Справа № 569/24573/25
19 березня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Рівненської міської ради про встановлення факту постійного проживання,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (з жовтня 2009 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що є співвласником квартири АДРЕСА_2 згідно договору міни квартир від 30 березня 2001 року. Співвласниками квартири була його мати ОСОБА_5 та брат ОСОБА_4 . Згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2014 року було визначено розмір часток у спільній сумісній власності, виділено з спільної часткової власності по 1/3 за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 22 грудня 2007 року з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 було знято ОСОБА_4 , оскільки він не проживав там. В 2009 році брат захворів та повернувся проживати у квартиру АДРЕСА_3 , де проживав до ІНФОРМАЦІЯ_1 і там помер. На момент смерті ОСОБА_4 проживали спільно він, брат та мати ОСОБА_5 . Оскільки брат хворів, він з матір'ю його доглядали та допомагали. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встигши прийняти спадщину після смерті сина. Після смерті матері він прийняв спадщину. Інших спадкоємців, крім нього, у покійного брата ОСОБА_4 немає. Звернувшись до нотаріуса щодо оформлення спадщини після смерті брата ОСОБА_4 отримав відмову, оскільки не надав докази фактичного прийняття спадщини після смерті брата.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 просить у задовроленні позовних вимог відмовити. Заперечення проти позову мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача, який був знятий з реєстраційного обліку у квартимрі в АДРЕСА_1 , але на момент смерті проживав в ній. Спадкоємцем першої черги за законом була його мати ОСОБА_5 , спадкоємцем другої черги за законом був брат ОСОБА_3 . Ні позивач, ні його мати не прийняли спадщину після спадкодавця ОСОБА_4 шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса протягом шестимісячного строку. Фактично позивач намагається встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_5 (матір'ю) для того, щоб вважати матір такою, що автоматично прийняла спадщину після сина на підлставі ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки вони спільно проживали на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, спадщину після її смерті ОСОБА_3 прийняв. Спадкова маса матері включає лише те майно, яке належало їй на день її смерті. Оскільки мати не оформила право власності на 1/2 частки спадкодавця ОСОБА_4 , ця частка не увійшла до спадкової маси, яку успадкував позивач. Позивач не може успадкувати право на прийняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_4 через спадщину, відкриту після спадкодавця ОСОБА_5 . Встановлення факту проживання є недостатнім для відновлення порушених прав позивача, оскільки кінцевою метою є оформлення права власності на частку спадкодавця ОСОБА_4 . Позивачу необхідно звернутись до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_4 (за наявності поважних причин пропуску строку), або звернутись з позовом про визнання права власності в порядку спадкування після спадкодавця ОСОБА_4 . Встановлення факту проживання брата не відновлює пропущений строк прийняття спадщини і не може бути самостійною підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, зважаючи на пропуск строку.
Ухвалою від 18 листопада 2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 12 січня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача щодо встановлення факту постійного проживання не заперечує, однак обраний позивачем спосіб захисту вважає неналежним.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, з'ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 та братом ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 15 липня 1975 року відділом ЗАГС Першотравневого району м.Москва, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 04 квітня 1967 року ЗАГС Жовтневого району м.Мніськ.
На підставі договору міни квартир від 30 березня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2004, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 29 липня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 77254740 від 08 червня 2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане 01 листопада 2013 року Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2014 року у справі № 569/4384/14-ц виділено із спільної сумісної власності у квартирі АДРЕСА_2 частки в розмірі по 1/3 за ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За інформацією приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Демиденко Т.М., викладеною у листі № 45/02-14 від 19 липня 2024 року, ОСОБА_3 у спадковій справі № 02/2024 звернувся із заявою про прийняття спадщини та оформлення спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 , яка залишила на його ім'я заповіт на належну їй частку квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , однак, відсутні докази фактичного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ні ним, ні померлою ОСОБА_5 , а тому пропущено строк, передбачений законодавством для прийняття спадщини. Оскільки позивачем не було надано доказів прийняття спадщини матір'ю після смерті співвласника квартири ОСОБА_4 , а самне довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні, яка підтверджує наявність спільно зареєстрованого місця проживання зі спадкодавцем, нотаріус відмовила у видачі у вказаній спадковій справі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири, належну померлому ОСОБА_4 за правом представлення.
Відповідно до талона зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання, ОСОБА_4 знятий з реєстраційцного обліку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22 грудня 2007 року по рішенню суду.
Свідок ОСОБА_7 показав, що знайомий зі ОСОБА_8 з 1980 року, знав його матір та брата ОСОБА_9 . З 2001 року вони проживали на АДРЕСА_1 . В 2007 році ОСОБА_10 пропав на декілька місяців, де проживав йому не відомо. Через деякий час ОСОБА_9 знайшли з обмороженими ногами, зробили операцію, ампутували пальці на ногах. ОСОБА_11 забрав його з лікарні додому і до своєї смерті ОСОБА_10 проживав з матір'ю і братом.
Свідок ОСОБА_12 показала, що проживає у квартирі АДРЕСА_4 в одному під'їзді з позивачем. У квартирі АДРЕСА_3 мешкали ОСОБА_13 та її сини ОСОБА_9 і ОСОБА_14 . Був період, коли ОСОБА_9 у квартирі не жив, але точних дат не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_15 показала, що давно знає родину позивача, часто приходила провідувати ОСОБА_16 . Приблизно в 2007 році ОСОБА_9 пішов з дому і пропав на деякий час. Знайцшли його з обмороженими ногами. ОСОБА_14 забрав його з лікарні до квартири і доглядав за ним та матір'ю, яка на той час вже була лежачою.
Свідок ОСОБА_17 показала, що ОСОБА_18 проживав на АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю та братом. Потім невідомо що сталося з ОСОБА_19 , але він стан на поганий шлях. У 2007 році він пропав. Через деякий час зателефонували з лікарні та повідомили, що знайшли ОСОБА_9 з обмороженими ногами. ОСОБА_14 його забрав з лікарні і брат позивача до своєї смерті жив на АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_3 показала, що познайомилася зі своїм чоловіком ОСОБА_3 в 2006 році, на той час він проживав з матір'ю і братом ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 . В 2006 році матері чоловіка зробили операцію і вона була паралізована, доглядав її позивач. Десь у цей період ОСОБА_10 зв'язався з поганою компанією і пропав на 4 місяці. На початку 2007 року з лікарні повідомили, що в нього обморожені пальці на ногах. Чоловік забрав брата в квартиру на АДРЕСА_5 і доглядав до смерті. У шлюбі з позивачем перебуває з 2015 року, до того жили спільно без реєстрації шлюбу, але чоловік майже постійно проживав з братом і матір'ю, бо вона не могла себе обслуговувати.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
За положеннями ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Згідно зі ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
За приписами ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1, 3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В силу вимог ч.1 ст.1297 ЦК України, з огляду на наявність в складі спадщини нерухомого майна, щодо якого здійснюється державна реєстрація, спадкоємець зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно з п.п.4.12 п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.
Тобто, спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Однак, при цьому спадкоємець має довести факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_3 є спадкоємцями другої черги за законом після смерті брата ОСОБА_4 та звернувся з вимогою про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки від встановлення цього факту залежить реалізація його права на спадщину за законом на належне спадкодавцю на момент смерті майно, а саме 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_4 позивач не може, так як факт його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджений, оскільки ОСОБА_4 з 22 грудня 2007 року був знятий з реєстраційного обліку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_5 (мати спадкодавця ОСОБА_4 ) спадщини після смерті сина не прийняла, так як у встановлений ст.1270 ЦК України строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і рішення суду про встановлення факту її постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на день відкриття спадщини у справі відсутнє.
Факт постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується показаннями свідків та відповідачем не заперечується.
Доводи представника відповідача щодо недостатності встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 з його братом ОСОБА_4 для відновлення прав позивача суд до уваги не бере, оскільки за встановлення цього факту позивач вважатиметься таким, що прийняв спадщину після смерті брата, так як постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та зможе реалізувати право на спадкування шляхом оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є належним способом захисту у разі існування перешкод в оформленні спадкових прав у нотаріальному порядку.
Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 чстку квартири, що належала померлому ОСОБА_4 , за правом представлення через відсутність доказів прийняття спадщитни після смерті ОСОБА_4 матір'ю позивача. Відмова нотаріуса у видачі позивачу, як спадкоємцю другої черги за законом, свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_4 відсутня, тобто, відсутні перешкоди в оформленні спадкових прав позивача на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_4 у нотаріальному порядку.
З огляду на встановлені у справі обставини та докази, які підтверджують факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем (братом) на час відкриття спадщини, позов належить задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 258, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до Рівненської міської ради про встановлення факту постійного проживання задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з жовтня 2009 року до 29 липня 2011 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі :
позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач - Рівненська міська рада, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Соборна, буд.12а; код ЄДРПОУ 34847334.
Повне судове рішення складене 23 березня 2026 року.
Суддя