ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21784/25
провадження № 2/753/8938/26
"18" березня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
представника позивача - адвоката Чайковської Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі відеоконференції в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чайковська Л.Б., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики.
В обґрунтування позову зазначив, що 17.06.2020 року відповідач ОСОБА_2 позичив у нього грошові кошти в розмірі 17 960,00 грн. На підтвердження укладення договору позики, відповідач ОСОБА_2 власноруч написав розписку, у відповідності до якої які зобов'язався повернути грошові кошти у строк до 20.09.2020 року.
Разом з тим, в обумовлений строк відповідач позичені кошти не повернув.
Окрім того, 18.01.2022 року відповідач ОСОБА_2 вдруге позичив у нього грошові кошти в розмірі 13 697,00 грн. На підтвердження укладення договору позики, відповідач ОСОБА_2 власноруч написав розписку, у відповідності до якої зобов'язався повернути грошові кошти у строк до 01.05.2022 року.
Разом з тим, в обумовлений строк відповідач позичені кошти не повернув.
16.01.2025 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення суми позики в загальному розмірі 31 657,00 грн., з яких 17 960,00 грн. за розпискою від 17.06.2020 року, та 13 697,00 грн. за розпискою від 18.01.2022 року.
Разом з тим, вимога залишилась без задоволення, позичені кошти у досудовому порядку відповідач не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду.
З огляду на викладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за борговими розписками у загальному розмірі 13 697,00 грн. та судовий збір (а.с. 1-27).
Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву на позов не скористався.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі (а.с. 33).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чайковська Л.Б. підтримала позов з підстав, викладених у ньому та просила суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав, викликався до суду судовою повісткою за адресою реєстрації, однак конверти повернулись до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 17.06.2020 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали договір позики.
Підтвердженням укладення договору позики та отримання відповідачем коштів є розписка від 17.06.2020 року (а.с. 11).
Зі змісту розписки вбачається, що відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 17 960,00 грн., яку він зобов'язався повернути до 20.09.2020 року.
Окрім того, 18.01.2022 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали договір позики.
Підтвердженням факту укладення договору позики та отримання відповідачем коштів є розписка від 18.01.2022 року (а.с. 12).
Зі змісту розписки вбачається, що відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 13 697,00 грн., яку він зобов'язався повернути до 01.05.2022 року.
Разом з тим, у встановлений строк, відповідач ОСОБА_2 борг не повернув.
16.01.2025 року позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача ОСОБА_2 з письмовою вимогою про повернення суми позики в загальному розмірі 51 560,13 грн., з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків (а.с. 13-14).
Досудова вимога залишилась без задоволення. Матеріали справи доказів зворотного не містять, як і не містять доказів часткового погашення відповідачем заборгованості.
Наявність оригіналу боргової розписки у позивача (кредитора) також свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане позичальником.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у позивача ОСОБА_1 виникло право звернення до суду за захистом порушених прав та стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики та таке право підлягає судовому захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності із ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності із ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності із ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт укладання договорів позики між сторонами підтверджується розписками, в яких зазначена сума коштів, яка була надана відповідачу ОСОБА_2 позивачем ОСОБА_1 із зазначенням кінцевого строку виконання зобов'язань за даною розпискою щодо повернення суми позики (20.09.2020 року та 01.05.2022 року відповідно).
Під час розгляду справи вказані обставини не були будь-яким чином спростовані відповідачем.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами позики.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 986,96 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 9-10, 31).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524, 530, 533, 610, 1046, 1047, 1048 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 17.06.2020 року у розмірі 17 960,00 грн., заборгованість за договором позики від 18.01.2022 року у розмірі 13 697,00 грн. та судовий збір 968,96 грн., а всього стягнути 32 625 (тридцять дві тисячі шістсот двадцять п'ять) гривень 96 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 23.03.2026 року.
Суддя: Осіпенко Л.М.