20.03.2026 Справа №607/5813/26 Провадження №1-кс/607/2208/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тернополі, клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024211040000238 від 23.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст.367КК України,
18 березня 2026 року прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №12024211040000238 від 23.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст.367КК України, про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055, площею - 0,5265 га, яка на праві власності належить Тернопільській міській раді, код ЄДРПОУ - 34334305, а на праві постійного користування - Парафії Української греко-католицької церкви пресвятої тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії, код ЄДРПОУ - 21162586, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а також заборони внесення змін щодо цього об'єкту нерухомого майна державним реєстратором/державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру України, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вказаного вище об'єкту нерухомого майна, а також заборони здійснення на ній будівництва багатоквартирного житлового будинку.
Дане клопотання мотивує тим, що зазначене майно має значення речового доказу у кримінальному провадженні №12024211040000238 від 23.01.2024року.
У відповідності до частини другої статті 172 КПК України, розгляд клопотання про арешт майна здійснюється без повідомлення власника - Тернопільської міської ради, та користувачів - Парафії Української греко-католицької церкви пресвятої тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії з метою забезпечення збереження майна.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання прокурор в судове засідання не з'явився.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Прокурор у клопотанні зазначає, що у провадженні СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024211040000238 від 23.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст.367 КК України.
Так, на адресу СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області надійшла ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/25431/23 від 29.12.2023, якою зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , за фактом службової недбалості зі сторони посадових осіб Тернопільської міської ради під час виділення земельної ділянки за адресою: м. Тернопіль, вул. Чайковського, Малишка, Слівенська.
За вказаним фактом, СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області 23.01.2024 розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12024211040000238 за ч.1 ст.367 КК України.
Також, постановою прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури від 28.04.2025 визначено підслідність за СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України у кримінальному провадженні №42025210000000070 від 25.04.2025, розпочатого на підставі заяви ОСОБА_5 , за фактом зловживання службовими особами Тернопільської міської ради службовим становищем, які надали незаконний дозвіл на здійснення будівельних робіт на земельній ділянці між вулицями Малишко, Чайковського та Слівенська.
19.06.2025 процесуальним прокурором матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12024211040000238 від 23.01.2024 та №42025210000000070 від 25.04.2025 об'єднано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за єдиним номером №12024211040000238.
Досудовим розслідуванням встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055, площею 0,5265 га належить на праві власності Тернопільській міській раді.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 09.10.2020 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 за Парафією Української греко-католицької церкви пресвятої тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії. Підставою реєстрації права було рішення Тернопільської міської ради №7/54/156 від 21.08.2020.
Так, згідно з рішенням Тернопільської міської ради №7/54/156 від 21.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул.Чайковського, Малишка, Слівенська, релігійній організації парафії Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Тройці» затверджено релігійній організації парафії Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Тройці (код ЄДРПОУ 21162586) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5265га для розширення території під будівництво комплексу храмових споруд за адресою вул. Чайковського, Малишка, Слівенська.
Надано релігійній організації парафії Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Тройці» (код ЄДРПОУ 21162586) в постійне користування земельну ділянку площею 0,5265га (кад. номер 6110100000:08:017:0055) для розширення території під будівництво комплексу храмових за адресою вул. Чайковського, Малишка, Слівенська.
Відповідно до п.4 рішення Тернопільської міської ради №8/3/78 від 29.01.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул.Яреми релігійній організації «Тернопільсько-Зборівській архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви» внести зміни в рішення міської ради від 21.08.2020р №7/54/156 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Чайковського, Малишка, Слівенська, релігійній організації парафії Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Тройці» та після слів «храмових споруд» читати «та парафіяльних, житлових і громадських споруд» і далі по тексту.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до Тернопільської міської ради, в якому просили визнати протиправним та нечинним пункт 4 рішення сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради від 21.08.2021 № 8/3/78 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Яреми релігійній організації "Тернопільсько-Зборівській архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви"».
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 у справі №500/4169/25 позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 скасовано, позов залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом оскарження у справі є п. 4 рішення сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради від 21.08.2020 в редакції змін за рішенням від 29.01.2021 №8/3/78 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Яреми релігійній організації Тернопільсько-Зборівській архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви". Водночас з позовом до суду позивачі звернулися лише 18.11.2022, тобто з пропуском визначеного положеннями КАС України строку звернення до суду.
Постановою від 14.11.2023 Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнив, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у цій справі скасував, а справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
За наслідками нового розгляду Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.02.2024 скасував рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.03.2023, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд постановою від 06.02.2025 задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_4 частково, скасував рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024, справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 07.05.2025 задовольнив позов.
Суд дійшов висновку, що спірним у даній справі рішенням ради визначено вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055, який не передбачений земельним законодавством. Цим фактично допущено можливість використання земельної ділянки, належної релігійній організації на праві постійного користування, для житлового будівництва окремих об'єктів цивільних прав, що не узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.07.2025, задовольнивши апеляційні скарги відповідача і третьої особи, скасував зазначене рішення суду першої інстанції від 07.05.2025 та прийняв нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного суду від 28.11.2025 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі № 500/4169/22 скасовано, залишено в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 у справі № 500/4169/22.
Верховний Суд у справі № 500/4169/22 перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї та дійшов такого висновку.
Предметом спору у цій справі був п. 4 рішення Тернопільської міської ради від 29.01.2021 8/3/78 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Яреми релігійній організації "Тернопільсько-Зборівській архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви".
Судами було встановлено, що рішенням Тернопільської міської ради від 21.08.2020 №7/54/156 вирішено надати релігійній організації парафії Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Тройці земельної ділянки саме у постійне користування.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності (п. в).
Зазначена норма передбачає виключення, тому її не можна тлумачити розширено. З огляду на це, право постійного користування земельною ділянкою може набути релігійна організація для мети будівництва і обслуговування: а) культових споруд; б) будівель, необхідних для забезпечення діяльності культових споруд.»
У розвиток цього висновку Суд звертає увагу на те, що застосування у правовій нормі ч. 2 ст. 92 ЗК України слова «виключно», вимагає обрання найбільш точного тлумачення серед усіх можливих, яке забезпечує правову визначеність і однозначність щодо меж «виключності».
«Виключність» призначення земельних ділянок, які можуть бути передані у постійне користування релігійним організаціям, полягає в тому, що такі земельні ділянки можуть бути надані лише для будівництва і обслуговування культових споруд та будівель, призначених для забезпечення діяльності культових споруд.
За іншого підходу, коли «виключність» пов'язувати із забезпеченням діяльності релігійних організацій (саме цей підхід відстоює третя особа), правове обмеження не досягнуло б мети, оскільки цілком залежало б від розсуду релігійної організації, яка самостійно визначає, що саме необхідно для забезпечення її діяльності. Це б зробило вимогу «виключності» безмежною і недієвою, і могло б призвести до зловживання статусом релігійних організацій у сфері землекористування та містобудування.
Правовий режим постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності є особливим, застосовується в обмежених випадках. Для інших потреб (окрім будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності) релігійні організації можуть отримувати земельні ділянки у користування на загальних засадах.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV) (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Під цільовим призначенням земельної ділянки розуміють її використання відповідно до призначення, встановленого на підставі документації із землеустрою та в порядку, передбаченому чинним законодавством. Це призначення закріплюється у відповідному рішенні уповноваженого органу, який надає землю у власність або користування, а також фіксується у документі, що посвідчує право на земельну ділянку. Такий підхід забезпечує юридичну визначеність користування земельними ресурсами й гарантує їх відповідність установленим правовим нормам.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 20 ЗК України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Згідно з частиною 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані, серед іншого, зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.
Частиною 1 ст.193 ЗК України встановлено, що державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображаються у державному земельному кадастрі.
Судом при розгляді справи № 500/4169/22 встановлено, що відповідно до затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 21.08.2020 №7/54/156 (першопочаткове рішення) проекту землеустрою земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 площею 0,5265 га за адресою вул. Чайковського, Малишка, Слівенська віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови та визначено вид використання 03.04. для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.
Після прийняття оскаржуваного у справі рішення змінено вид використання земельної ділянки, а саме "для будівництва та обслуговування комплексу будівель житлових, громадських та релігійних організацій", що відображено в інформації про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.
На час прийняття спірного рішення чинною була Класифікація видів цільового призначення земель (далі - Класифікація), затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, яка визначала поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів (п.1.4 Класифікації).
У межах земель житлової забудови Класифікацією визначено такі види використання земельних ділянок: "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)"; "02.02 Для колективного житлового будівництва"; "02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку"; "02.07 Для іншої житлової забудови"; "02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури".
Водночас у межах земель громадської забудови визначено такий вид використання земельних ділянок як "03.04. Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій", який і був визначений першопочатково при наданні спірної ділянки релігійній організації у постійне користування. Код 03.04 відображено саме в межах земель громадської забудови, що виключає будівництво будь-яких житлових споруд. Натомість, такого виду використання земельної ділянки як «для будівництва та обслуговування комплексу будівель житлових, громадських та релігійних організацій» Класифікація не містить. Отже, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач всупереч своєму ж першопочатково ухваленому рішенню протиправно визначив такий вид використання земельної ділянки як «для будівництва та обслуговування комплексу будівель житлових, громадських та релігійних організацій».
Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірним рішенням визначено вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 площею 0,5265 га, який не передбачено земельним законодавством. Це фактично допускає можливість використання земельної ділянки, належної релігійній організації на праві постійного користування, для житлового будівництва, що не узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 92 ЗК України.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 видано містобудівні умови та обмеження на будівництво багатоповерхового житлового будинку з нежитловими приміщеннями громадського та релігійного призначення по вул. Чайковського, Малишка, Слівенська у м. Тернопіль.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 11.03.2026 на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 зареєстровано об'єкт будівництва за адресою м. Тернопіль, вул. А. Малишка, 41 - незавершене будівництво із відсотком готовності 46%.
Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру від 11.03.2026 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 зазначено - 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Водночас, зміна цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055, яка передана у постійне користування Парафії Української греко-католицької церкви пресвятої тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії першопочатково для будівництва комплексу храмових споруд на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» не відповідає ст.92 Земельного кодексу України, згідно з якою права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Також, 09.03.2026 віз заявника ОСОБА_4 надійшло клопотання про вжиття заходу забезпечення кримінального провадження №12024211040000238 щодо накладення арешту на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено незаконне використання земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055, отриманої релігійною організацією у постійне користування та будівництва житлового будинку без правових підстав.
У клопотанні прокурор зазначає, що вказане кримінальне провадження пов'язане із незаконним розпорядженням та використанням земельної ділянки комунальної форми власності, а тому є ризик відчуження земельної ділянки, що ускладнить притягнення до відповідальності винних осіб, спроможність запобігти (усунути) порушення закону а також втрати можливості використання земельної ділянки як доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 за адресою АДРЕСА_1 та здійснення на ній будівництва, а також що кримінальне провадження пов'язано з незаконним наданням земельної ділянки для будівництва багатоквартирного будинку у позаконкурсний спосіб, прокурор вважає за необхідне накласти арешт на вказану земельну ділянку із забороною її користування.
21.10.2024 у кримінальному провадженні №12024211040000238 призначено судову земельно-технічну експертизу, до проведення якої залучено експерта (експертів) Тернопільського відділення КНІСЕ.
Постановою слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 від 06.01.2025 земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 визнано речовим доказом.
Прокурор вказує, що зазначений об'єкт нерухомого майна має істотне значення для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження та може бути використано як доказ факту злочинних дій. Земельна ділянка є матеріальним об'єктом який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та набутий кримінально-протиправним шляхом.
Також прокурор зазначає, що подальша житлова забудова земельної ділянки, завершення будівництва багатоквартирного будинку та реєстрація права власності на об'єкти нерухомості за третіми особами призведе до неминучого переходу права користування земельною ділянкою до нових власників, зокрема власників квартир у процесі приватизації житлового фонду або створення ОСББ, що в свою чергу, фактично означатиме припинення права постійного користування для початкового землекористувача.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з частиною третьою статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із частиною одинадцятою статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, що було вчинено вказане кримінальне правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами.
Крім цього, стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначена у клопотанні земельна ділянка є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме: є об'єктом кримінально протиправних дій, тому є необхідність у накладені арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055, площею - 0,5265 га є об'єктом, який містить відомості про обставини вчинення даного кримінального правопорушення, у тому числі щодо її фактичного стану, меж, цільового використання та наявності забудови, що має істотне значення для досудового розслідування. У разі подальшої житлової забудови земельної ділянки, завершення будівництва багатоквартирного будинку та реєстрація права власності на об'єкти нерухомості за третіми особами призведе до неминучого переходу права користування земельною ділянкою до нових власників, зокрема власників квартир у процесі приватизації житлового фонду або створення ОСББ, що в свою чергу, фактично означатиме припинення права постійного користування для початкового землекористувача. У зв'язку з цим, відсутність арешту майна та відповідних заборон, в тому числі і на користування земельною ділянкою, створює ризики відчуження земельної ділянки третім особам, поділу або об'єднання земельної ділянки, зміни її меж чи цільового призначення. Такі дії можуть призвести до зміни правового статусу об'єкта, ускладнення встановлення істини у кримінальному провадженні №12024211040000238 та унеможливлення досягнення його мети.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення збереження речового доказу - земельної ділянки, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно із встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування нею.
Водночас слідчий суддя розглядає клопотання про арешт майна в межах та у спосіб, визначений у ст. 173 КПК України, а тому вимоги прокурора про накладення арешту шляхом заборони внесення змін щодо цього об'єкту нерухомого майна державним реєстратором/державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру України, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вказаного вище об'єкту нерухомого майна, а також заборони здійснення на ній будівництва багатоквартирного житлового будинку до задоволення не підлягають, оскільки виходять за межі, вказані у цій статті.
Одночасно роз'яснюю, що згідно статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного та керуючись ст. 167, 170, 172-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055, площею - 0,5265 га, яка на праві власності належить Тернопільській міській раді, код ЄДРПОУ - 34334305, а на праві постійного користування - Парафії Української греко-католицької церкви пресвятої тройці Тернопільсько - Зборівської єпархії, код ЄДРПОУ - 21162586, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055.
В задоволенні інших вимог клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1