Справа № 454/692/26
про відсторонення від посади
м. Сокаль 23.03.2026 року
Слідчий суддя Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_1 за участю :
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого про відсторонення від посади
ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Буланеаш Артемівського району Свердловської області, російська федерація, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, перебуваючого на посаді директора ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» та тимчасового виконувача обов'язків генерального директора ДП «Львіввугілля», раніше несудимого,
В клопотанні, погодженому прокурором, слідчий просить відсторонити на діва місяці підозрюваного від посади тимчасового виконувача обов'язків генерального директора ДП «Львіввугілля».
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 будучи директором ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» та на якого у період з 23 грудня 2024 року покладено тимчасово виконання обов'язків генерального директора ДП «Львіввугілля, був наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 до статті 364 КК України, був службовою особою.
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення Статуту
ДП «Львіввугілля», Колективного договору між адміністрацією апарату управління ДП «Львіввугілля», Первинною профспілковою організацією апарату управління
ДП «Львіввугілля» та Первинною профспілковою організацією НПГУ Управління ДП «Львіввугілля», видав три накази про звільнення працівників ДП «Львіввугілля», а саме:
- Наказ ДП «Львіввугілля» від 02.02.2026 № 30-к «Про звільнення», згідно якого ОСОБА_7 директора з кадрів і соціальних питань, звільнено з 03.02.2026 у зв'язку з припиненням повноважень посадових осіб, на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України та здійснено остаточний розрахунок, в тому числі виплати вихідної допомоги у розмірі шестимісячного заробітку згідно статті 44 КЗпП України;
- Наказ ДП «Львіввугілля» від 02.02.2026 № 31-к «Про звільнення», згідно якого ОСОБА_8 заступника генерального директора з питань безпеки та міжнародного співробітництва, звільнено з 03.02.2026 у зв'язку з припиненням повноважень посадових осіб, на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України та здійснено остаточний розрахунок, в тому числі виплати вихідної допомоги у розмірі шестимісячного заробітку згідно статті 44 КЗпП України;
- Наказ ДП «Львіввугілля» від 03.02.2026 № 34-к «Про звільнення», згідно якого ОСОБА_9 директора відокремленого підрозділу «Безпека» ДП «Львіввугілля» звільнено з 03.02.2026 у зв'язку з припиненням повноважень посадових осіб, на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України та здійснено остаточний розрахунок, в тому числі виплати вихідної допомоги у розмірі шестимісячного заробітку згідно статті 44 КЗпП України.
На підставі вказаних наказів ДП «Львіввугілля» проведено нарахування та виплату таким працівникам при звільненні вихідної допомоги на загальну суму 943 807,20 грн та проведено нарахування єдиного внеску на вихідну допомогу на суму 171 952,09 гривень, а загалом на суму 1 115 759,29 гривень та вказані грошові кошти у лютому 2026 року були зараховані на їхні карткові рахунки.
Попри це, стаття 41 Кодексу законів про працю України визначає додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) щодо окремих категорій працівників.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.
Дія норми пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України поширюється лише на членів виконавчого органу господарських товариств.
Норми права щодо діяльності господарських товариств на ДП «Львіввугілля» не поширюються, оскільки відповідно до пункту 1 Статуту ДП «Львіввугілля» від 04.08.2025 № 291, затвердженого наказом Міністерства енергетики України ДП «Львіввугілля» є державним унітарним підприємством заснованим на державній власності, функції з управління яким виконує Міністерство енергетики України та є державним комерційним підприємством.
Враховуючи вищенаведене, звільнення ОСОБА_9 (директора відокремленого підрозділу «Безпека» ДП «Львіввугілля»), ОСОБА_8 (заступника генерального директора з питань безпеки та міжнародного співробітництва), ОСОБА_10 (директора з кадрів і соціальних питань) на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КзпП України не відповідає вимогам закону, оскільки ця норма права стосується посадових осіб господарських товариств, яким ДП «Львіввугілля» не являється, а вказані особи не є спеціальними суб'єктами, щодо яких може бути застосована зазначена правова норма.
Окрім цього, у Колективному договорі між адміністрацією апарату управління ДП «Львіввугілля», Первинною профспілковою організацією апарату управління ДП «Львіввугілля» та Первинною профспілковою організацією НПГУ Управління ДП «Львіввугілля» в редакції 2025 року у розділі 8 «Умови звільнення» передбачено умови звільнення працівників, а саме - згідно норми статті 40 КЗпП України.
Таким чином, ОСОБА_4 видавши накази про звільнення ОСОБА_9 (директора відокремленого підрозділу «Безпека» ДП «Львіввугілля»), ОСОБА_8 (заступника генерального директора з питань безпеки та міжнародного співробітництва), ОСОБА_10 (директора з кадрів і соціальних питань) на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КзпП України, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, (із подальшими змінами та доповненнями), заволодів в інтересах третіх осіб бюджетними коштами на загальну суму 1 115 759,29 гривень, що є особливо великим розміром, внаслідок чого ДП «Львіввугілля» було спричинено матеріальних збитків на вказану суму.
Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинене за умов перебування його на посаді в ДП «Львіввугілля» з використанням службового становища, що унеможливлює використання ним своїх обов'язків на час кримінального провадження, оскільки продовжуючи перебувати на казаній посаді він зможе знищити або підробити документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування кримінального провадження та матиме змогу впливати на свідків, які є його колегами по роботі, або продовжити свою злочинну діяльність.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та захисники заперечили проти клопотання, покликаючись на тривалу процедуру призначення генерального директора ДП «Львіввугілля», з огляду на що підприємство тривалий час буде без керівника.
Вислухавши прокурора, підозрюваного та захисника, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, вислухавши думку сторін, доходжу до наступного висновку.
Відповідно до підпункту 4 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, визначене відсторонення підозрюваного від посади.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Разом з тим, у ч. 1, 2 ст. 157 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:
1) правову підставу для відсторонення від посади;
2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Нормативна регламентація пункту 1 ч. 3 ст. 132 КПК України свідчить, що дослідженню підлягає наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості, а не стосовно його вчинення певною особою. А п. 2 ч. 2 ст. 157 КПК України зобов'язує слідчого суддю дослідити достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.
Частина 5 статті 191 КК України встановлює кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.
В цьому кримінальному провадженні встановлюється наявність ознак складу кримінального правопорушення щодо заволодіння чужими коштами службовою особою.
Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026142150000012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Відповідно до висновку експерта, сума матеріальної шкоди в розмірі 1115759,29грн. внаслідок нарахування та виплати працівникам ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 при звільненні в лютому 2026 року вихідної допомоги та проведення нарахування єдиного внеску на вихідну допомогу, встановлена довідкою Західного офісу Держаудитслужби від 11.03.2026р., документально підтверджується.
В судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України є обґрунтованою, про що свідчать наявні в матеріалах клопотання докази, зібрані під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 156 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про відсторонення від посади, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри та можливої причетності до нього ОСОБА_4 , що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади. При цьому на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність в діях осіб складу злочину та ступінь вини. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей визначає, що причетність тієї чи іншої особи є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є відсторонення від посади.
Правові підстави для відсторонення від посади передбачені ст. 154 КПК України. Згідно із цією нормою відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Матеріали клопотання свідчать про наявність в ОСОБА_4 відповідного процесуального статусу підозрюваного та він є службовою особою, як і в період інкримінованих йому дій.
Таким чином, наявні правові підстави для відсторонення від посади, які передбачені ч. 1 ст. 156 КПК України.
В світлі встановлених юридичних підстав для застосування щодо підозрюваного відсторонення від посади, слідчому судді належить з'ясувати фактичні підстави цього заходу забезпечення кримінального провадження, тобто чи наявні в цій справі реальні конкретні умови і обставини, які зумовлюють його застосування. Для цього слідчий суддя виходить із формулювань, закріплених у ч. 1 ст. 157 КПК України в контексті необхідності такого заходу. Оскільки кримінальне правопорушення закінчене, слідчий суддя оцінює висловлені сторонами аргументи з точки зору необхідності цього заходу для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження (які є його підлеглими) або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За своєю сутністю можливість вчинення зазначених дій є відповідним ризиком кримінального провадження. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Разом з тим, зазначені в ст.157 КПК України ризики не є тотожними тим ризикам, що визначені в ст.177 КПК України, що мають враховуватись під час обрання запобіжного заходу та обставини дослідження яких є значно ширшими. Розглядаючи клопотання про відсторонення від посади, наявність відповідних ризиків має досліджуватися слідчим суддею саме у зв'язку із перебуванням особи на відповідній посаді. Тому слідчий суддя має встановити, чи пов'язане подальше перебування підозрюваного на посаді виконувача обов'язків генерального директора ДП «Львівувугілля» з тими ризиками, які заявлені стороною обвинувачення.
В світлі досліджених обставин слідчий суддя погоджується, що на даному етапі існує ризик впливу на свідків, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Досліджені під час розгляду клопотання показання свідків свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Ризик незаконного впливу на свідків та інших осіб об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до них, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Що стосується перешкоджання кримінальному провадженні, то цей ризик на даному етапі вбачається таким, що може мати місце. Так вбачається необхідність в отриманні від ДП «Львіввугілля» інформації стосовно встановлення усіх обставин щодо призначення виплат та заволодіння на користь третіх осіб бюджетними коштами. В умовах продовженої необхідності отримання зазначених відомостей перебування на посаді виконувача обов'язків генерального директора ДП «Львівугілля» ОСОБА_4 зумовить проходження через неї всієї вихідної документації, що в свою чергу, може призвести до ненадання або неповного надання запитуваної інформації тощо.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.157 КПК України, на які вказує сторона обвинувачення, а саме наявність достатніх підстав вважати, що перебуваючи на посаді виконувача обов'язків генерального директора ДП «Львівугілля» підозрюваний може незаконними засобами впливати на свідків кримінального провадження і перешкоджати кримінальному провадженню.
Таким чином, в світлі актуальних обставин, застосування відсторонення від посади є об'єктивно необхідним та за його допомогою може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся з відповідним клопотанням, а саме запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який перебуваючи на посаді може перешкоджати кримінальному провадженню, в тому числі впливати на свідків.
Втручання у права і свободи особи шляхом відсторонення від посади не має ознак порушення прав особи, адже потреби досудового розслідування на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання. Таке обмеження є розумним і співмірним з огляду на необхідність та можливість досягнення завдань кримінального провадження.
Слідчий суддя не вбачає негативних наслідків для третіх осіб від відсторонення підозрюваного від посади, оскільки питання тимчасового виконання обов'язків іншою особою може бути вирішене в порядку, визначеному чинним законодавством.
Враховуючи зазначене, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками, пов'язаними з перебуванням підозрюваного на посаді, дають слідчому судді фактичні і процесуальні підстави для її відсторонення від посади виконувача обов'язків генерального директора ДП «Львівугілля».
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 154, 156, 157, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Відсторонити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади виконувача обов'язків генерального директора Державного підприємства «Львівугілля» строком на два місяці, а саме по 21.06.2026 року.
Копію ухвали направити до Державного підприємства «Львівугілля» для відома і виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення у порядку, передбаченому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурора ОСОБА_3
Слідчий суддя : ОСОБА_1