18 січня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Ізмайлової Г.Н.
суддів - Коростійової В.І., Ситнік О.М.
при секретарі - Міхно Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство -1, Відділ державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням , -
В серпні 2009р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом.
Просив визнати такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 колишню дружину ОСОБА_2 та сина ОСОБА_4
Як на підставу своїх вимог посилався на те, що відповідачі тривалий час без поважних причин не проживають у квартирі, не мають в ній своїх речей та не оплачують житло і комунальні послуги.
Справу розглянуто за відсутності відповідачів, які в своїх письмових запереченнях позов не визнали.
Треті особи - Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство-1 та ВДВС Ізюмського міськрайонного управління юстиції покладались на розсуд суду.
Заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 жовтня 2010р. ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1, яка йому надавалась на сім'ю у складі трьох чоловік, у тому числі ОСОБА_2 - дружину. Син ОСОБА_4 народився у спірній квартирі.
Згідно ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідачі не заперечують, що більше десяти років не проживають у квартирі, але посилаються на поважність причин, однією з яких вважають неприязні відносини з ОСОБА_1, який чинить перепони у користуванні квартирою, ухиляється від виконання рішення суду про вселення ОСОБА_2
Так, на цей час на виконанні ВДВС Ізюмського МРУЮ знаходиться виконавче провадження про вселення ОСОБА_2 у спірну квартиру на підставі рішення апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2009р., яким скасовано рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 квітня 2009р. в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позову і задоволено її вимоги про вселення у квартиру.
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 перешкоджає ОСОБА_2 користуватись квартирою, що є підставою для відмови йому у позові про визнання ОСОБА_2 втратившою право користування квартирою.
Не знайшли підтвердження і вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 втратившим право користування жилим приміщенням.
Так, рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15 серпня 2007р., що в цій частині набрало чинності, ОСОБА_1 відмовлено в позові про визнання його сина ОСОБА_4 втратившим право користування жилим приміщенням, а саме спірною квартирою.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_4 надано повідомлення Харківського Національного Університету Внутрішніх справ, з якого вбачається, що він є студентом 4 курсу Навчально-наукового інституту права, економіки та соціології (а. с. 76).
Суд обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_4, навчаючись у вищому учбовому закладі у м. Харкові тимчасово більше шести місяців не проживав у спірній квартирі у м. Ізюмі з поважних причин, що є підставою для збереження за ним права на вказану жилу площу з підстав, передбачених п.2 ч.3 ст. 71 ЖК України.
З огляду на наведене, на підставі ст. 308 ЦПК України, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_1 і залишає рішення без зміни, оскільки судом першої інстанції воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 209, 218, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 жовтня 2010р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили від дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів від дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя - підпис
Судді - підписи
Копія вірна. Суддя -