печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15305/26-ц
20 березня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки так піклування в особі управління соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про встановлення опіки та піклування, -
18.03.2026 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 20.03.2026, для вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного кодексу України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
Згідно ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Частиною першою статті 294 ЦПК України встановлено обов'язок суду під час розгляду справ окремого провадження роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичноїособи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданняморгану опікита піклуванняпризначає їй піклувальникачи опікуна. Таким чином призначення опікуна у разі визнання особи недієздаткою здійснюється лише за поданням органу опіки та піклування, а не за заявою фізичної особи.
Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном. Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров'я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
Разом з цим, усупереч вищезазначеним вимогам закону, заявником до суду подано заяву, яка не відповідає ЦПК України, оскільки заявником до заяви не додано висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, а також доказів того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно надати суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про встановлення опіки та піклування.
Відповідно із п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за заявою у справах окремого провадження, поданою фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, заявнику слід сплатити суму судового збору, за реквізитами зазначеними на сайті Печерського районного суду м. Києва та надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України.
Також, вбачається, що заявник в порушення ч. 1 ст. 297 ЦПК України не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічних захворювань, які б підтверджували, що вона не може розуміти значення своїх дій та ( або ) керувати ними, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування та постановку на облік особи у психіатричних або лікувальних закладах, виписку з історії хвороби.
До заяви не додано жодного доказу, які б підтверджували вказані обставини, які в свою чергу є ключовими при вирішенні питання щодо визнання особи обмежено дієздатною, чи недієздатною, що в свою чергу передбачено ч. 1 ст. 36 ЦК України.
До заяви не надано доказів, чи перебуває ОСОБА_2 на обліку у психіатра та в якому медичному закладі, на час звернення заявника з дійсною заявою до суду, чи були звернення до лікаря психіатра, що є необхідним для призначення судової психіатричної експертизи та витребування медичної карти за місцем перебування на обліку у психіатра.
Також в матеріалах поданої заяви відсутні медичний висновок, про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном, а також довідка про судимість.
Крім того, заявником не долучено достатньо доказів того, що останній перебуває у родиних відносинах з ОСОБА_2 , не вказує про наявність інших родичів в останньої та те, що вони не заперечують щодо встановлення опіки.
Також, суд звертає увагу, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно аналізу норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку позивачам слід конкретизувати свої позовні вимоги та залежно від труднощів та проблем, які на їх думку, можуть виникнути при розгляді справи мають право звернутися з відповідним клопотанням або ж заявою, які необхідно оформити письмово окремим документом.
Відтак, заявнику необхідно належним чином оформити клопотання про призначення експертизи, у відповідності до вимог ЦПК України.
Таким чином, заява заявника підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням положень ч.9 ст.10 ЦПК України, є необхідніть керуватись аналогією закону й застосувати до даної заяви вимоги, які ставляться до форми і змісту позовної заяви, залишення її без руху, повернення, відмови у відкритті провадження (ст.175-177, 185, 186 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175 - 177, 185, 259, 260, 297 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки так піклування в особі управління соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про встановлення опіки та піклування, - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА