Справа № 758/2591/26
3/758/1981/26
Категорія 451
19 березня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , дата народження невідомо, РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: невідомо,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №4 від 10.02.2026 року, Адвокат Квашнін Михайло Олександрович звернувся з адвокатським запитом від 19.01.2026 року № вих 19/01/2026 до Голови правління ОСББ «Данченко, 34» ОСОБА_1 , 04084 місто Київ, вул. Данченко Сергія 34, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання інформації в інтересах свого клієнта ОСОБА_2 та просив надати відповідь по 8 питаннях. Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом були долучені належним чином засвідчені документи. Адвокату Квашніну М.О. не надано відповіді взагалі.
Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Голови правління ОСББ «Данченко, 34» з 19.01.2026 року по 27.01.2026 року (коли адвокат дізнався про своє порушене право), знаходячись за адресою: 04084 місто Київ , вул. Данченко Сергія 34, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримавши адвокатський запит № вих. 19/01/2026 від 19.01.2026 року та, в порушення вимог п.1 ч.1 ст. 20 та ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не надав відповіді на вищевказаний адвокатський запит адвоката Квашніна Михайла Олександровича , тим самим неправомірно відмовила в наданні інформації, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007, «Трух проти України" (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що судом, у встановленому порядку неодноразово повідомлено про місце і час розгляду справи, вжито всі заходи щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що справу може бути розглянуто за відсутності цієї особи, враховуючи наявність даних про своєчасне сповіщення про місце та час розгляду.
Також, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, рівень уваги до розгляду справ такої категорії, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та останній мав достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може її розглянути. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи без особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
При цьому частиною ст. 7 КУпАП закріплений принцип законності, у відповідності до якого, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За своїм змістом аналогічний принцип закріплений й у ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» керівники підприємств, установ, організацій, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Суд зазначає, що диспозицією ч. 5 ст. 212-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері інформації. Предмет правопорушення інформація. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит (склад - формальний). Суб'єкт адміністративного правопорушення, виходячи з санкції ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, спеціальний посадова особа.
Суд наголошує, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП проявляється у наступних діяннях: неправомірній відмові в наданні інформації у відповідь на адвокатський запит; несвоєчасному наданні інформації у відповідь на адвокатський запит; неповному наданні інформації у відповідь на адвокатський запит; надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит.
В даному випадку, у протоколі про адміністративне правопорушення, вказано що відповідний адвокатський запит надіслано на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1. Матеріали справи містять відомості щодо надсилання адвокатом запиту на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1. Одночасно із цим, матеріали справи не містять доказів того, що означена електрона адреса є офіційною адресою ОСББ «Данченко, 34», або електронною адресою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так і доказів отримання Головою правління ОСББ «Данченко, 34» ОСОБА_1 такого запиту для розгляду взагалі. Таким чином, у матеріалах провадження відсутні докази того, що ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку, до розгляду надійшов вказаний адвокатський запит, а відтак є безпідставним інкримінування особі вчинення такого діяння (бездіяльності), як неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит. Також суд зазначає, що у графі «підпис особи, відносно якої складено протокол» відсутні будь-які позначки, у зв'язку з чим неможливо встановити, чи ОСОБА_1 відмовилася від підписання даного протоколу чи ні; чи їй повідомлено про складання такого протоколу відносно неї.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічне за своїм змістом положення закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 , як Голови правління ОСББ «Данченко, 34», складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч ч.5 ст.212-3 КУпАП, а тому вважає, що провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Також, з огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 22, 23, ч.5 ст. 212-3, 283, 284 КУпАП України,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , дата народження невідомо, РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: невідомо, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов