Справа №:2-1360/1-10
Провадження №: 6/755/128/26
"09" березня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Мовчан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення до виконання, -
Заявник, ТОВ «Він Фінанс», звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить суд:
1) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» дублікат виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва № 2-1360/1-10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 163 498,56 грн;
2) визнати поважними та поновити строк пред'явлення до виконання дубліката виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва № 2-1360/1-10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 163 498,56 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 2-1360/1-10 від 15.06.2010 задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11083990000 від 27.11.2006 у загальному розмірі 163 498,56 грн. 18.09.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК Довіра та гарантія» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К, відповідно до якого право грошової вимоги за договором № 11083990000 від 27.11.2006, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК Довіра та гарантія». 06.11.2019 Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, замінено стягувача у цивільній справі № 2-1360/1-10 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме первісного стягувача на його правонаступника ТОВ «ФК Довіра та гарантія». Відповідно до умов договору купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К від 18.09.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК Довіра та гарантія», новому кредитору мають бути передані оригінали кредитних договорів відповідно до реєстру. При цьому процесуальна документація про стягнення заборгованості за відступленими кредитними договорами передається новому кредиторові за можливості, в міру їх повернення до ПАТ «Дельта Банк». Зазначає, що оригінал виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва по справі №2-1360/1-10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 11083990000 від 27.11.2006, від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК Довіра та гарантія» не передавався. Також, згідно даних сайту АСВП, даний виконавчий лист після його повернення від 10.08.2015 повторно до органів виконавчої служби не пред'являвся. А тому, можна вважати, що виконавчий лист є втрачений та його місцезнаходження за наявних у справі документів, встановити неможливо. ТОВ «ФК Довіра та гарантія» набувши права стягувача за виконавчим документом по справі №2-1360/1-10 про стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором № 11083990000, пропустила встановлений строк його пред'явлення на виконання до органів виконавчої служби по причині того, що цього виконавчого документа у ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» ніколи не було і товариство не мало змоги пред'явити його на виконання. Внаслідок того, що виконавчий лист втрачений та пропущено його строк пред'явлення з незалежних від ТОВ «Він Фінанс» причин, відповідно до зазначених обставин, заявник просить суд одночасно з розглядом справи про видачу дубліката виконавчого листа, поновити строк його пред'явлення до виконання. Зазначає, що 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».
23.02.2026 з відділу архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи № 2-1360/1-10 за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Сторони у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в тому числі, шляхом розміщення оголошення в мережі Інтернет на порталі Судова влада на сторінці Дніпровського районного суду міста Києва.
У своїй заяві представник заявника просив проводити судові засідання за його відсутності.
Згідно із вимогами частини 3 статті 433 ЦПК України, заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.
Судом встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 2-1360/1-10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.06.2010 позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 20 519,40 дол. США, що за курсом НБУ станом на 24.12.2009 становить 163 498 грн. 56 коп. та судові витрати: судовий збір в розмірі 1 635 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн (а.с.54-56).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19.07.2010 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15.06.2010 по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішення підлягає оскарженню в загальному порядку, встановленому ЦПК України (а.с.66).
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 02.11.2010 відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишено без змін заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15.06.2010 (а.с.92-93).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.04.2011 виправлено описки в судовому рішенні від 15.06.2010 (а.с.105).
На виконання рішення суду 23.05.2011 Дніпровським районним судом міста Києва представнику АТ «УкрСиббанк» було видано виконавчі листи (а.с.106, 241).
10.08.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Світенко С.М., в межах ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1360/1 виданого 23.05.2011 Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, при цьому визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 10.08.2016 (а.с.240 зворот).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.06.2016 замінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у виконавчих провадженнях по виконанню виконавчих листів № 2-1360/1 виданих 23.05.2011 Дніпровським районним судом міста Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості (а.с.135-136).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05.12.2016 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2-1360/1-10 та поновлення строку пред'явлення до виконання (а.с.214-216).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06.11.2019 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Довіра та Гарантія» у справі № 2-1360/1 за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с.234-235).
Протоколом № 1706 Загальних зборів учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» від 25.07.2024, вирішено змінити найменування на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» (а.с.249).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статті 22, 23 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року, яка діяла на момент даних правовідносин передбачала, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження».
У розділі XIII Прикінцевих та перехідних положень згаданого закону, а саме п. п. 5, 6 передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Так, статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 2016 року, передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У відповідності до частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Частиною 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що:
«стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2021 по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 у справі № 201/4043/19-ц, від 09.02.2022 у справі № 757/14604/20-ц, від 06.11.2019 у справі № 2-1053/10, від 23.09.2020 у справі № 127/2-3538/10».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2023 по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».
У пунктах 53 - 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що:
«53. Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.
54. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
55. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
56. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви».
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вищевикладених обставин судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Дніпровського РУЮ перебувало ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1360/1 виданого 23.05.2011 Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» та постановою державного виконавця такий виконавчий документ було повернуто стягувачеві 10.08.2015. При цьому, виконавчий документ міг бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 10.08.2016.
З огляду на викладене убачається, що з часу повернення виконавчого документу стягувачу, минуло понад 10 років та відповідно стягувач пропустив строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, а підстав для його поновлення судом не встановлено, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк заявником не надано і не вказано, що вказані обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи яка пропустила строк, а тому у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення слід відмовити.
Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що укладаючи 18.09.2019 договір купівлі-продажу прав вимоги із ПАТ «Дельта Банк», заявник мав пересвідчитись у дійсності такої вимоги та у наявності у первісного стягнувача усіх документів, які б свідчили про відповідне право вимоги до боржника, з дотриманням усіх положень цивільного законодавства, що полягає у наявності усіх процесуальних підстав для подальшого реального процесуального правонаступництва та досягнення мети укладеного договору між первісним стягувачем та його правонаступником.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про недоведеність ТОВ «Він Фінанс», об'єктивних та непереборних обставин причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому немає підстав для поновлення пропущеного стягувачем строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Безпідставне поновлення судом строків пред'явлення виконавчих листів до виконання є порушенням конвенційних прав та порушенням права на справедливий суд. Можливість отримати своєчасний судовий захист є головним аспектом реалізації права на доступ до правосуддя. Однак вказане право не може бути абсолютним і його реалізація повинна бути здійснена в межах певних процесуальних строків.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.
Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень Суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
У рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції) «про захист прав людини і основоположних свобод».
Також суд звертає увагу на те, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання немає перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання.
Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (п.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11).
За таких обставин у зв'язку з відмовою у поновленні пропущеного строку пред'явлення до виконання виконавчого документа, у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа слід також відмовити.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення до виконання, оскільки строки для пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувачем сплинули та підстав для їх поновлення судом не встановлено, відповідно і підстави для видачі дублікату виконавчого листа, у разі його втрати, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 353, 354, 433 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення до виконання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 16.03.2026.
Суддя: