вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.03.2026м. ДніпроСправа № 904/6996/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ФАВОРИТ АВТО ДНІПРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт"
про стягнення боргу за договором оренди майна
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 96 363,64 грн. - основного боргу, 5 125,73 грн. - 3 % річних, 14 977,29 грн. - пені, 18 631,51 грн. - інфляційних втрат, мотивуючи неналежним виканням Відповідачем Договору найму (оренди) автотранспортної техніки від 15.09.2021 №ФД-15.21А.
Господарський суд Дніпропетровської області 15.12.2025 відкрив провадження у справі №904/6996/25 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що підпис від імені директора ТОВ "ВІВА ЕЛІТ" - Сокуренко П.О. на документах доданих до позовної заяви виконаний не ним, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису, це свідчить про фальсифікацію та підробку його підпису. А отже, Договір найму (оренди) техніки № ФД-15.21А від 15.09.2021 є неукладеним, а, відтак, таким, що не відбувся, тобто не існує як юридичний факт і не породжує жодних прав та обов'язків для сторін. Відсутність доказів повернення об'єкта оренди, у поєднанні з відчуженням Позивачем 17.10.2025р. напівпричепу Koegel SN 24, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1246/2025/5684015, підтверджує відсутність у Відповідача можливості фактичного користування транспортним засобом, а, отже, обов'язку зі сплати орендної плати або інших пов'язаних платежів. Поведінка Позивача, який більше одного року після припинення заявлених ним договірних відносин (лютий 2024 року) не вчиняв жодних дій щодо стягнення заборгованості та повернення об'єкту оренди є суперечливою, недобросовісною та такою, що не узгоджується з принципом чесної ділової практики. В наданих ТОВ "Фірма Каскад" актах наданих послуг, рахунках на оплату та транспортних накладних відсутні будь - які дані на підставі яких можливо ідентифікувати транспортний засіб, який нібито використовувався під час здійснення вантажних перевезень з ТОВ "Фірма Каскад", а тому вони є неналежними доказами. Крім того, ТОВ "Фірма Каскад" на підтвердження здійснення господарських операцій надало лише акти наданих послуг, рахунки на оплату та транспортні накладні, однак Договір на підставі якого здійснювались транспортні перевезення не надано.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що директор Відповідача Павло Сокуренко, накладаючи кваліфікаційний електронний підпис на актах приймання - передавання послуг, здійснював прийняття послуг від Позивача. Крім того, всі акти отриманих Відповідачем послуг по Договору оренди зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням виду послуги (оренда КОНКРЕТНОГО транспортного засобу), ціни послуги, а також номера послуги згідно з ДКПП - 77.12, що відповідає саме оренді транспортних засобів. Крім того, Договір оренди, додаткова угода до нього, акт звірки містить такі обов'язкові реквізити як дату їх складання, назву підприємств, від імені яких складено документи, зміст документа, обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи директорів підприємств - сторін договору, які засвідчені відтиском печатки сторін. Щодо продажу транспортного засобу - напівпричепу н/пр. тентований KOEGEL SNCO24 державний номер НОМЕР_1 зазначаємо, що після його повернення Позивачеві правоохоронними органами - вказаний транспортний засіб був непридатний до використання, внаслідок чого Відповідач відмовився його викупити у Позивача, і цей транспортний засіб було перепродано за тією ж самою ціною іншій особі. Крім того, факт перепродажу транспортного засобу та відсутності його у Позивача на теперішній час не звільняє Відповідача від обов'язків за Договором оренди, а тому вважаємо, що позовна заява є обґрунтованою та відповідні грошові кошти підлягають стягненню з Відповідача.
Від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначено, що засновник ТОВ "ТК "ФАВОРИТ АВТО ДНІПРО" - ОСОБА_1 та засновник ТОВ "ВІВА ЕЛІТ" - ОСОБА_2 є пов'язаними особами в розумінні статей 92, 99-1 ЦК України, які передбачають обов'язок діяти добросовісно та розумно в інтересах юридичної особи, уникаючи конфлікту інтересів. Засновник ТОВ "ВІВА ЕЛІТ", здійснюючи фактичний контроль за господарською діяльністю Товариства у період з вересня 2017 року по липень 2024 року, мав доступ до всієї первинної документації, печаток та електронних ключів (КЕП/ЕЦП). Сам по собі факт наявності відбитка "мокрої" печатки ТОВ "ВІВА ЕЛІТ" на договорі найму (оренди) техніки, додатковій угоді до договору та акті приймання-передачі майна за договорами найму (оренди) техніки не підтверджує ані дійсність зазначених документів, ані повноваження особи, яка їх підписала, ані наявність волевиявлення Відповідача на укладення відповідного правочину. Сам по собі факт складання та реєстрації Позивачем податкових накладних не є беззаперечним і достатнім доказом отримання Відповідачем послуг з оренди транспортного засобу в тому числі на умовах зазначених в договорі найму оренди техніки, який наданий Позивачем, а також не підтверджує реальність господарської операції та виникнення між сторонами відповідних договірних зобов'язань. В рамках розгляду справи № 904/885/25 на яку посилається Позивач встановлені обставини про подальше укладення Позивачем з іншими особами нових договорів оренди та договорів купівлі-продажу транспортних засобів, що нібито перебувають в оренді у Відповідача. Отже, укладення договорів купівлі-продажу в період дії нібито орендних правовідносин мало місце не лише щодо транспортного засобу, який є предметом спору в даній справі, а й щодо інших транспортних засобів. Згідно з протоколом огляду від 20.08.2025р., транспортний засіб - загальний напівпричіп тентований KOEGEL S24, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , знаходився за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 4-Д. Вказана адреса не має жодного відношення до Відповідача, оскільки товариство здійснює свою господарську діяльність за іншою юридичною та фактичною адресою.
Від Відповідача надійшла заява проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження мотивована тим, що підпис від імені директора Відповідача - Сокуренко П.О. виконаний не ним, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису, це свідчить про фальсифікування та підробку його підпису, що порушує надане йому чинним законодавством право на добровільне волевиявлення при укладанні договорів. А отже, до призначення зазначеної справи до розгляду по суті необхідно провести судову почеркознавчу експертизу для встановлення обставин справи які мають істотне значення для справи.
Розглянувши подану Відповідачем заяву про розгляд справи у загальному позовному провадженні та дослідивши матеріали справи, суд виходить з того, що за приписами ч. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст.12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до частин першої-третьої статті 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 250 ГПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Разом з тим, ч. 7 ст. 250 ГПК України зазначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Розглянувши доводи та мотиви Відповідача, які містяться у поданій заяві про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд вважає, що останній не вказав достатньо обґрунтованих обставин відповідно до положень ст. 247 ГПК України та не підтвердив їх відповідними доказами, які б свідчили про дійсну доцільність та необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Також суд звертає увагу Відповідача, що спрощене позовне провадження не позбавляє можливості останнього подавати до суду заяви, клопотання та пояснення на підставі Господарського процесуального кодексу України та не позбавляє сторін можливості врегульовувати спір мирним шляхом.
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду
Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Оцінюючи обґрунтування Відповідача щодо потреби призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається Відповідач, носять правовий характер і для їх оцінки не потрібні знання у сфері іншій, ніж право. Отже, призначення експертизи у даному випадку не направлене на встановлення обставин, які входять до кола доказування, з'ясування яких потребуватиме спеціальних знань і на підставі яких суд має ухвалити рішення по суті спору.
Більш того, призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
З огляду на предмет та підстави позову, ціну позову, обсяг та характер доказів у справі, категорію та складність справи, суд не вважає, що її розгляд потребує загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
За твердженнями Позивача, 15.09.2021 сторони уклали Договір № ФД-15.21А найму (оренди) техніки (далі Договір), за п. 1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в безстрокове володіння напівпричіп н/пр бортовий тентований KOEGEL SNCO дер. номер № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_4 02.09.2021 ТСЦ 1249 (далі за текстом - "об'єкт, що орендується"):
Відповідно до умов Договору:
1.2. Стан об'єкту, що орендується, на момент передачі в оренду за цим договором, оглянуто до підписання цього договору. Недоліків чи дефектів, які б перешкоджали його використанню за призначенням та про які Орендар хотів би зазначити у договорі, на момент огляду' виявлено не було.
1.3. Техніка належить Орендодавцю на підставі приватної власності, що підтверджується технічним паспортом.
1.4. На Об'єкт оренди не встановлено обмежень (обтяження) та інші права третіх осіб.
3.1. Термін оренди - безстроковий, з моменту прийняття об'єкта, що орендується.
3.3. Орендар має право відмовитися від даного договору, попередивши Орендодавця в термін 1 (один) місяць. При цьому сплачена наперед оренда плата Орендареві не повертається.
4.1. Розмір орендної плати, що орендується складає 20 000,00 гривень за місяць.
5.1. Приймання-передача об'єкту, що орендується, здійснюється за актом приймання- передачі, який підписується сторонами Договору протягом двох днів з моменту підписання цього Договору.
5.2. Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.
6.1. Обов'язки Орендаря:
6.1.2. Своєчасно здійснювати орендні платежі.
7.1. Повернення Орендодавцю об'єкта, що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується сторонами Договору протягом двох днів з моменту прийняття рішення сторонами Договору про повернення об'єкта.
7.2. Протягом двох днів Орендар зобов'язаний здати техніку, що орендується, та підготувати його до передачі Орендодавцю.
7.3. Об'єкт, що орендується, вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі.
7.4. Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві Об'єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду з урахуванням нормального зносу.
8.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
8.5. У випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються нормами чинного законодавства.
На виконання умов Договору, Позивач передав в оренду Відповідачеві транспортний засіб, що підтверджується Актом приймання-передачі транспортного засобу від 15.09.2021, підписаним та скріплений печатками Сторін.
20.07.2023 Сторони підписали додаткову угоду до Договору, якою доповнили розділ 4 та 8 Договору:
4.5. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату за користування об'єктом, що орендується, не пізніше останнього дня поточного місяця оренди.
4.5.1. Не підписання акту здачі-приймання робіт не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за Договором.
4.6. Сторони мають право в будь-який момент дії Договору скласти акт звірки взаємних розрахунків. У разі встановлення актом звірки взаємних розрахунків заборгованості Орендарем з орендної плати - Орендар зобов'язаний сплатити заборгованість за цим договором в день підписання відповідного акту звірки взаємних розрахунків.
4.7. У разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором, Орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов'язання з моменту підписання відповідного акту звірки взаємних розрахунків.
8.10. Договір може бути припинений в таких випадках:
8.10.1. За взаємною згодою Сторін з обов'язковим складанням письмового документа (шляхом укладення додаткових угод) за підписами обох Сторін;
8.10.2. У разі наявності заборгованості з орендної плати більш ніж за один місяць - в будь-який момент з ініціативи Орендодавця, за умови направлення відповідного повідомлення. При цьому, Орендар зобов'язується в семиденний строк з дня отримання повідомлення про припинення договірних відносин повернути майно Орендарю.
8.11. Договір припиняється в разі:
8.11.1. Ліквідації або припинення діяльності Орендодавця або Орендаря;
8.11.2. Загибелі Майна;
8.11.3. В інших випадках, передбачених законодавством України.
8.12. Реорганізація Орендодавця не є підставою для зміни умов або припинення дії цього Договору.
Того ж, 15.09.2021 Сторони підписали акт № 15 приймання-передачі майна за Договором, відповідно до якого Позивач (Орендодавець) передав Відповідачеві (Орендареві) напівпричіп н/пр бортовий тентований KOEGEL SNCO дер. номер № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_4 02.09.2021 ТСЦ 1249.
За твердженнями Позивача, на виконання умов Договору останній надав Відповідачеві послуги, що підтверджується актами здачі-приймання (надання послуг): №ОП-1091 від 31.10.23 року на суму 20 000,00 грн., № ОП-1253 від 30.11.23 року на суму 20 000,00 грн., № ОП-7 від 01.01.24 року на суму 20 000,00 грн., № ОП-54 від 31.01.24 року на суму 20 000,00 грн., № ОП-155 від 29.02.24 року на суму 16 363,64 грн.
Позивач виставив Відповідачеві рахунки № 998 від 31.10.2023 на суму 20 000,00 грн., № 1139 від 30.11.2023 на суму 20 000,00 грн., № 10 від 01.04.2024 на суму 20 000,00 грн., № 58 від 31.01.2024 на суму 20 000,00 грн., № 133 від 29.02.2024 на суму 16 363,64 грн.
За даними Позивача, Відповідач надані послуги не оплатив, у зв'язку з чим, у останнього виник борг у розмірі 96 363,64 грн.
14.02.2025 Позивач направив Відповідачеві претензію-вимогу № 14-02-25/03 від 14.02.2025 про припинення дії Договору у зв'язку із наявністю заборгованості за надані послуги, в якій просив у семиденний строк повернути транспортні засоби, які перебувають в оренді та сплатити заборгованість у розмірі 763 203,83 грн.
Як стверджує Позивач, зазначену претензію-вимогу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 14 977,29 грн. - пені за період з 09.06.2025 до 08.12.2025 та, з посиланням на ст.625 ЦК України, нарахував 5 125,73 грн. - 3 % річних за період з 01.03.2024 до 08.12.2025, 18 631,51 грн. - індексу інфляції за період березня 2024р - жовтень 2025р.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт надання Відповідачеві транспортного засобу в оренду, наявність у Відповідача боргу перед Позивачем, обґрунтованість стягуваних сум.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України),
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Перевіривши доводи і докази Сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд погоджується з Позивачем.
Так, 15.09.2021 Сторони уклали Договір № ФД-15.21А найму (оренди) техніки (далі Договір), за п. 1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в безстрокове володіння напівпричіп н/пр бортовий тентований KOEGEL SNCO дер. Номер № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_4 02.09.2021 ТСЦ 1249.
Розмір орендної плати, що орендується складає 20 000,00 грн. за місяць (п. 4.1. Договору).
Відповідно до п. 4.5 Договору, з урахування додаткової угоди від 20.07.2023, Орендар зобов'язаний вносити орендну плату за користування об'єктом, що орендується, не пізніше останнього дня поточного місяця оренди.
Того ж дня, 15.09.2021 Сторони підписали акт № 15 приймання-передачі майна за Договором, відповідно до якого Позивач (Орендодавець) передав Відповідачеві (Орендареві) напівпричіп н/пр бортовий тентований KOEGEL SNCO дер. номер № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_4 02.09.2021 ТСЦ 1249.
Протягом послуги жовтня - грудня 2023р., січня-лютого 2024р. сторони за допомогою електронних підписів підписали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОП-1091 від 31.10.23 на суму 20 000,00 грн., № ОП-1253 від 30.11.23 на суму 20 000,00 грн., №ОП-7 від 01.01.24 на суму 20 000,00 грн., № ОП-54 від 31.01.24 на суму 20 000,00 грн., № ОП-155 від 29.02.24 на суму 16 363,64 грн.
Позивач виставив Відповідачеві рахунки № 998 від 31.10.2023 на суму 20 000,00 грн., № 1139 від 30.11.2023 на суму 20 000,00 грн., № 10 від 01.04.2024 на суму 20 000,00 грн., № 58 від 31.01.2024 на суму 20 000,00 грн., № 133 від 29.02.2024 на суму 16 363,64 грн.
Виходячи з наданих доказів, Відповідач мав сплатити орендну плату за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):
- № ОП-1091 від 31.10.23 року на суму 20 000,00 грн. за жовтень 2023 - до 31.10.2023 включно,
- № ОП-1253 від 30.11.23 року на суму 20 000,00 грн. за листопад 2023 - до 30.11.2023 включно,
- № ОП-7 від 01.01.24 року на суму 20 000,00 грн. за грудень 2023 - до 31.12.2023 включно,
- № ОП-54 від 31.01.24 року на суму 20 000,00 грн. за січень 2024 - до 31.01.2024 включно,
- № ОП-155 від 29.02.24 року на суму 16 363,64 грн. за лютий 2024 - до 29.02.2024 включно.
Зазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписано електронним підписом представників Сторін без зауважень та заперечень та містять посилання на Договір № ФД-15.21А від 15.09.2021.
Проте, Відповідач надані послуги не оплатив, у зв'язку з чим, за останнім обліковується борг у розмірі 96 363,64 грн.
Заперечення Відповідача, що підпис від імені директора ТОВ "ВІВА ЕЛІТ" - Сокуренко П.О. на документах доданих до позовної заяви виконаний не ним, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису і це свідчить про фальсифікування та підробку його підпису не приймаються судом.
Договір №ФД-15.21А від 15.09.2021 зі сторони Орендаря підписано директором Відповідача Сокуренко П.О. та скріплено печаткою Відповідача. Аналогічний підпис та відбиток печатки Відповідача міститься на кожній сторінці Договору. У цей же день підписано акт № 15 приймання-передачі майна, які також містять печатку та підпис Відповідача.
Відтиск печатки Відповідача, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у вчиненні певної господарської операції.
Документів, які б свідчили про втрату Відповідачем печатки або її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі Відповідача, матеріали справи не містять.
Верховний Суд у справах № 915/878/16 та № 905/49/15 вказав, що встановивши наявність відбитку печатки відповідача на видаткових накладних заперечення відповідача щодо неможливості ідентифікації осіб, які прийняли товар не можуть бути взяті судом до уваги, за відсутності доказів її незаконного вибуття або незаконного використання її іншою особою. Саме відповідач має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах. Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором.
Оскільки печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2024 у справі № 911/2502/22.
Твердження Відповідача щодо передання ним свого ЕЦП іншим особам не підтверджене доказами, однак наявність таких обставин не мала б наслідком звільнення його від відповідальності за дії певних осіб, яким він передав ЕЦП, як за власні. Директор Відповідача несе повну відповідальність за законність використання його ЕЦП, зокрема, при підписанні наведених вище актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з жовтня 2023р. по лютий 2024р.
Окрім оспорюваного договору, про наявність правовідносин оренди транспортного засобу із номерним знаком НОМЕР_1 між Сторонами можуть свідчити також інші докази, зокрема, надані на запит адвоката Позивача документи щодо правовідносин ТОВ "Каскад" та Відповідача. Згідно з якими Відповідач виставляв ТОВ "Каскад" рахунки на оплату наданих транспортних послуг, в тому числі за маршрутом м. Ізмаїл (вул. Портова, 7) - м. Дніпро (вул. Гаванська, 4) АЕ 9327 ХК, акти надання послуг, товарно-транспортні накладні.
При цьому, визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо (схожі висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).
Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17.
За результатами наданих послуг у вказаний період за договором № ФД-15.21А найму (оренди) техніки Позивач зареєстрував відповідні податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, акти приймання-передачі, рахунки-фактури, податкові накладні, претензія-вимога, заперечення Відповідача), суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу 96 363,64 грн.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції, 3 % річних та пені проведено правильно.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в розмірі 96 363,64 грн. - основного боргу, 5 125,73 грн. - 3 % річних, 14 977,29 грн. - пені, 18 631,51 грн. - інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА ЕЛІТ" (49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Олександра Поля, будинок 33, код 41566011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ФАВОРИТ АВТО ДНІПРО" (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, 23, код 43837761) 96 363 грн. 64 коп. - основного боргу, 5 125 грн. 73 коп. - 3 % річних, 14 977 грн. 29 коп. - пені, 18 631 грн. 51 коп. - інфляційних втрат, 2 422 грн. 40 коп. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков