ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
23 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2213/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Державного некомерційного товариства “Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України»
на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2026 року, суддя в І інстанції Петров В.С., повний текст якого складено 09.02.2026, в м. Одесі
у справі: №916/2213/25
за позовом: Державного некомерційного товариства “Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БСА Інжинірінг»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
про стягнення заборгованості у розмірі 193 117,52 грн та розірвання договору оренди
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2026 у справі №916/2213/25 відмовлено у задоволенні позову Державного некомерційного товариства “Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України» до Товариства з обмеженою відповідальністю “БСА Інжинірінг», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про стягнення заборгованості у розмірі 193 117,52 грн та розірвання договору оренди.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного некомерційного товариства “Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України», в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2026 у справі №916/2213/25 та прийняте нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного некомерційного товариства “Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2026 у справі №916/2213/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2213/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Матеріали справи №916/2213/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Ярош А.І. з 16.03.2026 по 20.03.2026 відповідно до наказу голови суду від 03.03.2026 №30-в брала участь у підготовці НШСУ для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становив 3028 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік").
Предметом спору за позовом у даній справі є одна вимога немайнового характеру (розірвання договору), а також вимога майнового характеру про стягнення 193 117,52 грн, за розгляд якої позивач позовом повинен був сплатити - 6056 грн (два прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення, яке оскаржується апелянтом у повному обсязі, складає 9084 грн - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позову (розраховано наступним чином: (6056 грн х 150%).
При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу було подано в електронній формі з використанням системи "Електронний суд".
За умовами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання вищенаведеної апеляційної скарги на рішення апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7 267,20 грн (9084 грн х 0,8 = 7 267,20 грн).
Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В силу вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата апелянтом судового збору за розгляд апеляційної скарги у даній справі.
В той же час в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить звільнити його від сплати судового збору.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Отже, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір».
Суд враховує правові висновки, викладені в ухвалах Верховного Суду від 23.05.2022 року у справі №910/2958/20, від 06.06.2022 року у справі №910/10501/19, від 28.07.2022 року у справі №924/1251/21, де, між іншим, вказано на таке.
“Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.»
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору скаржник не вказує конкретної підстави із зазначених у переліку в статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.»
Апелянтом не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України на підтвердження відсутності у нього коштів та/або неможливості сплати судового збору за наведених доводів, а клопотання подано без будь-яких підтверджуючих документів в обґрунтування відповідних тверджень щодо неможливості сплати судового збору.
Фактично відповідне прохання зводиться до формального зазначення у прохальній частині апеляційної скарги без належного правового й доказового обґрунтування, що виключає можливість його задоволення.
Враховуючи, що апелянтом не наведено жодного обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення, правових підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не має.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, також докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи можлива з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення, що є обов'язком заявника апеляційної скарги.
Згідно статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками у паперовому вигляді може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні, або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність належних доказів щодо направлення копії апеляційної скарги та її додатків Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету учасника справи або листом з описом вкладення.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259 260 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні клопотання Державного некомерційного товариства “Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2026 у справі №916/2213/25 - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Державного некомерційного товариства “Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2026 у справі №916/2213/25 - залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 7 267,20 грн, а також доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету учасника справи або листом з описом вкладення - протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали.
протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська