Справа №567/1957/25
Провадження №2/567/149/26
про зупинення провадження
17 березня 2026 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
з участю представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Соловей О.М.
розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, Острозький відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про позбавлення батьківських прав, -
встановив:
В провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, Острозький відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про позбавлення батьківських прав.
В ході судового розгляду відповідачем ОСОБА_2 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що він бажає приймати особисту участь під час судового розгляду, проте на даний час він проходить військову службу та перебуває у складі Збройних Сил України, відтак не має неможливості з'являтися в судові засідання, просив клопотання задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Соловей О.М. в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, піддаючи сумніву перебування відповідача на військовій службі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився/
Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області в поданій до суду заяві просить розглядати справу у відсутності представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області.
Представник третьої особи - Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про місце, день та час розгляду справи у суді.
Заслухавши представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Соловей О.М., дослідивши матеріали справи в частині обставин, які стосуються доводів відповідача, викладених у клопотанні про зупинення провадження у справі, суд вважає, що провадження у справі підлягає зупиненню з наступних підстав.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. На даний час воєнний стан в Україні продовжено (Закон України від 21.10.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»).
З довідок військової частини НОМЕР_1 № 5735 від 10.12.2025 року та №5794 від 15.12.2025 р. вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у зазначеній військовій частині з 28.11.2025 року по даний час.
Згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 № 946 від 18.03.2026 року ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 28.11.2025 по даний час. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 28.11.2025 №340 солдата ОСОБА_2 зарахованого списків особового складу частини на посаду старшого маскувальника 2 інженерно - маскувального відділення інженерно - маскувального взводу 1 інженерно - маскувальної роти 1 інженерно - маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 № 01/6/866 від 17.03.2026 року ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ, Указу Президента України від 20 жовтня 2025 року №794/2025 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", затвердженого Законом України від 21 жовтня 2025 року №4644-ІХ, призваний на військову службу. Станом на 17 березня 2026 року інформація щодо звільнення зі Збройних Сил України, вказаного військовослужбовця до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходила.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України та перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 наполягає на зупиненні провадження у справі, зазначаючи, що має право та бажає брати особисту участь під час розгляду даної справи у суді, проте через перебування на військовій службі він позбавлений такої можливості.
Вирішуючи питання підставності зупинення провадження у даній справі, суд виходить з того, що згідно із ст.252 ЦПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі за наявності для того підстав, водночас згідно із ст.251 ЦПК України передбачено імперативний обов'язок суду зупинити провадження у справі за наявності для того підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які перебувають на військовій службі у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 р. у справі №754/947/22 суд прийшов до висновку про те, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України судам потрібно виходити з наступного: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Приписи п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008).
Таким чином, норма п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
Отже, при вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі не є визначальним те, чи бере військовослужбовець, який є стороною у справі і подав таке клопотання, безпосередню участь у бойових діях, а достатнім є його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, що має місце в даному випадку та підтверджується відповідними доказами (довідка форми 5).
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення клопотання відповідача ОСОБА_2 та зупинення провадження у справі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, -
ухвалив:
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, Острозький відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про позбавлення батьківських прав - до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 повідомити суд про закінчення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, а особою, без якої її постановлено, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 23.03.2026 року.
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.