Номер провадження 22-ц/821/555/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №703/2937/25 Категорія: 304090000 Овсієнко І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
19 березня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»(далі - ТОВ «Українські фінансові операції») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір №4377475 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит в сумі 1000,00 грн. строком на 350 днів шляхом переказу на його платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом кожні 25 днів.
11.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору №4377475 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.02.2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит в сумі 4000,00 грн. шляхом переказу на його платіжну картку.
23.09.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №23/09/2024, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №4377475 від 11.02.2024 перейшло від ТОВ «Лінеура Україна» до позивача.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по кредитному договору від 11.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 48650,00 грн., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами первісним кредитором у сумі 28150,00 грн. та процентів, нарахованих ТОВ «Українські фінансові операції» за 124 календарних днів у розмірі 15500,00 грн., яку товариство просило суд стягнути на свою користь з відповідача.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за договором №4377475 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.02.2024 у розмірі 5000,00 грн., а також 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього 6000,00 (шість тисяч) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що наявними письмовими доказами в повній мірі доводиться, що 11.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 4377475 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, а також додатковий договір до договору № 4377475. Сторонами договору в належній формі погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.
Разом із тим із матеріалів, наданих відповідачем після постановлення заочного рішення від 31.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом із 22.09.2022, що встановлено судом із копії військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 29 липня 2022 року, копії посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 01 лютого 2025 року, копії довідки військової частини НОМЕР_3 під №5707 від 12 листопада 2024 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, копії довідки військової частини НОМЕР_4 під № 988 від 30 вересня 2025 року.
Судом зауважено, що на ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції представник ТОВ «Українські фінансові операції» - адвокат Лисенко Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просив рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків скасувати та ухвалити у даній частині нове судове рішення, яким задовольнити позов частково, стягнувши на користь товариства відсотки за користування кредитом у розмірі 25650,00 грн.
Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано презумпцію правомірності правочину та обов'язковість його виконання на погоджених сторонами умовах - Договір № 4377475 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.02.2024 року.
Судом також не враховано, що пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розповсюджуються лише на мобілізованих позичальників.
Позивачем здійснено перерахунок відсотків за користування кредитними коштами з урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року, а тому розмір відсотків становить 25 650 грн., а не 43 650,00 грн. як було заявлено у позовній заяві.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує, що відповідач має право на визначеному законом пільгу як військовослужбовець, який брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Крім того, сторонами, після ухвалення рішення судом було погоджено порядок погашення заборгованості та виконано його, після чого позивачем надано відповідачу довідку від 29.12.2025 про виконання зобов'язань за кредитним договором, сплату заборгованості та відсутність претензій.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.
При розгляді справи встановлено, що 11.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір №4377475 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІКС товариства.
Відповідно до п. 1.2 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 1000,00 грн.
Відповідно до п. 1.3 договору строк кредитування 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.
Пунктом 1.4.1 договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.
Відповідно п. 2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку клієнта № НОМЕР_5 .
Відповідно до підп. 5.1.3 п. 5.1 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
11.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору №4377475 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІКС товариства.
Відповідно до п. 1.2 цього договору на умовах, встановлених договором, товариство надає клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 4000,00 грн.
Відповідно до п. 1.5 договору строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними, відповідно до п. 1.3 договору.
Пунктом 1.6 договору передбачено, що за користування кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п.1.4 договору.
Відповідно п. 2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку клієнта № НОМЕР_6 .
Додатками №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4377475 від 11.02.2024 в редакції Додаткової угоди №4377475-Т1 від 11.02.2024 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Додатком №2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4377475 від 11.02.2024 є інформаційне повідомлення.
11.02.2024 ОСОБА_1 електронним підписом 33570 підписав кредитний договір №4377475 та додатковий договір до нього.
ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов'язання та 11.02.2024 переказало на платіжну картку №5168-7451-7194-3746 1000,00 грн. та 4000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 03.10.2024 №1726-0310, листом ТОВ «Пейтек Україна» від 03.10.2024 №20241003-1564 та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 31 травня 2025 року №20.1.0.0.0/7-250522/51141-БТ, випискою по рахунку, що відкритий на ім'я ОСОБА_1 за 11.02.2024.
Натомість, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання і згідно з розрахунком у нього виникла заборгованість в розмірі 48650,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами первісним кредитором у сумі 28150,00 грн. та нарахованих процентів ТОВ «Українські фінансові операції» за 124 календарних днів у розмірі 15500,00 грн.
23.09.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу №23/09/2024, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1-1.2 договору факторингу).
До договору факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 приєднані підписаний ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024, витяг з реєстру боржників як додаток №1 до договору факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024, платіжну інструкцію від 25 вересня 2024 року про сплату коштів за договором факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024 ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №4377475 від 11.02.2024.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторонами не заперечується факт укладення договору №4377475 від 11.02.2024 року та додаткового договору до договору №4377475 від 11.02.2024 року.
В апеляційній скарзі товариство не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності пільг у відповідача як військовослужбовця передбачених частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згіднозі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного тану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 05/1993/17-ц особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
На підтвердження обставин наявності пільг передбачених вищезазначеним Законом, відповідачем надано військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий 29 липня 2022 року, з якого видно, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом із 22.09.2022. Крім того, відповідно до копії посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій з 01 лютого 2025 року. Також ним долучено копію довідки військової частини НОМЕР_3 під №5707 від 12 листопада 2024 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в якій зазначено періоди перебування в зоні бойових дій та копію довідки військової частини НОМЕР_4 під №988 від 30 вересня 2025 року про те, що відповідач перебуває на військовій службі за контрактом з 22.09.2022 року.
Таким чином, у період виконання умов кредитного договору, а також станом на момент ухвалення судом першої інстанції рішення, відповідач мав статус військовослужбовця Збройних сил України та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом, а також був відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом, що враховано судом першої інстанції.
Також слід зауважити, що відповідачем долучено до відзиву на апеляційну скаргу довідку ТОВ «Українські фінансові операції» від 29 грудня 2025 року, у відповідності до якої позичальник виконав свої зобов'язався по кредитному договору №4377475 від 11.02.2024 року та згідно з рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №703/2937/25 від 18.12.2025 року. Заборгованість клієнтом сплачена, претензій ТОВ «Українські фінансові операції».
Отже, доводи апеляційної скарги були предметом ретельної перевірки судом апеляційної інстанції, проте на правильність судового рішення не впливають.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» - залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді