Справа № 531/615/25 Номер провадження 22-ц/814/1396/26Головуючий у 1-й інстанції Герцов О.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
19 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року, постановлене суддею Герцовим О.М.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
12.03.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 10.06.2021 ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» подала заявку на отримання кредиту №3860253. ТОВ «Мілоан» направив відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор при введенні якого останній підтвердив прийняття умов кредитного договору №3860253 від 10.06.2021, який також знаходиться у власному кабінеті позичальника.
Передувало укладенню кредитного договору ознайомлення позичальника із усіма умовами та правилами кредитування, які є невід'ємною частиною правочину та розміщені на сайті товариства.
На виконання указаного кредитного договору ТОВ «Мілоан» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн.
Відповідач не виконав належним чином умови зобов'язання унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 8003,00 грн, із яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6003,00 грн - заборгованість за відсотками.
13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №07Т, за яким останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 10.06.2021 за №3860253.
Позивач, набувши право вимоги за кредитним договором, повідомив позичальника про відступлення права вимоги на його користь, зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості.
Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені відповідним договором. Вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору залишені позичальником без належного реагування, а тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №3860253 від 10.06.2021 у розмірі 8003,00 грн, а також судові витрати, включно із витратами на правничу допомогу.
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 06.11.2025 у задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що наявні у справі докази підтверджують, що відповідач не здійснював жодних дій щодо отримання кредиту чи зняття коштів з картки, а його платіжні дані були використані невстановленими особами внаслідок злочинних дій. При цьому позивач не довів, що саме відповідач отримав кредитні кошти, а також, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати чи незаконного використання його платіжних даних.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Зазначає, що на виконання умов кредитного договору первісним кредитором ТОВ «Мілоан» перераховано на картковий рахунок позичальника кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн. Обставини викладеного підтверджуються копією платіжного доручення №48440098 від 10.06.2021, яке, на думку сторони позивача, є належним та допустимим доказом на підтвердження перерахування кредитних коштів. Тоді як факт зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника не входить до компетенції первісного кредитора.
Просить урахувати, що кредитні кошти були перераховані на рахунок № НОМЕР_1 . Тоді як відповідач надав виписку із інших карткових рахунків, які не стосуються зазначеного рахунку. У зв'язку із цим відповідач не довів відсутність перерахування коштів за кредитним договором, оскільки документи щодо рахунку №403021ХХХХХХ7756 ним не подані.
Крім того звертає увагу, що у платіжному дорученні, яким ТОВ «Мілоан» перераховано отримувача ОСОБА_1 2000,00 грн, також указано його ідентифікований код. Однак доказів на спростування відповідності анкетних даних відповідача у зазначених анкеті-заяві та договорі - матеріали справи не містять.
Наголошує, що із наданого представником відповідача витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань неможливо установити чи має кримінальне провадження №12021175450000315 від 22.06.2021 безпосередній чи опосередкований стосунок до договору про споживчий кредит №3860253 від 10.06.2021. Тоді як сама лише наявність номера кримінального провадження, без доказів того, що банківський рахунок, на який було перераховано кредитні кошти за договором, був відкритий не відповідачем або на ім'я третьої особи, що могла б бути причетною до шахрайських дій.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.01.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 08.01.2026.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.06.2021 сформована анкета-заява на кредит №3860253 сайт: miloan.ua; яка містить персональні дані позичальника ОСОБА_1 ; а також відомості про умови кредитування: сума кредиту: 2000,00 грн; строк кредиту: 15 днів з 10.06.2021 по 25.06.2021; сума повернення кредиту: 2003,00 грн; складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту - 0,00 грн; проценти за користування кредитом - 2003,00 грн, нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом./а.с.11/
10.06.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір про споживчий кредит №3860253 (індивідуальна частина), за яким кредитодаець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений у п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1. Договору).
Сума (загальний розмір) кредиту становить 2000,00 грн (п.1.2.); кредит надається на строк 15 днів з 10.06.2021 (п.1.3.). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 25.06.2021 (п.1.4.).
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3,00 грн в грошовому виразі та 4,00% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1.-1.5.2. Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 2003,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишається незмінним та, що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема, позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4. договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань (п.1.5.).
Комісія за надання кредиту: 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1.). Проценти за користування кредитом: 3,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2.). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6.).
Згідно із п.2.3.1.2. договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації та стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Розділом 2.3. Договору сторонами зобов'язання регламентовано домовленість сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої невідомо настане вона чи ні, відповідно до статті 212 ЦК України і яка полягає, серед іншого, продовження користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з п.1.3., п.2.3.1.1, п.2.3.1.2. договору./а.с.27-30/
Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №3860253 від 10.06.2021 є графік платежів; Додаток №2 - Паспорт споживчого кредиту №101418733860253/а.с.31-32/
ТОВ «Мілоан» сформовано платіжне доручення №48440098 від 10.06.2021 про перерахування через ТОВ «ФК «Елаєнс» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 2000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 3860253./а.с.34/
22.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до ЧЧ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області з письмовою заявою із приводу того, що у період часу із 10.06.2021 по 11.06.2021 невідома особа невідомим шляхом оформила кредити на ім'я заявника у різних установах, зокрема: Манівео - на суму 4000,00 грн; Borg u UKF - на суму 6400,00 грн; Мілоан - на суму 2000,00 грн; УкрКредит - на суму 5000,00 грн; Служба миттєвого кредитування - на суму 3100,00 грн. За фактом викладеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення кваліфіковане за ч.1 ст.357 КК України, кримінальне провадження №12021175450000315./а.с.72/
ТОВ «Мілоан» сформовано довідку, яка відображає відомості про щоденні нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором №3860253 боржника ОСОБА_2 за період із 10.06.2021 по 24.08.2021 у загальному розмірі 8003,00 грн, із яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6003,00 грн - борг по відсотках./а.с.15/
13.09.2021 між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та ТОВ «Мілоан» (клієнт) укладено договір факторингу №07Т, за яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1.); на підтвердження відступлення права вимоги надано: Витяг з додатку до договору факторингу №07Т від 13.09.2021, який містить відомості про кредитний договір №3860253 від 10.06.2021 стосовно позичальника ОСОБА_1 , сума заборгованості 8003,00 грн, із яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6003,00 грн - заборгованість за відсотками; Акт прийому-передачі Реєстру Прав вимоги від 13.09.2021 до договору факторингу №07Т від 13.09.2021; копії платіжних інструкцій: №3 від 05.10.2021, №1689 від 04.11.2021, №1 від 03.12.2021, №7 від 10.01.2022, №1937 від 03.02.2022, №2 від 29.06.2022, №2681 від 03.11.2022, №2682 від 03.11.2022, №2829 від 02.12.2022, №2830 від 02.12.2022, №3013 від 03.01.2023, №3014 від 03.01.2023, №3168 від 02.02.2023, №3167 від 02.02.2023, №3337 від 02.03.2023, №3338 від 02.03.2023, №3598 від 04.04.2023, №3597 від 04.04.2023, №3799 від 04.05.2023, №3798 від 04.05.2023, №4016 від 04.06.2023, №4014 від 04.06.2023, №4213 від 04.07.2023, №4212 від 04.07.2023, №4418 від 03.08.2023, №4417 від 03.08.2023, №4593 від 05.09.2023, №4592 від 05.09.2023, №4790 від 23.10.2023, №4791 від 03.10.2023./а.с.14, 17-22, 23/
27.09.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» сформовано досудову вимогу №2573106331-АВ на ім'я ОСОБА_1 , якою повідомлено про відступлення права вимогу та інформовано, що станом на 30.10.2023 загальний розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає оплаті 8003,00 грн./а.с.36/
Відповідачем ОСОБА_1 надано виписки із особових рахунків, відкритих на його ім'я у АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «ПУМБ», якими підтверджено, що у період із 10.06.2021 по 11.06.2021 не його ім'я не здійснювалося зарахування коштів./а.с.73-76/
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що матеріалами справи у їх сукупності, підтверджується, що відповідач не здійснював жодних дій щодо отримання кредиту чи зняття коштів з картки, а його платіжні дані були використані невстановленими особами внаслідок злочинних дій.
Натомість, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б безспірно доводили, що саме відповідач отримав гроші від ТОВ «Мілоан» за кредитним договором або що його дії чи бездіяльність призвели до втрати чи незаконного використання його платіжних даних.
Таким чином, суд першої інстанції визнав відсутніми підстави для покладення на відповідача відповідальності за зобов'язаннями, які виникли внаслідок злочинних дій третіх осіб та не були ініційовані відповідачем, що виключає підстави для задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. При цьому враховує наступне.
Відповідно до вимог статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.
Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.
Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.
Так, згідно із частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
При цьому, згідно із частиною третьою статті 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Водночас частиною п'ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Як убачається із матеріалів справи на підтвердження позовних вимог позивачем, як правонаступником кредитора, надано копії анкети-заяви на кредит №3860253 від 10.06.2021 та договору про споживчий кредит №3860253 від 10.06.2021 (індивідуальна частина), які містять персональні дані відповідача, а також відомості про підписання договору ОСОБА_3 , ТОВ Мілоан. Час: 10.06.2021 22:43./а.с.27/
Між тим, у справі відсутні докази реєстрації відповідача ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, а також, що позичальник отримав та у стислі строки ознайомився зі складними для розуміння та значними за обсягами договором та паспортом про споживчий кредит, а також використання ним одноразового ідентифікатора, відомості про який у справі відсутні.
Тоді як відсутність доказів, які б підтверджували достовірність, цілісність і незмінюваність відповідного договору, з огляду на позицію Верховного Суду, сформовану у справі №758/14925/23 від 04.02.2026, виключають підстави вважати погодженим позичальником істотних умов кредитування, таких як строк дії договору, розмір неустойки та процентної ставки за користування кредитними коштами, а отже, їх стягнення в судовому порядку.
Доводів на спростування викладеного, матеріали справи не містять. Зокрема, у контексті того, що відповідач категорично заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, що підтверджується належними та допустимими доказами, якими є первинні бухгалтерські документи, а саме, виписки із особових рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «ПУМБ», якими підтверджено, що у період із 10.06.2021 по 11.06.2021 на його ім'я не здійснювалося зарахування коштів у розмірі 2000,00 грн віл ТОВ Мілоан./а.с.73-76/
Посилання позивача у доводах апеляційної скарги на копію платіжного доручення №48440098 від 10.06.2021, складеного ТОВ «Мілоан», колегія суддів до уваги не приймає, оскільки незалежно від найменування створеного первинним кредитором документу, останній не є банківською установою, а тому не має права самостійно здійснювати переказ коштів, оскільки для надання платіжних послуг необхідна ліцензія НБУ. Переказ має проводитися через банківські установи або операторів, які отримали відповідну ліцензію на такі послуги і доказів, що ТОВ «ФК «Елаєнс» має відповідну ліцензію та перебуває із ТОВ «Мілон» у договірних правовідносинах, - матеріали справи не містять.
Посилання позивача, що установлення факту зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника не входить до компетенції первісного кредитора, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач не наділений повноваженнями виступати від імені ТОВ «Мілоан». Зокрема, в контексті того, що верифікація клієнта є обов'язковим етапом для кредитора, який передує укладенню договору та видачі кредиту, відповідно до вимог фінансового моніторингу.
Доводи апеляційної скарги, що відповідач не довів відсутність перерахування коштів за кредитним договором, оскільки документи щодо рахунку №403021ХХХХХХ7756 ним не подані, є неспроможними. Оскільки викладене є процесуальним обов'язком позивача, який не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували отримання позичальником кредитних коштів, у тому числі не ініціював в судовому порядку клопотання про витребування відомостей про особу на ім'я якої відкрито рахунок № НОМЕР_1 .
Стосовно доводів позивача, що із наданого представником відповідача витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань неможливо установити чи має кримінальне провадження №12021175450000315 від 22.06.2021 безпосередній чи опосередкований стосунок до спірного договору, колегія суддів зазначає, що зміст такого Витягу містить відомості про кредит у розмірі 2000,00 грн від ТОВ «Мілоан».
Тоді як посилання позивача, що сама лише наявність номера кримінального провадження, без доказів того, що банківський рахунок, на який було перераховано кредитні кошти за договором, був відкритий не відповідачем або на ім'я третьої особи, що могла б бути причетною до шахрайських дій, спростовуються раніше викладеним висновкам суду, які зводяться до того, що саме процесуальним обов'язком позивача є доведення факту перерахування коштів позичальнику. Наведений процесуальний обов'язок позивачем не виконано, а тому за правилами частини четвертої статті 12 ЦПК України він несе ризик настання наслідків із цим пов'язаних.
Натомість, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №202/10128/14, від 13.09.2019 у справі №501/4443/14, від 20.11.2019 у справі №577/4224/16, від 17.06.2021 у справі №759/4025/19, від 16.08.2023 у справі №176/1445/22, від 24.09.2025 у справі №184/1539/24 та інших.
Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності (постанова Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №489/1649/17).
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах, а тому апеляційним судом до уваги не приймаються. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - залишити без задоволення.
Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак