Справа № 674/1873/23
Провадження № 2/674/18/26
про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову
та оголошення перерви у підготовчому засіданні
23 березня 2026 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
в складі: судді Посунько Г.А.
секретаря судового засідання Сисак К.М.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позивач ОСОБА_1 посилається в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що з 08 жовтня 2011 року до 23 серпня 2022 року вона та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. В період спільного проживання сторони придбали спільне майно, до складу якого входить, зокрема, житлова квартира по АДРЕСА_1 . Сторони однією сім'єю не проживають, поділити спільне майно в позасудовому порядку не можуть. На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати житлову квартиру по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя; 2) визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної квартири, припинивши спільну сумісну власність на цей об'єкт нерухомого майна.
18 березня 2026 року представник позивача ОСОБА_3. подав до суду заяву про зміну предмета позову, якою просить суд: 1) в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за відповідачем ОСОБА_2 право особистої власності на житлову квартиру, розташовану по АДРЕСА_1 ; 2) в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини у праві спільної сумісної власності на житлову квартиру, розташовану по АДРЕСА_1 , в розмірі 12100 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 16 березня 2026 року - 534069,80 грн.
В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялись належним чином - просять провести підготовче засідання за їхньої відсутності, підтримують заяву про зміну предмета позову.
В підготовче засідання відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_4 не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялись належним чином - просять суд провести підготовче засідання за їхньої відсутності, проти прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову не заперечують.
Суд, дослідивши заяву про зміну предмета позову,
дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч.2 ст.263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України к ожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, статті 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України с уд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України ж одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.3 ст.89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року (справа № 369/10789/14-ц) зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України у часник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року (справа № 487/10128/14-ц) зазначено: предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога.
В постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року (справа № 405/3360/17) зазначено: позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
В постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року (справа № 234/11607/20) зазначено: зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як у першому варіанті позовної заяви, так і в заяві про зміну предмета позову, викладені одні й ті ж обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (ті самі підстави позову).
В заяві про зміну предмета позову позивач змінив лише предмет позову.
Враховуючи, що в цивільній справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, представник позивача, використавши виключне право позивача, подав заяву про зміну предмета позову до закінчення підготовчого засідання, суд вважає можливим прийняти цю заяву до розгляду.
18 березня 2026 року копію заяви про зміну предмета позову представник позивача ОСОБА_3 самостійно надіслав всім учасникам справи.
Згідно ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.198 ЦПК України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках: 1) заміни відведеного експерта, перекладача, спеціаліста; 2) невиконання учасником справи вимог ухвали про відкриття провадження у справі у встановлений судом строк, якщо таке невиконання перешкоджає завершенню підготовчого провадження; 3) неподання витребуваних доказів особою, яка не є учасником судового процесу; 4) витребування нових (додаткових) доказів; 5) якщо сторони домовилися провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації.
У зв'язку з прийняттям до розгляду заяви про зміну предмета позову, суд вважає необхідним оголосити перерву в підготовчому засіданні та встановити учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на змінені позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.49, 197, 198 ЦПК України, суд
В цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
прийняти до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_3 про зміну предмета позову.
Оголосити перерву в підготовчому засіданні.
Продовжити підготовче засідання 22 квітня 2026 року о 09:00 годин в приміщенні Дунаєвецького районного суду Хмельницької області (вул.Красінських,4 м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області).
В підготовче засідання викликати:
-позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ,
-представника позивача ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
-відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 ,
-представника відповідача ОСОБА_4 - АДРЕСА_4 (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Для цього учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на змінені позовні вимоги. У зазначений строк відповідач має право надіслати (надати) суду відзив на змінені позовні вимоги, який повинен відповідати вимогам, встановленим частинами першою - шостою статті 178 ЦПК України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти змінених позовних вимог.
Згідно ч.4 ст.178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, відповідач зобов'язаний надіслати (надати) копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії відзиву для подання відповіді на відзив. У зазначений строк позивач має право подати до суду відповідь на відзив, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України.
Одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду, позивач зобов'язаний надіслати (надати) копію відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення копії відповіді на відзив для подання заперечень. У зазначений строк відповідач має право подати до суду заперечення, які повинні відповідати вимогам, встановленим частинами третьою - п'ятою статті 178 ЦПК України.
Одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду, відповідач зобов'язаний надіслати (надати) копію заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: https://dv.km.court.gov.ua.
Копію ухвали суду направити учасникам справи.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23 березня 2026 року.
Суддя Посунько Г.А.