Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Міщенка С.М.,
суддів Вус С.М. і Таран Т.С.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 05 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Березівського районного суду Одеської області від 12 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 8 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
таку, що не має судимості,
засуджено за ч.3 ст.191 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком 3 роки; за ч.1 ст.366 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
На підставі ст.76 КК України на неї покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Постановлено стягнути:
солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь Березівської міської ради Одеської області матеріальну шкоду в сумі 1939 грн. 13 коп.;
солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Березівської міської ради Одеської області матеріальну шкоду в сумі 12298 грн.35 коп.; з ОСОБА_5 на користь Березівської міської ради Одеської області матеріальну шкоду в сумі 2335 грн.74 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 залишений без зміни.
Цим вироком також засуджені ОСОБА_3 і ОСОБА_6, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржуються.
ОСОБА_5 засуджена за те, що вона, за обставин, встановлених судом і наведених у вироку, працюючи на посаді директора учбово-виховного комплексу “Загальноосвітня установа 1 ступеня-дошкільний навчальний заклад”, зловживаючи службовим становищем, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6, у період з грудня 2005 року по березень 2008 року уклала фіктивні контракти на виконання робіт, які підписувались ОСОБА_6, а з 1 грудня 2006 року фіктивно оформила її в учбово-виховний комплекс на постійну роботи і за цей період їй незаконно була нарахована заробітна плата на загальну суму 12298 грн. 35 коп.
У період з липня 2006 року по лютий 2008 року ОСОБА_5, зловживаючи службовим становищем, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, уклала фіктивні трудові контракти на виконання робіт, які ОСОБА_3 не підписувала, і за цей період їй незаконно була нарахована заробітна плата на загальну суму 3879 грн. 13 коп.
Крім того, в період з липня 2007 року по січень 2008 року ОСОБА_5 умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 уклала фіктивні трудові контракти на виконання робіт, частину з яких ОСОБА_7 не підписувала і за цей період їй незаконно була нарахована заробітна плата на загальну суму 2335 грн. 74 коп.
ОСОБА_5 у період з грудня 2005 року по березень 2008 року умисно, вносила у книгу наказів учбового закладу, табелі обліку робочого часу в установі і трудову книжку ОСОБА_6 завідомо неправдиві відомості про зарахування ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 на роботу, їх звільнення і відпрацьованого часу.
На підставі табелів обліку робочого часу, в які ОСОБА_5 вносила завідомо неправдиві відомості, бухгалтерія Березівської міської ради Одеської області у період з грудня 2005 року по березень 2008 року незаконно нарахувала заробітну плату ОСОБА_6 на загальну суму 12298 грн.35 коп., ОСОБА_3 на загальну суму 3879 грн.13 коп., ОСОБА_7 на загальну суму 2335 грн.74 коп., що завдало матеріальної шкоди Березівській міській раді Одеської області на загальну суму 18513 грн.22 коп.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_5 Захисник просить судові рішення щодо ОСОБА_5 змінити, перекваліфікувати її дії з ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України та на підставі Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року звільнити її від кримінальної відповідальності, скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Кравченко Є.С., яка вважала, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, та у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей підтверджуються сукупністю доказів, зібраних в установленому законом порядку та належно досліджених у судовому засіданні.
Так, засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_5 запропонувала їм оформитись на роботу, фактично в установі вони не працювали, а заробітну плату отримували в банку і передавали ОСОБА_5
Аналіз доказів, на які послався суд, свідчить про правильність висновків суду та повну доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочинів.
Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_4 про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, є необґрунтованими, вони спростовуються наведеними у вироку доказами, які зібрані в установленому законом порядку, належно досліджені, правильно оцінені судом і обґрунтовано покладені судом на підтвердження винуватості ОСОБА_5
У апеляційному порядку справу розглянуто відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, всі доводи апеляції захисника були ретельно перевірені і відхилені з наведенням аргументованих мотивів.
Також відсутні підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року.
Як передбачено ст.1 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, звільненими від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, можуть бути особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_5 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким, а тому відсутні підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі Закону України “Про амністію”.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства та судового розгляду справи, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень, не виявлено.
Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України. Суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про її особу, а також інші обставини і обрав покарання, яке є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.395-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Міщенко С.В. Вус С.М. Таран Т.С.