вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" березня 2026 р. Справа№ 925/620/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
за участю:
секретаря судового засідання: Лукінчук І.А.,
представників сторін:
від позивача: Кравець І.В. (в залі суду);
від відповідача: Нечипоренко М.В. (поза межами приміщення суду);
розглянувши апеляційну скаргу
Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2025 (повний текст складено 09.10.2025)
у справі № 925/620/25 (суддя Чевгуз О.В.)
за позовом Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради
до Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
Приватне підприємство «Будівельник плюс»,
про стягнення 9 050,96 грн,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
30.05.2025 Департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради (далі - Департамент) сформував у системі «Електронний суд» позовну заяву, у якій просив Господарський суд Черкаської області стягнути з Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (далі - Управління) 9 050,96 грн завданих збитків.
На обґрунтування заявлених вимог Департамент зазначає, що 27.03.2025 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/66/25 за позовом приватного підприємства «Будівельник плюс» (далі - Підприємство) до Департаменту про стягнення заборгованості, яким стягнуто з Департаменту на користь Підприємства 5 627,55 грн інфляційних нарахувань, 748,69 грн 3% річних та 2674,72 грн судового збору.
Зазначеним рішенням встановлено порушення Департаментом умов укладеного з Підприємством договору №24БП від 29.05.2024 про надання послуг в частині здійснення оплати послуг згідно з актом приймання виконаних робіт №1 від 03.09.2024 у визначений договором термін.
Департамент зазначає, що таке прострочення сталося тому, що Управління відмовилось здійснювати проведення платежів, аргументуючи це тим, що згідно з п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (далі - Порядок), здійснення платежів за витратами на поточний ремонт вулично-дорожньої мережі населених пунктів віднесено до третьої черги.
За доводами Департаменту, подана ним 05.09.2024 платіжна інструкція №46 для перерахунку відповідних коштів на оплату послуг за договором №24БП від 29.05.2024 на рахунок Підприємства була оплачена Управлінням лише 31.10.2024 без надання будь-яких пояснень щодо затримки оплати.
Департамент вважає, що в такий спосіб Управління завдало йому збитків на суму 5 627,55 грн інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 748,69 грн та 2674,72 грн судового збору, які Департамент змушений був сплатити Підприємству у зв'язку з простроченням платежу за договором №24БП від 29.05.2024.
У поданих додаткових поясненнях Департамент повідомив, що виконав рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2025 у справі №925/66/25 в повному обсязі та згідно з платіжною інструкцією №79 від 08.05.2025 перерахував на розрахунковий рахунок Підприємства 5 627,55 грн інфляційних нарахувань, 748,69 грн 3% річних та 2674,72 грн судового збору, а всього 9 050,96 грн.
Позиції учасників справи.
У відзиві на позовну заяву Управління проти заявлених до нього вимог заперечило та просило відмовити у їх задоволенні.
Управління вважає, що відповідальність за несвоєчасну оплату наданих послуг за договором №24БП від 29.05.2024 покладається у повному обсязі на Департамент.
На думку відповідача, позивач безпідставно зазначає, що Управління відмовило у проведенні платежів на оплату послуг за Договором № 24 БП без надання пояснень щодо затримки оплати. Управління зазначає, що підстави для відмови в проведенні платіжних інструкцій клієнтів органами Казначейства чітко визначені п. 10-8 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджених наказом МФУ від 23.08.2012 №938, зареєстрованих в Мін'юсті 12.09.2012 за №1569/21881. Проте жодної відмови не було: договір №24БП (від 29.05.2024) взято на облік Управлінням 30.05.2024, акт виконаних робіт від 03.09.2024 взято на облік Управлінням 03.09.2024, платіжну інструкцію від 05.09.2024 №46 Управління прийняло до оплати та внесло до картотеки платежів 05.09.2024. Надання пояснень щодо затримки оплати не входить до повноважень Управління, оскільки воно при виконанні своїх функцій керується чинним законодавством України та нормативно-правовими документами, прийнятими Урядом України, в т. ч. Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №509.
Управління зазначає, що договір №24БП укладений між сторонами без урахування Порядку №590, зважаючи на дію правового режиму воєнного стану в Україні.
Також у рішенні від 27.03.2025 у справі №925/66/25 Господарський суд Черкаської області дійшов висновків, що Департамент, уклавши з Підприємством договір на відповідних умовах, зобов'язаний нести всі ризики, пов'язані з порушенням власних зобов'язань, в т. ч. сплачувати передбачені законодавством 3% річних, інфляційні втрати за допущене прострочення оплати отриманих послуг. Тому твердження відповідача у справі № 925/66/25 про відсутність його вини у невиконанні зобов'язань за спірним договором та, як наслідок, не стягнення з нього інфляційних витрат та 3% річних, є безпідставними.
Крім цього у вище зазначеному рішенні суд врахував, що механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов'язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, визначений Порядком №590.
На думку Управління, наслідки за непередбачення у договорі №24БМ відсутності відповідальності за несвоєчасне його виконання у зв'язку з виконанням повноважень органами Казначейства в особливому режимі в умовах воєнного стану покладаються на позивача як сторону договору, а не на орган Казначейства.
Крім того, Управління вважає, що належним захистом порушеного права позивача у разі задоволення судом його позовних вимог буде стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Позивача визначеної судом суми шкоди, а не стягнення зазначеної шкоди за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
Департамент надав відповідь на відзив, у якій вважає, що у межах договірних відносин, які виникли на підставі договору №24БП від 29.05.2024 про надання послуг, він (Департамент) несе відповідальність за порушення умов цього договору. Проте на стадії оплати послуг згідно з актом №1 від 03.09.2024 приймання виконаних робіт, а саме на стадії здійснення розрахунково-касових операцій, Департамент не може відповідати за належне виконання, оскільки ця функція відноситься до повноважень Управління. Зазначене підтверджується укладеним між Департаментом та Управлінням договором №143-24 від 06.05.2024 про здійснення розрахунково-касового обслуговування, згідно з підп. 2 п. 3 розд. 3 якого Управління зобов'язалося здійснювати розрахунково-касові операції та операції з виконання бюджету за дорученням Департаменту з урахуванням вимог підп. 11, 12 п. 1 цього розділу.
Департамент резюмує, що за таких підстав в частині оплати послуг згідно з актом №1 від 03.09.2024 приймання виконаних робіт, а саме здійснення розрахунково-касових операцій, належне виконання умов договору №24БП від 29.05.2024 про надання послуг залежить безпосередньо від Управління.
Департамент вважає, що вжив всіх необхідних заходів для виконання умов договору №24БП від 29.05.2024 про надання послуг.
Проте оплата послуг за договором №24БП від 29.05.2024 про надання послуг була здійснена відповідачем лише 31.10.2024, що, у свою чергу, є порушенням умов договору №143-24 від 06.05.2024 про здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Заперечуючи проти посилань Управління на вимоги Порядку №590 та вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, Департамент зазначає, що згідно з договором про здійснення розрахунково-касового обслуговування №143-24 від 06.05.2024 Управління здійснює платежі протягом операційного дня відповідно до умов цього договору і будь-які інші строки для здійснення платежів не передбачені вимогами Порядку №590.
Також Департамент зазначає, що оскільки між ним та Управлінням не виникали владно-адміністративні відносини, а натомість укладено договір №143-24 від 06.05.2024 про здійснення розрахунково-касового обслуговування, то, відповідно, завдана шкода повинна відшкодовуватись на підставі вимог ст. 1166 ЦК України, а не у порядку ст. 1173 ЦК України.
Управління надало додаткові пояснення, у яких навело власні доводи на спростування доводів Департаменту та зазначило, що збитки, визначені рішенням суду від 27.03.2025 у справі № 925/66/25, були зумовлені виключно договірними відносинами Департаменту та Підприємства (на виконання умов договору №24БП) і Управління не має до них жодного відношення.
Також Управління надало додаткові пояснення, у яких зазначило, що, враховуючи вимоги Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309, та Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938, Департамент повинен був врахувати при укладанні договору №24-БП (і інших договорів), що від моменту підписання акта наданих послуг до оплати може бути більше 3 робочих днів - до 7 робочих днів на подання позивачем документів до Управління, ще до 3-х операційних (робочих) днів на опрацювання Управлінням. В залежності від того, коли протягом операційного (робочого) дня взято на облік таке бюджетне фінансове зобов'язання, коли місцевий фінансовий орган надіслав розпорядження про виділення коштів - 1-2 дні (іноді більше), розподіл виділених асигнувань головного розпорядника (позивач) - 1-2 дні. І лише після того, як кошти надійшли на рахунок, орган Казначейства може приймати до опрацювання платіжну інструкцію від клієнта (позивача). У разі відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій орган Казначейства відповідно до підп. «ж» п. 10.8. Порядку №938 повертає платіжну інструкцію без виконання.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.09.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.09.2025, Департамент звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з Управління завдані збитки в сумі 9 050,96 грн, судові витрати покласти на відповідача.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
На думку апелянта, суд першої інстанції помилково застосував вимоги Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309, та Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938, при визначенні строків обробки платіжних інструкцій.
Департамент зауважує на тому, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав жодної оцінки тому факту, що відповідач не виконував обробку платіжної інструкції №46 з 05.09.2024 по 31.10.2024, тобто 56 днів, а також не надав жодного обґрунтування факту невиконання ним взятих на себе зобов'язань за договором №143-24 від 06.05.2024 про здійснення розрахунково-касового обслуговування, а також порушенню вимог Закону України «Про платіжні послуги».
Посилання суду першої інстанції та відповідача на вимоги Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (далі - Порядок № 590), апелянт вважає безпідставними та необґрунтованими.
Скаржник зазначає, що відповідно до абз. 6 п. 20 Порядку №590 в особливому режимі розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів здійснюється Казначейством та органами Казначейства з урахуванням таких особливостей, а саме реєстрація бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань та проведення платежів здійснюються в установленому законодавством порядку. Департамент зауважує, що вимогами Порядку №590 не передбачено змін щодо строків реєстрації бюджетних зобов'язань, фінансових зобов'язань, а також обробки платіжних інструкцій.
Крім того, на думку Департаменту, між ним та відповідачем не виникали владно- адміністративні взаємовідносини, а натомість укладено договір №143-24 від 06.05.2024 про здійснення розрахунково-касового обслуговування, тому завдана шкода повинна відшкодовуватись на підставі вимог ст. 1166 ЦК України, а не в порядку ст. 1173 ЦК України.
Позиції учасників справи.
Управління надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог Департаменту заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
Департамент надав відповідь на відзив, у якій навів власні доводи на спростування доводів, наведених Управлінням у відзиві.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/620/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Департаменту на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2025 до надходження матеріалів справи №925/620/25.
10.11.2025 матеріали справи №925/620/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2025 у справі №925/620/25. Роз'яснено сторонам, що апеляційна скарга розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 задоволено клопотання Департаменту про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розгляд справи призначено на 26.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 задоволено заяву представника Управління Нечипоренко М.В. про участь у судовому засіданні, призначеному на 26.01.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 26.01.2026 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 02.03.2026, про що повідомив Підприємство відповідною ухвалою.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
06.05.2024 Департамент (клієнт) уклав з Управлінням договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування №143-24 (далі - договір №143-24), за умовами якого Управління забезпечує обслуговування клієнта відповідно до умов договору. Управління відкриває клієнту рахунок (рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства та умов договору.
Відповідно до п. 1 договору Управління має право здійснювати протягом операційного дня платежі клієнта відповідно до законодавства України тощо.
Згідно з п. 2 договору клієнт має право: розпоряджатися грошовими коштами, що обліковуються на його рахунку (рахунках), відповідно до законодавства України; отримувати від Управління всю необхідну інформацію, пов'язану з виконанням договору; вимагати від Управління виконання умов розрахунково-касового обслуговування та інших обумовлених договором послуг; контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки та їх перерахування; тощо.
Відповідно до п. 3 договору Управління зобов'язується: належним чином виконувати умови договору; здійснювати розрахунково-касові операції та операції з виконання бюджету за дорученням клієнта з урахуванням вимог підп. 11, 12 п. 1 цього розділу; надавати клієнту всі послуги з розрахунково-касового обслуговування в межах повноважень, визначених законодавством України, згідно з умовами договору та правилами використання СДО**** тощо.
Згідно з п. 4 договору клієнт зобов'язується надавати Управлінню платіжні, розпорядчі та інші документи, які подаються в процесі казначейського обслуговування клієнтів, тощо.
29.05.2024 Департамент (замовник) уклав з Підприємством (виконавець) договір про надання послуг №24БП, за умовами п. 1.1 якого Департамент доручив Підприємству і зобов'язався прийняти та оплатити надання послуг з поточного ремонту мереж зливової каналізації по вул. Максима Залізняка в м. Черкаси (згідно з ДК 021:2015 - 45230000-8) в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів, а Підприємство зобов'язалось на свій власний ризик надати послуги.
Відповідно до п. 4.2 договору замовник здійснює оплату за послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на умовах відстрочки платежу до 3 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками замовника та виконавця актів наданих послуг. У разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини замовника розрахунок за надані послугу здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі.
03.09.2024 Підприємство та Департамент склали та підписали акт №1 надання послуг, за яким Підприємство надало Департаменту послуги з поточного ремонту мереж зливової каналізації по вул. Максима Залізняка в м. Черкаси.
03.09.2024 Підприємство та Департамент склали, підписали та скріпили своїми печатками довідку про вартість виконаних за договором №24Б робіт на суму 169 148,21 грн.
03.09.2024 Департамент здійснив реєстрацію фінансових зобов'язань за договором №24Б від 29.05.2024 в Управлінні згідно з реєстром бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №168.
04.09.2024 Департамент подав заявку №399 на виділення коштів з бюджету Черкаської міської територіальної громади.
Згідно з платіжною інструкцією №318/980 від 04.09.2024 та відомостями виписок з рахунків за 05.09.2024 кошти були перераховані на реєстраційний рахунок Департаменту.
05.09.2024 Департамент подав Управлінню платіжну інструкцію №46 для перерахунку відповідних коштів на рахунок Підприємства.
31.10.2024 Управління здійснило оплату послуг за договором №24БП від 29.05.2024.
Підприємство звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту про стягнення заборгованості у розмірі 6 370,85 грн інфляційного збільшення та 847,58 грн 3% річних, а всього 7 218,43 грн відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг № 24 БП від 29.05.2024 та відшкодування понесених судових витрат - сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
На обґрунтування позову Підприємство послалося на неналежне виконання Департаментом грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором №24 БП від 29.05.2024 щодо своєчасної оплати наданих Підприємством відповідно до умов цього договору послуг. Правовими підставами позову Підприємство визначило ст. 625 ЦК України, ст. 193, 216, 229 ГК України.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.03.2025 у справі № 925/66/25 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Департаменту на користь Підприємства 5 627,55 грн інфляційних нарахувань, 748,69 грн 3% річних та 2 674,72 грн судового збору.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:
1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;
2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;
3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України;
4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.
В органах Казначейства України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.
Департамент є органом місцевого самоврядування та розпорядником бюджетних коштів, а відповідно розрахунково-касове обслуговування департаменту здійснюється Управлінням.
Суд встановив, що між сторонами спору укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, за умовами договору №143-24 Управління забезпечує обслуговування Департаменту відповідно до умов договору. Управління відкриває Департаменту рахунок (рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства та умов договору.
На виконання ст. 43, 46, 48, 51, 112, 116-118 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) при взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами розроблено Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України 02.03.2012 № 309 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за №419/20732, (далі - Порядок №309).
Орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку.
Відповідно до абз. 2 п. 2.2. Порядку №309 за умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовується процедура закупівлі / спрощена закупівля товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає до органу Казначейства Реєстр відповідно до абзацу першого цього пункту протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
Згідно п. 2.3 Порядку №309 органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.
Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів / розміщені в електронній системі закупівель, опрацьовуються органом Казначейства:
- за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель /спрощених закупівель, - протягом 1 операційного дня;
- за захищеними видатками, які потребують проведення процедур закупівель /спрощених закупівель (крім капітальних видатків), - до 3 операційних днів;
- за іншими поточними видатками, крім захищених, та наданням кредитів з бюджету - до 3 операційних днів;
- за капітальними видатками - - до 5 операційних днів.
Орган Казначейства опрацьовує підтвердні документи у визначені цим пунктом строки, але не пізніше останнього робочого дня поточного бюджетного періоду.
Відлік строку опрацювання підтвердних документів органом Казначейства починається з дати, вказаної у полі «Одержано Державною казначейською службою України (органом Державної казначейської служби України)» Реєстру та/або Реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр фінансових зобов'язань), враховуючи день подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань.
Відповідно до п. 2.4 Порядку №309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку в паперовій формі (у двох примірниках) разом із електронним носієм інформації, на якому записано файл проєкту цього документа, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.
Суд встановив, що Департамент 30.05.2024 зареєстрував бюджетні зобов'язання за укладеним з Підприємством договором №24БП від 29.05.2024.
На виконання умов п. 6.1.2 договору №24БП від 29.05.2024 Департамент за актом приймання №1 від 03.09.2024 прийняв надані Підприємством послуги та 03.09.2024 з метою виконання п. 6.1.1 договору №24БП від 29.05.2024 в частині оплати наданих послуг здійснив реєстрацію фінансових зобов'язань за договором в Управлінні згідно з реєстром №168 бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.
За результатами реєстрації Департамент подав заявку №399 на виділення коштів з бюджету Черкаської міської територіальної громади станом на 04.09.2024.
Зазначена заявка була профінансована та відповідно до даних виписки з рахунку за 04.09.2024 зазначені кошти надійшли на особовий рахунок Департаменту.
04.09.2024 платіжною інструкцією №318/980 та за даними виписки з рахунку за 05.09.2024 зазначені кошти були перераховані на реєстраційний рахунок Департаменту.
05.09.2024 Департамент подав Управлінню платіжну інструкцію №46 для перерахунку відповідних коштів на рахунок Підприємства.
Управління платіжну інструкцію не повернуло Департаменту без виконання не пізніше наступного робочого дня.
Так, згідно з абз. 1-14 п. 10.8 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938 (далі - Порядок №938), платіжна інструкція не приймається до виконання у разі:
а) неправильного заповнення реквізитів та/або недотримання вимог до оформлення платіжної інструкції;
б) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань;
в) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов'язанням та бюджетним фінансовим зобов'язанням;
г) невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;
ґ) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;
д) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;
е) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;
є) відміни процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі»;
ж) відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;
з) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планах спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів;
и) неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування;
і) відсутності затвердженого за погодженням з місцевим фінансовим органом в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм.
Платіжна інструкція, не прийнята до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких вона надійшла.
Отже, реєстрація бюджетних та фінансових зобов'язань за договором №24БП від 29.05.2024 була здійснена відповідно до вимог Порядків №309 та №938.
Відповідно до п. 8 розд. 1 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 22.06.2012 №758 (далі - Порядок №758), розрахунково-касове обслуговування клієнтів, у тому числі дистанційне обслуговування через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» з використанням засобів криптографічного захисту інформації Державної казначейської служби України, здійснюють органи Казначейства відповідно до умов договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених з клієнтами в установленому законодавством України порядку, та додаткових угод до договорів (у разі наявності). Договір формується на підставі примірного договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування (додаток 1 до цього Порядку).
Саме такий договір укладено між Департаментом та Управлінням, що встановлено вище за текстом цієї постанови.
За умовами п. 3 цього договору Управління зобов'язане належним чином виконувати умови договору та здійснювати розрахунково-касові операції та операції з виконання бюджету за дорученням Департаменту з урахуванням вимог підп. 11, 12 п. 1 цього розділу.
Так, згідно з підп. 11, 12 п. 1 договору Управління має право здійснювати протягом операційного дня платежі Департаменту відповідно до законодавства України. Здійснювати розрахункові та інші операції з виконанню бюджетів відповідно до регламентів роботи Казначейства, СДО**** та регламенту роботи системи електронних платежів НБУ у терміни, визначені бюджетним законодавством України.
Частиною 1 ст. 47 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що надавач платіжних послуг платника зобов'язаний виконати платіжну інструкцію ініціатора протягом операційного дня з моменту прийняття ним до виконання платіжної інструкції.
Тобто, строки обробки платіжних інструкцій встановлені договором №143-24 від 06.05.2024, а також Законом України «Про платіжні послуги».
В порушення взятих на себе за договором зобов'язань, а також визначених законодавством строків обробки платіжних інструкцій, Управління виконало подану Департаментом платіжну інструкцію 31.10.2024, тобто не виконувало обробку платіжної інструкції №46 Департаменту 56 днів (з 05.09.2024 по 31.10.2024).
Наведеним спростовуються доводи Управління про те, що враховуючи вимоги зазначених вище Порядків, Департамент повинен був врахувати при укладанні договору №24БП (і інших договорів), що від моменту підписання акта наданих послуг до оплати може бути більше 3-х робочих днів (п. 4.2 Договору № 24БП) - до 7 робочих днів на подання ним (Департаментом) документів до Управління, ще до 3-х операційних (робочих) днів на опрацювання Управлінням (в цілому до 10 робочих днів); в залежності від того, коли протягом операційного (робочого) дня взято на облік таке бюджетне фінансове зобов'язання, коли місцевий фінансовий орган надіслав розпорядження про виділення коштів - 1-2 дні (іноді більше), розподіл виділених асигнувань головного розпорядника (скаржник) 1-2 дні; і тільки після того, як кошти надійшли на рахунок, орган Казначейства може приймати до опрацювання платіжну інструкцію від клієнта (скаржника). У разі відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій орган Казначейства відповідно до підпункту «ж» пункту 10.8. Порядку № 938 повертає платіжну інструкцію без виконання. Тобто, у підсумку 12-15 робочих днів до оплати.
Тут же суд відзначає, що встановлені вище за текстом цієї постанови обставини свідчать, що 03.09.2024 Департамент здійснив реєстрацію фінансових зобов'язань за договором №24Б та 04.09.2024 подав заявку на виділення коштів з бюджету Черкаської міської територіальної громади. 04.09.2024 відповідні кошти надійшли на особовий рахунок Департаменту і 04.09.2024 платіжною інструкцією №318/980 були перераховані на реєстраційний рахунок Департаменту.
Тобто кошти з відповідним бюджетним призначенням були наявні на рахунку Департаменту у необхідній кількості. Відповідно, підстави для невиконання або виконання з простроченням (у цьому випадку 56 днів) поданої 05.09.2024 Департаментом платіжної інструкції для перерахунку відповідних коштів на рахунок Підприємства були відсутні.
Колегія суддів також відзначає, що за умовами п. 4.2 договору №24БП замовник здійснює оплату за послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на умовах відстрочки платежу до 3 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками замовника та виконавця актів наданих послуг; у разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини замовника, розрахунок за надані послугу здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі.
У цьому конкретному випадку Департамент отримав бюджетне фінансування закупівлі на свій рахунок та можливість здійснити спірний платіж, однак цей платіж не виконувався Управлінням 56 днів, що до того ж значно перевищує потенційно необхідну для проведення платежу кількість робочих днів, про яку твердить Управління.
Апеляційний суд також відзначає, що за умовами договору №143-24 від 06.05.2024 клієнт (Департамент) має право отримувати від Управління всю необхідну інформацію, пов'язану з виконанням договору; вимагати від Управління виконання умов розрахунково-касового обслуговування та інших обумовлених договором послуг; контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки та їх перерахування.
За таких підстав колегія суддів критично оцінює доводи відзиву Управління про те, що надання пояснень щодо затримки оплати не входить до його (Управління) повноважень, оскільки воно у виконанні своїх повноважень керується чинним законодавством України та нормативно-правовими документами, прийнятими Урядом України, в т. ч. Порядком №590. Так, за умовами договору Департамент має право на отримання від Управління відповідної інформації і ненадання такої інформації є порушенням цього права.
Щодо Порядку № 590, на який посилається Управління, суд зазначає таке.
Порядок № 590 визначає механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов'язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях (далі - особливий режим).
Згідно з п. 14 Порядку № 590 розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, інших клієнтів (далі - клієнти) здійснюється Казначейством та органами Казначейства в особливому режимі в установленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.
Пунктом 19 Порядку № 590 визначено черговість, за якою Казначейство та його органи здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка.
Відповідно до абз. 6 п. 20 Порядку №590 в особливому режимі розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів здійснюється Казначейством та органами Казначейства з урахуванням таких особливостей: реєстрація бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань та проведення платежів здійснюються в установленому законодавством порядку. Підтвердними документами для реєстрації бюджетних зобов'язань можуть бути договори та/або рахунки-фактури / накладні / акти виконаних робіт (наданих послуг) / тощо. Казначейство або орган Казначейства протягом одного операційного дня опрацьовує надані документи та здійснює платежі з рахунків розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, залучених до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.
Інших особливостей розрахунково-касового обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів у цьому пункті Порядку №590 не має.
Крім того, Порядок №590 не змінює строків проведення платежів, зокрема таких, на виконання якого Департамент подав платіжну інструкцію.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України (чинного станом на час спірних правовідносин) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то:
протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;
шкідливий результат такої поведінки (збитки);
причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;
вина правопорушника.
Суд встановив, що в результаті дій Управління, яке, в порушення умов договору №143-24, з простроченням виконало вчасно подану Департаментом платіжну інструкцію на оплату Підприємству виконаних за договором №24БП робіт, Департамент поніс додаткові витрати, що складаються з присуджених до стягнення з нього (Департаменту) у зв'язку з несвоєчасною оплатою за договором №143-24 рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.03.2025 у справі №925/66/25 5 627,55 грн інфляційних втрат, 748,69 грн 3% річних та 2 674,72 грн судового збору, а всього 9 050,96 грн.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення з Управління заявлених Департаментом збитків у розмірі 9 050,96 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За таких підстав, апеляційна скарга Департаменту підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції має бути скасовано з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2025 у справі №925/620/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2025 у справі №925/620/25 скасувати.
3. Прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 192, ЄДРПОУ 38031150) на користь Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 37, кв. 137, ЄДРПОУ 3088806996) 9 050,96 грн збитків та 2 422,40 грн судового збору.
4. Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (ЄДРПОУ 38031150, юридична адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 192) на користь Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 37, кв. 137, ЄДРПОУ 3088806996) 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідні накази.
6. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.03.2026.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак