вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" лютого 2026 р. Справа№ 910/12915/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Подоляко Н.П.
від відповідача: Ремпінський Я.О., Архіпов О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2025, повний текст якого складено та підписано 29.09.2025.
у справі №910/12915/24 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз"
до ОСОБА_1
про стягнення коштів,
Короткий зміст позовних вимог
19.10.2024 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 613 475,40 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи Головою правління ОСББ "Лазурний Блюз", нараховував та виплачував собі у період з січня 2017 року до моменту переобрання складу правління (до 12.12.2019) щомісячну винагороду (посадовий оклад) у необґрунтованому розмірі, чим завдав збитки ОСББ "Лазурний Блюз", які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Матеріально-правовою підставою позову позивач обрав норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 89, 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Короткий зміст заперечень відповідача
Відповідач у своєму відзиві з позовом не погодився, посилаючись на те, що він не завдавав збитків позивачу та не порушував прав співвласників багатоквартирного будинку, оскільки, як він зазначив, перебуваючи у трудових відносинах з позивачем, він правомірно нараховував собі заробітну плату за виконання обов'язків голови правління, і таке право йому гарантовано Конституцією України. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідач вважає позов безпідставним, оскільки він поданий не з метою захисту прав ОСББ. У такий спосіб поточний голова правління намагається здійснимий неправомірний тиск на відповідача з метою усунення потенційного конкурента на заняття посади голови правління цього Об'єднання. (т. 1, а.с. 105).
Короткий зміст судового рішення що оскаржується
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/12915/24 у позові відмовлено повністю.
Рішення, з посиланням на статті 22, 92, 1166 ЦК України, статті 1, 4, 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 1, 2 Закону України "Про оплату праці", мотивовано тим, що ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки голови правління в період січня 2017 року - грудня 2019 року, нараховував заробітну плату працівникам ОСББ "Лазурний Блюз" відповідно до затвердженого штатного розпису та наказів, а також збільшував фонд заробітної плати всім працівникам ОСББ "Лазурний Блюз". Також суд послався на те, що позивачем не надано суду жодного рішення загальних зборів ОСББ "Лазурний Блюз", де визначено що голова правління виконує обов'язки на громадських засадах, тобто безоплатно. Суд визнав необґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач протиправно здійснював нарахування собі щомісячної винагороди, як матеріального та іншого заохочення без рішень загальних зборів всупереч положенням статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", та виснував, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження реальності понесення останнім збитків та не довів факту заподіяння збитків, спричинених отриманням відповідачем заробітної плати за виконання обов'язків голови правління, наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, і вини боржника.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга, з посиланням на ст. ст. 83, 85, 92, 98, 99, 1166 ЦК України ст. 1, 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ч.ч. 1-3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», обґрунтована тим, що судове рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
А саме апелянт посилається на те, що:
- нарахування та виплата головою правління заробітної плати у розмірі, встановленому ним же самим штатними розписами, без рішення загальних зборів ОСББ, завдали йому збитків, а відтак наявні порушення корпоративних прав усіх співвласників багатоквартирного будинку, як учасників юридичної особи;
- суд неправильно застосував законодавство, яким врегульовані питання трудових відносин та виплати заробітної плати працівнику, оскільки між об'єднанням та співвласником багатоквартирного будинку (як юридичною особою) та головою правління Об'єднання (керівником юридичної особи) є наявність корпоративних відносин;
- на момент обрання відповідача головою правління (26.05.2016) діяв штатний розклад, який не мав оплачуваної посади «Голова правління», оплачувана була лише посада члена правління. Рішенням Загальних зборів від 23.12.2015 було вирішено затвердити та передбачити в кошторисі позивача на 2016 рік: «Матеріальне заохочення члена правління ОСОБА_2 у розмірі десяти тисяч гривень (до виплати) на місяць».
Правова позиція відповідача щодо апеляційної скарги
Відповідач заперечив щодо доводів позивача та зазначив таке:
- позивач невірно трактує поняття «заробітна плата» та «матеріальне/інше заохочення», які мають різне значення, підстави та порядок виплати і нарахування. Відповідач, як голова правління та керівник Позивача, перебував з останнім у трудових відносинах, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці відповідача, а також документами, що надані позивачем разом із позовною заявою. На відміну від заробітної плати, матеріальне або інше заохочення є стимулюючими виплатами. Задоволення позову означатиме факт того, що відповідач з 01.01.2017 по 10.12.2019 фактично пропрацював на підставі дійсного трудового договору безоплатно;
- зазначений спір не є корпоративним, а його підвідомчість господарським судам зумовлена виключно процесуальними положеннями п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України, відповідно до яких господарські суди розглядають справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою;
- із наданих позивачем документів вбачається, що питання щодо встановлення та виплати голові правління заробітної плати за виконання його обов'язків було належним чином погоджено загальними зборами та правлінням позивача, зокрема, у 2016 році;
- із доданих позивачем до позовної заяви копій наказів - відповідач, як керівник юридичної особи, встановлював розміри заробітної плати для працівників та себе шляхом затвердження штатного розпису. Такі дії жодним чином не суперечать Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту Позивача. Більш того, затвердження штатного розпису Позивача не віднесено до компетенції загальних зборів чи правління, а відтак, відноситься до компетенції Відповідача, як керівника Позивача та звичайної діяльності будь-якої юридичної особи;
- будь-яких рішень загальних зборів та/або правлінням щодо того, що голова правління має виконувати свої обов'язки у 2017-2019 роках на безоплатній основі, позивачем не надано;
- позивачем не доведено наявності всіх чотирьох умов відповідальності, що утворюють склад правопорушень, зокрема, неправомірної поведінки Відповідача, що не дає підстави кваліфікувати його поведінку як правопорушення та, відповідно, не може буди підставою застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків;
- виконуючи повноваження голови правління Відповідач діяв добросовісно, розумно, не зловживаючи власними повноваженнями, а навпаки належно виконуючи покладені на нього обов'язки щодо належної оплати праці працівників об'єднання;
- наявність або відсутність оплачуваної посади голови правління в 2016 році для цього спору немає значення, оскільки заробітна плата Позивачу почала виплачуватися в 2017 році на підставі нового штатного розкладу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12915/24 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи № 910/12915/24. Копію ухвали надіслано суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
22.11.2025 недоліки апеляційної скарги усунено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ "Лазурний блюз" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/12915/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 12.01.2026. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 05.01.2026 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 05.01.2026 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
У судовому засіданні 12.01.2026 оголошено перерву до 11.02.2026.
Явка представників учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2026 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні 11.02.2026 заперечили проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів визнав встановленими такі обставини.
Відповідач- ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Загальних зборів ОСББ "Лазурний Блюз" (позивач) від 23.12.2015 року обрано членами правління позивача, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Наказом № 1-01-2016 від 05.01.2016 року голова правління - ОСОБА_2 затвердив штатний розпис ОСББ "Лазурний Блюз" та ввів його в дію починаючи з 05.01.2016 року, за яким встановлено місячний фонд заробітної плати об'єднання у розмірі 71 468,00 грн, а також посадові оклади за наступними посадами, а саме: член правління - 12 500,00 грн, бухгалтер - 10 000,00 грн, керуючий будинком - 7 500,00 грн, головний інженер - 8 100,00 грн, паспортист - 1 378,00 грн, комендант - 5 000,00 грн, сантехнік - 4 400,00 грн, двірник - 3 420,00 грн, прибиральниця - 2 250,00 грн.
Рішенням Правління ОСББ "Лазурний Блюз" Ремпінського Я.О. обрано Головою правління ОСББ "Лазурний Блюз", відповідно до протоколу засідання Правління ОСББ "Лазурний Блюз" від 26.05.2016.
На підставі наказу №06-06/2016-2 відповідач приступив до виконання обов'язків голови правління починаючи з 07.06.2016 року.
У відповідності до запису від 03.01.2017 року трудової книжки відповідача, останнього прийнято на роботу головою правління ОСББ "Лазурний Блюз", наказ № 1-0000000035 від 03.01.2017 року.
Наказом № 01-01-2017 від 01.01.2017 року відповідач затвердив новий штатний розпис ОСББ "Лазурний Блюз" та ввів його в дію починаючи з 01.01.2017 року, за яким встановлено місячний фонд заробітної плати об'єднання у розмірі 94 100,00 грн, а також посадові оклади за наступними посадами, а саме: член правління - 12 500,00 грн, бухгалтер - 12 500,00 грн, керуючий будинком - 10 000,00 грн, головний інженер - 10 000,00 грн., паспортист - 3 200,00 грн., сантехнік - 5 500,00 грн, електрик - 5 500,00 грн, двірник - 4 000,00 грн, підсобний працівник - 3 500,00 грн, прибиральниця - 5 000,00 грн.
Наказом № 01-01-2018 від 01.01.2018 року відповідач затвердив новий штатний розпис ОСББ "Лазурний Блюз" та ввів його в дію починаючи з 01.01.2018 року, за яким встановлено місячний фонд заробітної плати об'єднання у розмірі 118 800,00 грн., а також посадові оклади за наступними посадами, а саме: голова правління - 17 000,00 грн, бухгалтер - 15 000,00 грн, керуючий будинком - 15 000,00 грн, головний інженер - 12 000,00 грн, адміністратор-діловод - 3 800,00 грн, сантехнік - 8 000,00 грн., двірник - 6 500,00 грн, підсобний працівник - 5 000,00 грн., прибиральниця - 6 000,00 грн.
Наказом № 01-03-2019 від 01.03.2019 року відповідач затвердив новий штатний розпис ОСББ "Лазурний Блюз" та ввів його в дію починаючи з 01.03.2019 року, за яким встановлено місячний фонд заробітної плати об'єднання у розмірі 144 700,00 грн., а також посадові оклади за наступними посадами, а саме: голова правління - 20 000,00 грн, бухгалтер - 18 500,00 грн, керуючий будинком - 18 500,00 грн, головний інженер - 13 500,00 грн, діловод - 4 200,00 грн., сантехнік - 8 000,00 грн., двірник - 7 000,00 грн., підсобний працівник - 5 000,00 грн., електрик - 8 000,00 грн., прибиральниця - 7 000,00 грн.
Наказом № 06/12-2019 від 06.12.2019 року відповідачем надано премію наступним співробітникам ОСББ "Лазурний Блюз", а саме голові правління - ОСОБА_1 в розмірі місячного посадового окладу, бухгалтеру - ОСОБА_9 в розмірі місячного посадового окладу.
Згідно з наданими ДПС України відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2019 року на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 року у справі № 910/12915/24 ОСОБА_1 виплачену суму доходу в розмірі 150 945,55 грн. 2017 рік, суму доходу в розмірі 203 458,21 грн. за 2018 рік та суму доходу в розмірі 259 071,64 грн. за 2019 рік, що в загальному складає суму доходу в розмірі 613 475,40 грн.
Судовий спір виник внаслідок того, що відповідач, за переконанням позивача, будучи Головою правління ОСББ "Лазурний Блюз" нараховував та виплачував собі у період з січня 2017 року до моменту переобрання складу правління (до 12.12.2019 року) щомісячну винагороду (посадовий оклад) у необґрунтованому розмірі, чим завдав збитки ОСББ "Лазурний Блюз", які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції
За приписами частини 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, мас право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свою порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди, так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).
Будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України господарському суду необхідно встановити такі факти:
1) неправомірність особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач не був уповноважений на такі дії);
2) наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права; у правовідносинах, що розглядаються, шкода це фактично міра відповідальності);
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою (є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди);
4) вина завдавача шкоди (за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від її вини).
Правова позиція суду апеляційної інстанції
У справі що переглядається в апеляційному провадженні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач завдав збитки ОСББ "Лазурний Блюз", які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного буднику для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання га використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об єднання.
Органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання (частина перша статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
За змістом частини 17, 18 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
Згідно з абзацом частини 9 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників віднесено, зокрема, питання щодо матеріального та іншого заохочення голови та членів правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Приписами частини 12 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" унормовано, що до компетенції правління відноситься розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису.
У відповідності до пункту 2.1 Статуту ОСББ "Лазурний Блюз" метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до пункту 11.1 цього Типового статуту, та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Згідно з пунктом 4.1 Статуту ОСББ "Лазурний Блюз" органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об'єднання.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки голови правління в період січня 2017 року - грудня 2019 року, нараховував заробітну плату працівникам ОСББ "Лазурний Блюз" відповідно до затвердженого штатного розпису та наказів, а також збільшував фонд заробітної плати всім працівникам ОСББ "Лазурний Блюз".
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність усіх складових правопорушення, які є визначальними для стягнення з відповідача збитків, за виконання ним обов'язків голови правління ОСББ.
Статутом ОСББ "Лазурний Блюз", не передбачено положень про те, що голова правління виконує обов'язки на громадських засадах, тобто безоплатно.
Під час розгляду справи позивачем не надано рішення вищого органу управління ОСББ - загальних зборів ОСББ "Лазурний Блюз", де б зазначалось, що виконання статутних обов'язків відповідача повинно здійснюватися ним на безоплатній основі і про це відповідач був освідомлений.
Відповідно до ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Разом з тим позивачем не доведено, що відповідач неналежним чином виконував обов'язки голови правління Об'єднання, що належать до корпоративних, та не у повному обсязі вчиняв, передбачені чинним законодавством та статутом Об'єднання, дії щодо належного забезпечення життєдіяльності Об'єднання, дотримання прав співвласників багатоквартирного будинку та інші повноваження голови правління.
Отже, проаналізувавши встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов до таких висновків:
- позивачем не доведено, що ОСОБА_1 не виконував своїх обов'язків в період січня 2017 року - грудня 2019 року;
- позивачем не доведено, що у цей період відповідач виконував обов'язки голови правління з перевищенням повноважень або виконував неналежно та недобросовісно без дотримання меж нормального господарського ризику з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, з прийняттям очевидно необачних чи марнотратних рішень;
- також не доведено позивачем, що розмір оплати праці відповідача на займаній посаді є надмірно великим, непропорційним у порівнянні з іншими працівниками Об'єднання, з урахуванням специфіки тих функцій, які зазвичай виконує голова правління з метою належної організації господарської діяльності, скерованої на забезпечення нормальної життєдіяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, з урахуванням мети створення такого Об'єднання, передбаченої чинним законодавством та його статутом;
- позивач не довів, що вищий орган ОСББ - загальні збори співвласників ухвалювали рішення щодо непогодження рішень відповідача, як голови правління пов'язаними з життєдіяльністю Об'єднання та виконання ним обов'язків голови правління у спірний період;
- позивач не довів, що ревізійна комісія визнавала порушенням дії відповідача щодо встановлення штатного розпису та визначення окладів робітника Об'єднання.
Щодо розміру збитків, на наявність яких посилається позивач
У своєму позові позивач визначив розмір збитків у розмірі фактично отриманих відповідачем у повному обсязі коштів за час виконання ним обов'язків голови правління ОСББ.
У цьому контексті колегія враховує, що відповідно до загальновідомої інформації, яка розміщена на офіційному сайті Мінфіну, середня місячна зарплата станом на грудень 2017 р. у м. Києві складала 14 035,00 грн (https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/average/2017-12/). Разом з тим, Наказом №01-01-2017 від 01.01.2017 відповідач затвердив новий штатний розпис ОСББ "Лазурний Блюз" та ввів його в дію починаючи з 01.01.2017 року, за яким встановлено оклад члена правління у розмірі - 12 500,00 грн, тобто у меншому розмірі ніж середня зарплата у місті Києві. (т. 1 а.с. 38, див. також на звороті).
Станом на грудень 2018 року середня місячна зарплата у місті Києві складала - 16 546,00 грн. Відповідачем, відповідно до його наказу № 01-01-2018, встановлено оклад 17 000 грн. Ця сума є більшою ніж середня місячна заробітна плата по м. Києву на незначну суму - 454,00 грн.
Так само на кінець 2019 року, за даними Мінфіна, середня місячна зарплата у м. Києві складала - 18 869, 00 грн. Наказом відповідача №01-03-2019 оклад голови правління визначено ним у розмірі 20 000,00 грн, тобто на 1131,00 грн більше середньомісячної заробітної плати по м. Києву.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам слід враховувати, що відповідач виконував фактично повноваження керівника юридичної особи.
За загальним правилом, нарахування грошової винагороди (матеріального забезпечення) керівнику юридичної особи здійснюється у більшому розмірі, у порівнянні з іншими працівниками. Це обґрунтовано низкою економічних, правових та управлінських факторів та його ролі в організації, ненормований графік роботи. Зокрема, голова правління ОСББ несе персональну відповідальність за діяльність Об'єднання, а саме:
- юридичну відповідальність: адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність за порушення законодавства (податкового, трудового, екологічного тощо);
- фінансову відповідальність, адже керівник відповідає за збитки, завдані підприємству його рішеннями або бездіяльністю та інше.
Згідно статуту ОСББ питання щодо матеріального та іншого заохочення голови та членів правління Об'єднання віднесено до виключної компетенції загальних зборів. Водночас, як вже зазначено, такі рішення загальними зборами співвласників не приймались. Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, до обрання відповідача головою правління Об'єднання у діяльності Об'єднання склалася практика, відповідно до якої рішення про штатний розклад, фонд заробітної плати, у тому числі членам правління, ухвалювалися не загальними зборами співвласників, а саме головою правління. Так, попередній голова правління - ОСОБА_2 своїм наказом від 05.01.2016 року №1-01206 затвердив штатний розклад Об'єднання, встановив місячний фонд заробітної плати, у тому числі члену правління ОСББ визначив оклад у розмірі - 12 500 ,00 грн. (т. 1 а.с. 35).
Щодо поведінки позивача у спірних правовідносинах
Надаючи правову оцінку поведінці позивача, суд встановив, що позивач, в особі його вищого органу - загальних збрів співвласників ОСББ у спірний період, всупереч положенням статуту Об'єднання та чинного законодавства не встановив голові правління розмір матеріального забезпечення за виконання ним своїх посадових обов'язків, так само не ухвалював рішень щодо незгоди з діями відповідача, як голови правління, не визнавав порушенням встановлення ним штатного розпису та окладів працівникам Об'єднання, отже фактично існувала мовчазна згода позивача (в особі його керівних органів, зокрема загальних зборів, ревізійної комісії) з рішеннями, які позивач вважає неправомірними у своєму позові.
У цьому контексті, бездіяльність відповідача не відповідає принципу «оплатності праці», який впроваджено ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України. Ці положення Конституції встановлюють, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, як голова правління діяв відкрито. Виплати відображалися в банківських виписках, наказах, до яких мали доступ члени правління та ревізійна комісія, в тому числі у новому складі, який був обраний на загальних зборах Об'єднання, проведених 26.11.2019 (т.1 а.с. 45).
Водночас, як вже зазначено, позивач не надав суду доказів того, що ревізійна комісія, відповідно до її повноважень, встановлювала порушення фінансової дисципліни відповідачем у спірний період.
У цивільному праві збитки - це грошовий вираз майнової шкоди, яку одна особа (потерпілий) зазнала внаслідок порушення її прав іншою особою (правопорушником).
Стаття 22 ЦК України, серед іншого визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже при розгляді справи слід встановити наявність самих збитків (їх потрібно підрахувати та документально підтвердити).
Колегія констатує, що неправомірна поведінка позивача, а саме його бездіяльність щодо встановлення матеріального забезпечення голові правління, є для нього більш вигідною з точки зору зменшення матеріальних видатків, адже у такому випадку Об'єднання отримує позитивний результат від роботи, яку належним чином виконав відповідач на своїй посаді.
Колегія враховує, що у своєму позові позивач не посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків голови правління. (т.1 а.с. 1-7). Разом з цим позивач не визначає, який розмір оплати праці він вважає пропорційним, розумним з урахуванням специфіки виконання обов'язків відповідачем на посаді голови правління ОСББ, з урахуванням об'єму виконаної роботи та її якості. При цьому, позивач навіть не визначає такий розмір з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством у спірний період.
Зазначені обставини свідчать про те, що у спірній ситуації позивач намагається отримати майнові переваги шляхом безоплатного присвоєння результатів виконаної відповідачем роботи, яку позивач прийняв без зауважень. Разом з цим, ані статут Об'єднання, а ні чинне законодавство не передбачає безоплатне виконання статутних обов'язків головою правління ОСББ.
Отже, надаючи у сукупності правовий висновок щодо фактичної поведінки позивача колегія вважає, що вона не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність ( п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог господарського судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків, оскільки позивачем не доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення.
Колегія зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є корпоративними, разом з тим, сама по собі ця обставина не є підставою для висновку, що у таких правових відносинах відповідач не має права на отримання матеріальної винагороди за виконану ним роботу у спірний період.
Суд першої інстанції правильно застосував положення Конституції України, положення Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, що діяла у спірний період) та вимоги Цивільного Кодексу України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/12915/24 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 23.03.2026.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков