ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/6873/25
провадження № 2/753/6653/25
25 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.
за участю сторін
позивачі за первісним позовом (відповідачі за зустрічним) не з'явились;
представник позивачів за первісним позовом (відповідачів за зустрічним) не з'явилась;
представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Протекс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди та за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Протекс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач 1) та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , позивач 2, а разом позивачі за первісним позовом) звернулися до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Протекс» (далі по тексту - ОСББ «Протекс», відповідач за первісним позовом), у якому просили зобов'язати ОСББ «Протекс» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:90:244:0004, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачам, шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення у придатний для використання стан, включаючи знесення паркану, трьох свердловин, дитячого майданчику, металевої ємкості та парковки; а також стягнути з ОСББ «Протекс» на користь позивачів шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 105 274,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київської міської ради від 18 березня 2004 року їх батьку ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На підставі вказаного рішення видано державний акт про право власності на земельну ділянку, виконаний проєкт відведення земельної ділянки та план її меж.
Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спірну земельну ділянку успадкували позивачі по 1/2 її частині.
Мешканці - власники квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , які об'єдналися та створили ОСББ «Протекс» порушують права позивачів, а саме, стали висловлювати своє невдоволення з приводу виділення їх батьку землі, стверджуючи, що це їх прибудинкова територія. На території спірної земельної ділянки вирили три водяні свердловини, розмістили металеву ємність та огородили парканом, розділивши земельну ділянку на три частини, захопивши 0,3 га земельної ділянки ОСОБА_3 .
Через самовільне зайняття земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:244:0004, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , 2-Г відповідачем - ОСББ «Протекс», позивачі не можуть використовувати належну їм земельну ділянку за цільовим призначенням.
Позивачі указували на те, що неправомірними діями відповідача, їм була спричинена матеріальна шкода у розмірі 105 274,56 грн.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.
У червні 2025 року представник ОСББ «Протекс» - Кибало А. Я. подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якому просив зобов'язати відповідачів винести за власні кошти інженерні мережі за межі належної їм земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:244:0004, а саме систему водопостачання включаючи три свердловини, електропостачання, та телефонізацію, - які живлять житловий будинок по АДРЕСА_5 , дитячий майданчик, металеву ємкість.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Київської міської ради від 18 березня 2004 року батьку позивачів за первісним позовом була виділена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Зазначає, що спірна земельна ділянка була передана батьку позивачів у 2004 році, а інженерні комунікації, зокрема, система водопостачання, електропостачання та телефонізації була прокладена при будівництві будинку по АДРЕСА_5 в 1971-1979 роках.
Земельна ділянка, площею 0,25 га у 1971 році була виділена під будівництво 16-ти квартирного житлового будинку. У 1973 році будинок здано в експлуатацію, на даний період часу в ньому проживає 67 мешканців, частина квартир приватизовані у встановленому законом порядку. Вважають, що земельна ділянка була виділена ОСОБА_3 незаконно, оскільки вона розташована безпосередньо перед входом у під'їзд будинку, де знаходиться дитячий майданчик, під землею проходять інженерні комунікації, що забезпечують життєдіяльність будинку - водопровід, електрокабель, телефонізація. Виділивши ОСОБА_3 у власність дану земельну ділянку без згоди мешканців будинку, Київська міська рада порушила їх права та інтереси.
Отже, інженерні водопровідні мережі були проведені до набуття ОСОБА_3 , а в послідуючому і позивачами за первісним позовом права користування та права власності на дану земельну ділянку, їм було відомо про наявність на території земельної ділянки інженерних водопровідних, електро та телефонних мереж, а також обов'язковою умовою, в разі здійснення будівництва на належній їм земельній ділянці вони мають винести їх межі земельної ділянки за власний рахунок.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року прийнято зустрічний позов, об'єднано його в одне провадження з первісним позовом та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивачі (відповідачі за зустрічним позовом) в судове засідання, яке відбулося 25 листопада 2025 року, не з'явились, її представник - адвокат Селецька О. В. подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, проти задоволення зустрічного позову заперечує.
Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання, яке відбулося 25 листопада 2025 року, не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, зустрічні позовні вимоги підтримує, проти задоволення первісних позовних вимог заперечує.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Заслухавши у відбувшихся судових засіданнях учасників судового процесу, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що 29 вересня 1971 року виконавчим комітетом Бориспільської районної ради депутатів трудящих було розглянуто матеріали до проекту відводу земельної ділянки комплексній партії геологорозвідувальних і проектних робіт під будівництво 16-ти квартирного житлового будинку за рахунок землекористування радгоспу «Бортничі», враховуючи згоду дирекції радгоспу на виділення земельної ділянки. Виконавчим комітетом було ухвалене рішення № 229/4, яким вирішено провести відведення земельної ділянки площею 0,25 га (випас) у постійне користування без земельної компенсації.
Рішенням виконавчого комітету Бориспільської районної ради депутатів трудящих від 29 грудня 1972 року було затверджено акт державної приймальної комісії від 25 грудня 1972 року про введення в експлуатацію 16-ти квартирного житлового будинку корисною площею 747,5 кв.м., житловою площею 489,8 кв.м.
У 1986 році селище Бортничі Бориспільського району Київської області було віднесено до м. Києва. У подальшому будинок АДРЕСА_3 було передано на баланс ВАТ «Протекс».
16 листопада 2009 року в Дарницькій районній державній адміністрації було зареєстровано ОСББ «Протекс».
Згідно з актом прийому-передачі № 14/12 від 15 грудня 2009 року житлового будинку АДРЕСА_3 , з балансу ВАТ «Протекс» на баланс ОСББ «Протекс» передано вказаний будинок та благоустрій прибудинкової території площею 0, 25 га.
Судовим розглядом також встановлено, що рішенням Київської міської ради №108/1318 від 18 березня 2004 року (пункт 2) було затверджено проєкт відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд адресою: АДРЕСА_2 . 07 червня 2004 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ( ОСОБА_4 ).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:244:0004, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення - будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 19 березня 2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-178, виданого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапезніковою З. О., ОСОБА_1 на праві власності належить 1/2 частка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:244:0004,, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення - будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 19 березня 2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-179, виданого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапезніковою З. О., ОСОБА_2 на праві власності належить 1/2 частка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:244:0004, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення - будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
За змістом частини першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 указували на те, що через самовільне зайняття земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:244:0004, площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем - ОСББ, позивачі не можуть використовувати належну їм земельну ділянку за цільовим призначенням, чим спричинено майнову шкоду, яка полягає у неправомірних діях відповідача.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).
За змістом частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.
Відповідно до пп. 1.1., 2.1 Статуту ОСББ «Протекс», об'єднання створене власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою захисту прав його членів. Завданням та предметом діяльності ОСББ «Протекс» є належне утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку та користування спільним майном членів об'єднання (пункт 2.2 Статуту).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно зі статей 211, 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідно до статті 38 ЗК України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Використання таких земель, згідно із статтею 39 ЗК України здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних і місцевих правил забудови.
Згідно із частиною першою статті 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, які здійснюють управління цими будинками.
Згідно частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки стаття 22 ЦК України).
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Як встановлено з матеріалів справи, земельна ділянка, площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_3 знаходилася у постійному користуванні ВАТ «Протекс», на балансі якого перебував зазначений будинок.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 8158, складеної КНДІСЕ 11 грудня 2007 року, в рамках цивільної справи № 745/06 було встановлено наступне:
«У зв'язку з відсутністю акта на право власності на земельну ділянку призначену для обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 (стара адреса - АДРЕСА_3 , визначити, чи відноситься земельна ділянка АДРЕСА_6 , передана у власність ОСОБА_3 до прибудинкової території двоповерхового будинку АДРЕСА_7 не видається можливим.
Земельна ділянка, що була передана ОСОБА_3 у власність розташована з боку виходів із під'їздів двоповерхового будинку. Каналізаційна мережа проходить безпосередньо під дорогою, тому на ділянку ОСОБА_3 не попадає. Газопровід підключений до будинку з іншого боку. Система централізованого теплопостачання в будинку відсутня. Однак, системи водопостачання, електропостачання та телефонізації будинку підключені до нього саме з боку виходів із під'їздів, тобто безпосередньо проходять крізь ділянку, передану ОСОБА_3 .
Згідно частини першої, частини п'ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Сторонам, зокрема, позивачам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.
На позивачів покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх позовних вимог. Тобто, відповідно до вимог статей 12, 13 ЦПК України позивачі повинні довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень статей 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.
Однак позивачами за первісним позовом, всупереч вимогам частини першої, частини п'ятої статті 81 ЦПК України не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що саме відповідачем вчинялися будь-які дії щодо незаконних спроб заволодіння належною позивачам земельною ділянкою, так саме не надано доказів завдання шкоди майну позивачів тощо. Матеріали справи не містять, а позивачами не надано доказів того, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_3 , а в подальшому позивачам, відноситься до прибудинкової території двоповерхового будинку АДРЕСА_7 . Знаходження комунікаційних мереж на земельній ділянці позивачів створює їм перешкоди в користуванні земельною ділянкою за її цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, однак в даному випадку вина відповідача відсутня та діями відповідача права позивача не порушені.
Позивачами за первісним позовом не доведено спричинення шкоди саме винними діями відповідача, які полягали у самовільному захопленні земельної ділянки, у справі відсутні належні та достовірні докази на підтвердження причинного зв'язку між шкодою, завданою позивачам, та діями відповідача.
Враховуючи встановлені обставини та наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСББ «Протекс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди слід відмовити,у зв'язку з недоведеністю в діях відповідача вини у спричиненні майну позивачів, яке виразилося в самовільному захопленні земельної ділянки, та спричиненні такими діями шкоди позивачам.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивачі, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, а тому позов задоволенню не підлягає.
Щодо зустрічного позову ОСББ «Протекс» слід зазначити наступне.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСББ «Протекс» указувало на те, що інженерні водопровідні мережі були проведені до набуття ОСОБА_3 , а в послідуючому і позивачами права власності на дану земельну ділянку, їм було відомо про наявність на території земельної ділянки інженерних водопровідних, електро та телефонних мереж, а також обов'язковою умовою, в разі здійснення будівництва на належній їм земельній ділянці вони мають винести їх межі земельної ділянки за власний рахунок.
Судом встановлено, що по земельній ділянці АДРЕСА_6 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проходять інженерні комунікації, які забезпечують життєдіяльність двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_5 (стара адреса - АДРЕСА_3 , а саме - водопостачання, електропостачання та телефонізації.
Установлено, що будівництво інженерних комунікацій, необхідних для обслуговування двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_5 (стара адреса - АДРЕСА_3 було здійснено задовго до набуття ОСОБА_3 , а в подальшому позивачами, права власності на земельну ділянку за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , за погодженням та за згодою служб міста, що свідчить про те, що діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не порушено законних прав та інтересів ОСББ «Протекс», та окрім того позивачем за зустрічним позовом не доведена суду технічна можливість реконструкції вже існуючих інженерних мереж, що слугує підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 316, 317, 321, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 38, 39, 42, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, статтями 12, 13, 133, 137, 141, 76-89, 258, 259, 265, 268, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Протекс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Протекс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.
Дата складення та підписання повного тексту рішення 20 лютого 2026 року.