Рішення від 10.01.2011 по справі 2-23/11

Справа №2-23/11р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 року м.Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі :

головуючого - судді Чаус Л.В.

при секретарі Купрієвич О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз» Ткаченка І.Д.,

представника третьої особи - відділу Держкомзему в м.Очакові Миколаївської області

Кифоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання перенести за межі земельної ділянки газорегуляторний пункт,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ВАТ «Миколаївгаз». Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення виконкому Очаківської міської ради від 31.08.1993р. №300 він отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,06га в м.Очакові по АДРЕСА_1, та 07.10.1993р. уклав договір на будівництво житлового будинку на вказаній земельній ділянці. Розпочати будівництво будинку не має можливості, оскільки відповідач побудував на його земельній ділянці газорозподільний пункт. Посилаючись на викладене, просить зобов'язати відповідача прибрати з його земельної ділянки вказану споруду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав. Зазначив, що отримавши земельну ділянку, він її не огороджував, ніяке будівництво на ній не здійснював. Про те, що на ділянці збудовано газорозподільний пункт, йому стало відомо у травні 2010року, оскільки до цього часу він нею не цікавився. Просив усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідача перенести пункт з його земельної ділянки в інше місце.

Представник відповідача - ВАТ «Миколаївгаз» Ткаченко І.Д. в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що ВАТ «Миколаївгаз» не має відношення до будівництва спірного газорегуляторного пункту. Замовником його проектування та будівництва був вуличний кооператив «Сєвєрний». Вуличний газопровід побудовано у 2002 році та передано на баланс Очаківського УЕГГ у 2006 році. В період будівництва газопроводу і по теперішній час ОСОБА_1 не заявляв про свої порушені права, тому наполягає на застосуванні судом строку позовної давності, який позивачем пропущено без поважних причин. Також зазначив, що перенесення газорегуляторного пункту в інше місце приведе до припинення газопостачання до 50-ти житлових будинків і є технічно неможливим.

Представник третьої особи - відділу Держкомзему в м.Очакові Миколаївської області Кифоренко В.В. підтвердила факт розташування на земельній ділянці ОСОБА_1 газорегуляторного пункту, що перешкоджає її використанню за цільовим призначенням.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Позивач є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,06га, цільовим призначенням якої є будівництво житлового будинку, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Очаківською міською радою Миколаївської області на підставі рішення №300 від 31.08.1993р.

У 1993 році (точна дата не зазначена) ОСОБА_1 уклав з Очаківським міськвиконкомом договір на будівництво житлового будинку, згідно якого він зобов'язався побудувати двоповерховий будинок за вищевказаною адресою, огородити надану йому земельну ділянку з боку вулиці парканом, прокласти тротуар в межах своєї ділянки та вимостити в'їзд. Згідно акту від 31.08.1993р., в розпорядження ОСОБА_1 передані геодезичні знаки, якими закріплено місце положення будівель і споруд, розміщених на земельній ділянці, попереджено про необхідність використання земельної ділянки за призначенням та освоєння її на протязі двох років з дня відводу в натурі.

З копії наданого позивачем будівельного паспорта вбачається , що в ньому міститься план забудови земельної ділянки , але відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт .

У 2002 році на вул.Юбілейній в м.Очакові було збудовано і введено в експлуатацію вуличний газопровід, що підтверджується копією будівельного паспорта та копією акту про приймання закінченого будівництва об'єкту системи газопостачання. Замовником його проектування та будівництва був вуличний кооператив «Сєвєрний», а виконавцем робіт - ДП «Техноцентр».

На підставі рішення Очаківського міськвиконкому від 21.03.2006р. №62, згідно акту приймання-передачі від 11.04.2006р., газопровід був переданий кооперативом «Сєвєрний» на баланс Очаківського управління експлуатації газового господарства ВАТ «Миколаївгаз» (далі - Очаківське УЕГГ). Відповідно до довідки Очаківського УЕГГ №235 від 24.06.2010р., даному газопроводу присвоєний державний номер 14821090033032235 згідно до Положення про єдиний реєстр об'єктів державної власності.

Згідно листів за підписом міського голови ОСОБА_4 від 12.07.2010р. №1207/10-07 та від 09.12.2010р. № 2181/10-07, при розробці проекту газифікації житлового масиву «Північний» по вул.Ювілейна, траса прокладки газопроводу та розташування газорегуляторного пункту з відділом архітектури та містобудування не погоджувались. Після обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1, комісією надано висновок про незаконне розташування на даній земельній ділянці газорегуляторного пункту розміром 3,0х4,8м та неможливість будівництва на ній житлового будинку.

Рішенням Очаківської міської ради Миколаївської області від 15.10.2010р. №23 ОСОБА_1 відмовлено у наданні нової земельної ділянки в зв'язку з тим, що на даний час за ним оформлено право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, та відсутня заява Очаківського УЕГГ щодо вилучення земельної ділянки для суспільних потреб.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно положень ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Разом з тим, маючи право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 протягом тривалого часу не користувався цим правом, не вчиняв ніяких дій, направлених на збереження меж земельної ділянки та використання її за цільовим призначенням для будівництва житлового будинку.

Місце розташування газорегуляторного пункту затверджено технічною документацією і позивачем не надано доказів щодо можливості перенесення його в інше місце, без порушення прав великої кількості громадян на отримання послуг з газопостачання.

Таким чином, вимоги позивача не підтверджено належними та допустимими доказами.

Також, в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстави втрати позивачем строку звернення до суду для захисту свого порушеного права.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено , що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і є строком , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу . У відповідності до ч . 1 ст . 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права .

Оскільки газопровід було збудовано у 2002 розі, а позивач звернувся до суду 31.05.2010р., то строк позовної давності для звернення до суду пропущений. Доказів того, що строк позовної давності пропущено з поважних причин, позивач суду не надав, клопотання про його поновлення не заявляв.

З врахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з пропуском позивачем встановленого законом строку для захисту порушеного права.

Керуючись ст.ст .10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання перенести за межі земельної ділянки газорегуляторний пункт , - відмовити .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий