вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" березня 2026 р. Cправа № 902/1089/24(129/398/25)
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239)
до: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 67 124,64 грн
в межах справи № 902/1089/24
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю представника :
від Відповідача: Марусич М.С., за ордером
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/1089/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року відкрито провадження у вказаній справі. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О..
Також, ухвалою суду від 10.09.2025 року затверджено план реструктуризації боргів у справі № 902/1089/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , станом на 08.07.2025 року, який погоджений боржником та схвалений кредиторами згідно протоколу зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (шляхом опитування, протокол № 1 від 22.07.2025 року), на умовах визначених у ньому. Зобов'язано боржника - ОСОБА_1 не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів з належними доказами погашення вимог кредиторів. Припинено повноваження арбітражного керуючого Белінської Н.О. як керуючого реструктуризацією боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 902/1089/24.
В подальшому, ухвалою суду від 16.02.2026 року, зокрема, закрито провадження у справі № 902/1089/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів.
Разом з цим, в межах справи № 902/1089/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , судом розглядалась справа № 902/1089/24(129/398/25) за позовом ТОВ "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення 67 124,64 грн.
Так, рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.06.2025 року вирішено : позов ТОВ "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення 67 124,64 грн у справі №902/1089/24(129/398/25), в межах справи № 902/1089/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , задоволити частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 40 320,00 грн, з яких: 19 000,00 грн основного боргу, 2 850,00 грн комісії, 18 470,00 грн відсотків; а також 1455,07 грн витрат на сплату судового збору; відмовити в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по відсоткам в розмірі 26 804,64 грн.
Також, на виконання зазначеного вище рішення по справі № 902/1089/24(129/398/25), Господарським судом Вінницької області було видано відповідний наказ від 15.07.2025 року.
16.03.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Марусича М.С. через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 13.03.2026 року (вх. № 01-30/2596/26) про визнання наказу суду від 15.07.2025 року таким, що не підлягає виконанню у справі № 902/1089/24(129/398/25).
Ухвалою суду від 16.03.2026 року призначено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Марусича М.С. б/н від 13.03.2026 року (вх. № 01-30/2596/26) про визнання наказу суду від 15.07.2025 року таким, що не підлягає виконанню у справі №902/1089/24(129/398/25) - до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2026 року.
В судове засідання на визначену дату з'явився представник Відповідача. Позивач повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив.
Водночас, суд зважає на те, що про дату, час та місце розгляду справи Позивач повідомлений належним чином, а саме ухвалою від 16.03.2026 року, копія якої була надіслана до електронного кабінету ЄСІТС та на електронні адреси Позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику позивача Мишевській Н.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2
Крім цього, згідно відомостей з КП "ДСС" вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету ТОВ "Бізнес Позика" 17.03.2026 року - 14:08 год. та в силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 17.03.2026 року.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 328 ГПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що Позивача було належним чином повідомлено про дату та час проведення судового засідання у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ "Бізнес Позика" за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду справи, представник Відповідача просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Вінницької області від 15.07.2025 року у справі № 902/1089/24(129/398/25).
Суд, дослідивши матеріали заяви про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню у цій справі та надані докази, а також заслухавши представника Відповідача, встановив наступне.
За змістом поданої заяви б/н від 13.03.2026 року, остання мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.12.2024 було відкрито провадження у справі № 902/1089/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О..
25.12.2024 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 24.06.2025 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі № 902/1089/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючою реструктуризацією) Белінською Н.О. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , а саме:
- АТ "Універсал Банк" в розмірі 44 929,26 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1089/24;
- ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" в розмірі 14 640,00 грн - заборгованості (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1089/24.
Визначено розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів ОСОБА_1 у справі № 902/1089/24 : ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" в розмірі 8 100,00 грн штрафу (пені).
Інші кредиторські заяви у цій справі до суду не надходили.
Отже, ТОВ "Бізнес Позика" не зверталось в порядку, встановленому ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства із вимогами до боржника - ОСОБА_1 ..
В подальшому, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.02.2026 року закрито провадження у справі № 902/1089/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів, звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів.
Таким чином, ОСОБА_1 , звільнена від боргів на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 16.02.2026 року, прийнятої у справі №902/1089/24, в тому числі звільнена від боргу перед ТОВ "Бізнес Позика" в розмірі 40320,00 грн, стягнутого на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 16.06.2025 року у справі № 902/1089/24 (129/398/25).
Разом з тим, на підставі вказаного рішення, 11.09.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 про примусове виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/1089/24(129/398/25), виданого 15.07.2025 р. про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бізнес Позика" заборгованості в розмірі 41 775,07 грн.
Водночас, 02.03.2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Турського О.В. із заявою про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від боргів.
Листом № 7879 від 02.03.2026 року приватний виконавець Турський О.В. в задоволені заяви про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 відмовив та рекомендував заявнику звернутись до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, представник Відповідача просить суд : визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Вінницької області від 15.07.2025 року у справі № 902/1089/24(129/398/25) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 40 320, 00 грн, з яких : 19 000, 00 грн основного боргу, 2 850, 00 грн комісії, 18 470, 00 грн відсотків, а також 1455,07 грн витрат на сплату судового збору.
На підтвердження обставин, викладених у заяві, до останньої долучені відповідні докази.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Як зазначено вище, ухвалою суду від 16.02.2026 року, зокрема, закрито провадження у справі № 902/1089/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів.
Разом з цим, як підтверджено матеріалами цієї справи, на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 16.06.2025 року у справі №902/1089/24(129/398/25), в межах справи № 902/1089/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , судом було видано наказ від 15.07.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (бульвар Л. Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 41084239) 40 320,00 грн, з яких: 19 000,00 грн основного боргу, 2850,00 грн комісії, 18 470,00 грн відсотків; а також 1 455,07 грн витрат на сплату судового збору.
В подальшому, 11.09.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 про примусове виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/1089/24(129/398/25), виданого 15.07.2025 року (копія наявна у справі).
Водночас, у відповідь на звернення представника ОСОБА_1 до приватного виконавця Турського О.В. із заявою про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, останній листом № 7879 від 02.03.2026 року рекомендував заявнику звернутись до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17 зазначив, перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи :
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. (Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі № 910/17743/18, Суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18).
Як вбачається із матеріалів справи № 902/1089/24, Позивач - ТОВ "Бізнес Позика", не звертався до суду в порядку передбаченому ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1089/24 про неплатоспроможність Відповідача - ОСОБА_1 .
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).
За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені частиною першою статті 90 КУзПБ з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу, отже тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.
Системне тлумачення положень частини першої статті 90 КУзПБ у взаємозв'язку зі статтею 113 КУзПБ свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком, визначених пунктами 1, 2, 5, які стосуються виключно юридичних осіб) є загальними приписами стосовно підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за Книгою четвертою цього Кодексу, адже застосовуються як до банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців.
Тож, за змістом частини першої статті 90 КУзПБ термін "справа про банкрутство" слід тлумачити широко, як універсальне поняття, адже банкрутство боржника є одним з етапів провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а підстави закриття провадження, які стосуються лише юридичних осіб, законодавець виділив у цій нормі відповідним уточненням щодо особи боржника або властивих лише банкрутству юридичних осіб судових процедур.
Щодо спеціальних підстав закриття провадження у справі, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, то аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2026 року у справі № 925/1447/23, окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Наведене дає підстави дійти до висновку, що виконання боржником плану реструктуризації боргів має наслідком звільнення боржника від боргів, а також соціальну реабілітацію добросовісного боржника шляхом відновлення його платоспроможності.
За змістом ст. 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 129 КУзПБ, у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.
Також, приписами ч. 1, ч. 2 ст. 134 КУзПБ передбачено, що господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи.
Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
З огляду на встановлені у цій справі обставини щодо виконання ОСОБА_1 затвердженого ухвалою суду від 10.09.2025 року у справі № 902/1089/24 плану реструктуризації боргів, остання є звільненою від боргів, а її платоспроможність відновленою.
Так, згідно п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
У випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Отже, з урахуванням відновлення платоспроможності Відповідача як боржниці у справі № 902/1089/24, в зв'язку із виконанням плану реструктуризації боргів, настають наслідки передбачені наведеними вище приписами ч. 4 ст. 129 КУзПБ, ч. 1 ст. 134 КУзПБ, а також ч. 4 ст. 90 КУзПБ.
Тотожні виновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2026 року у справі № 925/1447/23.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що Боржник - ОСОБА_1 звільнена від боргів на підставі зазначеної вище ухвали Господарського суду Вінницької області від 16.02.2026 року у справі № 902/1089/24, суд дійшов висновку, що Відповідач у цій справі звільнена, зокрема, від боргу перед Позивачем - ТОВ "Бізнес Позика" в розмірі 40320,00 грн, стягнутого на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 16.06.2025 року у справі № 902/1089/24(129/398/25), а тому наявні підстави для визнання наказу Господарського суду Вінницької області від 15.07.2025 року у справі №902/1089/24(129/398/25), виданого на виконання вказаного рішення суду, таким, що не підлягають виконанню, згідно наведених вище норм КУзПБ.
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також положення законодавства в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Марусича М.С. б/н від 13.03.2026 року (вх. № 01-30/2596/26) про визнання наказу суду від 15.07.2025 року таким, що не підлягає виконанню у справі №902/1089/24(129/398/25).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 13, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326, 328 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву представника ОСОБА_1 адвоката Марусича М.С. б/н від 13.03.2026 року (вх. № 01-30/2596/26) про визнання наказу суду від 15.07.2025 року таким, що не підлягає виконанню у справі № 902/1089/24(129/398/25).
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Вінницької області від 15.07.2025 року у справі № 902/1089/24(129/398/25) про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (бульвар Л. Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) 40 320, 00 грн, з яких : 19 000,00 грн основного боргу, 2850,00 грн комісії, 18 470, 00 грн відсотків, а також 1 455,07 грн витрат на сплату судового збору.
3. Копію ухвали направити до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: позивачу - office@bizpozyka.com; представнику позивача Мишевській Н.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_4; представнику відповідача, адвокату Марусичу М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.