ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
23 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3296/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB)
на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 року, суддя в І інстанції Гут С.Ф., повний текст якого складено 30.01.2026, в м. Одесі
у справі: №916/3296/24
за позовом: S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB)
до відповідача: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
про стягнення 8 832 516,39 грн заборгованості
У липні 2024 року S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення 8832516,39 грн заборгованості, з яких: 6115391,42 грн основного боргу, 2250877,53 грн інфляційних втрат та 466247,44 грн 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №916/3296/24, частково задоволено позов S.C. "ALIRMACON" S.R.L. та стягнуто з ДП "Одеський порт" 5500000,00 грн авансового платежу.
Постановою Верховного Суду від 29.07.2025 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі № 916/3296/24 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 у справі №916/3296/24 у задоволенні позову S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) до відповідача: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення 8832516,39 грн заборгованості відмовлено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB), в якій скаржник просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/3296/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Також до суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 у справі №916/3296/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3296/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Матеріали справи №916/3296/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Ярош А.І. з 16.03.2026 по 20.03.2026 відповідно до наказу голови суду від 03.03.2026 №30-в брала участь у підготовці НШСУ для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 20.01.2026, а повний текст останнього складено та підписано 30.01.2026.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду є 19.02.2026.
Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд» 26.02.2026, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів цієї справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення було направлено представника скаржника - адвокату Величко К.Г. у його електронний кабінет 02.02.2026 о 19:00 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.3 а.с.68).
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, днем вручення повного тексту оскаржуваного рішення є 03.03.2026, а тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 2 ст. 256 ГПК України, є 23.02.2026.
При цьому судова колегія звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 61 Господарського процесуального кодексу України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до частини 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
За таких підстав, враховуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, у випадку якщо апеляційна скарга була б подана ним у строк до 23.02.2026.
Водночас, як вже зазначалось, апеляційна скарга була подана до суду лише 26.02.2026, тобто з пропуском строку, встановленого в п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення та посилається на те, що встановлений законом процесуальний строк для подання апеляційної скарги представником скаржника пропущено у зв'язку з критичною ситуацію, яка склалася в місті Одеса, а саме з відсутністю енергозабезпечення на робочому місці та вдома у адвоката внаслідок декількох останніх атак БПЛА, що були запущені країною-агресором росією, що само по собі, унеможливлювало доступ адвоката до свого робочого електронного кабінету.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Дійсно, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває й на теперішній час.
Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).
У постанові від 10.11.2022 у справі за № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду виснує, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків та у пункті 47 постанови вказує, що “введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відтак є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Водночас, у даному випадку скаржником не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв'язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
Скаржник не довів жодними доказами, що обставини, на які він посилається (у тому числі аварійні відключення електроенергії), завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Розгляд справи відбувався вже у воєнний час і оскільки скаржник є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, недотримання ним вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням самого апелянта.
Колегія суддів приходить до висновку, що несвоєчасне оскарження позивачем рішення не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не являються поважними.
Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт об'єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що клопотання не містить належного обгрунтування причин пропуску строку, як то передбачено приписами ст.118,119 ГПК України.
Також відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п.п. 4 п. 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, за подання апеляційної скарги скаржнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 198 731,62 грн (132 487,75 грн *150%).
При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу було подано в електронній формі з використанням системи "Електронний суд".
За умовами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що за подання вищенаведеної апеляційної скарги апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 158 985,30 грн (198 731,62 грн х 0,8).
Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В силу вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата апелянтом судового збору за розгляд апеляційної скарги у даній справі.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що до апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі, а також звернення з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження та без поважних причин на його пропуск, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 у справі №916/3296/24 - залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 158 985,30 грн та звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська