01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.01.2011 № 32/259
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача: не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином,
відповідача: Свірська Н.П., дов.від 25.11.10 № 8054/0/4-10,
ВДВС: не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2010
за скаргою Державного комітету України з державного матеріального резерву
на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 32/259 ( )
за позовом Рубіжнянського казенного хімічного заводу "Зоря"
до Державного комітету України з державного матеріального резерву
про стягнення 68437,57 грн.
Державний комітет України з державного матеріального резерву (надалі - Комітет) звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.10 скаргу Комітету задоволено частково: визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення коштів Державного комітету України з державного матеріального резерву, які обліковуються на рахунках № 35225016003272, № 35221010003272 КПКВ 5121030 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172; в іншій частині скарги Комітету відмовлено.
Не погодившись з ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДДВС) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та відмовити в задоволенні скарги Комітету в повному обсязі. Скаргу мотивовано тим, що в оскаржуваній ухвалі відсутні посилання на докази того, за яких обставин державним виконавцем не можуть стягуватись кошти з боржника; Закон України «Про виконавче провадження» не зобов'язує державного виконавця встановлювати призначення коштів, які містяться на рахунках боржника. Закон зобов'язує державного виконавця, у разі наявності відомостей про рахунки боржника, накладати арешт на кошти, що містяться на цих рахунках.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.10 ДДВС відновлено строк подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 10.01.11. Дану ухвалу надіслано сторонам та ДДВС з дотриманням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75. Зокрема, на зворотній стороні у лівому нижньому куті першого примірника зазначеної ухвали містяться відбиток штампу, порядкові реєстрові номери та підпис працівника суду, зроблені 27.12.10 при її надсиланні сторонам у справі, ДДВС та Прокуратурі міста Києва.
Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08 № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Додатковим доказом належного повідомлення сторін, ДДВС про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 27.12.10) позивачеві - 03.01.11, відповідачеві - 29.12.10, ДДВС - 30.12.10, прокуратурі - 29.12.10, долучені до матеріалів справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що сторони у справі та ДДВС були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
В судове засідання 10.01.11 представники позивача та ДДВС не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Порадившись, колегія суддів ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги по суті відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за відсутності представників позивача та ДДВС.
Дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2007 у справі № 32/259, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007, позов Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» задоволено повністю: стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» 68437,57 грн. боргу, 684,38 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5496,00 грн. витрат на проведення судової експертизи.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2008 в задоволенні касаційної скарги Комітету відмовлено, згадану вище постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 у даній справі залишено без змін.
20.03.2008 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2007 видано відповідний наказ.
Постановою головного державного виконавця Іванченка О.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 03.07.08 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.03.08 № 32/259.
Того ж дня листом № 6597-0-33-08-25/6 ДДВС направив сторонам справи № 32/259 для виконання та Господарському суду міста Києва для відома копію зазначеної постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування, здійснює Державне казначейство України.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609 (далі -Порядок).
Згідно з п. 19 Порядку безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються, виходячи з економічної сутності заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.09 головним державним виконавцем Іванченком О.В. ДДВС у процесі здійснення зведеного виконавчого провадження по примусовому виконанню наказів, виданих Господарським судом міста Києва про стягнення заборгованості з Комітету, накладено арешт на кошти в межах суми 172323844,27 грн., що містяться на рахунках №№ 35225016003272, 35221010003272 КПКВ 5121030 в ОПЕРУ Держаного казначейства України, МФО 820172 та належать Державному комітету України з державного матеріального резерву (постанова від 11.11.09 № 907/6). Дану постанову затверджено заступником директора Департаменту-начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України 11.11.09.
Інформація про дані рахунки була отримана державним виконавцем з Державного казначейства України.
З додатку до вказаної вище постанови державного виконавця вбачається, що арешт накладено на кошти Державного комітету України з державного матеріального резерву в сумі 172323844,27 грн., які обліковуються на рахунках № 35225016003272, № 35221010003272 за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 5121030 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, з метою забезпечення в тому числі виконання наказів Господарського суду міста Києва від 01.09.09 № 14/331 (стягувач - ТОВ «Національно-інвестиційна група «Ресурси») на суму 9747390,20 грн. та від 18.09.09 № 34/3-8/160 (стягувач - ВАТ «Укрнафта») на суму 102557142,93 грн.
Колегія суддів приймає до уваги доводи ДДВС, що відповідно до частини 2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. В зв'язку з цим на підставі частини1 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем може накладатися арешт на майно боржника.
Однак, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.09, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.10 у даній справі, скаргу Комітету на дії ДДВС щодо накладення арешту на грошові кошти було задоволено частково; визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо накладення арешту на кошти Державного комітету України з державного матеріального резерву, які обліковуються на рахунках № 35225016003272, № 35221010003272, та скасовано постанову ДДВС від 11.11.09 № 907/6.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2010 в задоволенні касаційної скарги відмовлено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.10 у справі № 32/259 залишено без змін.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, ДДВС зобов'язано було зняти арешт з грошових коштів на рахунках № 35225016003272, № 35221010003272 за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 5121030 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172.
Матеріали справи свідчать, що ДДВС арешт з грошових коштів знято не було.
Абзацом сьомим п.21 Порядку встановлений обов'язок органу Державного казначейства не здійснювати безспірне списання коштів та повернути стягувачу без виконання платіжну вимогу та супровідні документи протягом трьох робочих днів у випадку відсутності відкритих асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів), кодом економічної класифікації видатків бюджету (загальним фондом бюджету та іншими коштами спеціального фонду) та власних надходжень (за спеціальним фондом бюджету).
Пунктом 23 Порядку також передбачено, що безспірне списання коштів загального фонду відповідного бюджету здійснюється органом Державного казначейства, який обслуговує боржника, виключно в межах бюджетних асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі розпорядника бюджетних коштів, плані використання бюджетних коштів одержувачів та у разі наявності на рахунках боржника відкритих асигнувань за відповідними кодами класифікації видатків бюджету.
Отже, в силу приписів законодавства наказ Господарського суду міста Києва від 20.03.08 № 32/259 міг бути виконаний органом Державного казначейства тільки у випадку фактичної наявності на відповідному рахунку Державного комітету України з державного матеріального резерву коштів за певним кодом класифікації видатків бюджету.
Судом встановлено, що у 2009 році на відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей державного резерву згідно з кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 5121030 додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» заплановано виділити 119945000,00 грн., включаючи 50000000,00 грн. погашення заборгованості НАК «Нафтогаз України» перед скаржником за використані матеріальні цінності з державного резерву.
Аналізуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Комітету було заплановано виділити суму асигнувань на відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей державного резерву, навіть меншу, ніж суму коштів, на які оскаржуваною постановою накладено арешт.
З 01.01.2009 по 18.11.2009 державою фактично виділено та профінансовано видатки Державного комітету України з державного матеріального резерву на відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей державного резерву, лише на суму 62000000,00 грн., про що свідчать копії платіжних доручень, долучені до матеріалів справи.
Обставини даної справи свідчать, що в порушення зазначених вище рішень суду ДДВС в рамках накладеного арешту з рахунків Держкомрезерву були списані кошти в сумі 49295371,24 грн.
З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії ДДВС по стягненню коштів з рахунків Держкомрезерву є неправомірними.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.08 № 609, є також обов'язковим для виконання державними виконавцями при виконанні рішень суду, оскільки його затверджено відповідно до частини другої ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.25 Бюджетного кодексу України.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ДДВС не доведено, що дії державного виконавця по виконанню зведеного виконавчого провадження, в тому числі і по даній справі, були правомірними.
Що стосується вимоги Комітету про повернення грошових коштів в сумі 49295371,24 грн., стягнутих державним виконавцем, то судом першої інстанції правильно зазначено про необхідність розгляду цієї вимоги в порядку позовного провадження.
За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.10.10 у справі № 32/259 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.10 у справі № 32/259 залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - без задоволення.
2. Матеріали справи № 32/259 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
14.01.11 (відправлено)