Справа № 162/871/25 Головуючий у 1 інстанції: Глинянчук В. Д.
Провадження № 22-ц/802/181/26 Доповідач: Карпук А. К.
23 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
секретар Русинчук М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Любешівського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року в складі судді Глинянчука В. Д.,
встановив:
В серпні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (надалі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 14.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1364-5243, відповідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн., зі строком кредитування 300 днів та сплатою процентів за користування кредитом: за зниженою ставкою у розмірі 2,50% в день та стандартною процентною ставкою також у розмірі 2,50% в день.
18.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладена електронна додаткова угода №1 до договору про відкриття кредитної лінії №1364-5243 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua). Відповідно до умов договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику додаткові грошові кошти в сумі 1500,00 грн.
31.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладена електронна додаткова угода №2 до договору про відкриття кредитної лінії №1364-5243 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua). Відповідно до умов договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику додаткові грошові кошти в сумі 6100,00 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, видав відповідачу кредитні кошти на карткових рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористувався правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитись від договору, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. В супереч умовам кредитного договору відповідач порушив умови кредитного договору не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором.
Станом на 14.07.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 133045 грн. 85 коп., з яких: прострочена сума заборгованості за кредитом 16412,500 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 116633,35 грн.
Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 32270,85 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 100775 грн.
В зв'язку з чим просив стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а частину: 16412,50 грн. прострочену заборгованість за кредитом, 84362,50 грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами, а всього: 100775 гривень.
Заочним рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року позов задоволено.
Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 100775 гривень заборгованості за кредитним договором № 1364-5243 від 14 березня 2024 року, з яких 16412 гривень 50 копійок - прострочена заборгованість за кредитом, 84362 гривні 50 копійок - проценти.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 2422 гривні 40 копійок судових витрат.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 01 грудня 2025 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи, неправильно застосував приписи Закону України «Про електронну комерцію», внаслідок чогопомилково дійшов висновку про укладення кредитного договору на підставі не підписаної відповідачем роздруківки договору.
Також вказує на відсутність належних доказів виконання обов'язку позивача щодо перерахування коштів на виконання умов кредитного договору. Зазначила, що розмір заявленої заборгованості не підтверджений документами про рух коштів, суперечить наданим текстам копії Кредитного договору та вимогам спеціального законодавства і правовим висновкам Верховного Суду про заборону нарахування процентів у розмірі, що є несправедливим. Розмір процентів за користування кредитом не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Зазначає, що кредитний договір № 1364-5243 від 14.03.2024 у відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор, для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які є невід'ємною частиною договору.
Такі дії підтверджуються моніторингом дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі, який відображає послідовність всіх дій споживача та кредитодавця в хронологічному порядку, починаючи з моменту входу на сайт кредитодавця, продовжуючи до входу в особистий кабінет, створення заявки, надсилання смс про схвалення заявки, надсилання емейлу про схвалення заявки, розміщення оферти в особовому кабінеті Клієнта, підтвердження ознайомлення з офертою відповідача відправлення смс з одноразовим ідентифікатором для підписання, отримання повідомлення про прийняття(акцепт), введення одноразового ідентифікатора Мищишин Світланою Михайлівною та до моменту повідомлення про укладання договору та надання послуги, шляхом переказу грошових коштів на банківську картку зазначену відповідачем. У розділі 12 «Реквізити Сторін» кредитного договору № 1364-5243 від 14.03.2024 вказано, що договір засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що вищевказаний договір підписаний електронною печаткою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», також зазначено час та дату підпису.
Звертають увагу суду, що час та дата підпису договору у протоколі співпадає з часом та датою зазначеної у договорі. У зв'язку з вищенаведеним, відповідач підписав кредитний договір № 1364-5243 від 14.03.2024 відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором C7324, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
Довідка АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1364-5243 від 14.03.2024 є достовірними і належними доказами перерахування відповідачу коштів у сумі 22600 грн.
Позивач законно нарахував проценти за користування кредитом (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом визначеного договором строку ( п. 4.9. кредитного договору), тому умови спірного кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Вказує, що договір було укладено 14.03.2024, тобто у період (з 24.12.2023 по 22.04.2024 ) коли денна процентна ставка не могла перевищувати 2,50%, тому кредитодацем встановлено правильно денну проценту ставку згідно чинного законодавства у розмірі 2,50 %, що не перевищує законодавчих обмежень.
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином бува повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету.
Відповідач ОСОБА_1 також у судове засідання не з'явилась. Судові виклики-повідомлення, адресовані відповідачу на адресу, зазначену в апеляційній скарзі - АДРЕСА_1 , повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Особою, не повідомленою про розгляд справи не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що відповідач ОСОБА_1 , як особа, яка подала апеляційну скаргу - тобто ініціювала судовий процес в апеляційному суді з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлена у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду чи інших учасників справи.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) зробила висновок, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
Цю правову позицію неодноразово використовував Верховний Суд на підтвердження належності вручення стороні судових рішень, які повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18 та інші).
У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».
Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж - за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Відповідач, подавши 30.12.2025 апеляційну скаргу зазначила у ній поштову адресу, однак не цікавиться ініційованим нею судовим провадженням в апеляційному суді, не повідомляла суд про зміну своєї адреси проживання чи місцязнаходження, тому вважається такою, що повідомлена про час і місце розгляду справи відповідно до приписів статті 131 ЦПК України.
Ураховуючи що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було, керуючись ч.2 ст. 372 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників спарви (відсутності їх представників).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 23.03.2026, тобто, дата складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1364-524.
За умовами кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку передбаченому цим договором (пункт 2.2. договору). Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (пункт 2.4. договору).
Для укладання цього договору, у порядку встановленими Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення цього договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (пункт 3.2. договору).
При поданні інформації відповідно до пункту 3.2. цього договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника у ІТС кредитодавця через веб-сайт кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділ у ІТС кредитодавця (особистий кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником згідно пункту 3.2. цього Договору (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо) (пункт 3.3. договору).
За пунктами 4.1 - 4.2, 4.6 - 4.14 вказаного Договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 15000 грн. Дата надання/видачі кредиту: 14.03.2024. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівково переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промоставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Згідно з п. 4.8. кредитного договору Базовий період складає 30 (тридцять цілих, нуль сотих ) календарних днів.
Відповідно до п. 4.10 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
Пунктом 4.12 Договору визначено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Надання додаткових грошових коштів Позичальнику у рахунок Кредиту на підставі Додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 07.01.2025. Строк дії Договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Продовження строку кредитування або строку дії Договору в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається.
Згідно з пунктом 5.1 вказаного Договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у пункті 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.
Відповідно до п. 4.13 Договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 99947,24%.
Згідно з п.4.14. договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 127500 грн.
Пунктом 6.9. Договору передбачено, що Позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов'язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця.
Відповідно до п.12.1. кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - С7324 для підписання кредитного договору № 1364-5243 від 14.03.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами, та інших супутніх документів, яким був підписаний кредитний договір №1344-1081 від 05.02.2024.
Додатковою угодою №1 від 18.03.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1364-5243 від 14.03.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн. Таким чином, сума основного боргу збільшилась з 15000 грн. до 16500 грн.
Додатковою угодою №1 від 18.03.2024 до договору про відкриття кредитної лінії № 1364-5243 від 14.03.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1500 гривень. В цьому правочині вказувалося про те, що контрагенти підтверджують суму кредиту, яка була надана та неповернута в розмірі 15 000 гривень, суму нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом в розмірі 1875 гривень. Обумовлено і те, що після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування. У зв'язку із зазначеними обставинами сума неповернутого кредиту становила 16500, кількість днів користування 296 календарних днів, орієнтовна реальна річна процентна ставка 150538,05 процентів, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 140100 гривень.
Додатковою угодою №2 від 31.03.2024 до договору про відкриття кредитної лінії № 1364-5243 від 14.03.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 6100 гривень. В цьому правочині вказувалося про те, що контрагенти підтверджують суму кредиту, яка була надана та неповернута в розмірі 10312,50 гривень, суму нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом в розмірі 773,43 грн. Обумовлено і те, що після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування. У зв'язку із зазначеними обставинами сума неповернутого кредиту становила 16412,50, кількість днів користування 283 календарних днів, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1180689,76 процентів, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 138,929,41 грн.
Вказані додаткові угоди були підписані одноразовими ідентифікаторами - С6801 та А4795 відповідно.
Згідно з копією Довідки про перерахування суми кредиту № 1364-5243 від 14.03.2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 14.03.2024, 18.03.2024, 31.03.2024 здійснило грошовий переказ на банківський рахунок ОСОБА_1 , номер банківської карти: НОМЕР_1 за допомогою платіжної системи LiqPay у розмірі 15000грн, 1500грн., 6100 грн. відповідно. Що також підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 22.07.2025.
Відповідно до розрахунку, поданого до позовної заяви, станом на 14.07.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 133045,85, з яких: прострочена сума заборгованості за кредитом 16412,50 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 116633,35 грн.
Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 32270,85 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 100775 грн.
Тому позивач просив стягнути з відповідача лише частину від нарахованої заборгованості за кредитним договором, зокрема, 16412,50 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 84362,50 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, а всього: 100775 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив того, що позивачем доведено розмір кредитного боргу ( у тому числі процентів), який у встановленому порядку та строки не погашено боржником.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду, тому рішення суду першої інстанції необхідно змінити ураховуючи таке.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи підтверджено та судом першої інстанції належним чином встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1364-5243 від 14.03.2024 із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, реєстраційної номер облікової картки платника податків, місця проживання, електронної пошти, рахунку позичальника, а також інформація щодо умов кредитування, містить електронний підпис із одноразовим ідентифікатором C7324, який відповідно до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір про відкриття кредитної лінії.
Також, як вбачається з матеріалів справи позивачем надано моніторинг дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 , який відображає послідовність всіх дій споживача та кредитодавця, а саме 14.03.2024 вхід на сайт кредитодавця, ідентифікація в інформаційно-телекомунікаційній системі та вхід в особистий кабінет, створення заявки, надсилання товариством смс про схвалення заявки на номер телефону НОМЕР_2 , надсилання товариством емейлу про схвалення заявки на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , розміщення договору (оферти) в особовому кабінеті Клієнта, підтвердження відповідача ознайомлення з офертою обрання опції «Приймаю», відправлення товариством смс з одноразовим ідентифікатором для підписання на номер телефону НОМЕР_2 , у особистому кабінеті клієнта сформоване електронне повідомлення про прийняття (акцепт), введення одноразового ідентифікатора та підписання одноразовим індентифікатором про прийняття пропозиції (акцепт), повідомлення про укладання договору, надання послуги, шляхом перерахуванням коштів та відправка в емейл примірника договору відповідачу.
Аргументи апеляційної скарги про неналежне проведення ідентифікації апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідач не подала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень. Доказів про те, що персональні дані відповідачки, зокрема, РНОКПП, дані паспорта громадянина України, місце проживання, електронна адреса, номер мобільного телефону, банківський рахунок були використані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» для укладення кредитного договору без її згоди, ОСОБА_1 до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не зверталася. Тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно із частиною третьою ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність оригіналів електронних файлів, оскільки за приписами статті 95 ЦПК України, паперові копії електронних доказів є належними засобами доказування. Оскільки апелянт не навів конкретних обставин, які б свідчили про розбіжність між паперовою копією та електронним оригіналом, а лише формально заперечив їх, суд першої інстанції правомірно взяв ці докази до уваги.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та в суді апеляційної інстанції відповідач не заявляла клопотання про витребування у позивача оригіналу електронного доказу.
Відтак посилання представника відповідача, на те, що матеріали справи не містять доказів ідентифікації відповідачів та його підписання є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеним судом обставинами та дослідженими доказами, яким суд надав відповідну правову оцінку.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів перерахування коштів за договором відхиляються судом, як безпідставні, і спростовуються таким.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1364-5243 від 14.03.2024 з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та додаткові угоди до нього, що підписані електронним підписом позичальника та якими передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на її банківський рахунок зазначений відповідачем у кредитному договорі.
На підтвердження указаних обставин ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало довідку про перерахування суми кредиту № 1364-5243 від 14.03.2024, а також інформацію, викладена у листі АТ КБ «Приватбанк» від 22.07.2025 про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів Liq Pay на підставі договору №4010 від 02.12.20219, якою підтверджується ідентифікація платежів: №2437328971 в сумі 15000 грн, здійсненого 14.03.2024; №2438854794 в сумі 1500 грн, здійсненого 18.03.2024; №2444066211 в сумі 6100 грн, здійсненого 31.03.2024, за договором № 1364-5243 від 14.03.2024 на банківську картку НОМЕР_1 , яка згідно з спірним договором належить відповідачу та про яку вона зазначила у ньому, як номер особистого електронного платіжного засобу у розділі 13 договору.
Також, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 10 постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі № НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Тобто, зазначення повного номеру платіжної картки відповідачки в кредитному договорі є неможливим, у зв'язку з чим з боку позивача порушень не відбулося, з урахуванням вимог Закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.
Заперечуючи факт отримання кредитних коштів, будучи обізнаною про підписання кредитного договору відповідачка не вчиняла дії щодо захисту, на її думку, порушених прав на отримання кредитних коштів за вказаним договором, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов'язку по наданню коштів протягом дії договору не подавала.
Відповідачка, заперечуючи проти наданих позивачем доказів, клопотань щодо перевірки належності банківського рахунку, на який вказані кошти були перераховані, не заявляла. Доказів, які б заперечували факт перерахування ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитних коштів відповідачці, останньою не надано.
Разом із тим ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на спростування доводів апеляційної скарги була надана копія укладеного між АТ «Приватбанк» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» договору №4010 від 02.12.2019, відповідно до якого АТ «Приватбанк» надає ТОВ «Укр Кредит Фінанс» фінансові послуги з прийому платежів за допомогою систем LiqPay, забезпечує їх технічне обслуговування та перерахування грошових коштів за розпорядженням останнього.
Окрім цього, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття, обслуговування рахунку, та, відповідно, не може надати первинні банківські документи, тому наданий суду позивачем розрахунок заборгованості, довідку АТ КБ «Приватбанк» від 22.07.2025 про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів Liq Pay, довідку про перерахування суми кредиту № 1364-5243 від 14.03.2024, колегія суддів вважає належними та допустимими доказами заборгованості у справі.
Крім того, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1364-5243 від 14.03.2024, відповідач 28.03.2024 внесла кошти на погашення заборгованості у розмірі 12225 грн.
Сплачуючи кредит, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Отже, відповідач своїми діями визнавав наявність кредитних правовідносин з ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Отримавши кредитні кошти за вказаним договором, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, не повернула у передбачений договором строк тіло кредиту та проценти за користування кредитними коштами. Тому зважаючи на умови укладеного договору, у відповідача виник обов'язок повернення кредиту та сплати процентів.
Крім того, ураховуючи зміст позовної заяви та викладені відповідачем заперечення та доводи апеляційної скарги, ухвалою Волинського апеляційного суду від 04 березня 2026 року відповідно до положень п.3 ч.5 ст. 12 ЦПК України роз'яснено позивачу та відповідачу право подати докази :
- позивачу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - на підтвердження достовірності, цілісності та незмінюваності кредитного договору № 1364-5243 укладеного 14.03.2024 в електронній формі між «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , достовірності, цілісності та незмінюваності Додаткової угоди від 18.03.2024, Додаткової угоди 31.03.2024, оригінали електронного кредитного договору № 1364-5243 укладеного 14.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та оригінали електронних додаткових угод до кредитного договору, докази на підтвердження підписання Музикою Н.В., як стороною договору, саме наданих відповідачем текстів кредитного договору,додаткових угод, паспорту, інших пов'язаних з наданням кредиту документів;
- відповідачу ОСОБА_1 - докази на підтвердження того, що на її ім'я не видавалась банківська карта з номером НОМЕР_1 .
На виконання вимог ухвали апеляційного суду позивачем подано апеляційному суду носій інформації (USB-флешнакопичувач), як зауважує сторона, з оригіналом оспорюваного кредитного договору з додатками та додатковими угодами.
Відповідач не скористалась правом подати докази на підтвердження того, що на її ім'я не видавалась банківська картка з номером НОМЕР_1 , на яку згідно з довідкою АТ «ПриватБанк» здійснено перерахування коштів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у розмірі 15000 грн., 1500 грн., 6100 грн.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).
Заперечуючи про заявленого позову відповідачка не подала доказів на підтвердження своїх заперечень (щодо відмінності підписаного договору від того, який поданий до позовної заяви, не отримання на її рахунок кредитних коштів), не заявляла клопотань про витребування таких доказів з підстав неможливості самостійно надати докази на підставі ч. І ст. 84 ЦПК України.
Тому суд розглядає справу на підставі зібраних у справі доказів.
Перевіряючи правильність розрахунку заборгованості, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо розрахунку відсотків за користування кредитом з огляду на наступне.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 15000грн.
Після укладання договору про відкриття кредитної лінії № 1364-5243 від 14.03.2024, відповідачем було укладено ще дві додаткові угоди, відповідно до умов яких відповідачу було надано додаткові кредитні кошти в розмірі 1500грн та 6100 грн.
Таким чином сукупний розмір кредитних коштів, які були отримані відповідачем від позивача становить 22600 гривень (15000 гривень за договором № 1364-5243 від 14.03.2024 +1500 гривень за додатковою угодою №1 від 18.03.2024 року + 6100 гривень за додатковою угодою № 2 від 31.03.2024).
Також апеляційний судом встановлено, що відповідачка на виконання умов укладеного договору 28.03.2024 сплатила 12225 грн., дана обставина не заперечується сторонами.
У позовній заяві ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.
Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.
Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.
Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1364-5243 укладений 14.03.2024, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
З положень частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» убачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Пунктом 1-2 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач на підставі пункту 4.15, 10.1, 10.2 Договору як у базовий період (30днів) так і у подальшому нараховував відповідачу проценти за ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості, приєднаним до позовної заяви. Проте, умови пунктів 4.10, 10.1, 10.2 Договору в частині нарахування процентів за ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані оскільки є нікчемними.
З урахуванням вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню виходячи з максимально допустимої денної процентної ставки 1 %, незалежно від умов договору, які в цій частині суперечать імперативним нормам закону.
Тому розрахунок процентної заборгованості за вказаний період, поданий позивачем, не може бути визнаний належним і допустимим доказом, оскільки за весь період ним застосовано процентну ставку 2,5 %, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд першої інстанції наведеного не врахував і стягнув заборгованість за розрахунком кредитора, який був проведений з порушенням законодавства про споживче кредитування, тоді як такі нарахування є неправомірними.
Апеляційний суд здійснює перерахунок процентів за користування кредитом у такому порядку:
- за період з 14.03.2024 по 18.03.2024 (розмір тіла кредиту збільшено до відповідно до умов додаткової угоди №1 ) розмір заборгованості становить: 15000грн. тіло кредиту та 750 грн відсотки за користування кредитом;
- за період з 19.03.2024 по 28.03.2024 (відповідач сплатила 12225грн.) розмір заборгованості становить: 16500грн. тіло кредиту та 1650 грн відсотки за користування кредитом;
- за період з 29.03.2024 по 31.03.2024 (розмір тіла кредиту збільшено до відповідно до умов додаткової угоди №2) розмір заборгованості становить: 6675грн. тіло кредиту та 200,25 грн відсотки за користування кредитом;
- за період з 01.04.2024 по 07.01.2025 розмір заборгованості становить: 12775грн. тіло кредиту та 36025,50 грн відсотки за користування кредитом.
Виходячи з наведеного розрахунку розмір заборгованості за кредитним договором № 1364-5243 від 14.03.2024 складає 49000,75 грн.з них : 12775грн. тіло кредиту, 36225,75 грн. відсотки за користування кредитом.
Поміж іншого, як на підставу задоволення апеляційної скарги, відповідач посилається на ряд постанов судів апеляційної інстанції.
Згідно з частинами 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах саме Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а тому посилання заявника на практику вирішення справ з подібними правовідносинами судами апеляційної інстанції не грунтується на законі.
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Суд першої інстанції, розглядаючи позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс», неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права допустив помилку щодо визначеного позивачем розміру заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду першої інстанції.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення суми заборгованості стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит Фінанс» за кредитним договором № 1364-5243 від 14.03.2024 з 100775грн до 49000,75 грн, з яких: 12775 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 36225,75 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 14.03.2024 по 07.01.2025.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, тому пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 49000,75 грн з заявленої суми 100775 грн, що становить 48,62 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1177,77 грн (2422грн х 48,62%) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Крім того, у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги на 51,38% підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2333,70 грн (4542 грн. х 51,38%).
Керуючись статтями 268, 367, 368, 376, 382, 384 , 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Любешівського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року в цій справі в цій справі в частині стягнення кредитної заборгованості та стягнення судових витрат змінити, виклавши резолютивну частину рішення у новій редакції.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) 49000,75 грн (сорок дев'ять тисяч гривень 75 коп.) гривень заборгованості за кредитним договором № 1364-5243 від 14 березня 2024 року, з яких 12775 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 36225,75 грн. - проценти.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) 1177,77 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 2333,70 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді