Справа № 458/679/19
Провадження № 2/455/49/2026
Іменем України
24 березня 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,
секретар судового засідання - Сенета Г.Н.,
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №458/679/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: секретар Ільницької сільської ради Турківського району Львівської області Янінович Марія Іванівна, ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним,
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: секретар Ільницької сільської ради Турківського району Львівської області Янінович М.І., Гасова В.Й., про визнання заповіту недійсним
Ухвалою суду від 01.12.2022 року призначено по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України». На час проведення експертизи зупинено провадження у справі.
06.02.2026 року до суду повернулися матеріали цивільної справи №458/679/19 без виконання у зв'язку з відсутністю оплати з проведення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Ухвалою суду від 06.02.2026 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 12 годину 30 хвилин 27.02.2026 року.
Ухвалою суду від 27.02.2026 року підготовче засідання відкладено на 12 годину 30 хвилин 24.03.2026 року.
Сторони в підготовче засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причина неявки суду не відома.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Так, у відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16.02.2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до вимог ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче судове засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого судового засідання, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 ЦПК України - у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Також згідно п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд встановив, що розглядати заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 та провести підготовче засідання без її участі неможливо, клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивачки не надходило, належним чином повідомлена позивачка ОСОБА_1 в підготовче засідання повторно не з'явилася, тому суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України правового наслідку повторної неявки позивача в підготовче засідання - залишення заяви без розгляду.
Крім того, при прийнятті рішення про залишення заяви без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивачки на звернення до суду, так як вона не втрачає права знову звернутися до суду з такою самою позовною заявою. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст.ст. 223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.
Керуючись ст.ст.2, 4, 43, 44, 198, 200, 223, 247, 257, 293, 294, 257 ЦПК України, суд-
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: секретар Ільницької сільської ради Турківського району Львівської області Янінович Марія Іванівна, ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачці про її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Пошивак Ю.П.