Справа № 2 - 367/2011
13 січня 2011 року
Центрально-Міський районний суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Кваша А.В.
При секретарі: Горбачевській І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА АУДИТ» про визнання договору недійсним, -
Позивач в жовтні 2010 року звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним з підстав порушення прав споживача, в якому просить визнати недійсними Договір № 011518 від 23.04.2009 р., угоду № 011518 від 23.04.2009 року з двома додатками: Додаток №1 - "Програма діяльності «НІКА АУДИТ»", Додаток №2 - Анкетні дані партнера, укладені між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "НІКА АУДИТА" та застосувати двосторонню реституцію та стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА АУДИТА", на користь позивача грошові кошти в сумі 50555,88 грн., на відшкодування моральної шкоди стягнути 20000 грн. та понесені судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.
Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав, у зв'язку із чим судом вирішено питання про проведення розгляду справи у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 квітня 2009 р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "НІКА АУДИТА" (надалі - Товариство, відповідач) було укладено договір № 011518 (надалі - Договір), угоду № 011518 (надалі - Угода) з двома додатками: Додаток №1 «програма діяльності НІКА АУДИТ», Додаток №2 - «Анкетні дані партнера» (а.с. 8,9,10-11,12).
Згідно із п. 1.1. вищезазначеного Договору, предметом цього Договору є надання Виконавцем за завданням Замовника консультаційних послуг щодо можливості придбання на його користь товарів широкого асортименту на умовах Угода, Додатків № 1, №2 до неї, що укладаються (підписуються) Замовником із ТОВ "НІКА АУДИТА".
Статтею 1 укладеної угоди передбачено, що предметом даної Угода є надання Партнеру послуг щодо придбання Товару, зазначеного в Додатку №2 до цієї Угода, на умовах Програми діяльності Товариства, що є Додатком №1 до цієї Угода.
Відповідно до ст. 1 Додатку №1 "Програма діяльності "НІКА АУДИТА" - програма придбання Товарів, що базується на створенні Товариств Партерів, метою яких є придбання бажаних для них Товарів у порядку і на умовах, що передбачені Угода та цією Програмою діяльності Товариства (надалі-Програма), яка є обов'язковою для виконання усіма Партнеру.
Як вбачається з Додатку №2 до Угода, відповідач зобов'язався надати позивачу послуги щодо придбання автомобіля. У вказаному Додатку до Угода було передбачено вартість автомобіля, що складає 100 000,00 грн., та графік платежів (180 місяців), відповідно до якого позивач повинен був сплачувати грошові внески, щоб у майбутньому у нього було право на отримання цього автомобіля.
Пунктом 3.1.2. ст. 3 Угода на позивача покладено обов'язок щомісячно сплачувати:
а) Щомісячний Чистий платіж - частина Вартості Товару, який буде придбаний Адміністратором на користь Партнеру на умовах Програми діяльності Товариства, розмір якого визначається шляхом ділення Вартості Товару на кількість платежів Партнеру, передбачених Графіком платежів, та зазначається у Додатку №2 до даної Угода;
б) Щомісячні адміністративні витрати - плата за послуги Адміністратора з організації Програми діяльності Товариства, розмір якої погоджений Сторонами і виражений у процентному відношенні від Вартості Товару (Додаток №2), що сплачується Партнеру у складі Щомісячного Загального платежу, і є власністю Адміністратора, якою останній розпоряджається на власний розсуд.
Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями відповідних договору, угоди та додатків №№ 1, 2.
На виконання укладених з відповідачем Договору, Угода та додатків до неї, позивач в той же день сплатив через банк 10000,00 грн. (а.с.13), що складає вартість послуг Виконавця відповідно до п. 2.1. Договору. Зазначена обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції від 23.04.2009 року.
Виходячи з умов Програми діяльності Товариства, надання права на отримання Товару Партнеру відбувається за результатами проведення Асигнаційних актів. Асигнаційний акт - щомісячний захід, що організовується та проводиться Адміністратором в кінці кожного місяця, з метою визначення Партнеру (рів), якому (ким) надається право на отримання Товару у відповідності до умов цієї Програми (ст. 1 Програми). Пунктом 4.5. ст. 4 Програми передбачено, що Партнеру вправі сплатити один або більше Авансових платежів, які будуть зараховані Адміністратором як Загальні Щомісячні платежі, до надання йому Права на отримання Товару по результатам Асигнаційного акту №2. Для участі в Асигнаційному акті Партнеру подається відповідна заява. Як випливає з п. 5.9.1. ст. 5 Програми, Асигнаційна заява Партнеру, який не сплатив Авансовий (ві) платіж (жі) визнається Асигнаційною Комісією недійсною. Партнеру, Асигнаційна заява якого буде визнана недійсною, не приймає участі в поточному Асигнаційному акті №2.
З огляду на наведені положення договору, 22.06.2009 року позивач вніс на рахунок відповідача щомісячний платіж у сумі 555,56 грн. згідно із Угода №011518, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції (а.с. 14).
Таким чином, загалом на виконання вказаної угоди позивачем було внесено на рахунки відповідача 50 555,88 грн. (а.с.13-21).
Відповідно до ч. 6 статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів", правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Ч. 1 статті 19 цього ж Закону передбачає, що нечесна підприємницька практика включає діяльність, що вводить споживача в оману. Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Так, за умовами укладеної Угода було передбачено формування відповідачем Партнеру з числа осіб, які підписали такі ж аналогічні угоди, як і позивач. Позивач на підставі укладених договорів та угод зобов'язуються сплачувати:
1. одноразово 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) - в якості розрахунку за надання відповідачем консультаційних послуг щодо можливості придбання на користь позивача товарів широкого асортименту на умовах Угода та Додатку №1, Додатку №2 до неї;
2. одноразово Асигнаційний платіж для покриття витрат Адміністратора, пов'язаних із передачею Товару у власність позивача, розмір якого складає відсоток від Вартості товару, що зазначений у Додатку №2 до Угода.
3. щомісячний загальний платіж, визначений у Додатку №2 до Угода та щомісячні адміністративні витрати.
За рахунок сплачених вище наведених Партнеру внесків та наступних щомісячних чистих та авансових платежів створюється Фонд, за кошти якого фірма придбаває товари, надання права на отримання яких розподіляється між Партнеру відповідного за результатами проведення асигнаційних актів згідно із Угода та Програми діяльності Товарства.
Таким чином, отримання Товару позивачем є можливим виключно за рахунок залучення інших споживачів.
Отже, як вбачається з викладеного вище, спірною Угода відповідачем здійснено формування та експлуатацію пірамідальної схеми, яка передбачає надання споживачу системи послуг, спрямованих на придбання товарів за сплачені кошти виключно за рахунок залучення інших споживачів, що прямо заборонено статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів". Правочини, здійснені з використанням такої схеми, є недійсними відповідно до ч. 6 статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів".
Крім того, виходячи з умов оспорюваної Угода, вбачається, що відповідач здійснював діяльність із надання фінансових послуг, а саме залучав фінансові активи Партнеру, здійснював управління ними.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими вважаються такі послуги:
1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;
2) довірче управління фінансовими активами;
3) діяльність з обміну валют;
4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
5) фінансовий лізинг;
6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
7) надання гарантій та поручительств;
8) переказ грошей;
9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;
10) торгівля цінними паперами;
11) факторинг;
12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Наведене свідчить про те, що перелік фінансових послуг, передбачений Законом, не є вичерпним, визначення послуг як фінансових можливе при відповідності операцій критеріям, встановленим п. 5 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону.
Встановлено, що діяльність відповідача пов'язана із наданням послуг за Програмою діяльності Товаритва є по суті діяльністю з надання фінансових послуг, оскільки має характерні для таких послуг ознаки - відповідач здійснює операції з фінансовими активами, отримує від позивача грошові кошти у вигляді щомісячних та авансових платежів, перерозподіляє отримані грошові кошти в інтересах третіх осіб і має прибуток від такої діяльності.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансові послуги надаються фінансовими установами. Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКА АУДИТА" не є фінансовою установою, так як не внесений до Реєстру фінансових установ, який веде Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 7 вищевказаного Закону, особа набуває статусу фінансової установи, після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ.
Таким чином, відповідач не вправі здійснювати описувану вище діяльність з надання фінансових послуг.
Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищенаведене, встановлено, що Договір та Угода №011518 від 23.04.2009 р., укладені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "НІКА АУДИТА", спрямовані на порушення прав позивача як споживача, а тому їх слід вважати недійсними.
Крім того, порушення відповідачем прав позивача як споживача послуг відповідача завдало їй моральної шкоди, яка виразилась в її моральних стражданнях та переживаннях, пригніченні душевного стану внаслідок нечесного відношення до неї з боку відповідача. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями виписки із медичної карти стаціонарного хворого, копією виписного епікризу на ім'я ОСОБА_1
Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Тому суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди, визначивши розмір моральної шкоди в сумі 1000 грн.
Судові витрати у справі складаються із судового збору в сумі 514,05 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн., які в порядку ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача.
Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи сплачена в повному обсязі позивачем і її слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Тому суму судового збору слід стягнути в повному обсязі з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. 10, 15, 60, 255 ЦПК України, ст. 3, 203, 215, 216 ЦК України, ч. 1, 6 ст. 19, п. 7 ч. 3 ст. 19, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів, п. 5 ч. 1 ст. 1, ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА АУДИТ» про визнання договору недійсним задовольнити частково.
Визнати недійсними договір та угоду № 011518 від 23 квітня 2009 року з Додатком №1 «Ппрограма діяльності НІКА АУДИТ», Додатком №2 - «Анкетні дані Партнеру», укладені між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «НІКА АУДИТ».
Застосувати двосторонню реституцію та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 50555 (п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять ) грн. 88 коп., моральні збитки в сумі 1000 (одна тисяча) грн..
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-АУДИТА» на користь держави судовий збір в сумі 505 (п'ятсот п'ять) грн. 55 коп., на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу відповідачем протягом десяти днів з дня отримання ним його копії.
Суддя