом з товаром зворотну тару - піддони дерев'яні 1200*800 та пластикові палети SMV800 сплош. 1,2*0,8*0,15 кор. на загальну суму 2 174 79,00 грн. (два мільйони сто сімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто гривень 00 кпо.), на підставі видаткових накладних згідно переліку, але відповідач здійснив лише часткове повернення тари на суму 2 009 370,00 грн. Тобто вартість неповернутої зворотної тари за вказаним договором становить 165 420,00 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста двадцять гривень 00 коп.).
В силу норм ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», документом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ.
Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У спірних правовідносинах первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товару за договором є видаткові накладні, які повинні містити, зокрема, прізвища, особистий підпис осіб або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій та, які є відповідальними за їх здійснення.
На підтвердження виконання договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020 щодо поставки товару разом із зворотною тарою - піддонами дерев'яними 1200х800 (артикул 27717 МБ) за адресою вул. Зелена, 1-А, с. Водяне Друге, Костянтинівський район Донецької області позивачем під час розгляду даної справи надано наступні документи: накладні приймання зворотної (заставної) тари (том 1 а.с.14-69), товарні накладні (том 2 а.с.154-250, том 3 а.с.1-250; том 4 а.с.1-114, том 6 а.с. 1-250) та товарно-транспортні накладні (том 4 а.с.115-250, том 5, а.с.1-250; том 6 а.с.1-45).
Всього за вище переліченими документами відповідач отримав піддонів дерев'яних 1200х800 (артикул 27717 МБ), з ціною за штуку - 180,00 грн. без ПДВ (ціна визначена у додатку № 5 до договору та у накладних приймання зворотної (заставної) тари), загальною вартістю 2 174 790,00 грн.
Також на підтвердження виконання договору поставки №7075/Д-20 від 14.12.2020 щодо поставки товару разом із зворотною тарою - 10 одиниць пластикових палет SMV800 сплош. 1,2 *0,8*0,15 кор. - за адресою вул. Зелена, 1-А, с. Водяне Друге, Костянтинівський район Донецької області позивачем під час розгляду даної справи надано накладну приймання зворотної (заставної) тари №2330Т МК від 11.07.2022 (том 1 а.с.68) з ціною за штуку - 1350 грн. без ПДВ (ціна визначена у накладній приймання зворотної (заставної) тари),
Вказані накладні, у тому числі про приймання зворотної (заставної) тари, є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже відповідають вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів, а тому є доказами, які підтверджують кількість отриманої відповідачем зворотної тари, ціну за одиницю і, як наслідок, загальну вартість такої тари.
Суд бере до уваги, що за умовами договору поставки при отриманні товару покупцем в місці поставки, визначеному згідно з п. 2.1 цього договору, покупець зобов'язаний повернути представнику постачальника зворотну тару у повному обсязі (п. 4.4 договору), при цьому покупець зобов'язаний здійснити розвантаження транспортного засобу постачальника не пізніше ніж на протязі 45 хвилин після прибуття транспортного засобу постачальника в місце поставки (п. 2.4 договору). Тобто, покупець повинен забезпечити завантаження тари на транспорт постачальника зразу ж після розвантаження поставленої продукції, а у випадку виявлення невідповідності зокрема тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, даному договору або даним, зазначеним у документах, сторони мають скласти відповідний акт про виявлення невідповідності за формою, визначеною у додатку № 3 до договору (п. 3.5 договору).
Матеріали справи містять накладні повернення зворотної (заставної) тари (т.1, а.с. 14-66), які не заповнені, не містять відомостей про кількість повернутої тари та її загальну вартість, частина з них має лише підпис отримувача (водія).
На думку суду, обставини не заповнення сторонами всіх граф у таких накладних свідчать про неповернення відповідачем зворотної тари після закінчення розвантаження товару, що був поставлений йому за спірним договором, оскільки вказані вище накладні повернення зворотної (заставної) тари не є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідають вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів, а тому не є доказами, які підтверджують кількість повернутої відповідачем зворотної тари та загальну вартість такої тари.
Суд також відноситься критично до аргументів відповідача про те, що позивачем не були сформовані та надіслані відповідачу на підпис видаткові накладні на поставку зворотної тари. Такі аргументи спростовуються матеріалами справи, зокрема тим, що накладні на повернення зворотної тари були частиною накладних приймання зворотної (заставної) тари, які відповідачем підписані та частково скріплені його печаткою. Більш того, під час розгляду даної справи відповідач не заперечував факт поставки товару за спірним договором відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних, а також товарно-транспортних накладних, на яких наявні такі самі підписи відповідача у графі «одержувач».
Одночасно, позивач в позові визнає повернення відповідачем зворотної тари за накладними №Т00019 від 15.03.2022, №1187Т МК від 16.03.2022, №Т00021 від 17.03.2022, №21Т МК від 18.03.2022, №Т00023 від 22.03.2022, №1478Т МК від 01.04.2022, №1491Т МК від 02.04.2022, №389Т ДНЗ від 13.06.2022, №401Т ДНЗ від 19.06.2022, №2269Т МК від 04.07.2022, №2290Т МК від 07.07.2022, №2330Т МК від 11.07.2022, №2340Т МК від 13.07.2022, №2380Т МК від 17.07.2022, №2397Т МК від 19.07.2022 та №2380Т МК від 01.12.2022 на загальну суму 2 009 370,00 грн
Суд не бере до уваги доводи позивача, що ним було поставлено позивачу зворотну тару за накладними на поставку тари №961Т ДНЗ від 23.09.2021, №194Т ДНЗ від 15.03.2022, №200Т ДНЗ від 19.03.2022, №389Т ДНЗ від 13.06.2022 та №401Т ДНЗ від 19.06.2022 на загальну суму 10 440 грн (1620 + 2520 + 1080 + 3060 + 2160), оскільки вказані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутні вказані накладні приймання зворотної (заставної) тари з підписом відповідача про їх отримання. Надані позивачем товарно-транспортні накладні, що свідчать про приймання відповідачем товару: №2111ДНЗ від 23.09.2021 (за змістом якої позивачем було поставлено відповідачу товар в зворотній тарі у виді піддонів дерев'яних 1200*800 в кількості 9 шт), №1245ДНЗ від 19.06.2022 (за змістом якої позивачем було поставлено відповідачу товар в зворотній тарі у виді піддонів дерев'яних 1200*800 в кількості 12 шт), суд не бере до уваги, оскільки не зрозуміло чи є зворотна тара за цими товарно-транспортними накладними на поставку товару саме зворотною тарою за вищевказаними накладними приймання зворотної (заставної) тари.
Також суд зауважує на тому, що при розрахунку заборгованості за вищенаведеними накладними позивач припустився арифметичної помилки при визначенні їх вартості.
Крім того, позивачем здійснено арифметичну помилку при розрахунку вартості за накладною №1187Т МК від 16.03.2022 (за розрахунком позивача: 6штЧ180=1920грн, проте 6штЧ180=1080грн) та №210Т ДНЗ від 31.03.2022 (за розрахунком позивача: 8штЧ180=2 560грн, проте 8штЧ180=1440грн).
Під час розгляду даної справи відповідачем неодноразово висловлювалася згода здійснити повернення неповернутої зворотної тари, а саме піддонів дерев'яних 1200х800 за договором №7075/Д-20 від 14.12.2020, що на думку суду свідчить про визнання ним факту приймання зворотної тари згідно наведеного позивачем у заяві від 07.05.2025 переліку видаткових накладних, за винятком тих, які відсутні в матеріалах справи (№961Т ДНЗ від 23.09.2021, №194Т ДНЗ від 15.03.2022, №200Т ДНЗ від 19.03.2022, №389Т ДНЗ від 13.06.2022 та №401Т ДНЗ від 19.06.2022).
Відтак, за висновком суду, належними доказами підтверджується повернення відповідачем піддонів дерев'яних 1200х800 за накладними №Т00019 від 15.03.2022, №1187Т МК від 16.03.2022, №Т00021 від 17.03.2022, №21Т МК від 18.03.2022, №Т00023 від 22.03.2022, №1478Т МК від 01.04.2022, №1491Т МК від 02.04.2022, №389Т ДНЗ від 13.06.2022, №401Т ДНЗ від 19.06.2022, №2269Т МК від 04.07.2022, №2290Т МК від 07.07.2022, №2330Т МК від 11.07.2022, №2340Т МК від 13.07.2022, №2380Т МК від 17.07.2022, №2397Т МК від 19.07.2022 та №2380Т МК від 01.12.2022 на загальну суму 2 009 370,00 грн.
Водночас, як встановлено судом, відповідачем залишилась неповернутою зворотня тара за наступними накладними: №589Т МК від 05.01.2021, №9Т ДНЗ від 06.01.2021, №186Т МК від 13.01.2021, №202Т МК від 14.01.2021, №30Т ДНЗ від 15.01.2021, №308Т МК від 20.01.2021, №323Т МК від 21.01.2021, №349Т МК від 22.01.2021, №68Т ДНЗ від 22.01.2021, №386Т МК від 25.01.2021, №102Т ДНЗ від 29.01.2021, №529Т МК від 02.02.2021, №115Т ДНЗ від 03.02.2021, №591Т МК від 05.02.2021, №129Т ДНЗ від 06.02.2021, №637Т МК від 08.02.2021, №153Т ДНЗ від 12.02.2021, №166Т ДНЗ від 16.02.2021, №178Т ДНЗ від 19.02.2021, №185Т ДНЗ від 22.02.2021, №923Т МК від 24.02.2021, №200Т ДНЗ від 26.02.2021, №213Т ДНЗ від 02.03.2021, №225Т ДНЗ від 04.03.2021, №228Т ДНЗ від 05.03.2021, №1146Т МК від 09.03.2021, №1174Т МК від 10.03.2021, №249Т ДНЗ від 11.03.2021, №251Т ДНЗ від 12.03.2021, №275Т ДНЗ від 18.03.2021, №276Т ДНЗ від 19.03.2021, №280Т ДНЗ від 20.03.20241, №303Т ДНЗ від 26.03.2021, №305Т ДНЗ від 27.03.2021, №1509Т МК від 29.03.2021, №327Т ДНЗ від 02.04.2021, №351Т ДНЗ від 09.04.2021, №378Т ДНЗ від 16.04.2021, №405Т ДНЗ від 23.04.2021, №515Т ДНЗ від 24.05.2021, №530Т ДНЗ від 26.05.2021, №537Т ДНЗ від 27.05.2021, №539Т ДНЗ від 28.05.2021, №548Т ДНЗ від 31.05.2021, №553Т ДНЗ від 02.06.2021, №602Т ДНЗ від 15.06.2021, №616Т ДНЗ від 17.06.2021, №632Т ДНЗ від 22.06.2021, №650Т ДНЗ від 25.06.2021, №654Т ДНЗ від 26.06.2021, №671Т ДНЗ від 02.07.2021, №682Т ДНЗ від 05.07.2021, №704Т ДНЗ від 13.07.2021, №731Т ДНЗ від 19.07.2021, №747Т ДНЗ від 23.07.2021, №760Т ДНЗ від 26.07.2021, №771Т ДНЗ від 29.07.2021, №774Т ДНЗ від 30.07.2021, №796Т ДНЗ від 05.08.2021 №813Т ДНЗ від 10.08.2021, №825Т ДНЗ від 13.08.2021, №839Т ДНЗ від 16.08.2021, №850Т ДНЗ від 19.08.2021, №859Т ДНЗ від 25.08.2021, №870Т ДНЗ від 27.08.2021, №4243Т від 28.08.2021, №886Т ДНЗ від 02.09.2021, №901Т ДНЗ від 08.09.2021, №911Т ДНЗ від 09.09.2021, №930Т ДНЗ від 15.09.2021, №938Т ДНЗ від 16.09.2021, №939Т ДНЗ від 18.09.2021, №963Т ДНЗ від 25.09.2021, №993Т ДНЗ від 30.09.2021, №996Т ДНЗ від 02.10.2021, №1018Т ДНЗ від 07.10.2021, №1060Т ДНЗ від 21.10.2021, від 26.10.2021, №5112Т МК від 21.10.2021, №1071Т ДНЗ від 26.10.2021, №1084Т ДНЗ від 29.10.2021, №1110Т ДНЗ від 05.11.2021, №1138Т ДНЗ від 11.11.2021, №1162Т ДНЗ від 18.11.2021, №6074Т МК від 19.12.2021, №66Т ДНЗ від 26.01.2022, №111Т ДНЗ від 08.02.2022, №1187Т МК від 16.03.2022, №210Т ДНЗ від 31.03.2022.
З огляду на встановлені обставини та подані докази, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджуються аргументи позивача про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення зворотної тари за договором поставки № 7075/НД-20 від 14.12.2020 частково. На дату прийняття рішення у цій справи відповідач не повернув позивачу за переліченими вище накладними зворотну тару у кількістю 737 шт. (795шт.- 58шт), за ціною за штуку - 180,00 грн. без ПДВ (ціна визначена у додатку № 5 до договору та у накладних приймання зворотної (заставної) тари), загальною вартістю: 737 штЧ180= 132 660 грн, а також 10 одиниць пластикових палет SMV800 сплош. 1,2 *0,8*0,15 кор., за ціною за штуку - 1350 грн. без ПДВ (ціна визначена у накладній приймання зворотної (заставної) тари), загальною вартістю 13500,00 грн. Сторонами під час розгляду даної справи протилежного не доведено.
З урахуванням положень ст.ст. 526, 527, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 265 ГК України, встановивши, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 7075/НД-20 від 14.12.2020 виконав належним чином, поставивши відповідачу продукцію з тарою, обумовлену вказаною угодою, що підтверджується відповідними товарними накладними та товарно-транспортними накладними до них, накладними приймання зворотної (заставної) тари, тоді як відповідач, в порушення умов договору, неповністю повернув отриману під час поставки продукції зворотну тару, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення даного позову частково, стягнувши з відповідача вартість такої неповернутої зворотної тари у загальному розмірі 146 160 грн. В решті вимог суд відмовляє у зв'язку з їх недоведеністю.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Як вже зазначалося, під час розгляду даної справи від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності до позовних вимог. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах.
Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 Цивільного кодексу України).
Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.
З огляду на те, що в цій справі позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на накладні приймання зворотної тари за період з 14.12.2020 по 01.12.2022, проте звертається до суду в 2025 році, суд зазначає про наступне.
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон №2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився. Зупинення позовної давності було скасовано із набрання чинності Законом № 4434-IX від 14.05.2025, який набув чинності 4 вересня 2025 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 справа № 903/602/24 підсумувала, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Отже, виходячи з вищенаведеного строк позовної давності позивачем не пропущений.
Щодо доводів відповідача про застосування до справи форс-мажорних обставин, суд зазначає, що боржник, який допустив невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, має право доводити, що це відбулося внаслідок дії непереборної сили. Висновки про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання, містяться у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 07.06.2023 у справі №906/540/22. Натомість, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами неможливості виконання зобов'язання з повернення отриманої зворотної тари у зв'язку з форс-мажорними обставинами.
Суд відхиляє аргументи відповідача про доцільність застосування до даної справи обставин форс-мажору, зокрема їх розповсюдження на неповернення зворотної тари, враховуючи відсутність будь-яких вимог щодо її повернення зі сторони позивача.
Матеріали справи свідчать, що позивач надсилав відповідачу на вказану ним адресу претензію №27 від 22.01.2025, в якій вимагав в строк не пізніше 30.01.2025 сплатити борг у розмірі 165 420,00 грн., що є вартістю неповернутої зворотної тари, поставленої під час виконання договору поставки № 7075/НД-20 від 14.12.2020. Сама по собі обставина не отримання відповідачем такої претензії не свідчить про відсутність будь-яких вимог зі сторони позивача, рівно як не звільняє відповідача від обов'язку повернути зворотну тару позивачу або відшкодувати її вартість.
У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Як випливає зі змісту укладеного сторонами договору поставки, покупець повинен забезпечити завантаження тари на транспорт постачальника зразу ж після розвантаження поставленої продукції. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт впливу форс-мажору на його спроможність забезпечити завантаження зворотної тари на транспорт постачальника зразу ж після розвантаження поставленого товару згідно наданих накладних. Крім того у відповідача виник обов?язок повернути зворотну тару позивачу задовго до того, як Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» запроваджено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Відповідач не довів, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно зі ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У зв'язку з наведеним, суд не бере до уваги доводи відповідача, що позивачем не було проведено жодної реалізації неповернутої тари, зокрема не були сформовані та надані відповідачу на підпис видаткові накладні на поставку зворотної тари, не були зареєстровані відповідні податкові накладні за результатами такої можливої реалізації, а також не було виставлено відповідачу рахунки на оплату, згідно яких по факту проведеної реалізації (якщо б така була) відповідач мав би провести оплату начебто неповернутої тари протягом 3 банківських днів з моменту їх виставлення, що підтверджується позивачем та матеріалами справи, у зв'язку з чим строк оплати неповернутої зворотної тари не настав. На думку суду, правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві позивача, не є предметом розгляду в межах цієї справи, при цьому умови повернення зворотної тари встановлені спірним договором, та підписуючи накладні приймання зворотної тари відповідач підтвердив узгодженість ціни вищевказаної тари та не заперечував проти її встановленої вартості, а саме 180 грн (ціна без ПДВ) за один піддон дерев'яний 1200*800.
Суд також відхиляє як неспроможні вимоги відповідача про залишення позовної заяви ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки наведені ПрАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН» доводи є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судовий збір на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН" про стягнення 165 420,00 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН" (85180, Донецька область, Краматорський район, с. Водяне Друге, вул. Зелена, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 33380539) на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" (84040, Донецька область, Краматорський район, с. Новостепанівка, вул. Свободи, буд. 3, код ЄДРПОУ 34626750) 146 160,00 грн., судовий збір в сумі 2140,36 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 13.03.2026 проголошено та підписано скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2026.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.С. Зельман