Рівненський апеляційний суд
Іменем України
19 березня 2026 року м. Рівне
Справа № 559/193/26
Провадження № 11-сс/4815/46/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
апелянта - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами прокурора апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 січня 2026 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Дубенської окружної прокуратури щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, адресована в порядку ст. 214 КПК України, не містить достатньо відомостей з покликанням на належні й допустимі докази, які б давали підстави для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали, як незаконної, і просить зобов'язати прокурора Дубенської окружної прокуратури внести відомості в ЄРДР за ст. 366 КК України щодо службових осіб поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі його повідомлення про злочин (вих. № 260116/06/38 від 16 січня 2026 року), скоєний свідомо службовими особами.
Доводить, що працівники патрульної поліції відносно нього вчинили суспільно-небезпечне діяння, зокрема, зробили підробку службових документів суворої звітності, а відтак, існування двох різних документів з однаковою серією та номером, на його думку, свідчить про наявність складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора, яка вважає ухвалу слідчого судді законною і просить залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Чинним КПК України (глава 26) передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування.
З аналізу ст. 303 КПК України слідує, що під час досудового розслідування - стадії кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, можуть бути оскаржені лише дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора, перелік яких є вичерпним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості щодо короткого викладу обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий і прокурор.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із всіх заяв чи повідомлень про події, у яких не має достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про злочин до ЄРДР, чим саме обґрунтоване не внесення таких відомостей та вирішує питання про наявність чи відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 в порядку ст. 214 КПК України 18.01.2026 року подано заяву за фактом можливих неправомірних дій щодо нього, зокрема, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, за фактом підробки офіційних документів службовими особами - працівниками патрульної поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Згідно заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 18 січня 2026 року, ОСОБА_6 оспорює правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, а саме складання щодо нього працівниками патрульної поліції певних документів, що є предметом перевірки при розгляді справи про адмінправопорушення судом.
З урахуванням наведеного, слідчим суддею правомірно прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Дубенської окружної прокуратури щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає, як не вбачає і істотних порушень вимог КПК України при розгляді скарги ОСОБА_6 , які б слугували безумовною підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 січня 2026 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Дубенської окружної прокуратури щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2