Справа №519/255/26
Провадження № 2-а/519/11/26
23.03.2026 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
за участі секретаря судового засідання Волкової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 10.12.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було винесено постанову № 774 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. При розгляді справи позивач не був присутній, а з копією постанови ознайомлений 13.02.2026.
Як вбачається зі змісту постанови відповідач притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП за порушення п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а саме не проходження (відмова від проходження) медичного огляду військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби.
Позивач вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки в нього наявна відстрочка до завершення мобілізації відповідно до п.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_1 з 11.12.2025 здійснює постійний догляд за своїм батьком ОСОБА_2 інвалідом І групи Б, відповідно до акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, виданий на підставі висновку ЛКК від 01.12.2025 № 79 виданого КНП «ЦПМСД'ПМР.
Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 24.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвала суду разом з повісткою доставлена до електронного кабінету відповідача.
06.03.2026 від позивача надійшли уточнення до позовної заяви.
У судове засідання позивач не з'явився, згідно заяви від 12.03.2026 просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_3 від 10.12.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 17000 грн. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , порушник військового обліку з 20.08.2025, не пройшов (відмовився від проходження) медичного огляду військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби чим порушив п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку .
Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена без аналізу фактичних обставин, що є грубим порушенням принципу індивідуального підходу до справедливості, закріпленого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
В порушення частин 1, 2 ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить повного опису обставин, установлених під час розгляду справи, зокрема щодо розповсюдження на відповідача вимог п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».
Крім того, уповноважена на розгляд справи особа має надати докази, які підтверджують належне повідомлення фізичної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи, її обізнаність про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Отже, саме на відповідача як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 210 КУпАП покладено обов'язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду визначеної ст. 278 КУпАП.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
В свою чергу позивач заперечує факт обізнаності про призначену дату розгляду справи, а також свою участь у розгляді даної справи. Таким чином розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності позивача, а також за відсутності доказів належного сповіщення його про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз'яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Оскільки позивача в такому випадку було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі №683/743/17, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, що у свою чергу позбавило позивача права на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо. Втім суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем.
Відповідно п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 774 від 10 грудня 2025 року. Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, оскільки це питання підлягає з'ясуванню органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справи вказаної категорії під час нового розгляду у порядку, встановленому КУпАП.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню, справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно позивача належить направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 744 від 10 грудня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ