Справа № 524/10679/24 Номер провадження 22-ц/814/1304/26Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
19 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Білокінь Олегом Олександровичем,
на заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11 серпня 2025 року, постановлене суддею Андрієць Д.Д.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
18.09.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 21.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №6292451 про надання споживчого кредиту. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Укладаючи указаний кредитний договір сторони зобов'язання вчинили дії, передбачені статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав такий договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджує добровільне укладення ним відповідного правочину та погодження істотних умов кредитування.
Сторонами зобов'язання погоджено: сума кредиту - 12800,00 грн; строк кредиту - 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні; детальні терміни та дата останнього платежу - 16.01.2021.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 12800,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Зазначає, що відповідач допустив порушення умов зобов'язання та не внесів кошти відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів.
Після відступлення на користь позивача права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок первинного кредитора, ні його правонаступника. Із підстав викладеного, просить захистити порушене право та стягнути з відповідача на користь позивача, як правонаступника первинного кредитора, заборгованість за кредитним договором у розмірі 51008,00 грн, із якої: 12800,00 грн - сума кредиту; 22924,80 грн - сума процентів за користування кредитом; 15283,20 грн - нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів. Також просить стягнути із відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу, які склали 10 000,00 грн.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.08.2025 позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість у розмірі 51008,00 грн та судові витрати в сумі 12422,40 грн.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору та погодження його сторонами істотних умов зобов'язання. Також суд першої інстанції визнав підтвердженими належними доказами порушення відповідачем умов зобов'язання та виникнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками у розмірі заявленому до стягнення та не спростованого відповідачем.
Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 27.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.08.2025 по цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Не погодившись із таким рішенням відповідач, в інтересах якого діє представник - адвокат Білокінь О.О., оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Зазначає, що із поданого позивачем до суду договору факторингу від 25.09.2023 та витягу з Реєстру боржників не слідує, що на користь позивача було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 51008,00 грн, а лише на кошти у сукупному розмірі 35724,80 грн. Тобто, заявлена позивачем до стягнення сума процентів у розмірі 15283,20 грн у поданому позивачем до суду витязі з реєстру боржників відсутня, що виключає підстави її стягнення на користь позивача в межах заявленого спору.
Звертає увагу, що поданий позивачем до суду в копії витяг з Реєстру боржників фактично містить відбиток печатки лише позивача та підпис його генерального директора. При цьому, оригінал реєстру боржників судом не досліджувався, а без цього, на думку сторони відповідача, неможливо зробити правильні висновки щодо обсягу прав позивача по відношенню до відповідача. Також у справі відсутні докази, які б підтверджували вручення відповідачу повідомлення ТОВ «Авентус Україна» про відступлення права на користь позивача. Тоді як ТОВ «Авентус Україна» участі у справі не приймало та не висловило своєї позиції щодо заявлених позовних вимог, зокрема, чи відступало воно на користь позивача вимоги по відношенню до відповідача.
Наголошує, що станом на 25.09.2023 ТОВ «Авентус Україна» не могло відступити на користь позивача право вимоги за основним боргом в сумі 12800,00 грн, оскільки строк дії кредитного договору спливав лише 16.01.2024. Таким чином, станом до 25.09.2023 (дата договору факторингу) ТОВ «Авентус Україна» з урахуванням положень п.5.4. договору від 21.01.2023 про надання споживчого кредиту, реалізувало право вимоги по відношенню до відповідача щодо повернення у повному обсязі кредиту, строк виплати якого ще не настав.
Посилаючись на пункт 9.2. кредитного договору, за змістом якого договір є укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін. Між тим, у справі відсутні дані про те, що зі сторони ТОВ «Авентус України» були виконані такі дії.
Просить урахувати, що наявна у справі довідка ТОВ «Пейтек Україна» від 10.10.2023 не містить відомостей, що платіж вчинено на виконання ТОВ «Авентус Україна» зобов'язань за договором від 21.01.2023 про надання споживчого кредиту із відповідачем.
Наголошує на відсутності у справі доказів, які б підтверджували, що платіжна картка НОМЕР_1 належить відповідачу. Обставини викладеного, на думку сторони відповідача, підтверджуються тим фактом, що позивач просив суд витребувати у АТ «Універсал Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності такої картки відповідачу та зарахування на неї кредитних коштів.
Зазначає, що постановлений до стягнення розмір правничих витрат є вочевидь завищеним, а тому підлягає зменшенню до 1500,00 грн.
Вважає, що районний суд допустив порушення норм процесуального закону розглянувши справу за відсутності відповідача, який просив відкласти розгляд справи з підстав зайнятості його представника в іншому судовому засіданні
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28.01.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 02.02.2026.
В описовій частині апеляційної скарги представником відповідача - адвокатом Білоконь О.О. заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін та його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке задоволенню не підлягає з таких підстав
Відповідно до частини першої статті 274 ЦПК України упорядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Із огляду на викладені норми процесуального права та враховуючи, що предметом перегляду є рішення суду першої інстанції з ціною позову 51008,00 грн, що є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на поточний рік, апеляційний суд вважає заявлене відповідачем клопотання невмотивованим, тоді як характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та конкретні обставини у справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Наведена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contrele Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
27.02.2026 до апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку останній просив залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, постановивши до стягнення з відповідача правничі витрати понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 8 000,00 грн.
18.03.2026 до апеляційного суду надійшла заява відповідача, яка за своїм змістом є доповненням до апеляційної скарги, яка подана поза межами строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, а тому апеляційним судом до уваги не приймаються.
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд виходить із наступного.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №6292451 про надання споживчого кредиту.
Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і піключення до веб-сайту/ІТС Товариства (п.1.1.).
Сума кредиту складає 12800,00 грн (п.1.3.); строк кредиту: 360 днів (п.1.4.). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,99% у день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору (п.1.5.1.); знижена процентна ставка 0,995% у день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо споживач до 20.02.2023 або протягом 3-х календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку із чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки (п.1.5.2.).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 13458,45% річних (п.1.7.1., п. 1.7.2.).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 104499,20 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 100678,40 грн (п.1.8.1, п.1.8.2.).
Пункт 10 договору містить відомості про реквізити сторін, зокрема, позичальника, а також відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4496, 21.01.2023 20:42:10./а.с.10-14 т.1/
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №6292451 від 21.01.2023 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит./а.с.15 т.1/
До позовної заяви приєднано Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який містить відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4496, 21.01.2023 20:42:10./а.с.17-18 т.1/
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №6292451 від 21.03.2023, складеного відносно позичальника ОСОБА_1 за період із 21.01.2023 по 24.09.2023, загальна сума боргу становить 35724,80 грн, із яких: 12800,00 грн - борг за тілом кредиту; 22924,80 грн - заборгованість за відсотками./а.с.21-27 т.1/
25.09.2023 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, за яким фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за яким настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (п.1.1.).
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
В день коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов'язаний передати фактору інформацію згідно реєстру боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку №5 до цього договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному виді (додаток №6)./а.с.36-43 т.1/
25.09.2023 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» складено: Акт прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді за договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023; Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023./а.с.44,45 т.1/
25.09.2023 складено Витяг з Реєстру боржників, який є додатком №1 до договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023, який містить відомості про особу боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 6292451; сума заборгованості за основною сумою боргу - 12800,00 грн; сума заборгованості за відсотками - 22924,80 грн; сума заборгованості разом 35724,80 грн; кількість днів прострочення виконання зобов'язання - 217./а.с.29 т.1/
На підтвердження виконання умов договору факторингу позивачем надано копії платіжних інструкцій в національній валюті від 29.09.2023 №№1079-1083./а.с.47-49 т.1/
25.09.2023 ТОВ «Авентус Україна» на електронну адресу позичальника надіслано повідомлення про відступлення прав вимоги на користь ТОВ «Фінтраст Україна»./а.с.19 т.1/
10.10.2023 ТОВ «Пейтек Україна» повідомило ТОВ «Авентус Україна» листом №20231010-3, що товариство внесено в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 27.08.2021 серії ФК №В0000338, ліцензія НБУ на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, видана НБУ (рішення від 29.05.2023 №21/990-РК). Між підприємствами укладено договір про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16.02.2022. Серед іншого, 21.01.2023 20:43:03 на суму 12800,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» - fe185452-556e-419d-96c9-07979839e289, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 33356512, Session ID - 018963632919, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 ./а.с.72-74 т.1/
До позовної заяви надано: Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (нова редакція), затвердженого наказом №205-ОД директора товариства Довгаль В.В. від 10.02.2022./а.с.62-71 т.1/
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із того, що кредитні відносини, передбачають наявність певних зобов'язань між сторонами, зокрема обов'язку кредитора надати кошти, а позичальника - повернути кошти та сплатити проценти.
Свій обов'язок з повернення коштів, сплати відсотків відповідач не виконав, у зв'язку із чим суд першої інстанції визнав вимоги позивача у цій частині обґрунтованими та доведеними. Тому приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем, районний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №6292451 від 21.01.2023 у сумі 51008,00 грн.
Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення, в межах доводів апеляційної скарги із такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може з таких підстав.
Стосовно порушення норм процесуального права, колегія суддів ураховує наступне
Умови проведення заочного розгляду справи регламентовані статтею 280 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення). Зокрема, за правилами частини першої наведеної норми суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із частинами першою, п'ятою статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Днем вручення судової повістки є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України)
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
Із матеріалів справи убачається, що 16.12.2024 відповідач ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи №524/10679/24, у тому числі ухвалою суду від 02.10.2024 про відкриття провадження, яка містить роз'яснення щодо права та строку на подачу відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення копії цієї ухвали./а.с.93 т.1/
25.11.2024 судове засідання у справі відкладено у зв'язку із неявкою осіб, які беруть участь у справі, про що секретарем складено довідку; розгляд справи відкладено на 05.03.2025./а.с.90 т.1/
16.12.2024 відповідач отримав у приміщенні суду повістку про виклик до суду на 05.03.2025./а.с.94 т.1/
04.03.2025 представник відповідача - адвокат Білокінь О.О. звернувся в суд із заявою про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді та про відкладення розгляду справи, надавши адвокату час підготуватися до участі у засіданні./а.с.95-96 т.1/
05.03.2025 судове засідання у справі відкладено у зв'язку із неявкою осіб, які беруть участь у справі, про що секретарем складено довідку; розгляд справи відкладено на 01.04.2025./а.с.143 т.1/
06.03.2025 представник відповідача - адвокат Білокінь О.О. отримав судову повістку про виклик до суду в його електронному кабінеті, про що складено довідку про доставку електронного документа./а.с.144 т.1/
26.03.2025 представник відповідача - адвокат Білокінь О.О. звернувся в суд із клопотанням про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та ухвалою суду від 28.03.2025 у задоволенні такого клопотання відмовлено з підстав відсутності вільних залів, обладнаних системами для проведення судових засідань у режимі відеоконференції./а.с.150-151, 155 т.1/
01.04.2025 судове засідання у справі відкладено у зв'язку із неявкою осіб, які беруть участь у справі, про що секретарем складено довідку; розгляд справи відкладено на 19.05.2025./а.с.162 т.1/
05.04.2025 представник відповідача - адвокат Білокінь О.О. отримав судову повістку про виклик до суду в його електронному кабінеті, про що складено довідку про доставку електронного документа./а.с.165 т.1/
19.05.2025 представник відповідача - адвокат Білокінь О.О. звернувся в суд із клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав його зайнятості в іншій справі та подальший розгляд справи у режимі відеоконференції з використанням ним власних технічних засобів./а.с.167 т.1/
Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 19.05.2025 клопотання представника відповідача - адвокат Білокінь О.О. розгляд справи у режимі відеоконференції з використанням ним власних технічних засобів - задоволено./а.с.171 т.1/
19.05.2025 судове засідання у справі відкладено у зв'язку із неявкою осіб, які беруть участь у справі, про що секретарем складено довідку; розгляд справи відкладено на 11.08.2025./а.с.173 т.1/
31.05.2025 представник відповідача - адвокат Білокінь О.О. отримав ухвалу суду від 19.05.2025 та судову повістку про виклик до суду в його електронному кабінеті, про що складено довідки про доставку електронного документа./а.с.172, 175 т.1/
11.08.2025 відповідач звернувся в суд із клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості його адвоката в іншій справі./а.с.179 т.1/
Відтак, відповідач, в інтересах якого діє представник - адвокат Білокінь О.О., будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з'явився в судове засідання без поважних причин, яким не може вважатися надання переваги участі в іншій справі. Оскільки уповноважений представник відповідача на власний розсуд визначає пріоритетність участі у судових засіданнях, призначених на одну дату, з урахуванням значущості відповідної справи та прав і інтересів особи, представництво якої він здійснює.
Разом із цим адвокатом Білокінь О.О. не наведено та не обґрунтовано обставин, які б свідчили про неможливість розгляду справи у призначеному судовому засіданні або про необхідність вчинення процесуальних дій, що потребують його обов'язкової особистої участі. Тоді як відкладення судового засідання є правом суду, яке реалізується за наявності обставин, що унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні, а не лише з підстав неявки учасника справи.
Позивач не заперечував проти вирішення справи в заочному порядку. Тоді як відповідач, чиї інтереси в суді представляв адвокат Білокінь О.О., не реалізував належне йому право на подачу відзиву на позовну заяву ні протягом 15 днів з дня ознайомлення із матеріалами справи, ні в ході судового розгляду справи, провадження за яким тривало майже 8 (вісім) місяців.
Натомість, представник відповідача - адвокат Білокінь О.О., диспозитивно розпорядившись належними йому процесуальними правами, звернувся в суд із заявою про залишення позовної заяви без руху, обґрунтування якої в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому за правилами частини четвертої статті 12 ЦПК України особа несе ризик настання наслідків із цим пов'язаних.
При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції викладене врахував та дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості розгляду в заочному порядку і підстав вважати, що оскаржуване судове рішення постановлене із порушенням вимог пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, колегія суддів не вбачає.
Стосовно відступлення права вимоги за кредитним договором, колегія суддів ураховує наступне
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У відповідності до статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 (справа №10/5026/995/2012) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/15965/17).
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №905/306/17 сформовано висновок, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №129/1033/13-ц від 18.03.2020, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Відповідно, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Як убачається із матеріалів справи, укладаючи договір факторингу, сторони зобов'язання обумовили умову, яка полягає у тому, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за яким настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (п.1.1.).
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідний договір факторингу містить обов'язкові реквізити сторін, включно із підписами уповноважених представників та відтисками печаток підприємств, дійсність якого презуміюється. На підтвердження дотримання сторонами зобов'язання викладеної процедури позивачем надано: Акт прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді за договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023; Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023; а також копії платіжних інструкцій в національній валюті від 29.09.2023 №№1079-1083 та Витяг з Реєстру боржників, який є додатком №1 до договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 та який містить відомості про особу боржника ОСОБА_1 .
Умови договору факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірним, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Доводи апеляційної скарги, що наявний у справі Витяг з Реєстру боржників містить відбиток печатки лише позивача та підпис його генерального директора, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки набуття позивачем права вимоги за договором факторингу відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, який містить усі обов'язкові реквізити.
При цьому стороною відповідача в суді першої інстанції не було ініційовано клопотання про витребування оригіналів доказів для їх дослідження, як і не спростовано факт отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, яке 25.09.2023 ТОВ «Авентус Україна» надіслало йому на електронну адресу./а.с.19 т.1/ Тоді як неотримання повідомлення про відступлення права вимоги не звільняє боржника від обов'язку погашення боргу, але дозволяє законно сплачувати кошти попередньому кредитору. Доказів, які б свідчили про виконання боржником зобов'язання на користь первинного кредитора, - матеріали справи не містять.
Обґрунтованих підстав для залучення до участі у справі ТОВ «Авентус Україна» стороною відповідача не наведено та не ініційовано відповідне клопотання у суді першої інстанції, а тому відповідні доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються.
Доводи апеляційної скарги, що станом на 25.09.2023 ТОВ «Авентус Україна» не могло відступити на користь позивача право вимоги за основним боргом в сумі 12800,00 грн, оскільки строк дії кредитного договору спливав лише 16.01.2024 не свідчать про відсутність у позивача права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.01.2023 №6292451, оскільки зі змісту договору факторингу вбачається, що клієнт відступає факторові право грошової вимоги строк виконання якого настав або виникнення у майбутньому (п.1.1.договору).
Із огляду на викладене, колегія суддів відхиляє, як неспроможні, доводи апеляційної скарги відповідача щодо недоведеності набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором.
Стосовно стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, колегія суддів ураховує наступне
Відповідно до вимог статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.
Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.
Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.
Так, згідно із частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
При цьому, згідно із частиною третьою статті 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Водночас частиною п'ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Як убачається із матеріалів справи на підтвердження позовних вимог позивачем, як правонаступником кредитора, надано копію договору №6292451 про надання споживчого кредиту від 21.01.2023, із додатками, який містить персональні дані відповідача, а також паспорт споживчого кредиту, у яких вказано про їх підписання одноразовим ідентифікатором С4496, 21.01.2023 20:42:10.
Між тим, у справі відсутні докази реєстрації відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, а також, що позичальник отримав та у стислі строки (упродовж 1 хвилини 30 секунд до отримання переказу) ознайомився зі складними для розуміння та значними за обсягами договором із додатками та паспортом про споживчий кредит, а також використання ним одноразового ідентифікатора: С4496.
Обставини викладеного ставлять під сумнів добросовісність дій кредитора, який скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Тоді як відсутність доказів, які б підтверджували достовірність, цілісність і незмінюваність відповідного договору, з огляду на позицію Верховного Суду, сформовану у справі №758/14925/23 від 04.02.2026, виключає підстави вважати погодженим позичальником істотні умови кредитування, такі як строк дії договору, розмір неустойки та процентної ставки за користування кредитними коштами, а отже, їх стягнення в судовому порядку.
Доводів на спростування викладеного, матеріали справи не містять, а тому колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків слід відмовити за безпідставністю.
Між тим, наявні у справ дозволяють установити, що первинний кредитор ТОВ «Авентус Україна» не є банківською установою. Між тим, ТОВ «Пейтек Україна» внесено в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 27.08.2021 серії ФК №В0000338, ліцензія НБУ на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, видана НБУ (рішення від 29.05.2023 №21/990-РК). Між підприємствами укладено договір про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16.02.2022 та підтверджено, що 21.01.2023 20:43:03 на суму 12800,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» - fe185452-556e-419d-96c9-07979839e289, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 33356512, Session ID - 018963632919, здійснено переказ призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Належних та допустимих доказів, які б спростовували факт отримання відповідачем 21.01.2023 від ТОВ «Авентус Україна» коштів у розмірі 12800,00 грн, матеріали справи не містять, як і доказів, які б підтверджували їх повернення товариству.
Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 12800,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Доводів на спростування такого розміру стягнення заборгованості сторонами не надано. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Стосовно стягнення судових витрат, колегія суддів ураховує наступне
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Як убачається із матеріалів справи представництво інтересів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в суді першої інстанцій забезпечувалося адвокатом Городніщевою Є.О. на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №26/08-2024 від 26.08.2024./а.с.34-35 т.1/
06.09.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О. складено акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №26/08-2024 від 26.08.2024, що включає у себе надання таких послуг: 1) зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та аналізу наданих документів - 1 год/сума 1000,00 грн; 2) аналіз практики та правових позицій Верховного Суду - 1 год/сума 1000,00 грн; 3) оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту - 3 год/ сума 3000,00 грн; 4) підготовка позовної заяви та клопотання - 4 год/ сума 4000,00 грн; 5) підготовка адвоката до судових засідань, участь у судових засіданнях - 1 год/сума 1000,00 грн; разом 10000,00 грн./а.с.28 т.1/
Згідно із рахунком на оплату №4552-06/09-2024, складеним адвокатом Городніщевою Є.О. клієнту ТОВ «ФК «Фінтраст» надано послуги: 1) зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та аналізу наданих документів - 1 год/сума 1000,00 грн; 2) аналіз практики та правових позицій Верховного Суду - 1 год/сума 1000,00 грн; 3) оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту - 3 год/ сума 3000,00 грн; 4) підготовка позовної заяви та клопотання - 4 год/ сума 4000,00 грн; 5) підготовка адвоката до судових засідань, участь у судових засіданнях - 1 год/сума 1000,00 грн; разом 10000,00 грн./а.с.20 т.1/ Натомість, витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції визначені на суму 8 000,00 грн.
Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем в судах першої та апеляційної інстанцій становить 18 000,00 грн, колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір стягнення не є співмірним зі складністю справи, та обсягом наданих адвокатом правничих послуг. Зокрема, в контекст того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 000,00 грн правничих витрат, понесених в судах першої та апеляційної інстанцій. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, які склали 25%, шляхом взаємозаліку, із позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2119,60 грн (2725,20 грн (судовий збір відповідача) - 605,60 грн (судовий збір позивача).
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Білокінь Олегом Олександровичем, - задовольнити частково.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11 серпня 2025 року- скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором у сумі 12800,00 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2119,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак