Справа № 528/799/25 Номер провадження 22-ц/814/1717/26Головуючий у 1-й інстанції Попадюк С. С. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
19 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Цокало Тетяною Михайлівною,
на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 03 грудня 2025 року, постановлене суддею Попадюк С.С.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23.06.2025 ТОВ «Споживчий центр» звернулося в Гребінківський районний суд Полтавської області з указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 10.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №10.09.2024-100001631. За умов такого договору позичальник отримав кредит у розмірі 15000,00 грн, строком кредитування - 140 днів, погодивши розмір процентної ставки - 1% за один день користування кредитом та комісії - 15% від суми кредиту, що дорівнює 2250,00 грн.
На виконання указаного кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 15000,00 грн. Остання вчиняла заходи спрямовані на визнання боргу, а саме, здійснила часткову сплату по указаному кредитному договору на суму 3230,98 грн від 23.09.2024.
Після цього відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором припинила виконувати, у зв'язку із чим станом на 23.06.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 42519,02 грн, із яких: 15000,00 грн - основний борг; 18900,00 грн - проценти; 1119,02 грн - комісія; 7500,00 грн - неустойка.
Оскільки вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору залишені позичальником без належного реагування, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 у розмірі 42519,02 грн, а також судові витрати, як склали 2422,40 грн.
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 11.07.2025 справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передано за підсудністю до Оржицького районного суду Полтавської області./а.с.29-30/
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 03.12.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 у розмірі 35019,02 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1195,10 грн.
Стягнуто із ТОВ «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 529,20 грн.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачем підтверджено належними доказами факт укладення між сторонами кредитного договору, зобов'язання за яким відповідачка належним чином не виконала, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню за тілом кредиту, відсотками та комісією. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, відповідачка, в інтересах якої діє представник - адвокат Цокало Т.М., оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду змінити, зменшивши розмір заборгованості з 35019,02 грн до 32769,02 грн. Також просить здійснити перерозподіл судових витрат та стягнути із позивача понесені відповідачкою в апеляційному суді правничі витрати, які склали 3000,00 грн.
Зазначає, що аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 2500,00 грн, установлена в п.7 договору фактично є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Згідно зі сталою позицією Верховного Суду, зокрема, сформованою у справі №343/557/15-ц від 20.07.2022, такі умови кредитування є нікчемними, що виключає підстави стягнення з відповідача комісії у розмірі 1119,02 грн.
Також вважає наявними підстави для зміни рішення районного суду в частині стягнення відсотків шляхом їх зменшення із 18900,00 грн до 17769,02 грн. Зазначає, що 23.09.2024 відповідачка здійснила оплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 3230,98 грн, яку кредитодавець зарахував, як сплату частини відсотків у розмірі 2100,00 грн та комісії у розмірі 1130,98 грн. Проте, оскільки нарахована комісія 2250,00 грн є нікчемною, вважає наявними підстави для зарахування вже сплаченої відповідачкою комісії у розмірі 1130,98 грн у рахунок погашення заборгованості за відсотками.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28.01.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 02.02.2026.
20.02.2026 до апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.09.2024 сформована пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), яка є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні статті 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні статті 633 цього Кодексу. Пропозиція містить відомості про електронний підпис кредитодавця - підписано КЕП ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_2 ; а також, що кожна сторінка пропозиції підписана електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е132; будь-які відомості про особу позичальника у пропозиції відсутні./а.с.14-17/
10.09.2024 сформована Заявка кредитного договору №10.09.2024-100001631 (кредитної лінії), яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 10.09.2024 за посиланням https://sgroshi.com.ua/informaciya-o-kompanii згідно із статтю 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024 позичальнику ОСОБА_1 надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 10.09.2024; сума кредиту - 15000,00 грн; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 27.01.2025; реквізити належного позичальнику платіжного засобу - 5169-36ХХ-ХХХХ-0639; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 2250,00 грн.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 6469,13%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 32309,68 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 17309,68 грн. Неустойка: 150,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання./а.с.17-18/
10.09.2024 сформована відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №10.09.2024-10001631 (кредитної лінії)./а.с.18-19/
Додатком до кредитного договору №10.09.2024-10001631 від 10.09.2024 є інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , яке містить відомості про контактні дані позичальника, її місце роботи та повідомлення про кримінальну відповідальність./а.с.19-20/
Передувало укладенню такого кредитного договору ознайомлення позичальника із Паспортом споживчого кредиту, який містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)./а.с.20-22/
17.06.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом №103-1706 повідомлено, що товариство надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене у Державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банку України №3 від 11.11.2013. Між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024.
Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 10.09.2024 17:28:44 на суму 15000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 50597543; призначення платежу: видача за договором кредиту №10.09.2024-100001631./а.с.10/
ТОВ «Споживчий центр» складено довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10.09.2024, що складає: 15000,00 грн - основний борг; 18900,00 грн - проценти; 1119,02 грн - комісія; 7500,00 грн - неустойка, разом 42519,02 грн. Проценти нараховані за період із 10.09.2024 по 27.01.2025./а.с.11/
31.10.2025 АТ КБ «ПриватБанк» листом №20.1.0.0.0/7-251030/49879-БТ повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ); також надано виписку по рахунку за період із 10.09.2024 по 10.09.2024, якою підтверджено зарахування коштів у розмірі 15 000,00 грн, деталі операції IPAY_CREDIT_MC1. Banderu9./а.с.118-119/
Частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із того, що відповідачка, погодивши істотні умови зобов'язання, в односторонньому порядку відмовилася від їх виконання та в установлені строки заборговані суми в повному обсязі не повернула. При цьому, вчинені відповідачкою платежі, були враховані позивачем при визначення розміру заборгованості, а тому районний суд визнав наявними підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, процентах та комісії у сукупному розмірі, заявленому позивачем до стягнення та не спростованому відповідачем.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставності.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками не погоджується з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11, частини другої статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України).
У відповідності до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Так, із пункту 7 Заявки кредитного договору вбачається, що Комісія, пов'язана із наданням Кредиту 2250,00 грн Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Водночас, згідно із частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.
Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).
Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Із урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Недотримання указаних принципів призводить до порушення прав та законних інтересів учасників цивільного обороту.
Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Із огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена, як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.
За наведених обставин, вимоги договору про надання споживчого кредиту в частині нарахування комісії, пов'язаної із наданням кредиту в розмірі 2250,00 грн - є нікчемними, а позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1119,02 грн - такими що не підлягають задоволенню.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, щодо безпідставності направлення кредитором сплачених позичальником коштів у розмірі 1130,98 грн у рахунок погашення заборгованості за комісією, оскільки такі умови кредитування є нікчемними, та наявність підстав для їх зарахування на погашення процентів.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення районного суду слід змінити, зменшивши розмір стягнення заборгованості за кредитним договором із 35019,02 грн до 32769,02 грн.
Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів ураховує наступне
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Як убачається із матеріалів справи представництво інтересів відповідачки ОСОБА_1 в судах першої та апеляційної інстанції забезпечувалося адвокатом Цокало Т.М. на підставі договору №1363 про надання правничої допомоги від 25.08.2025./а.с.50-52/
08.09.2025 представником відповідачки - авдокатом Цокало Т.М. подано до районного суду відзив на позов, у якому, серед іншого, просить стягнути із позивача на користь відповідачки понесені нею судові витрати, надавши у копіях:
- квитанцію №1363 від 25.08.2025 про сплату гонорару в розмірі 9000,00 грн;
- детальний опис виконаних робіт від 08.09.2025, серед яких: надання усної консультації фіксована оплата 1500,00 грн/надана 25.08.2025; ознайомлення із матеріалами позовної заяви фіксована оплата 1000,00 грн/надана 08.09.2025; підготовка та написання заяви по суті - відзив по справі №528/799/25 фіксована оплата 6500,00 грн/надана 08.09.2025; усього 9000,00 грн./а.с.63-75/
15.09.2025 позивачем подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 3000,00 грн./а.с.95-97/
Понесені відповідачкою в суді апеляційної інстанції правничі витрати склали 3000,00 грн, що підтверджується квитанцією №1363-1 від 01.06.2026 та детальним описом робіт (наданих послуг), який включає у себе: підготовку та написання заяви по суту - апеляційної скарги - фіксована оплата 3000,00 грн/надана 01.01.2026-02.01.2026.
Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених відповідачкою у суді першої інстанцій становить 8000,00 грн, колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір стягнення не є співмірним зі складністю справи, та обсягом наданих адвокатом правничих послуг. Зокрема, в контекст того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №127/9918/14.
Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, з позивача на користь позивача підлягає стягненню 1000,00 грн правничих витрат, понесених в суді першої інстанцій, а також 2000,00 грн правничих витрат, понесених відповідачкою в апеляційному суді. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним вимогам, які склали 77%, шляхом взаємозаліку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1029,52 грн (1865,24 грн (судові витрати позивача) - 835,72 грн (судові витрати відповідача).
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - адвокатом Цокало Тетяною Михайлівною, - задовольнити.
Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 03 грудня 2025 року - змінити, зменшивши розмір заборгованості постановленої до стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» за кредитним договором №10.09.2024-100001631 від 10 вересня 2024 року із 35019,02 грн до 32769,02 грн (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят дев'ять гривень дві копійки).
У іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1029,52 грн.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак