Справа № 466/11621/25
Провадження № 2/466/1110/26
23 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Зими І.Є.
секретаря с/з Васинчик М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
10 грудня 2025 року, ТОВ «Споживчий Центр», звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №30.05.2025-100001341 від 30.05.2025 , у розмірі 60 600 грн. та судовий збір.
В обґрунтування вимог зазначає, що 30 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) шляхом електронного акцепту із використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 20 000 грн строком на 168 днів з кінцевою датою повернення 13.11.2025 року. Факт отримання кредитних коштів підтверджується квитанцією про їх перерахування від 30.05.2025 року, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість у розмірі 60 600 грн, яка складається з: тіла кредиту - 20 000 грн; процентів -26 600 грн; комісії - 4 000 грн; неустойки - 10 000 грн.
Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзиву на позовну заяву.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.05.2025 року між сторонами укладено кредитний договір в електронній формі шляхом акцепту оферти з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статей 205, 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з умовами договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 20 000 грн, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про реальність правочину та належне виконання позивачем своїх зобов'язань.
Відповідно до статті 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк.
Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.
Заборгованість у розмірі 20 000 грн відповідачем не погашена, доказів зворотного суду не надано, а тому підлягає стягненню.
Відповідно до статей 536, 1056-1 ЦК України проценти є платою за користування кредитом та визначаються договором.
Згідно умов договору процентна ставка становить 1відсоток та 0,5відсотка на день залежно від періоду користування кредитом.
Нараховані позивачем проценти у розмірі 26 600 грн відповідачем не спростовані, а їх розмір відповідає умовам договору, у зв'язку з чим підлягають стягненню. Згідно умов договору передбачено: комісію за надання кредиту - 1000 грн; комісію за обслуговування - 3000 грн. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» комісії входять до складу загальних витрат за кредитом. З матеріалів справи вбачається, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, у тому числі з усіма платежами, що підтверджується паспортом споживчого кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» комісії входять до складу загальних витрат за споживчим кредитом. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17, свідчить про те, що умови договору щодо комісій не є нікчемними та можуть бути визнані недійсними лише у разі їх оспорювання, чого у цій справі здійснено не було. Оскільки відповідач таких вимог не заявляв, підстав для відмови у стягненні комісії немає.
Кредитний договір укладено після 24 січня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, яким дозволено нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язань за договорами споживчого кредиту.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойка є грошовою сумою, яку боржник зобов'язаний сплатити у разі порушення зобов'язання. Оскільки відповідач не заявляла клопотань про зменшення розміру неустойки та не надала доказів її неспівмірності, підстави для застосування статті 551 ЦК України відсутні. Отже, вимога про стягнення неустойки у розмірі 10 000 грн є правомірною.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відповідач доказів належного виконання зобов'язань або спростування розрахунку заборгованості суду не надав.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № №30.05.2025-100001341 від 30.05.2025 у розмірі 60 600 (шістдесят тисяч шістост) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.
Апеляційна скарга на заочне рішення подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Сторони в справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя І. Є. Зима