печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6354/26-к
пр. 1-кс-6081/26
09 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
31.01.2026 через систему «Електронний суд» у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , в якій адвокат просить зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення після отримання заяви від 20.01.2026.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до частини першої статті 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, є невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто, для відкриття провадження за скаргою на бездіяльність слідчого чи прокурора у суду мають бути наявні достатні дані про те, що прокурор чи слідчий отримав заяву або повідомлення про кримінальне правопорушення, подану заявником, однак не вніс відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до вимог КПК України для оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора відповідно до положень статті 303 КПК України необхідне безпосереднє звернення особи права, свободи чи законні інтереси якої порушено.
У постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (п. 33-36) дійшла висновку, що в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18.
Обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.
З матеріалів провадження убачається, що особа, яка подала скаргу, не надала суду жодного належного та допустимого доказу, в розумінні Глави 4 КПК України, який би свідчив про звернення до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення, датованою 20.01.2026, тому, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити чи дійсно подавалася ОСОБА_3 така заява до Офісу Генерального прокурора, обставини, зазначені у скарзі, у тому числі на предмет дотримання строків оскарження бездіяльності, а також щодо наявності або відсутності правових підстав для зобов'язання прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, адвокатом до матеріалів скарги долучено фотокопії: заяви - доповнення у справі № 27/2-5021вих-26 від 20.01.2026; заяви/заперечення щодо листа № 12-71вих 26 від 21.01.2026, а також відповідь органу досудового розслідування, яка є неналежної якості, у зв'язку з чим її зміст є фактично нерозбірливим та не піддається прочитанню, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити кому надсилалось звернення, від якої дати та інші необхідні реквізити як звернення так і самого листа, у зв'язку з чим перевірити вказану в листі інформацію не надається можливим.
Така обставина унеможливлює повне та всебічне з'ясування доводів скаржника, а також перевірку обґрунтованості його вимог.
Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, скарга повинна бути належним чином оформлена та містити документи, які дають можливість суду встановити обставини, на які посилається заявник. Неналежна якість доданих матеріалів фактично позбавляє суд можливості здійснити їх оцінку.
Слідчий суддя не вчиняє заходів щодо збирання доказів за скаргою, такий обов'язок покладається на особу, яка подала скаргу.
Виходячи із принципу диспозитивності, слідчий суддя не може вийти за межі своїх повноважень та вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд.
За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості пересвідчитись у бездіяльності уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, оскільки у матеріалах скарги відсутня первинна заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 20.01.2026, тобто відсутні відомості, які б свідчили про бездіяльність, до дослідити зміст відповіді органу досудового розслідування, що є підставою для повернення такої скарги.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що повернення скарги на рішення слідчого, прокурора, не позбавляють особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою повернення скарги та повторного звернутись до суду першої інстанції з порушенням питання про поновлення строку на оскарження дій чи бездіяльності слідчого, прокурора відповідно до положень §1 глави 26 КПК України.
Оскільки скарга була надіслана за допомогою системи «Електронний суд», додатки разом із скаргою не можуть бути повернуті особі, яка її подала, відповідно до вимог ч. 3 ст. 304 КПК України.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1