04.03.2026 року м.Дніпро Справа № 904/688/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі),
суддів: Фещенко Ю.В., Соп'яненко О.Ю.
секретар судового засідання: Рибалка Г.Д.
представники сторін:
від скаржника: Загоруйко А.А. (адвокат)
арбітражний керуючий: Чичва О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 (повний текст складено 22.12.2025) (суддя Первушин Ю.Ю.)
у справі № 904/688/19
за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕР", м. Дніпро
про визнання банкрутом
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/688/19 за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕР" (49000, місто Дніпро, вулиця Дзержинського, будинок 35-Б, корпус 2, код ЄДРПОУ 32466075) про банкрутство.
Справа перебуває на стадії ліквідації, відповідно до ухвали суду від 29.09.2023 повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Слостін Андрій Геннадійович (свідоцтво №2042 від 10.11.2021).
До Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Чичви О.С. надійшла заява про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Вентер" на суму 675 440, 64 грн та витрат на суму 107 840, 88 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області області від 18.12.2025 клопотання арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесених витрат за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕР" задоволено частково. Затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕР" за період з жовтня 2020 по вересень 2023 на загальну суму 675440,64 грн. та понесені витрати на загальну суму 35228,04 грн. В іншій частині звіт відхилено.
Не погодившись з ухвалою суду, через систему “Електронний суд» АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого Чичви О.С. відмовити у повному обсязі.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує, що арбітражний керуючий Чичва О.С. неналежно виконував повноваження ліквідатора боржника ТОВ «ВЕНТЕР», що, на думку скаржника, підтверджується фактом його відсторонення від виконання повноважень ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 та призначенням іншого ліквідатора. На переконання апелянта, неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків мало системний характер і призвело до затягування ліквідаційної процедури, що, на його думку, виключає можливість затвердження винагороди у заявленому розмірі.
Крім того, апелянт у скарзі зазначає, що підставою для відмови у включенні вимог арбітражного керуючого Чичви О.С. до реєстру вимог кредиторів стала позиція присутніх на зборах кредиторів, якими було надано негативну оцінку діяльності арбітражного керуючого Чичви О.С. за час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «ВЕНТЕР».
У поданому 19.02.2026 відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Чичва О.С заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленої позиції арбітражний керуючий зазначає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі № 904/688/19 є законною та обґрунтованою, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовано обставини справи та надано належну оцінку поданому звіту про нарахування грошової винагороди і понесені витрати під час виконання повноважень ліквідатора.
Також арбітражний керуючий зазначає, що його відсторонення від виконання повноважень ліквідатора ухвалою суду від 29.09.2023 було здійснено за клопотанням комітету кредиторів відповідно до положень статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства та не містить висновків про неналежне виконання ним обов'язків ліквідатора ТОВ «ВЕНТЕР».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), судді - Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2026 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі № 904/688/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі №904/688/19. Розгляд справи №904/688/19 призначено у судовому засіданні на 04.03.2026 о 10:30 год.
19.02.2026 до суду через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Чичви О.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/688/19 за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕР" (49000, місто Дніпро, вулиця Дзержинського, будинок 35-Б, корпус 2, код ЄДРПОУ 32466075) про банкрутство.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2020 у справі №904/688/19 Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕНТЕР» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2020 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №448 від 19.03.2013. Таким чином, з 06.10.2020 арбітражний керуючий Чичва О.С. виконував повноваження ліквідатора боржника у справі про банкрутство ТОВ “ВЕНТЕР».
Окрім іншого, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 року, було, припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕНТЕР" арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича, та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича. Отже, арбітражним керуючим Чичвою О.С. виконувались повноваження ліквідатора боржника з 06.10.2020 року по 29.09.2022.
27.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" до суду від арбітражного керуючого Чичви О.С. надійшла скарги про визнання протиправною бездіяльність ліквідатора ТОВ "Вентер" та зобов'язання вчинити певні дії (вх. №59788/24) та заява про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Вентер" на суму 675 440, 64 грн та витрат на суму 107 840, 88 грн.
Відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
За період виконання повноважень ліквідатора ТОВ “ВЕНТЕР» розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого склав: за жовтень 2020 року - 12 580, 64 грн.; за листопад 2020 року - 15000, 00 грн; за грудень 2020 року - 15000, 00 грн.; за січень 2021 року - 18 000,00 грн.; за литий 2021 року - 18 000,00 грн.; за березень 2021 року-18 000,00 грн.; за квітень 2021 року - 18 000,00 грн.; за червень 2021 року - 18000,00 грн.; за липень 2021 року - 18000,00 грн.; за серпень 2021 року - 18000,00 грн.; за вересень 2021 року - 18000, 00 грн.; за жовтень 2021 року - 18000,00 грн.; за листопад 2021 року - 18000,00 грн.; за грудень 2021 року - 19500,00 грн.; за січень 2022 року - 19500,00 грн.; за лютий 2022 року - 19500,00 грн.; за березень 2022 року - 19500,00 грн.; за квітень 2022 року - 19500,00 грн.; за травень 2022 року - 19500,00 грн.; за червень 2022 року - 19500,00 грн.; за липень 2022 року - 19500,00 грн.; за серпень 2022 року - 19500,00 грн.; за вересень 2022 року - 19500,00 грн.; за жовтень 2022 року - 20100,00 грн.; за листопад 2022 року - 20100,00 грн.; за грудень 2022 року - 20100,00 грн.; за січень 2023 року - 20100,00 грн.; за лютий 2023 року - 20100,00 грн.; за березень 2023 року - 20100,00 грн.; за квітень 2023 року - 20100,00 грн.; за травень 2023 року - 20100,00 грн.; за червень 2023 року - 20100,00 грн.; за липень 2023 року - 20100,00 грн.; за серпень 2023 року - 20100,00 грн.; за вересень 2023 року - 18 760,00 грн.; Всього: 675 440, 64 грн.
Станом на дату звернення із вказаною заявою, виплата основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора фактично здійснена не була, отже розмір невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ “ ВЕНТЕР» склав 675 440, 64 грн.
До заяви арбітражним керуючим, зокрема, було додано копії протоколів комітету кредиторів ТОВ «ВЕНТЕР», з яких убачається, що під час виконання повноважень ліквідатора він здійснював звітування перед комітетом кредиторів щодо нарахування основної грошової винагороди, зокрема:
- протоколом комітету кредиторів від 10.12.2021 затверджено винагороду за період вересень - листопад 2021 року у розмірі 54 000,00 грн;
- протоколом від 19.04.2022 затверджено винагороду за період жовтень 2020 - березень 2022 року у розмірі 318 580,64 грн;
- протоколом від 06.12.2022 затверджено винагороду за період жовтень 2020 - листопад 2022 року у розмірі 475 780,64 грн;
- протоколом від 03.02.2023 затверджено винагороду за період грудень 2022 - січень 2023 року у розмірі 475 780, 64 грн.
Таким чином, погоджена з боку комітету кредиторів основна грошова винагорода арбітражного керуючого Чичви О.С. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “ВЕНТЕР» у справі про банкрутство складає - 515 980, 64 грн. що підтверджується відповідними протоколами зборів комітету кредиторів ТОВ “ВЕНТЕР», які наявні у матеріалах справи.
З огляду на погодження зазначеного розміру винагороди комітетом кредиторів суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для її затвердження за період жовтень 2020 року - січень 2023 року у розмірі 515 980, 64 грн.
Водночас арбітражним керуючим заявлено до затвердження винагороду за період лютий 2023 року - вересень 2023 року у сумі 159 460,00 грн, яка не була попередньо погоджена комітетом кредиторів.
На підтвердження належного виконання повноважень ліквідатора у зазначений період арбітражним керуючим було наведено відомості про здійснення, зокрема, таких дій: розгляд заяв з грошовими вимогами ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 1 711 300,45 грн та штрафних санкцій 427 825,11 грн, а також заяви Дніпровської міської ради; подання позовної заяви до ТОВ «ГК ІСТЕЙТ» та Державного реєстратора Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренка Євгена Анатолійовича, про визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора та витребування майна (справа №904/688/19 (904/4936/23).
За результатами розгляду зазначеної справи судом було затверджено мирову угоду, відповідно до якої відповідач компенсував боржнику 1 052 100,00 грн, що відповідає вартості предмета спору, визначеній у висновку експерта №43 від 01.08.2022.
Крім того, ліквідатором було подано: заяву про встановлення порушення керівником боржника вимог частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства; заяву про покладення субсидіарної відповідальності на засновників боржника.
У межах розгляду цих заяв ліквідатором також подано заяви про забезпечення вимог, клопотання про витребування документів та інші процесуальні документи.
Додатково до матеріалів справи було подано: аналітичну довідку щодо руху грошових коштів по банківських рахунках боржника; аналіз правочинів ТОВ «ВЕНТЕР»; схематичне зображення структури власності товариства.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що арбітражним керуючим підтверджено активне виконання повноважень ліквідатора у зазначений період, що свідчить про наявність підстав для затвердження винагороди за цей період.
Крім того, суд врахував, що в межах справи про банкрутство жодних скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора Чичви О.С. учасниками провадження не подавалося.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для затвердження основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період лютий 2023 року - вересень 2023 року у сумі 159 460,00 грн.
Таким чином, загальний розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Чичви О.С. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «ВЕНТЕР» за період жовтень 2020 року - вересень 2023 року, затверджений судом, становить 675 440,64 грн.
Арбітражним керуючим також заявлено до затвердження витрати, понесені під час виконання повноважень ліквідатора, у сумі 107 840,88 грн.
Дослідивши подані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви у цій частині та встановив, що підтвердженими є витрати на загальну суму 35 228,04 грн, а саме: оплата послуг проведення судової будівельно - технічної експертизи в межах справи № 904/688/19 (904/9496/21) - 12 000, 00 грн., сплата судового збору у розмірі 7 443, 00 грн. за подачу апеляційної скарги в межах справи про банкрутство № 904/688/19 (904/9496/21). Сплата судового збору у розмірі 2 481, 00 грн. за подачу позовної апеляційної скарги на ухвалу суду в межах справи про банкрутство (Справа № 904/688/19 (904/9496/21)). Сплата судового збору у розмірі 9 692, 04 грн. за подачу касаційної скарги в межах справи про банкрутство (cправа № 904/688/19 (904/9496/21). Сплата судового збору у розмірі 1 342, 00 грн., за подачу зави про забезпечення позову в межах справи про банкрутство у справі № 904/688/19 (904/4936/23). Сплата судового збору у розмірі 2 270, 00 грн. - за подачу позовної заяви в межах справи про банкрутство у справі № 904/688/19 (904/6131/21). Всього: 35 228, 04 грн.
Щодо іншої частини понесених витрат, з боку арбітражного керуючого доказів їх понесення не надано, тому, в іншій частині заявленої суми, судом першої інстанції не вбачається підстав для затвердження, і заявлена до затвердження сума витрат арбітражного керуючого Чичви О.С. за період виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ “ВЕНТЕР» задоволена частково.
Центральний апеляційний господарський суд зазначає, що 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 25.03.2019 відкрив провадження у справі №904/688/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентер».
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2020 в тому числі завершено попереднє судове засідання у справі № 904/688/19 і визнано грошові вимоги кредиторів.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2020 у справі № 904/688/19 Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕНТЕР» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2020 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №448 від 19.03.2013. Таким чином, з 06.10.2020 арбітражний керуючий Чичва О.С. виконував повноваження ліквідатора боржника у справі про банкрутство ТОВ “ВЕНТЕР».
Окрім іншого, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 року, було, припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕНТЕР" арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича, та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича. Отже, арбітражним керуючим Чичвою О.С. виконувались повноваження ліквідатора боржника з 06.10.2020 року по 29.09.2022.
27.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" до суду від арбітражного керуючого Чичви О.С. надійшла скарги про визнання протиправною бездіяльність ліквідатора ТОВ "Вентер" та зобов'язання вчинити певні дії (вх. суду №59788/24) та заява про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Вентер" на суму 675 440, 64 грн та витрат на суму 107 840, 88 грн.
За наслідками розгляду заявленої арбітражним керуючим заяви про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області клопотання арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесених витрат за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕР" - задоволено частково. Затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕР" за період з жовтня 2020 по вересень 2023 на загальну суму 675440,64 грн. та понесені витрати на загальну суму 35228,04 грн. В іншій частині звіт відхилено.
При прийнятті зазначеної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що арбітражний керуючий Чичва О.С. у період з 06.10.2020 по 29.09.2023 здійснював повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТЕР», а нарахована ним основна грошова винагорода за період жовтень 2020 року - вересень 2023 року у розмірі 675 440,64 грн відповідає вимогам частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд також врахував, що частина нарахованої винагороди за відповідні періоди була погоджена комітетом кредиторів боржника, що підтверджується протоколами засідань комітету кредиторів, наявними в матеріалах справи.
Крім того, суд дійшов висновку, що подані арбітражним керуючим документи підтверджують здійснення ним у межах ліквідаційної процедури дій, спрямованих на виконання повноважень ліквідатора, зокрема щодо розгляду заяв кредиторів, подання процесуальних документів у межах справи про банкрутство та пов'язаних судових проваджень, а також вжиття заходів, спрямованих на захист майнових інтересів боржника.
Щодо іншої частини заявлених витрат суд першої інстанції зазначив, що арбітражним керуючим не надано належних доказів їх понесення, у зв'язку з чим у цій частині відсутні підстави для їх затвердження, а відтак заява арбітражного керуючого Чичви О.С. про затвердження понесених витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «ВЕНТЕР» підлягає частковому задоволенню.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі №904/688/19 про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та понесених витрат за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТЕР", яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції, затверджуючи звіт арбітражного керуючого Чичви О.С. про нарахування основної грошової винагороди, не врахував неналежного виконання ним повноважень ліквідатора, що, на думку скаржника, підтверджується ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 про припинення його повноважень та призначення нового ліквідатора.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 про відсторонення арбітражного керуючого суд першої інстанції зосередив увагу виключно на дотриманні кредиторами ТОВ “ВЕНТЕР» процедури погодження рішення про його відсторонення та не містить оцінки якості чи правомірності діяльності ліквідатора під час виконання ним повноважень, обмежуючись підтвердженням можливості комітету кредиторів приймати відповідне рішення, імперативністю цього права та дотриманням порядку його прийняття.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Статтею 1 Кодексу визначено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури;.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами, зокрема розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст.30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Нормами ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов'язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження з відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №5011-50/438-2012 від 17.05.2018.
При цьому, відмова у схваленні (затвердження) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України, використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97- ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року, ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифікованої Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Як вбачається із приписів ст.ст. 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
В відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 КУзПБ, яка кореспондується зі ст.13 Цивільного кодексу України, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт, час за який вони виконані, які фактичні дії вчинялись ліквідатором за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства).
Колегія зауважує, саме по собі настання строку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов'язку суду для її призначення, оскільки, як зазначено вище, суд має оцінити належне виконання обов'язків арбітражним керуючим.
Крім того, законодавство не передбачає оплату винагороди арбітражного керуючого, який неналежно виконував обов'язки та своїми діями сприяв порушенню строків, встановлених КУзПБ та ухвалами суду, оскільки такі порушення фактично є зловживанням процесуальними правами.
Законодавець закріпив право на отримання грошової винагороди тільки за тим арбітражним керуючим, який фактично виконував покладенні на нього КУзПБ обов'язки.
Щодо повноти здійснених ліквідатором дій, колегія суддів зазначає, що ліквідатор ТОВ «ВЕНТЕР» - Чичва О.С. - протягом періоду з лютого по вересень 2023 року здійснив низку процесуальних та управлінських дій, спрямованих на виконання своїх повноважень у справі про банкрутство.
Зокрема, арбітражним керуючим було здійснено розгляд заяви з грошовими вимогами ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 1 711 300,45 грн та штрафними (фінансовими) санкціями на 427 825,11 грн, а також заяви з грошовими вимогами Дніпровської міської ради. Ліквідатор ініціював подання позовних заяв до суду щодо визнання незаконними рішень державного реєстратора та витребування майна.
Крім того, арбітражний керуючий Чичва О.С. подав заяви про покладення солідарної та субсидіарної відповідальності на колишніх керівників та засновників боржника, забезпечив підготовку документів для витребування інформації та майна, а також контролював виконання рішень комітету кредиторів і здійснював заходи, спрямовані на повернення активів боржника на користь підприємства.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що арбітражним керуючим Чичва О.С. протягом періоду з лютого по вересень 2023 року підтверджено активне здійснення повноважень ліквідатора боржника у заявлений до затвердження, проте не затверджений комітетом кредиторів, період нарахування основної грошової винагороди, що виявляється у здійснені усієї повноти дій ліквідатора боржника, як в частині розгляду заяв із грошовими вимогами, так і аналізі фінансового та майнового стану боржника та активних діях направлених на повернення майна на користь ТОВ “ВЕНТЕР», а також здійснення дій щодо притягнення засновників/посадових осіб боржника до встановленої чинним законодавством відповідальності.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги апелянта безпідставними, а оскаржувану ухвалу господарського суду, такою що відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у даній справі відсутні.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження та не обґрунтовують твердження про прийняття ухвали при неповному з'ясуванні обставин справи.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі №904/688/19 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.03.2026.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко
Суддя О.Ю. Соп'яненко