Житомирський апеляційний суд
Справа № 296/14538/25Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.
Категорія 294Доповідач Миколайчук П.В.
20 березня 2026 рокум. Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу начальника комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради Сергія Лазарєва на постанову судді Корольовського районного суду міста Житомира від 05 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення,
Постановою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 05 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення.
Не погоджуючись із вказаною постановою, 20.03.2023 начальником комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради Сергієм Лазарєвим на постанову судді Корольовського районного суду міста Житомира від 05 січня 2026 року подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, що задовольняє вимоги КП «ЖТТУ», які полягають в наданні належної оцінки та усунення суперечностей, оскільки на схемі ДТП відсутнє графічне зображення опори контактної мережі тролейбуса, яка була пошкоджена внаслідок ДТП.
Також, ОСОБА_2 просить поновити строк на оскарження постанови як такий, що був пропущений з поважних причин. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_2 зазначив, що копію постанови від 05.01.2026 було отримано 29.01.2026, у зв'язку з необхідністю її надання страховій компанії для можливості відшкодування збитків. До розгляду справи КП «ЖТТУ» залучено не було, про розгляд справи не повідомлялося та не мало можливості брати участь у розгляді справи, подавати докази, пояснення чи заявляти клопотання.
Перевіривши доводи заявника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення клопотання немає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на наступне.
За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
З матеріалів справи встановлено, що представником КП «ЖТТУ» 21.01.2026 подано заяву на отримання копії постанови від 05.01.2026, копію постанови отримано 28.01.2026 (а.с.63)
Апеляційну скаргу директором КП «ЖТТУ» подано 12.03.2026 - на 43 день після отримання копії постанови суду, тобто зі значним порушенням 10-денного строку на оскарження постанови суду.
Очевидним є те, що представник КП «ЖТТУ» мав можливість, отримавши копію постанови, в короткий строк реалізувати право на апеляційне оскарження, об'єктивних перешкод для цього в клопотанні не наведено.
Тобто вказані в апеляційній скарзі причини пропуску строку на такий тривалий час не є об'єктивними та непереборними.
У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд. що закріплене в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява №32053/13).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що фактично представником КП «ЖТТУ» в апеляційній скарзі піднімається питання про неповноту інформації, вказану в протоколі про адмінправопорушення, та, відповідно, неповноту висновків суду, який розглядав справу в межах протоколу. Однак вказане не може бути належною підставою для поновлення строку на оскарження постанови через такий значний строк, оскільки зміст протоколу чи постанови суду сам по собі не впиває на можливість особи оскаржити судове рішення.
Апеляційний суд зазначає, що при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами перегляду справи по суті доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП, апеляційний суд
Відмовити у задоволенні клопотання начальника комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради Сергія Лазарєва у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Корольовського районного суду міста Житомира від 05 січня 2026 року та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяП. Миколайчук