04.03.2026 року м.Дніпро Справа № 908/1787/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)
суддів: Фещенко Ю.В., Соп'яненко О.Ю.
секретар судового засідання: Рибалка Г.Д.
представники сторін:
від боржника: не з'явився;
від керуючого реструктуризацією боргів боржника: Литвиненко С.С. (арбітражний керуючий)
від скаржника: Кравцов В.В. (представник).
розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 (суддя Юлдашев О.О.)
у справі № 908/1787/25
за заявою Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Запоріжжя
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (свідоцтво № 2055 від 14.01.2022; адреса: 04053, м. Київ, а/с 74).
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за № 76551 від 07.07.2025.
Ухвалою суду від 12.08.2025 визнано грошові вимоги Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 659 113, 72 грн основний борг та 4 844, 80 грн - судовий збір.
До господарського суду Запорізької області 06.11.2025 надійшла заява представника Боржника про визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та таким, що підлягає списанню.
За змістом поданої заяви Боржник просить суд визнати безнадійним та списати податковий борг ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у загальному розмірі 659 113,72 грн., з яких: 657 905,50 грн. заборгованість, 1 208,22 грн. пені на суму непогашеного боргу, перед Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 у справі №908/1787/25 задоволено заяву представника боржника і визнано безнадійним та списано податковий борг, що виник у ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перед Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у загальному розмірі 659 113, 72 грн., з яких: 657 905,50 грн. - заборгованість, 1 208,22 грн. - пеня на суму непогашеного боргу.
Судове рішення мотивоване тим, що податковий борг фізичних осіб, який виник більше як 1095 днів тому (3 роки), визнається безнадійним і списується на підставі ст. 101 ПКУ, а податковий борг, який виник менш ніж за 3 роки, визнається безнадійним і списується згідно ст. 125 КУзПБ.
Не погодившись з ухвалою суду, через систему “Електронний суд» ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 в частині задоволення клопотання представника боржника про визнання безнадійним та списання податкового боргу, що виник у ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перед Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у загальному розмірі 659 113,72 грн, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання заяви представника боржника про визнання безнадійним та списання податкового боргу, що виник у ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), перед Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у загальному розмірі 659 113, 72 грн - відмовити.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду та вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, які призвели до постановлення помилкового рішення.
У поданій скарзі апелянт зазначає, що у зв'язку з відмовою в затверджені плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 Господарського суду Запорізької області було відсутні підстави для задоволення клопотання арбітражного керуючого про визнання податкового боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню.
Також Скаржник вважає, що в даному випадку порушення принципу забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами полягає в тому, що незважаючи на відмову зборів кредиторів у схвалені плану реструктуризації боргів боржника, суд в оскаржуваному судовомі рішенні, по суті надано перевагу кредиторським вимогам інших кредиторів у справі, неправомірно списано податковий боргу боржника, по суті ігноруючи права та законні інтереси держави.
У поданому 26.01.2026 відзиві на апеляційну скаргу керуючий реструктуризацією боргів боржника арбітражний керуючий Литвиненко С.С. заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленої позиції арбітражний керуючий зазначає, що визнання безнадійним та списання у процедурі реструктуризації боргів боржника податкового боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, є передбаченим законом способом захисту інтересів фізичної особи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), судді - Фещенко Ю.В., Соп'яненко О.Ю.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 у справі №908/1787/25 залишено без руху.
28.01.2026 через систему “Електронний суд» від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучило докази належного виконання ухвали від 26.01.2026.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №908/1787/25 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 у справі №908/1787/25. Розгляд справи №908/1787/25 призначено у судовому засіданні на 04.03.2026.
26.01.2026 до суду через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Литвиненка С.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з наявним перед Головним управління ДПС у Дніпропетровській області податковим боргом в загальному розмірі 707 905,50 грн.
Вказана заборгованість з єдиного податку виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 707 905,50 грн.
Заборгованість ґрунтується на податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) №9337894105 від 11.11.2024 року на суму 708 000,70 грн.
Станом на 20.01.2025 року, з урахуванням переплати у розмірі 95,20 грн., сума грошового зобов'язання становить 707 905,50 грн.
Разом з тим, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі №160/5438/25 задоволено позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та вирішено стягнути з фізичної особи підприємця Пехотіної М.Л. до Державного бюджету податковий борг з єдиного податку у розмірі 707 905, 50 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 по справі №160/5438/25 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пехотіної М.Л. на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №160/5438/25 повернуто.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі №160/5438/25 набрало законної сили 10.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 відкрито провадження у справі № 908/1787/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.
До Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" 01.08.2025 надійшла заява ГУ ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника на суму 659 113, 72 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на загальну суму: 663 958,52 грн., з яких - 659 113, 72 грн. основний борг та 4 844, 80 грн. - судовий збір.
25.08.2025 представником Боржника було надіслано адвокатський запит №25/08-25 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області для отримання інформації чи є заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 663 958,52 грн. податковим боргом та чи вважаються зобов'язання узгодженими в розумінні ПКУ.
Контролюючим органом надано відповідь від 28.08.2025 №75932/6/04-36-13-08-16, якою податкова повідомила, що сума боргу у розмірі 657 905,50 грн. набула статусу податкового боргу 19.11.2024, а сума 1 208,22 грн. пені нарахована 16.04.2025 на суму непогашеного боргу.
Згідно витягу з інтегрованої карти, яка долучена контролюючим органом до відповіді вбачається, що ОСОБА_1 здійснила 16.04.2025 оплату у розмірі 50 000,00 грн. у зв'язку з чим сума боргу зменшилася, та становить 657 905,90грн.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом дослідження суду, у даному випадку, є факт наявності обставин, за яких суд може здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухвалені оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Приписами ст. 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до абз. 19 ч. 1 ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Провадження у справі про неплатоспроможність на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
До того ж, визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог.
Зазначене дає підстави для висновку про те, що до боргів фізичної особи-підприємця застосовується інший, передбачений нормами КУзПБ, порядок погашення заборгованості боржника перед його кредиторами (в т.ч. і перед податковими органами), ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства.
В той же час апеляційний суд зазначає, що системний аналіз ч.ч. 1, 3 ст. 125 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.
Разом з тим, ч. 2 ст. 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Зокрема, такими наслідками є визнання податкового боргу безнадійним та його списання. При цьому Кодексом інших умов, окрім наявності провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника зазначеним Кодексом не передбачено.
Приписами п. 102.4 ст. 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абз. 3 п. 59.1 ст. 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Положеннями п. 101.2 ст. 101 ПК України визначено, що під терміном «безнадійний» розуміється:
податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;
податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;
податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин);
податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі №160/5438/25 задоволено позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та вирішено стягнути з фізичної особи підприємця Пехотіної М.Л. до Державного бюджету податковий борг з єдиного податку у розмірі 707 905, 0 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 по справі №160/5438/25 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пехотіної М.Л. на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №160/5438/25 повернуто.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі №160/5438/25 набрало законної сили 10.06.2025.
Вказана заборгованість з єдиного податку виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 707 905,50 грн.
Заборгованість ґрунтується на податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) №9337894105 від 11.11.2024 року на суму 708 000,70 грн.
Станом на 20.01.2025 року, з урахуванням переплати у розмірі 95,20 грн., сума грошового зобов'язання становить 707 905,50 грн.
Вищевказане рішення, яке набрало законної сили 10.06.2025, вказує на те, що нарахована сума грошового зобов'язання згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (для третьої групи квартал, місяць) №9337894105 від 11.11.2024 року на суму 708 000,70 грн. є узгодженою 10.06.2025.
ОСОБА_1 здійснила 16.04.2025 оплату у розмірі 50 000,00 грн. у зв'язку з чим сума боргу зменшилася, та становить 657 905,90 грн.
До Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" 01.08.2025 надійшла заява ГУ ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника на суму 659 113, 72 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на загальну суму: 663 958,52 грн., з яких - 659 113, 72 грн. основний борг та 4 844, 80 грн. - судовий збір.
В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 зроблено наступний висновок про застосування норм права: «Положеннями податкового законодавства визначено обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов'язок самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виснувавши у постанові від 13 червня 2023 року по cправі №907/76/22: "п.31. в силу положень частини другої статті 125 КУзПБ та встановлений кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, суди попередніх інстанцій дійшли правильно висновку про те, що усі зазначені борги боржника охоплюються поняттям боргів, що виникли протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійними та підлягають списанню».
Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації за відповідним податком».
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що податковий борг ОСОБА_1 в розмірі 659 113,72 грн., з яких: 657 905,50 грн. заборгованість, 1 208,22 грн. - пеня на суму непогашеного боргу виник протягом 2024-2025 років.
З огляду на те, що в силу положень ч. 2 ст. 125 КУзПБ встановлений цим Кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, то зазначений борг боржника охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійним та підлягає списанню.
До того ж, інше тлумачення норми ч. 2 ст. 125 КУзПБ про те, що підлягає списанню лише податковий борг, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а податковий борг, що виник раніше цього періоду списанню не підлягає, суперечить головному завданню провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи - відновлення її платоспроможності.
Водночас, у ч. 2 ст. 125 КУзПБ визнання податкового боргу безнадійним і його подальше списання не пов'язується ані з безпосереднім затвердженням ухвалою суду плану реструктуризації, ані з наявністю у боржника майна за рахунок якого можливо погасити заборгованість. Єдиною достатньою такою умовою є наявність провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Таким чином, апеляційний суд виснує, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а передбачені законом підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 у справі №908/1787/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.03.2026.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко
Суддя О.Ю. Соп'яненко