Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Кліменко М.Р.,
суддів Гриціва М.І. і Таран Т.С.,
за участю прокурора Пересунька С.В.,
потерпілого ОСОБА_4
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 7 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 січня 2010 року щодо ОСОБА_5
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
такого, що не мав судимості,
засуджено за ч.1 ст.122 КК України на 1 рік 8 місяців обмеження волі; за ч.1 ст.296 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 8 місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 1221 гривню на відшкодування матеріальної шкоди, 15000 гривень на відшкодування моральної шкоди та 550 гривень на оплату послуг адвоката.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19 січня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
ОСОБА_5 засуджений за те, що він 26 квітня 2009 року, приблизно о 23 год., у стані алкогольного сп'яніння, біля магазину “Ванда”, розташованого на вул.Леніна у смт.Червоноарміську Житомирської області, умисно, з хуліганських спонукань, виражаючи особливу зухвалість та явну неповагу до загальноприйнятих норм моралі, підбіг до ОСОБА_4, який їхав на велосипеді, та безпричинно вдарив ногою по велосипеду, від чого той впав на асфальт, потім завдав йому приблизно сім ударів ногами та руками по різних частинах тіла та заподіяв середньої тяжкості тілесні ушкодження. Також ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1300 гривень.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 зазначає про невідповідність призначеного засудженому ОСОБА_5 покарання тяжкості злочину та його особі. З цих підстав просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_4, який підтримав касаційну скаргу, просив про скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий апеляційний розгляд, думку прокурора Пересунька С.В., який вважав обгрунтованою касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.377 КПК України, в ухвалі апеляційної інстанції, крім інших обставин, мають бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою.
Під час розгляду справи за апеляцією ОСОБА_4 цих вимог закону суд апеляційної інстанції не дотримався.
У апеляції потерпілий ОСОБА_4 порушував питання про скасування вироку суду щодо ОСОБА_5 у зв'язку із м'якістю призначеного йому покарання і посилався на те, що суд не врахував дані про особу ОСОБА_5, те, що йому не було відшкодовано моральну та матеріальну шкоду, та необгрунтовано визнав обставинами, які пом'якшують покарання, його щире каяття та відшкодування шкоди.
Апеляційний суд відхилив апеляцію потерпілого ОСОБА_4 і на обгрунтування висновку про відповідність призначеного ОСОБА_5 покарання вимогам ст. 65 КК України послався на ті ж обставини, що й суд першої інстанції, а саме - позитивні характеристики, визнання вини, щире каяття, часткове відшкодування шкоди.
Такий висновок суду апеляційної інстанції не грунтується на законі та суперечить доказам, що є у матеріалах справи. Суд не зазначив, на підставі яких даних дійшов висновку про позитивні характеристики ОСОБА_5, оскільки до наявних у матеріалах справи даних, що характеризують його особу, можуть бути віднесені лише дані довідки виконкому Червоноармійської селищної ради про те, що заяв та скарг на ОСОБА_5 до виконкому не надходило, дані довідки Червоноармійської ЦРЛ про те, що він перебуває на обліку у наркологічному відділенні лікарні з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання канабіоїдів. Ці дані не можуть бути визнанні такими, що позитивно характеризують особу засудженого, а інших даних у матеріалах справи немає.
Відповідно до вимог ст.66 КК України, щире каяття як обставина, яка пом'якшує покарання, припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки через її щирий осуд, визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність.
Як убачається з матеріалів справи, такі обставини під час розгляду справи не були встановлені, ОСОБА_5 частково визнавав свою вину, свої дії не засуджував, відповідальність за виникнення конфлікту покладав на потерпілого ОСОБА_4
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Апеляційного суду Житомирської області від 19 січня 2010 року щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.
Під час нового апеляційного розгляду справи суду необхідно дотриматись вимог кримінально-процесуального закону щодо апеляційного розгляду справ і постановити законне і обгрунтоване рішення. За умови підтвердження обсягу обвинувачення та відсутності інших обставин, які можуть істотно вплинути на висновки щодо виду та розміру покарання, призначене ОСОБА_5 покарання слід вважати м'яким.
Керуючись ст.ст.395-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 січня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж апеляційного суду.
Кліменко М.Р. Гриців М.І. Таран Т.С.