61022, м. Харків, пр. Науки, 5
19.03.2026 Справа № 905/2307/21 (905/496/22)
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
за участю секретаря судового засідання Сазонова В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
у справі за позовом арбітражного керуючого (розпорядник майна у справі №905/2307/21) Карауш Юлії Вікторівни (адреса для листування: а/с 7, вул. Тираспольська, 58, м. Київ, 04079)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (85612, Донецька область, Мар'їнський р-н, місто Курахове, Промислова зона, 70; код ЄДРПОУ 32582387)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок №15, офіс №22; код ЄДРПОУ 43249891)
про визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору №2005-110/4 від 10.11.2006 та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників:
від позивача (стягувача): Карауш Ю.В.
від відповідача1 (боржник1): Куренний С.В.
від відповідача2 (боржник2): Гурай-рацун О.В.
У провадженні судді Господарського суду Донецької області Фурсової С.М. перебуває справа №905/2307/21 (905/496/22) за позовом арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» про визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору №2005-110/4 від 10.11.2006 та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2025, залишеним без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2026, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, ухвалено:
- Визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір №2005-110/4 від 10.11.2006 з додатками до нього, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь».
- Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтале» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електросталь» оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу від 12.05.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7452046 від 07.06.2005.
- Скасувати рішення про державну реєстрацію іпотеки, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 786125 від 10.03.2013, Мар'їнське районне управління юстиції, Донецька обл., реєстраційний номер іпотеки: 4040175, реєстратор: Покровський районний нотаріальний округ.
- Скасувати запис про державну реєстрацію іпотеки 305832 від 10.11.2006р.
Також, вказаним рішенням вирішено питання розподілу судових витрат.
На примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) видано наказ від 14.11.2025 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви.
Також, 02.12.2025 Господарським судом Донецької області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 12.08.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електросталь» оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу від 12.05.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7452046 від 07.06.2005.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» 02.03.2026 надійшла заява про визнання наказу Господарського суду Донецької області від 02.12.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданої заяви зазначено наступне.
02.12.2025 Господарським судом Донецької області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 12.08.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електросталь» оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу від 12.05.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7452046 від 07.06.2005.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтале» набуло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Оферта» на підставі Договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А.І. та зареєстрованим в реєстрі за №11612.
Так, 23.10.2020 між ТОВ «Фінансова Оферта» та ТОВ «Монтале» (попередня назва - ТОВ «ФК «Монтале») було укладено Договір про відступлення права вимоги та майнових прав, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Оферта» (Первісний кредитор) передало ТОВ «Монтале» (Новому кредитору) права вимоги, що входять в Пул активів, детальний опис якого міститься в Протоколі електронних торгів № #debtx_8908, а також додатках №1, 2, 3 до цього Договору.
Серед прав вимоги, які відступалися за цим Договором, були права вимоги до ТОВ «Електросталь» за кредитним договором № 2005-110 від 27.04.2025, та Іпотечним договором № 2005-110/4 від 10.11.2006, що відображено в Додатку № 2 до Договору.
Також на виконання Договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020 було складено «Акт приймання-передачі оригіналів кредитних справ від 23.10.2020. Перелік документів, переданих Новому Кредитору/Покупцю з боку первісного кредитора/Продавця, відповідно до Договору про відступлення прав вимоги та майнових прав від 23.10.2020» (надалі - Акт приймання передачі документів).
Як вказує заявник, згідно вказаного Акту приймання-передачі документів ТОВ «Фінансова Оферта» передало ТОВ «Монтале» оригінали документів, які підтверджують право вимоги до ТОВ «Електросталь», зокрема, за кредитним договором № 2005-110 від 27.04.2025 та Іпотечним договором № 2005-110/4 від 10.11.2006: Кредитний договір, додаткові угоди до нього, Іпотечний договір та додаткові угоди до нього, а також ряд інших договорів. Однак серед вказаних документів, які передавалися від ТОВ «Фінансова Оферта» до ТОВ «Монтале», відсутні такі документи, як «договір купівлі-продажу від 12.05.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7452046 від 07.06.2005», які зазначені в наказі Господарського суду Донецької області від 02.12.2025.
31.03.2021 року відбулися зміни учасників ТОВ «Монтале» та його директора (державна реєстрація цих змін відбулася 01.04.2021). В період з 30.09.2020 по 10.12.2020 кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Монтале», а також його директором був громадянин ОСОБА_1 , який підписував від ТОВ «Монтале» зазначені вище Договір про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020 та Акт приймання-передачі оригіналів кредитних справ від 23.10.2020.
Як стверджує заявник, при зміні учасників ТОВ «Монтале», яка відбулася 01.04.2021, зазначені в наказі Господарського суду Донецької області від 02.12.2025 документи також не передавалися новим учасникам та новому керівнику.
Зазначає, що позивачка - арбітражна керуюча Карауш Ю.В., заявляючи в позові вимогу про передачу вказаних документів, також не надала суду будь-яких документів, які підтверджували б факт передачі їх ТОВ «Монтале», а судом вказане питання під час розгляду справи не досліджувалось.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтале» вважає, що з урахуванням викладених обставин наказ Господарського суду Донецької області від 02.12.2025 у справі № 905/2307/21 (905/496/22) не може бути виконаний, а тому має бути визнаний на підставі частини 2 статті 328 ГПК України таким, що не підлягає виконанню.
На підтвердження викладених у вказаній заяві доводів, долучено копії договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020 та додатку 2, Акту приймання-передачі оригіналів кредитних справ від 23.10.2020 Переліку документів, переданих Новому Кредитору/Покупцю з боку Первісного кредитора/Продавця, відповідно до Договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020, витягу з ЄДР станом на 26.03.2025.
Також, у вказаній заяві Товариство просило зупинити виконання за вказаним наказом до моменту розгляду заяви по суті.
Ухвалою суду від 03.03.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» про визнання наказу Господарського суду Донецької області від 02.12.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) таким, що не підлягає виконанню, прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.03.2026. Відмовлено у задоволенні заяви в частині вимоги зупинити виконання за вказаним наказом до моменту розгляду заяви по суті.
Листом від 11.03.2026 за підписом помічника судді учасників справи повідомлено, що у зв'язку з перебуванням судді Фурсової С.М. у відрядженні, судове засідання, призначене на 12.03.2026 об 11:30 год., не відбудеться. Питання щодо призначення дати наступного судового засідання з розгляду зазначеної вище заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» у справі №905/2307/21 (905/496/22) буде вирішено в терміновому порядку після виходу судді Фурсової С.М., про що буде постановлено відповідну ухвалу та учасники справи будуть повідомлені у встановленому порядку.
Господарським судом 12.03.2026 отримано заперечення, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Елктросталь» викладаючи свої доводи проти задоволення розглядуваної заяви зокрема зазначило, що:
- під час попередніх судових засідань (до набрання рішенням законної сили) ТОВ «Монтале» жодного разу ніяким чином не заперечувало проти заявленого позову в частині зобов'язання передати оригінали документів, у т.ч. не робило ніяких заяв про відсутність у товариства таких документів.
- ТОВ «Монтале» не обґрунтувало з яких підстав і яким чином після винесення рішення у справі у нього припинився обов'язок виконати рішення суду;
- ТОВ «Монтале» не довело належними і допустимими доказами неможливість виконання рішення та вжиття всіх можливих заходів для його виконання.
Крім того ТОВ «Електросталь» звернуто увагу, що в акті приймання-передачі, який долучений ТОВ «Монтале» до заяви, зазначені тільки договірні документи (договори та додаткові угоди до них). В акті відсутні посилання на передачу копій статуту, протоколу загальних зборів, наказів а також інших документів ТОВ «Електросталь», копії яких були пред'явлені представником заявника в суді. При цьому наголошено, що під час судового розгляду спору представник товариства, адвокат Гурай-Рацун О. (представник ТОВ «Монтале») під час відеоконференції демонструвала прошиту справу зі значною кількістю документів, зазначаючи, що це є кредитна справа ТОВ «Електросталь» в якій підшиті та наявні всі документи, що стосуються кредитного та іпотечного договорів, і яка отримана безпосередньо від ВАТ «Кредитпромбанк».
Наведене, на переконання ТОВ «Електросталь», дає підстави вважати, що подана заява спрямована на ухилення від виконання судового рішення у зазначений вище спосіб.
Ухвалою суду від 16.03.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» про визнання наказу Господарського суду Донецької області від 02.12.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) таким, що не підлягає виконанню, призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.03.2026, про що повідомлено учасників справи.
У судовому засіданні 19.03.2026 позивач заперечувала проти задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Зазначила, що скептично ставиться до тверджень відповідача2 щодо отримання лише оригіналів кредитного та іпотечного договорів за договором відступлення. Під час розгляду справи ТОВ «Монтале» не заперечувало проти заявленого позову в частині зобов'язання передати оригінали документів, у т.ч. не робило ніяких заяв про відсутність у товариства таких документів. Повідомила, що зверталась до ТОВ «Монтале» з вимогою про надання оригіналів, проте відповіді отримано не було, у тому числі про відсутність документів.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Елктросталь» також заперечував проти задоволення заяви. Наполягав на тому, що за правилами діловодства банків при формуванні кредитної справи і оформленні забезпечувальних правочинів, до кредитної справи мають бути підшиті оригінали правовстановлюючих документів, а є підстави обґрунтовано припускати, що такі документи з банківською справою були передані ТОВ «Монтале», як правонаступнику ВАТ «Кредитпромбанк» (за ланцюгом правочинів про відступлення права вимоги). Зазначив, що правочини на підставі яких ТОВ «Монтале» набувало прав за іпотечним договором наразі є дійсними, а відповідно, мають вважатися правомірними. У розділі 1 Договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020 зазначено, що під документацією розуміються оригінали та/або копії всіх договорів та документів, що стосуються заборгованості боржників, які підтверджують дійсність прав вимоги, а також є необхідними для пред'явлення прав вимоги до боржників. Пунктом. 5.1 зазначеного договору встановлено, що протягом 5 робочих днів з моменту його підписання первісний кредитор передає новому кредитору всю документацію, що засвідчує дійсність прав вимоги. Презюмуючи добросовісність поведінки учасників цивільних правовідносин, що передбачає інтерес первісного кредитора отримати компенсацію за відступлене право вимоги, а нового кредитора - отримати дійсне право вимоги, яке можна реалізувати, вбачається сумнівним, що отримавши право вимоги за іпотечним договором, ТОВ «Монтале» не попіклувалося про отримання всіх необхідних для його реалізації документів. Таким чином, положення договору передбачають передачу ТОВ «Монтале» всієї документації, що свідчить на користь того, що відповідні документи є в наявності у заявника. До того ж, за п.5.3 договору від 23.10.2020 Новий кредитор має право запитувати у Первісного кредитора, а останній зобов'язаний надавати, у разі наявності, додаткову інформацію або документи, що стосуються відступленого права вимоги. Порядок та строки надання такої інформації узгоджуються окремо між Первісним кредитором та Новим кредитором. Відтак ТОВ «Монтале», у разі неотримання якихось документів від ТОВ «Фінансова Оферта», має можливість звернутись до останнього.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» підтримав заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з підстав викладених у заяві. Додатково на заперечення інших учасників справи зазначила, що відповідач2 заперечував проти задоволення позову вцілому не виокремлюючи певні позовні вимоги. При відступленні права вимоги за Договором від 23.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Оферта» дійсно було передано ТОВ «Монтале» кредитну справу, сформовану ВАТ «Кредитпромбанк», проте у ній наявні лише копії договору купівлі-продажу від 12.05.2005 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7452046 від 07.06.2005. Витребування ж від ТОВ «Фінансова Оферта» оригіналів вказаних документів неможливе, по-перше, у зв'язку з тим що такі документи не стосуються відступленої заборгованості боржника; по друге, у зв'язку з визнанням судом іпотечного договору №2005-110/4 від 10.11.2006 недійсним, внаслідок чого ТОВ «Монтале» більше не є стороною правочину та не має відповідних прав на отримання будь-яких документів пов'язаних з ним.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 червня 2013 р. №5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження») визначено, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення КСУ від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (речення перше абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece, Страсбург, 19.03.1997 року) наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
У рішенні ЄСПЛ у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначено, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось на шкоду одній зі сторін.
В силу приписів ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази (ч.1, ст.323 ГПК України).
Частинами 1, 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17 зазначив, що зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
Процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов'язується із наявністю самого обов'язку. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 у справі № 914/4134/15, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15.
Тобто, законодавець чітко визначив підстави для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов'язку повністю або частково у зв'язку з добровільним виконанням обов'язку ним або іншою особою; інші причини.
Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу в наслідок помилки суду.
Під відсутністю обов'язку слід розуміти, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій відносно боржника (стягнення, зобов'язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2018 у справі №910/9026/13, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Розгляд заяв у порядку статті 328 ГПК України є інститутом процесуального права, який не передбачає розгляду спору по суті, дослідження розміру заборгованості, надання правової оцінки розміру зобов'язання, дотримання порядку його припинення.
Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку статті 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.
В даному випадку як підставу для визнання наказу Господарського суду Донецької області від 02.12.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) таким, що не підлягає виконанню, заявник зазначає про відсутність необхідних документів та неможливість їх передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Електросталь», що унеможливлює виконання відповідного виконавчого документа.
До заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» долучено, у тому числі, копії додатку 2 до договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020 та Акту приймання-передачі оригіналів кредитних справ від 23.10.2020 Переліку документів, переданих Новому Кредитору/Покупцю (ТОВ «Монтале») з боку Первісного кредитора/Продавця (ТОВ «Фінансова Оферта»), відповідно до Договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020, у якому зазначені тільки договірні документи (договори та додаткові угоди до них).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження №61-1762ав22.
Тож, обставини, які свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, що виникли до ухвалення судового рішення, не можуть бути підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, або для відмови у його видачі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Положеннями статті 160 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Так, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У справі №905/2307/21 (905/496/22) за позовом арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (відповідач1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» (відповідач2) однією з позовних вимог заявлених до відповідача було: «Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтале» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електросталь» оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу від 12.05.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7452046 від 07.06.2005».
З доводів, викладених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» слідує, що оригінали договору купівлі-продажу від 12.05.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7452046 від 07.06.2005 ніколи не передавались та не були у розпорядженні відповідача, у тому числі, на момент звернення арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни з позовом до суду та розгляд справи по суті.
Згідно статті 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема:
- у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
- обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;
- заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
Відповідно до ст. 13 ГПК України, учасники справи несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.
За положеннями абзацу 2 частини першої статті 328 ГПК України якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви.
Господарським судом Донецької області здійснюється сканування всіх документів у паперовій формі (позовні заяви, справи, матеріали тощо) та долучення їх до матеріалів електронної судової справи. Документи, які надходять з адрес електронної пошти учасників справи, разом з кваліфікованим електронним підписом завантажуються до АСДС в ручному режимі.
Порядок сканування документів та їх долучення до картки справи в АСДС визначено пунктом 3 Методичних рекомендацій щодо сканування судових справ (матеріалів) та прикріплення додатків в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» та підпунктами 13.7.1-13.7.2 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС.
При внесенні документів до АСДС відповідні особи суду керуються розробленим Державною судовою адміністрацією України алгоритмом дій, Методичними рекомендаціями щодо сканування судових справ (матеріалів) та прикріплення додатків в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС та Положенням про ЄСІТС.
Тож у зв'язку з перебуванням справи №905/2307/21 (905/496/22) у суді касаційної інстанції, з матеріалів електронної справи вміщених у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» господарським судом встановлено, що під час розгляду справи №905/2307/21 (905/496/22) (первісний та новий розгляд) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтале» жодного разу не заперечувало проти заявлених вимог в розглядуваній частині з підстав відсутності у Товариства оригіналів таких документів.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2025, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, у тому числі в зазначеній частині.
Судом встановлено, що наказ Господарського суду Донецької області від 11.12.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) не видано помилково та його зміст відповідає резолютивній частині рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025, залишеного без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2026.
Заявником доведено обставин та фактів, які виникли після ухвалення остаточного рішення у цій справі, які б що підтверджували відсутність матеріального обов'язку боржника виконати судове рішення.
Подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтале» заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з наведених підстав, створює ситуацію, за якої суд фактично переглядатиме рішення суду, що набрало законної сили, у зв'язку із зміною тих чи інших обставин, що є неприпустимим.
Питання вжиття боржником всіх можливих заходів для виконання рішення суду є предметом дослідження в межах здійснення судового контролю за виконанням рішень в порядку, встановленому розділом VI Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що заявником не наведено доказів матеріально-правових чи процесуально-правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та те, що факт відсутності документів не свідчить про припинення обов'язку боржника чи помилковість видачі виконавчого документа, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).
Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Судом надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, а інші доводи, наведені учасниками справи, не спростовують вказаного висновку.
Керуючись ст.ст. 233, 234-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» про визнання наказу Господарського суду Донецької області від 02.12.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
У судовому засіданні 19.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.03.2026.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя С.М. Фурсова