17 березня 2026 року м. Харків Справа № 922/2992/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом - адвокатка Котовська Т.О., на підставі ордера (поза межами приміщення суду),
від відповідача за первісним позовом - адвокатка Гофельд Г.С., на підставі ордера (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх.№237Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею П.В. Хотенець, повне рішення складено 27.01.2026, у справі №922/2992/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН", м. Харків,
про стягнення 741 657, 60грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН", м. Харків,
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ,
про розірвання договору
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН", в якій просить стягнути з відповідача 501 120, 00грн штрафу за несвоєчасну поставку товару та 240 537, 60грн пені. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" рознарядку №НХ04/273н на поставку 8,7 тон Бабіту Б-16 на загальну суму 3 340 800, 00грн. Проте, відповідач свої зобов'язання за договором з поставки товару не виконав, пославшись на настання обставин непереборної сили, які, на думку позивача, відповідачем не доведені.
Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" подано зустрічну позовну заяву, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" просить суд розірвати договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-25-43-НЮ від 06 лютого 2025 року, укладений між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН". Також просить покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що оскільки строк дії обставин непереборної сили продовжується більше, ніж 60 календарних днів, позивач за зустрічним позовом відповідно до умов 10.4 договору має право розірвати цей договір.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 у первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Розірвано договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-25-43-НЮ від 06 лютого 2025 року, укладений між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН". Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" 2 422, 40грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що у договорі сторони домовилися про те, що строк, встановлений для виконання стороною зобов'язань за договором, подовжується на період, аналогічний періоду дії для такої сторони форс-мажорних обставин, та визначили: якщо дія форс-мажорних обставин триває більш ніж один місяць, сторони можуть змінити умови договору чи вимагати його розірвання. Тобто, учасники обороту визначили, як форс-мажор впливає на строки виконання цивільно-правового зобов'язання та правові наслідки існування форс-мажору (а саме право на зміну чи розірвання договору).
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 19.01.2026, позивач за первісним позовом звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 та ухвалити нове рішення, яким первісні позовні вимоги АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "СЕВЕРИН" про стягнення штрафу за несвоєчасну поставку товару у розмірі 501 120, 00грн та пені у розмірі 240 537, 60грн задовольнити, зустрічні позовні вимоги ТОВ "СЕВЕРИН" до АТ "Укрзалізниця" про розірвання договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-25-43-НЮ від 06.02.2025 залишити без задоволення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належну оцінку листу №08/05 від 08.05.2025 ТОВ "СЕВЕРИН" про повідомлення про настання обставин непереборної сили, сертифікату №3000-25-0887 від 30.05.2025 про форс-мажорні обставини на їх відповідність умовам пункту 10.2 та пункту 10.5 укладеного договору, згідно з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України.
Також, як зазначає апелянт, місцевий господарський суд не встановив, чи дійсно форс-мажорні обставини, на які посилається ТОВ "СЕВЕРИН" у сертифікаті №3000-25-0887 від 30.05.2025 (події від 26.02.2025 та 28.02.2025 у ТОВ "Літтехпром"), унеможливили виконання ним письмової заявки №НХ04/273н від 06.05.2025 та яким доказом ТОВ "СЕВЕРИН" підтверджує факт тривання обставин непереборної сили більше ніж 60 (шістдесят) календарних днів з огляду на пункт 10.4 договору.
Апелянт також посилається на відсутність підстав для запропонованого ТОВ "СЕВЕРИН" підвищення ціни за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-25-43-НЮ від 06.02.2025. Як вказує апелянт, здійснюючи поставку товару 25.03.2025, звертаючись з пропозиціями щодо підвищення ціни та щодо розірвання укладеного договору від 27.03.2025, від 07.04.2025, ТОВ "СЕВЕРИН" не повідомлялось про настання у нього обставин непереборної сили, про які він вже був обізнаний від 03.03.2025 листом №03/03 від ТОВ "Літтехпром", з огляду на умови пункту 10.2 договору, що також не було враховано судом першої інстанції.
За твердженням апелянта, за інформацією, згідно з наданим 03.06.2025 ТОВ "СЕВЕРИН" сертифікатом №3000-25-0887 від 30.05.2025 про форс-мажорні обставини, виданого Київською торгово-промисловою палатою, ним було виявлено, що даний сертифікат засвідчує непереборні обставини, які мали місце 26.02.2025 та 28.02.2025 у ТОВ "Літтехпром" та те, що строки, передбачені пунктом 10.2 договору, були порушені постачальником, через що він втратив право посилатися на пункт 10.5 договору щодо його розірвання, відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України.
На думку апелянта, судом першої інстанції також не встановлено, які дії та заходи вчинені ТОВ "СЕВЕРИН" для належного виконання свого зобов'язання за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-25-43-НЮ від 06.02.2025 та якими належними та допустимими доказами ТОВ "СЕВЕРИН" це підтверджується (окрім листа від 27.03.2025 з пропозицією підвищити ціну на 58, 18% та пропозиції про розірвання договору від 07.04.2025).
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026, для розгляду справи №922/2992/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 у справі №922/2992/25. Призначено справу до розгляду на "17" березня 2026 р. о 12:00 годині.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 задоволено заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь його представниці в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №922/2992/25, призначене на "17" березня 2026 р. о 12:00 годині, провести за участю Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його представниці - адвокатки Котовської Тетяни Олександрівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
05.03.2026 від ТОВ "СЕВЕРИН" надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що факт настання обставин непереборної сили, які об'єктивно унеможливили виробництво продукції, підтверджений належними та допустимими доказами. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин було направлено 08.05.2025, тобто, протягом 5 днів з моменту отримання рознарядки, що узгоджується з логікою виконання договору та характером зобов'язань за ним. Як вказує позивач за зустрічним позовом, він не припинив виконання договору та здійснив часткову поставку 25.03.2025 за рахунок наявних залишків продукції. При цьому, факт поставки 25.03.2025 не свідчить про здатність ТОВ "СЕВЕРИН" виконувати договір у повному обсязі на первісних умовах. Навпаки, він підтверджує, що підприємство змогло виконати зобов'язання лише частково - в межах фактичних залишків продукції. Лише після того, як стало очевидним, що ані часткове виконання, ані переговори, ані пошук альтернативних джерел постачання не дають результату, ТОВ "СЕВЕРИН" повідомило контрагента про форс-мажорні обставини у встановленому договором порядку.
ТОВ "СЕВЕРИН" посилається на те, що форс-мажорні обставини виникли у ТОВ "Літтехпром", яке не є стороною договору з АТ "Укрзалізниця", однак, саме від його виробничої діяльності залежала можливість виконання зобов'язань ТОВ "СЕВЕРИН". Відтак, вважає, що існує причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням виробничих потужностей постачальника та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань за договором №ОД/НХ-25-43-НЮ від 06.02.2025. Таким чином, на думку ТОВ "СЕВЕРИН", істотним є не те, у кого саме виникли форс-мажорні обставини, а те, що їх настання об'єктивно унеможливило виконання договірних зобов'язань стороною договору.
ТОВ "СЕВЕРИН" також зазначає, що у даному випадку йдеться не про формальне прострочення, а про об'єктивну неможливість подальшого виконання зобов'язання на погоджених умовах у зв'язку з істотною зміною обставин, що безпосередньо вплинули на економічну основу договору.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Одночасно ТОВ "СЕВЕРИН" просить стягнути з АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на користь ТОВ "СЕВЕРИН" витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000, 00грн.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.03.2026 представниця апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.
Представниця ТОВ "СЕВЕРИН" проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги, представниці сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи ТОВ "СЕВЕРИН", викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, Регіональною філією "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було проведено процедуру відкритих торгів із закупівлі товару за ідентифікатором UA-2024-12-25-001643-a, предмет закупівлі Бабіт Б-16, код ДК 021:2015 14620000-3 Сплави.
За результатами проведених торгів та на підставі протоколу розгляду тендерних пропозицій уповноваженої особи №149/5 від 28 січня 2025 року замовником було визначено переможцем торгів Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН".
06 лютого 2025 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" (постачальником) було укладено договір №ОД/НХ-25-43-НЮ.
Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.2. договору, найменування товару: Бабіт Б-16, код ДК 021:2015 14620000-3 Сплави (Лот 1 - Сплави).
Відповідно до пункту 1.3. договору, кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації № 1 (додаток 1) до цього договору.
На підставі пункту 6.3. договору, ціна договору становить 3 744 000, 00грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 748 800,00 грн, усього з ПДВ 4 492 800, 00грн.
Ціна договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою в ціні цього договору
Згідно з пунктом 6.4. договору, ціна товару може бути змінена за взаємною згодою сторін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а для договору, укладеного за результатом закупівлі, проведеної відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", лише у випадках, передбачених цим законом.
Для договору, укладеного за результатом закупівлі, проведеної відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (особливості), ціна товару може бути змінена за взаємною згодою сторін лише у випадках, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей.
Відповідно до пункту 10.2. договору, сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
За пунктом 10.3. договору, якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричиняють несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.
Згідно пункту 10.4. договору, якщо строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 (шістдесят) календарних днів, кожна зі сторін у встановленому порядку має право розірвати цей договір.
Виробником товару за погодженням сторін виступало Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТК "МОНОЛІТ".
Виробником товару, який був предметом договору №ОД/НХ-25-43-НЮ від 06 лютого 2025 року - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТК "МОНОЛІТ" направлено ТОВ "СЕВЕРИН" лист від 14 лютого 2025 року, у якому йдеться про неможливість постачання товару (Бабіт Б-16,19 тон) за ціною, зазначеною в договорі №0501 від 05 січня 2025 року, через суттєве зростання ціни на сировину (Сурьма). Зазначається, що ціна на Сурьму зросла з 35-40 доларів США за 1 кг у вересні 2024 року до 55 доларів США у лютому 2025 року.
25 березня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" було здійснено першу поставку товару на адресу відповідача за зустрічним позовом (м. Знам'янка, вул. Голого, 152) на суму 1 152 000, 00грн без ПДВ, що підтверджується належними первинними документами (рахунок-фактура, видаткова накладна та ін.). Прийняття поставленого товару було здійснено уповноваженими представниками покупця, про що свідчать підписи та відбитки печаток на відповідних документах.
27 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" направило на адресу Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" офіційний лист, у якому з метою повного виконання договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" пропонує погодити нову ціну 550 000, 00грн без ПДВ за 1 тону товару.
Відповіді на вказаний лист отримано не було.
07 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" звернулося до Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" з листом-пропозицією про розірвання договору №ОД/НХ-25-43-НЮ у зв'язку з істотною зміною обставин, що проявилася у різкому підвищенні ринкової ціни на Бабіт Б-16 (з 320000,00 грн до 498000,00 грн за одну тонну).
14 квітня 2025 року у відповіді позивач за первісним позовом відмовив у задоволенні пропозиції щодо розірвання договору, посилаючись на те, що така пропозиція не відповідає інтересам Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
06 травня 2025 року Регіональною філією "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" рознарядку №НХ04/273н на поставку 8,7 тон Бабіту Б-16 на загальну суму 3 340 800, 00грн.
08 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" направило на адресу Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" письмове повідомлення про настання обставин непереборної сили, виконуючи положення пункту 10.2 договору.
03 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" направило лист №03/06 разом із сертифікатом Київської Торгово-промислової палати №3000-25-0887 від 30 травня 2025 року на підтвердження наявності обставин непереборної сили.
11 червня 2025 року Регіональна філія "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" направила Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" претензію з вимогою добровільно сплатити штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого товару, що становить 501 120, 00грн, та у найкоротший термін поставити товар.
19 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" повторно направило Регіональній філії Одеська залізниця лист №19/07 про розірвання договору згідно з пунктом 10.4 договору, яким передбачено, якщо строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 (шістдесят) календарних днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.
Регіональна філія "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" не погодилась на пропозицію щодо розірвання договору чи зміни його вартості та звернулась до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" штрафу та пені.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений сторонами у справі Договір є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, укладений сторонами у справі договір поставки виконано ТОВ "СЕВЕРИН" частково.
Неможливість подальшого виконання умов договору пов'язане, за твердженням ТОВ "СЕВЕРИН", із неможливістю постачання товару його виробником - ТОВ "ОТК "Моноліт" за ціною, зазначеною у договорі №0501 від 05.01.2025, укладеного між ТОВ "СЕВЕРИН" та ТОВ "ОТК "Моноліт", а також настанням форс-мажорних обставин у ТОВ "Літтехпром", який є постачальником товару за договором №702/25 від 07.02.2025, укладеним з ТОВ "СЕВЕРИН".
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняться від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та подія завдала збитків.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладені у постановах від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21,від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу
Судова колегія зазначає, що 25.03.2025 відповідачем за первісним позовом на виконання умов укладеного сторонами у справі договору було здійснено частково поставку товару на адресу позивача за первісним позовом.
Згодом, 27.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" направило на адресу Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" пропозицію щодо погодження нової ціни товару.
Проте, сторонами у справі додаткової угоди щодо іншої вартості товару укладено не було. Апелянт посилається на те, що запропоноване підвищення ціни складало 58, 18% від ціни укладеного сторонами у справі договору.
07 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" звернувся до Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" з листом-пропозицією про розірвання договору №ОД/НХ-25-43-НЮ у зв'язку з істотною зміною обставин, що проявилася у різкому підвищенні ринкової ціни на Бабіт Б-16 (з 320000,00 грн до 498000,00 грн за одну тонну).
Проте, 14 квітня 2025 року у відповіді позивач за первісним позовом відмовив у задоволенні пропозиції щодо розірвання договору.
Згідно з частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону, відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно із частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом, істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону).
Однак, зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Проте, як зазначено вище, сторони у справі не змінили істотні умови договору щодо його ціни.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі №916/747/24, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору; умовою такого підвищення обов'язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції.
У постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 Верховний Суд зазначив, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Виключно ж лише саме коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанова Верховного Суду від 16.02.2023 по справі № 903/366/22).
Верховний Суд неодноразово підкреслював, що коливання ринкової ціни (зростання) або підвищення ціни на товар не є автоматичною підставою для розірвання договору. Це розглядається як комерційний ризик, а не "істотна зміна обставин". У публічних закупівлях зміни ціни (до 10%) можливі лише через додаткові угоди та за наявності документального підтвердження коливання.
Збільшення ціни на товар, сировину чи послуги після укладення договору є підприємницьким ризиком постачальника, а не підставою для припинення зобов'язань за статтею 652 Цивільного кодексу України (істотна зміна обставин).
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2018 у справі №910/4590/17, від 18.09.2020 у справі №916/4693/15 визначено, що обставини зміни політичної, економічної ситуації в країні, коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору і не є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України та не можуть бути підставами для розірвання договору. Посилання на коливання валютного курсу мають загальний характер, є комерційними ризиками сторін договору та повною мірою стосуються обох сторін договору, а не лише позивача, а тому не можуть бути віднесені до обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору і виходили, що вони не настануть
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН", проявивши розумну обізнаність при укладенні договору з позивачем за первісним позовом, не міг не розуміти імовірності настання такої події, як підвищення ціни товару, що мав бути ним поставлений.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" не ініціюював передбачену законом процедуру укладення додаткової угоди з Регіональною філією "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо зміни ціни договору.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що доводи ТОВ "СЕВЕРИН" щодо підвищення ціни товару не є підставою для припинення зобов'язань, форс-мажорною обставиною і підставою для звільнення від виконання зобов'язань перед позивачем за первісним позовом.
Відтак, доведеними є доводи апелянта, що укладений сторонами у справі договір є чинним.
Щодо наданого 03.06.2025 ТОВ "СЕВЕРИН" сертифікатом №3000-25-0887 від 30.05.2025 про форс-мажорні обставини, виданого Київською торгово-промисловою палатою, судова колегія зазначає таке.
Відповідно до пункту 10.2. договору, сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
ТОВ "СЕВЕРИН" не посилається на конкретну дату виникнення у нього форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язань за договором, а лише вважає, що після отримання рознарядки від 08.05.2025 від позивача за первісним позовом у нього виникло зобов'язання з поставки товару.
Проте, судова колегія зазначає, що пункт 10.2 договору не ставить у залежність факту надсилання рознарядки як підстави для виконання ТОВ "СЕВЕРИН" договору із датою виникнення ТОВ "СЕВЕРИН" форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором.
Відтак, ТОВ "СЕВЕРИН" відповідно до умов пункту 10.2 договору мав повідомити позивача за первісним позовом про настання у нього форс-мажорних обставин не після отримання рознарядки, а протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати їх виникнення.
Зазначене очевидно відповідає і засадам цивільного законодавства: розумності, добросовісно та справедливості, оскільки контрагент за договором має бути обізнаним про неможливість іншою стороною виконати договір не в момент необхідності отримати товар, а завчасно.
Проте, судом першої інстанції оцінки пункту 10.2 договору надано не було. Як наслідок, поза увагою місцевого господарського суду залишилась обставина, що сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів саме з дати їх виникнення.
Отже, безпідставними є посилання ТОВ "СЕВЕРИН" на дату отримання рознарядки як підстави для повідомлення позивача за первісним позовом про настання форс-мажорних обставин.
З огляду на наданий сертифікат №3000-25-0887 від 30.05.2025, дати виникнення форс-мажорних обставин - 26.02.2025 та 28.05.2025.
Крім того, згідно матеріалів справи, ТОВ "Літтехпром" листом №03/03 від 03.03.2025 повідомив ТОВ "СЕВЕРИН" про настання обставин непереборної сили за укладеним договором №702/25 від 07.02.2025.
У той час як відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про настання вказаних обставин лише 08.05.2025.
За пунктом 10.5 договору, якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені пунктом 10.2 цього договору, про виникнення обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці документи обставини, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
Відповідно до правового висновку у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, на який також посилається Господарський суд Харківської області в оскаржуваному рішенні від 19.01.2026, але не зазначається, що …водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі, подібний за змістом правовий висновок міститься у п. 5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21, у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/6234/22
Разом з тим, наданий ТОВ "СЕВЕРИН" сертифікат засвідчує непереборні обставини, які мали місце 26.02.2025 та 28.02.2025 у ТОВ "Літтехпром", а не ТОВ "СЕВЕРИН" або ТОВ "ОТК "Моноліт" як виробника товару за договором, що є предметом спору.
ТОВ "СЕВЕРИН" посилається на те, що форс-мажорні обставини виникли у ТОВ "Літтехпром", яке не є стороною договору з АТ "Укрзалізниця", однак, саме від його виробничої діяльності залежала можливість виконання зобов'язань ТОВ "СЕВЕРИН". Відтак, вважає, що існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням виробничих потужностей постачальника та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань за договором №ОД/НХ-25-43-НЮ від 06.02.2025. Таким чином, на думку ТОВ "СЕВЕРИН", істотним є не те, у кого саме виникли форс-мажорні обставини, а те, що їх настання об'єктивно унеможливило виконання договірних зобов'язань стороною договору.
Судова колегія зазначає, що за умовами пункту 10.2 договору, ТОВ "СЕВЕРИН" має довести, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили.
Проте, такі обставини ним не доведені, оскільки настання у ТОВ "Літтехпром" обставин непереборної сили не свідчить про неможливість виконання договору ТОВ "СЕВЕРИН", з огляду й на те, що виробником товару за договором є ТОВ "ОТК "Моноліт".
Крім того, із матеріалів справи не вбачається, які дії та заходи вчинені ТОВ "СЕВЕРИН" для належного виконання свого зобов'язання за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-25-43-НЮ від 06.02.2025 та якими належними та допустимими доказами ТОВ "СЕВЕРИН" це підтверджується.
ТОВ "СЕВЕРИН" не було обмежене станом на дату виникнення зобов'язання до виробників та/або постачальників такого товару, як Бабіт-Б16 задля належного виконання своїх зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором, однак, не скористався таким своїм правом. Доказів неможливості отримання товару у інших виробників/постачальників ТОВ "СЕВЕРИН" суду не надав.
Проте, як вбачається із оскаржуваного рішення, відповідної правової оцінки вказаному сертифікату місцевим господарським судом надано не було.
З наведеного вбачається, що сертифікат №3000-25-0887 від 30.05.2025 про форс-мажорні обставини не є належним документом на підтвердження звільнення ТОВ "СЕВЕРИН" від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором, оскільки не підтверджує причинно-наслідкового зв'язку між обставинами, які унеможливлюють належне виконання зобов'язань ТОВ "СЕВЕРИН" за договором, укладеним з позивачем за первісним позовом та неможливістю виконати належним чином свої зобов'язання ТОВ "ОТК "Моноліт" та ТОВ "Літтехпром" перед ТОВ "СЕВЕРИН".
Відтак, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання ТОВ "СЕВЕРИН" умов договору і відсутність підстав для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором.
Відповідно, і відсутні підстави для розірвання договору згідно пункту 10.4. договору, оскільки позивач за зустрічним позовом не довів існування обставин непереборної сили більше ніж 60 (шістдесят) календарних днів.
Відповідно до наведених вище обставин, підтверджується, що здійснюючи поставку товару від 25.03.2025, звертаючись з пропозиціями щодо підвищення ціни та щодо розірвання укладеного договору від 27.03.2025 та від 07.04.2025, ТОВ "СЕВЕРИН" не повідомлялось про настання у нього обставин непереборної сили, про які він був обізнаний від 03.03.2025 листом №03/03 від ТОВ "Літтехпром", з огляду на умови пункту 10.2 договору, що також не було прийнято до уваги місцевим господарським судом.
За умовами пункту 18.2 договору, сторони усвідомлюють усі ризики пов'язані з виконанням умов цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного в установленому законодавством порядку.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 9.3.1 договору, при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару, а за прострочення понад 15 календарних днів додаткового стягується пеня у розмірі 0, 1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок пені та штрафу, судова колегія доходить, що він є вірним та обґрунтованим, відтак, підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 501 120, 00грн штрафу та 240 537, 60грн пені.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" слід задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 у справі №922/2992/25 - скасувати і ухвалити нове рішення, яким первісний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" про стягнення 741 657, 60грн задовольнити, а у задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання договору - відмовити.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача за первісним позовом.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 у справі №922/2992/25 скасувати і ухвалити нове рішення, яким первісний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" про стягнення 741 657, 60грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" (61174, м. Харків, проспект Перемоги, 65, кв. 119, ЄДРПОУ 25610277) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) 501 120, 00грн штрафу, 240 537, 60грн пені та 8 899, 89грн судового збору за подання позовної заяви.
У задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання договору відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕРИН" (61174, м. Харків, проспект Перемоги, 65, кв. 119, ЄДРПОУ 25610277) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) 16 983, 44грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 24.03.2026.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко