Ухвала від 23.03.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

23.03.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Кравець А.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про грошові вимоги до боржника у сумі 268603,74 грн. (вх.№ 2742/25 від 24.04.2025), -

у справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В., -

за участю представників: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№ 75623 від 26.03.2025).

23.04.2025, тобто в межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, подано заяву про грошові вимоги до боржника у сумі 268603,74 грн. (вх.№ 2742/25 від 24.04.2025), що складається з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 18.09.2023 по 04.09.2024, в тому числі компенсація за невикористану відпустку.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи представника заявника, паспортні дані та картка платника податків ОСОБА_1 , виписки АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів по рахунку, довідки, сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу від 02.10.2024, 08.10.2024 та 02.01.2025, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2025 року по справі №199/8011/24 (провадження №2/199/597/25), витяг з трудової книжки.

Ухвалою від 30.04.2025 судом відкладено вирішення питання щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника до повернення матеріалів справи № 905/169/25 на адресу Господарського суду Донецької області.

Згідно ухвали суду від 23.06.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 із вимогами на суму 268603,74 грн. (вх.№ 2742/25 від 24.04.2025) до боржника та призначено її до розгляду у попередньому засіданні.

Попереднє засідання відкладалось та оголошувались перерви з постановлянням відповідних ухвал суду. Згідно ухвали від 16.03.2026 призначено попереднє засідання на 23.03.2026, визнано явку представників сторін не обов'язковою, вирішені інші процедурні питання.

Про хід справи та про дату судового засідання учасники справи повідомлені в системі "Електронний суд" та шляхом оприлюднення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України відповідних оголошень.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подав 10.11.2025 в системі «Електронний суд» додаткові пояснення про результати розгляду між іншим заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 01-41/10518/25), в яких в пункті 83 вказує, що частково визнає грошові вимоги на суму 111760,88 грн. (заборгованість по заробітній платі), а заявлена кредитором сума у розмірі 268603,74 грн. значно перевищує фактичну заборгованість.

17.11.2025 в системі «Електронний суд» ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подані додаткові пояснення у справі (вх.№ 7085/25 від 17.11.2025), за змістом яких між іншим зазначає, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Трун О.В. не було надано належних доказів наявності повноважень виступати від імені заявника з кредиторськими вимогами у даній справі, тому просить залишити таку заяву з кредиторськими вимогами без розгляду або відмовити у їх визнанні через відсутність належного підтвердження представництва.

Розпорядником майна подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника (вх.№ 01-41/11528/25 від 15.12.25), в якому, зокрема в пункті 66, зазначено, що частково визнано грошові вимоги кредитора на загальну суму 111760,88 грн. фактичної заборгованості по заробітній платі.

В судовому засіданні 23.03.2026 сторони участі не приймали, письмових пояснень чи доказів додатково не подавали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що за умовами ч.1 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у цьому попередньому засіданні за наявними документами.

Розглянувши клопотання боржника, викладене у додаткових поясненнях (вх.№ 7085/25 від 17.11.2025), зокрема про залишення заяв з кредиторськими вимогами без розгляду через відсутність належного підтвердження представництва, суд не знаходить підстав для його задоволення за відсутністю документального підтвердження наведених ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» аргументів, як свідчать матеріали справи повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Трун О.В. підтверджуються копією ордеру серії АН № 1673120 від 20.04.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4119 від 22.03.2019, поданими разом із заявою про кредиторські вимоги до боржника, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 60 ГПК України.

Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (Абзац шостий частини другої статті 45 КУзПБ).

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом (частина 7 ст. 45 КУзПБ).

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Як встановлено судом з наданих документів, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2025 по справі № 199/8011/24 (провадження №2/199/597/25) позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2023 року по червень 2024 року включно в розмірі 86110,85 грн та компенсацію за невикористані дні відпустки в загальному розмірі 96135,00 грн. (суми визначені після утримання податків і обов'язкових платежів). Зобов'язано ТОВ «Краснолиманське» здійснити нарахування заробітної плати за період з липня 2024 по вересень 2024 року та виплатити заборгованість по заробітній платі з урахуванням виплачених сум за вказаний період. Стягнуто з ТОВ «Краснолиманське» на користь держави судовий збір в розмірі 1457,96 грн.

У вказаному рішенні міський суд установив, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ТОВ «Краснолиманське'у період з 18.09.2023 по 04.09.2024, що підтверджується записами у трудовій книжці. 04.09.2024 позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Також у цьому рішенні суд установив, що відповідно до довідки з Пенсійного фонду України щодо даних про нараховану заробітну плату від 08.10.2024, за період з вересня 2023 року по червень 2024 року включно відповідачем нарахована заробітна плата у розмірі 522442,17 грн. (без утримання обов'язкових платежів та зборів). Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 18.09.2023 по 04.09.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» за розрахунком суду перераховано позивачу заробітну плату у розмірі 334455,10 грн. Розраховуючи суму заборгованості по виплаті заробітної плати, суд виходив з офіційних даних про заробітну плату ОСОБА_1 , які містяться у довідці форми ОК-5 від 09.01.2025 та сукупно за вересень - грудень 2023 року становить 168954,99 грн., за січень - червень 2024 року -353487,18 грн., з необхідним вирахуванням з вказаної суми ПДФО (18%) в розмірі 94039,59 грн. та військового збору (1,5%) в розмірі 7836,63 грн., що в загальній сумі становить 101876,22 грн. Згідно виписки по банківському рахунку позивач ОСОБА_1 за період вересень - грудень 2023 року отримав заробітну плату в розмірі 66441,73 грн. Сума заборгованості по заробітній платі з урахуванням сплати ВЗ та ПДФО за період вересень - грудень 2023 року становить 69567,04 грн. (136008,77 грн. - 66441,73 грн.).

Згідно виписки по банківському рахунку позивач за період січень - червень 2024 року отримав заробітну плату в розмірі 268013,37 грн. Сума заборгованості із заробітної плати за період січень - червень 2024 року з урахуванням сплати ВЗ та ПДФО становить 284557,18 грн. (353487,18 грн. 5302,31 грн. (1,5% ВЗ) 63627,69 грн. (18% ПДФО)). Отже, сума заборгованості по заробітній платі за період січень - червень 2024 року становить 16543,81 грн. (284557,18 грн. - 268013,37 грн.).

Оскільки відомостей про нарахування заробітної плати позивачу за період з липня 2024 року по вересень 2024 року матеріали справи не містять, водночас, за період з липня 2024 року по вересень 2024 року позивачу було сплачено заробітну плату в сумі 78708,73 грн., що підтверджено випискою з банку, міський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про зобов'язання відповідача ТОВ «Краснолиманське» здійснити нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з липня 2024 року по вересень 2024 року включно та здійснити виплату заборгованості по заробітній платі, з урахуванням виплачених сум, що відповідає відповідним наявним обставинам справи та положенням ч.2 ст.5 ЦПК України.

У цьому ж рішенні міський суд установив, що у позивача наявні дні невикористаної відпустки у кількості 56 днів. Згідно розрахунку позивача, розмір компенсації невикористаної відпустки складає 626594,17: 365 Х 56) = 96135,00грн. У матеріалах справи відсутні докази, які б спростували правильність розрахунку позивача, так як відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не надав витребувані ухвалою суду докази, тому суд прийняв до уваги розрахунок позивача.

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2025 по справі № 199/8011/24 (провадження №2/199/597/25) сторонами не оскаржувалось, нечинним повністю чи частково у встановленому порядку не визнавалось та набрало законної сили. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Дійсно, преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2025 по справі № 199/8011/24 (провадження №2/199/597/25), що набрало законної сили, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Станом на дату судового засідання до матеріалів справи боржником не надано доказів повного чи часткового виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2025 по справі № 199/8011/24 (провадження №2/199/597/25), не подано належних доказів відсутності заборгованості перед заявником, що була стягнута з нього цим рішенням.

До заяви з кредиторськими вимогами заявником не надано нових доказів та не наведено нових обставин, крім тих яким вже надана оцінка судом під час вирішення цивільної справи № 199/8011/24, не наведено детального обґрунтованого розрахунку заборгованості по заробітній платі помісячно з визначенням вихідних даних.

Визнанню судом і включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство підлягають лише дійсні вимоги кредиторів, що відповідають чинному законодавству.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч.4 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, сукупність документів та заяв по суті, які містяться в матеріалах справи №905/169/25, свідчать про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на суму 182245,85 грн заборгованості по заробітній платі. В іншій частині вимог слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в інтересах якого діє адвокат Трун О.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 182245,85 грн.

В решті вимог - відмовити.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 23.03.2026.

Суддя Н.В. Величко