вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
24.03.2026м. ДніпроСправа № 904/1168/26
Суддя Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури
про забезпечення позову у справі
за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопрайд-КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про скасування державної реєстрації
Суддя Рудь І.А.
Представники сторін:
від прокурора: Карюк Д.О., посвідчення;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопрайд-КР", в якому просить суд: скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс нежитлових будівель та споруд, що складається з: нежитлова будівля А-1, загальною площею 318,2 м.кв., нежитлова будівля Б-1, загальною площею 27,5 м.кв., майданчик І, огорожа №1, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 34Г шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2859256912060.
Разом із позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Автопрайд-КР" (код ЄДРПОУ 45323332) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме:
комплекс нежитлових будівель та споруд, що складається з: нежитлова будівля А-1, загальною площею 318,2 м.кв., нежитлова будівля Б-1, загальною площею 27,5 м.кв., майданчик І, огорожа №1, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 34Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2859256912060).
В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає таке.
Предметом позову прокурора є скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Автопрайд-КР" на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 34Г із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
З урахуванням того, що ТОВ "Автопрайд-КР", маючи зареєстроване право власності на будівлю, якої не існує та зареєстрована на підставі підроблених документів, не обмежений в можливості внести зміни до Реєстру щодо зміни номінального власника, відсутність заборони на вчинення реєстраційних дій, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 136, 137 ГПК України для забезпечення позову прокурора.
Прокурор вважає, що навіть формальна зміна власника спірного майна, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору, що не відповідатиме принципу процесуальної економії.
Разом з тим, обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки самого майна фактично не існує, тому забезпечення стосується виключно можливості зміни власника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою суду від 12.03.2026 заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про забезпечення позову призначено до розгляду в засіданні на 24.03.2026.
У судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Розглянувши у судовому засіданні подану прокуратурою заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №913/257/18).
У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47).
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).
За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.
За змістом частин першої, другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Оцінюючи наведені заявником обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову та надані докази, суд доходить висновку про наявність правових підстав для її задоволення.
За приписами статей 3, 509 Цивільного кодексу України добросовісність є основою господарських взаємовідносин сторін.
Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
Отже, учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Зважаючи на викладені прокурором обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд вважає їх такими, що заслуговують на увагу.
Враховуючи загальний обсяг право- та дієздатності юридичної особи-відповідача, а відтак і можливість вільного розпорядження ним майном чи майновими правами, що не потребує доведенню, неприйняття заходів забезпечення позову може у подальшому ускладнити/унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист права в межах предмета позову.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 904/1934/23 (право відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном), згідно з якою Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Відтак суд не може покладатися на ймовірність добросовісної поведінки учасників справи за наявності між ними спору.
З огляду на викладене, заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Автопрайд-КР" (код ЄДРПОУ 45323332) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд, що складається з: нежитлова будівля А-1, загальною площею 318,2 м.кв., нежитлова будівля Б-1, загальною площею 27,5 м.кв., майданчик І, огорожа №1, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 34Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2859256912060), є допустимим заходом забезпечення позову.
Забезпечення позову визначеним шляхом, не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури - задовольнити повністю.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Автопрайд-КР" (50008, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Радієвського Генерала, буд. 34-Г, код ЄДРПОУ 45323332) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд, що складається з: нежитлова будівля А-1, загальною площею 318,2 м.кв., нежитлова будівля Б-1, загальною площею 27,5 м.кв., майданчик І, огорожа №1, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 34Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2859256912060).
Стягувач: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопрайд-КР" (50008, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Радієвського Генерала, буд. 34-Г, код ЄДРПОУ 45323332).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 24.03.2026.
Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред'явлена до примусового виконання до 25.03.2029 включно.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.А. Рудь