Справа № 462/2019/26
Іменем України
24 березня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 160 КУпАП
ОСОБА_1 28.02.2026 о 11.00 год у м. Львові на вул. Петлюри, 2здійснював торгівлю з рук продовольчих товарів у невстановленому місці без дозвільних документів, а саме продавав: консервацію, гарбуз, насіння, горіхи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.160 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 зазначив, що йому не було відомо про те, що таким чином торгувати не можна, також зазначив, що на торгівлю вийшов вперше.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення МВ № 9507 від 28.02.2026, фототаблицею до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглянувши представлені матеріали, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП.
Однак, згідно із ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення при обов'язковому з'ясуванні вини даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та того чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя зобов'язаний з'ясувати також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в п. 114 Рішення від 10.09.2010 у справі «Макфарлейн проти Ірландії» (заява № 31333/06), п.38 Рішення Великої Палати від 29.03.2006 у справі «Ріккірді Піссаті проти Італії» (заява № 62361/00) зазначив, що засіб є ефективним тільки якщо він доступний та достатній.
В силу п. 255 Рішення ЄСПЛ від 12.12.2012 у справі «Ель-Масрі проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (заява № 39630/09) та п. 152 у справі «Кудла проти Польщі» (заява № 30210/06) від 26.10.2000 засіб повинен бути ефективним на практиці й по закону, а згідно п. 36-40 Рішення від 24.07.2012 у справі «Джорджевич проти Хорватії» (заява № 41526/10) при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника.
Судом враховується, що при розгляді питання про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно забезпечити оптимальний баланс між дотриманням прав і свобод особи, яка притягується до відповідальності, та загальним (публічним) інтересом, який передбачає ефективний захист особистості, суспільства і держави від адміністративних правопорушень.
Таким чином, на думку суду, будь-яке адміністративне правопорушення та санкції за його скоєння повинні бути чітко визначені в законі таким чином, щоб виходячи з його тексту - у випадку необхідності за допомогою тлумачення, що надано судам, - кожен міг передбачити адміністративно - правові наслідки своїх дій або бездіяльності.
В противному випадку може мати місце суперечна правозастосовна практика, яка послаблює гарантії державного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян від свавільного адміністративного примусу.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, що дії ОСОБА_1 не спричинили будь-яких матеріальних збитків, що стверджується вказаним протоколом про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять суто формальні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.160 КУпАП, з урахуванням обставин його вчинення, незначною тривалістю та відсутністю жодних шкідливих або тяжких суспільних наслідків, відсутність потерпілих та відсутність матеріальної шкоди.
Більш того, вважаю, що діяння ОСОБА_1 не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, або інтересам юридичних чи фізичних осіб, і така шкода фактично не була заподіяна.
Частиною 2 ст. 284 КУпАП, передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
На підставі викладеного, вважаю, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, а тому ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 160 КУпАП за малозначністю правопорушення та на підставі ст.22 КУпАП, обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.22, 245, 280, 284 КУпАП України, -
постановив:
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 160 КУпАП, за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 160 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: