ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/5898/25
провадження № 2/753/6218/25
01 вересня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам
У березні 2025 року Департамент соціальної політики Рівненської міської ради (далі по тексту - позивач, Департамент) звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 6 000,00 грн, а також судових витрат за подання позову в розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наданих документів, відповідачу було призначено державну допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 березня 2022 року у розмірі 3 000,00 грн щомісяця. Відповідно за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року, розмір допомоги склав 6 000,00 грн. Під час обміну інформацією з центральним рівнем 11 травня 2022 року, у зв'язку з перебоями роботи сайтів через технічний збій відповідачу 24 травня 2022 року було повторно зараховано допомогу в розмірі 6 000,00 грн за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року. Департаментом визначено обсяг надміру (повторно) виплачених коштів державної соціальної допомоги в розмірі 6 000,00 грн та за мобільним номером, вказаним для контакту у заяві, неодноразово запропоновано відповідачу повернути такі кошти. Також, 18 листопада 2024 року відповідачу надіслано вимогу щодо повернення кошів рекомендованим поштовим відправленням. Однак, відповідач кошти не повернув, що обумовило звернення департаменту до суду.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
08 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
В обґрунтування своїх заперечень сторона відповідача посилалася на те, що виплата позивачем щомісячної допомоги відповідачу здійснювалась добровільно за відсутності рахункової помилки і одночасно її виплаті не передували жодні недобросовісні дії відповідача, що унеможливлює наявність будь-яких підстав для стягнення з відповідача надміру сплачених сум допомоги.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 30 березня 2022 року до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради звернувся ОСОБА_1 із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
На підставі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30 березня 2022 року, відповідачу видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20 березня 2022 року № 5612-5000639100.
Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 18 квітня 2022 року Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради визначено ОСОБА_1 допомогу у розмірі 3 000,00 грн з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року, особовий рахунок № НОМЕР_1 від 20 квітня 2022 року.
Позивач стверджує, що 24 травня 2022 року було повторно зараховано допомогу в розмірі 6 000,00 грн за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року.
18 листопада 2024 року відповідачу надіслано вимогу, щодо повернення надміру (повторно) виплачених коштів в розмірі 6 000,00 грн.
Однак, відповідач безпідставно отримані кошти не повернув, що обумовило звернення суб'єкта владних повноважень до суду.
Суд враховує те, що умови призначення допомоги на проживання визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (далі - Порядок № 332).
Відповідно до пункту 2, 3 Порядку 332 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин від 27 березня 2022 року) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204.
Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 рік, № 81, ст. 2296; 2015 рік, № 70 ст. 2312).
Допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3 000,00 грн; для інших осіб - 2 000,00 грн.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 332 для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (далі - Портал Дія). Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 може бути також подана до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.
Пунктом 10 Порядку № 332 передбачено, що державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики» на підставі списків, отриманих від Мінцифри, включає інформацію про внутрішньо переміщених осіб, які подали заяву для виплати допомоги, до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та щомісяця до 2, 12 і 22 числа формує Реєстри внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку через АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок (за стандартом IBAN) у банку, в якому відкрито рахунок одержувача.
Згідно з пунктом 5 Порядку 332 внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.
У подальшому, внесені зміни щодо порядку отримання допомоги внутрішньо переміщеними особами та з 19 квітня 2022 абзац перший пункту 3 Порядку 332 викладений у новій редакції, а саме: «Допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень».
Також, пункт 3 Порядку 332 доповнено новими абзацами: «Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року. Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій».
Як вбачається з рішення Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про призначення допомоги переміщеним особами на проживання від 18 квітня 2022 року ОСОБА_1 визначено допомогу у розмірі 3 000,00 грн з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року, особовий рахунок № НОМЕР_1 від 20 квітень 2022 року. Відтак, за березень, квітень та травень 2022 року ОСОБА_1 мав би отримати 9 000,00 грн.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідне рішення містить суперечливі дані, зокрема таке рішення прийнято 18 квітня 2022 року з посиланням на особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 20 квітня 2022 року.
Крім того, як вже зазначалось на наступний день після прийняття такого рішення, 19 квітня 2022 року, внесені зміни до пункту Порядку 332, які передбачали, що починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Отже, з травня 2022 року змінено порядок призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам.
У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачу призначена допомога за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року у загальному розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується рішенням від 18 квітня 2022 року.
Разом з тим, позивачем не надано суду доказів того, що рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 18 квітня 2022 року відносно ОСОБА_1 було змінено чи скасовано, або прийнято нове рішення, яким би було змінено період виплати такої допомоги. Відтак, відповідна допомога мала б бути виплачена позивачу за березень, квітень та травень 2022 року ОСОБА_1 мав би отримати 9 000,00 грн.
Позивач посилається на те, що під час обміну інформацією з центральним рівнем 11 травня 2022 року з'ясовано, що у зв'язку з перебоями роботи сайтів через технічний збій відповідачу 24 травня 2022 року було повторно зараховано допомогу в розмірі 6 000,-- грн за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року.
При цьому, суд зауважує, що доказів перерахування (виплати) ОСОБА_1 допомоги позивач не надає, як і не надає доказів існування технічного збою.
Відповідно до пункту 29 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20 березня 2022 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709, чинній на момент звернення позивача до суду) у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.
Суд враховує те, що позивачем не представлено суду доказів повторної виплати позивачу допомоги за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року, як і не представлено доказів надіслання відповідачу повідомлення про надміру перераховану допомогу засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Суд також бере до уваги те, що загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
За змістом зазначеної норми, допомога, в даному випадку допомога переміщеним особам на проживання, не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.
Аналіз вищенаведених положень статті 1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, повернення надмірно виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Так, судом встановлено, що позивачем як особою, яка проводила виплату допомоги переміщеним особам на проживання, не доведено факту надмірної виплати такої допомоги відповідачу внаслідок рахункової помилки, доказів протилежного суду не надано. З доданих до позову документів судом не встановлений факт наявності рахункової помилки, що становить предмет доказування у даному спорі, а саме відсутні висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування, по інформації яких можна було б відстежити причину виникнення помилки при нарахуванні допомоги та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою.
Також, відсутні будь-які зловживання, введення в оману чи інші недобросовісні дії з боку відповідача як набувача такої допомоги переміщеним особам на проживання, та докази того, що відповідач знала про обставини, що можуть вплинути на отримання щомісячної допомоги та не повідомила належним чином позивача про них, що було б зловживанням з її боку.
За таких обставин, виплата позивачем щомісячної допомоги відповідачу здійснювалась добровільно за відсутності рахункової помилки і одночасно її виплаті не передували жодні недобросовісні дії відповідача, що унеможливлює наявність будь-яких підстав для стягнення з відповідача надміру сплачених сум допомоги.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у позові відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.