ЄУН 201/3243/26
Провадження № 2/201/3370/2026
про залишення позовної заяви без руху
18 березня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Покопцевої Д.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177, 184-186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Маріупольської міської військової адміністрація Маріупольського району Донецької області про визнання права власності за законом
Рух справи
11.03.2026р. позивачка через підсистему «Електронний суд» звернулася до Соборного районного суду м. Дніпра із вказаною позовною заявою, датованою 11.03.2026р., в якій просить визнати за нею право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026р. для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.
Щодо можливості прийняття позову до розгляду
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо відповідності позовної заяви вимогам ст.175 ЦПК України.
Згідно п.п.1-10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява має містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч наведеному позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Стосовно виконання вимог ст. 177 ЦПК України
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Разом з тим, в другому абзаці ч. 1 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Так, ч. 7 ст. 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані та реєстровані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Тобто лист з описом вкладення підтверджує вміст вкладення до поштового відправлення, тоді як квитанція або касовий чек є фінансовим документом, який підтверджує лише оплату, а не вміст вкладення (див. ухвалу Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 160/23936/23).
Формулювання ч. 7 ст. 43 ЦПК України не передбачає множинного тлумачення цієї норми процесуального права, вимагає підтвердження саме вмісту вкладення, а не оплати.
Отже, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є, зокрема, надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач звернувся до суду із позовом через підсистему «Електронний суд» саме в електронній формі, йому необхідно було додати до позовної заяви належний доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів на адресу місцезнаходження відповідача.
Водночас, згідно відповіді згідно відповіді № 2480450 від 18.03.2026р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Маріупольської міської військової адміністрація Маріупольського району Донецької області є Донецька обл., місто Маріуполь, пр.Миру, будинок 70. Через окупацію м. Маріуполя Донецької області поштове сполучення із ним припинено. Але відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (електронному суді) в обов'язковому порядку.
Відповідачем у справі зазначено Маріупольську міську військову адміністрацію Маріупольського району Донецької області, яка згідно з законом є юридичною особою (ЄДРПОУ 45929251) та зобов'язана мати зареєстрований електронний кабінет, а тому позивачці слід надати суду докази відправки позову разом із доданими до нього матеріалами в електронний кабінет Маріупольської міської військової адміністрації Маріупольського району Донецької області.
Щодо залучення третіх осіб у справі
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
За змістом ч. 3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Частиною 5, 6 ст. 53 ЦПК України передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 187 ЦПК України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Зазначення у вступній частині позовної заяви які, на думку позивача, мають приймати участь в судовому розгляді в якості третьої особи, не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи при відкритті суддею провадження у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 990/222/23, провадження № 11-155заі23).
Враховуючи наведене, предмет спору та характер спірних правовідносин пропоную позивачці вказати, на яких підставах належить залучити до участі у справі як третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і яким чином рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Крім того, позивачці пропонується звернути увагу на те, що вона як позивач має процесуальний обов'язок подання доказів разом з поданням позовної заяви (ч. ст. 83 ЦПК України). Але вказуючи ОСОБА_4 своїм братом, вона не зазначила доказів цього у позовній заяві і всупереч наведеним положенням ст.83 ЦПК України не надала цих доказів разом із позовною заявою.
Також суд при постановленні цієї ухвали наполегливо пропонує позивачці звернути увагу на належність визначеного нею відповідача, поскільки таке визначення є її правом, якому кореспондується обов'язок суду перевірити належність відповідача; у випадку встановлення, що відповідач є неналежним, суд має відмовити у задоволенні позову.
Підсумки
Враховуючи викладене, позивачці слід подати суду позовну заяву, яка, окрім вже в ній викладеного, має містити: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви разом із доказами направлення відповідачу цієї уточненої позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачці, що неврахування нею пропозицій суду про звернення уваги стосовно третіх осіб та належності відповідача не потягне за собою повернення позовної заяви.
Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської військової адміністрація Маріупольського району Донецької області про визнання права власності за законом, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишити без руху, про що повідомити позивача, надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала не оскаржується.
Суддя: Д.О. Покопцева